Ухвала

від 30.01.2013 по справі 2а/0570/10528/12

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" січня 2013 р. м. Київ К/9991/74519/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Бухтіярової І.О., Карася О.В., Костенка М.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової служби у Донецькій області

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13.09.2012 року

та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.10.2012

у справі № 2а/0570/10528/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Енерговугілля»(далі -позивач, ТОВ «ТД «Енерговугілля»)

до Державної податкової служби у Донецькій області (далі -відповідач, ДПС у Донецькій області)

про визнання недійсною індивідуальну податкову консультацію та зобов'язання надати нову індивідуальну податкову консультацію, -

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ «ТД «Енерговугілля»звернулось у серпні 2011 року до суду з адміністративним позовом до ДПС у Донецькій області та з урахуванням уточнення позовних вимог, просило визнати недійсною індивідуальну податкову консультацію від 07.07.2012 року № 9766/10/06-213-8 та зобов'язати відповідача надати нову індивідуальну податкову консультацію.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 13.09.2012 року позов задоволений повністю: визнано недійсною індивідуальну податкову консультацію від 07.07.2012 року № 9766/10/06-213-8 ДПС у Донецькій області; зобов'язано ДПС у Донецькій області надати ТОВ «ТД «Енерговугілля»нову індивідуальну податкову консультацію з урахуванням висновків суду; стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «ТД «Енерговугілля»витрати по сплаті судового збору у розмірі 33,06 грн.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.10.2012 року; апеляційна скарга ТОВ «ТД «Енерговугілля»задоволена; апеляційна скарга ДПС у Донецькій області залишена без задоволення; постанова Донецького окружного адміністративного суду від 13.09.2012 року змінена в мотивувальній частині; позов задоволений повністю; визнано недійсною індивідуальну податкову консультацію від 07.07.2012 року № 9766/10/06-213-8 ДПС у Донецькій області; зобов'язано ДПС у Донецькій області надати ТОВ «ТД «Енерговугілля»нову індивідуальну податкову консультацію з урахуванням висновків суду; стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «ТД «Енерговугілля»витрати по сплаті судового збору у розмірі 33,06 грн.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить задовольнити касаційну скаргу, скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняте нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 222 Кодексу адміністративного судочинства.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судами попередніх інстанцій, що ТОВ «ТД «Енерговугілля»зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Донецької міської ради 11.10.2011 року, включено до ЄДРПОУ за номером 37902764.

26.06.2012 року ТОВ «ТД «Енерговугілля»звернулося до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька із запитом № 26/06-2 щодо отримання консультації, в якому просили надати консультацію з урахуванням того, що підприємство є великим оптовим трейдером вугільної продукції на України, з наступних питань:

1. Чи має право товариство постійним покупцям, постачання з якими носить безперервний або ритмічний характер та з якими періодичність оплати за умовами договору складає не більше, ніж 40 календарних днів, керуючись пунктом 15 Порядку № 1379, виписувати на весь об'єм відвантаженого у звітному місяці вугілля декілька зведених податкових накладних або в останній день місяця одну зведену податкову накладну?

2. Чи має право товариство виписувати протягом місяця відвантаження датою фактуровки (акту приймання-передачі вугілля) декілька зведених податкових накладних: на партії вугілля, приймання якого відбулося вантажоодержувачем у місяці відвантаження, та в останній день місяця відвантаження -зведену податкову накладну на вугілля, що знаходиться в дорозі, або приймання якого за кількістю та якістю неможливо провести у місяці відвантаження?

3. Чи має право товариство, керуючись статтею 192 ПК України , у разі якщо після виписки зведеної накладної здійснюється будь-яка зміна компенсації вартості вугілля, виписувати розрахунки корегування кількісних та вартісних показників до зведеної податкової накладної?

4. Чи має право товариство в одному звітному місяці в розрізі одного покупця виписувати декілька зведених податкових накладних (на вугілля, приймання якого за кількістю та якістю відбулося у місяці відвантаження) та декілька податкових накладних за першою подією (на вугілля, що знаходиться в дорозі, або приймання якого за кількістю та якістю неможливо провести у місці відвантаження)?

5. Чи необхідно у зведеній податковій накладній вказувати дату відвантаження вугілля напроти кожного виду номенклатури товару?

07.07.2012 року за № 9766/10/06-213-8 ДПС у Донецькій області надала ТОВ «ТД «Енерговугілля»податкову консультацію «Щодо застосування норм Податкового кодексу України» , в якій вказала , що оскільки оплата за вугілля згідно умов договору здійснюється покупцем періодичними платежами протягом місяця відвантаження, але не пізніше сорока днів з дати постачання та приймання вугілля, а обов'язковою умовою щодо виписки зведеної податкової накладної відповідно до пункту 15 Порядку № 1379 є визначена у договорі періодичність оплати поставленої продукції, яка повинна бути не рідше одного разу на місяць і не пізніше останнього дня місяця, то по операціях, наведених у запиті, зведена податкова накладна не може бути виписана.

Суд апеляційної інстанції залишаючи резолютивну частину рішення суду першої інстанції без змін та змінюючи тільки мотивувальну частину рішення суду першої інстанції, з висновками якого погоджується колегія суддів касаційної інстанції, виходив з наступних мотивів.

Статус державної податкової служби України, її функції та правові основи діяльності регулюються нормами Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та Податковим Кодексом України .

Згідно п. п. 41.1.1. п. 41.1. ст. 41 Податкового кодексу України (далі -ПК України) , органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2. цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Відповідно до п.п. 14.1.172 п. 14.1 ст. 14 ПК України , податкова консультація -допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.

Статтями 52 та 53 ПК України передбачені порядок надання та наслідки застосування податкових консультацій.

Відповідно із вищезазначеними нормами:

- за зверненням платників податків контролюючі органи безоплатно надають консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового законодавства;

- податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію;

- за вибором платника податків консультація надається в усній або письмовій формі;

- консультації надаються органом державної податкової служби, в якому платник податків перебуває на обліку;

- контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень;

- не може бути притягнуто до відповідальності платника податків, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої у письмовій формі, зокрема на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація була змінена або скасована;

- платник податків може оскаржити до суду як правовий акт індивідуальної дії податкову консультацію контролюючого органу, викладену в письмовій формі, яка, на думку такого платника податків, суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору;

- визнання судом такої податкової консультації недійсною є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

Наслідком застосування податкової консультації згідно п. 53.1 ст. 53 ПК України є те, що платника податку не може бути притягнуто до відповідальності, якщо він діяв відповідно до податкової консультації, наданої йому у письмовій або електронній формі, зокрема, на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація була змінена або скасована.

Відповідно до п. 53.3 ст. 53 ПК України , платник податків може оскаржити до суду як правовий акт індивідуальної дії податкову консультацію контролюючого органу, викладену в письмовій або електронній формі, яка, на думку такого платника податків, суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору. Визнання судом такої податкової консультації недійсною є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

Суд апеляційної інстанції прийшов до висновків, що суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, в мотивувальний частині постанови прийшов до висновків, які не відповідають фактичним обставинам справи, з чим також погоджується і колегія суддів касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до пунктів 201.1, 201.4, 201.6, 201.7, 201.8, 201.10 статті 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: у паперовому вигляді; в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу . Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця.

Згідно пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку -дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої -дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів.

Таким чином, виходячи зі змісту вказаної норми закону, постачальник повинен виписувати на кожну відвантажену партію вугілля податкову накладну датою його відвантаження. Зазначена у податковій накладній ціна носить умовний характер та не є фактичною.

Після отримання фактичних показників якості вугілля у вантажоотримувача постачальник повинен виписати розрахунок коригування кількісних та вартісних показників до кожної податкові накладної.

Слід зазначити, що постачання вугілля має безперервний характер.

Пунктом 201.2 статті 201 ПК України встановлено, що форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Порядок заповнення податкової накладної затверджено наказом Міністерства фінансів України № 1379 від 01.11.2011 року , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 року за № 1333/20071 ( надалі -Порядок № 1379).

Відповідно до пункту 15 Порядку № 1379, у разі здійснення постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер при постійних зв'язках із покупцем, покупцю може бути виписана зведена податкова накладна, виходячи із визначеної у договорі періодичності оплати поставлених товарів/послуг (один раз на п'ять днів; один раз на десять днів тощо), але не рідше одного разу на місяць і не пізніше останнього дня місяця. При цьому до зведеної податкової накладної обов'язково додається реєстр товаротранспортних накладних чи інших відповідних супровідних документів, згідно з якими здійснено постачання товарів/послуг.

Таким чином, переліченні підстави є виключними, інших вимог Порядком № 1379 не передбачено. Застереження «але не рідше одного разу на місяць і не пізніше останнього дня місяця», на які посилається відповідач в обґрунтування своєї відмови, має відношення до періодичності виписки податкових накладних, ані до періодичності оплати, як визначено відповідачем у консультації.

Висновки відповідача щодо можливості виписувати зведені накладні з огляду на обов'язковість здійснення оплати поставлених товарів не пізніше останнього дня звітного місяця, суперечать загальним вимогам виписки податкових накладних, передбаченим ст. 187 ПК України , згідно якої постачальник повинен виписати податкову накладну або з дати зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку, як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; або з дати відвантаження товарів.

Тобто, підставою для виписки податкової накладної є наявність однієї будь-якої події, яка наступила раніше: або попередньої оплати товару, або поставки товару.

Пунктом 15 Порядку № 1379 передбачено, що право на виписку зведених податкових накладних мають право суб'єкти господарювання, чия діяльність має непереривний або ритмічний характер.

Отже, мова йде про значний обсяг господарського навантаження підприємця, в умовах котрого, використання суб'єктом господарювання п. 15 Порядку № 1379 полегшить і скоординує введення податкового обліку.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що виключними підставами для виписки зведених накладних є постійні тривалі зв'язки з покупцем, постачання повинно носити непереривний або ритмічний характер, факт постачання повинен підтверджуватися відповідним реєстром товаротранспортних документів. Зведені податкові накладні повинні виписуватися виходячи з періодичності оплати, встановленої договором, але не пізніше останнього дня звітного місяці та не раніше одного разу на місяць.

З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції, з яким також погоджується колегія суддів касаційної інстанції, виключив із мотивувальної частини рішення суду першої інстанції висновки, що зведена податкова накладна, у разі дотримання умови щодо здійснення постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер при постійних зв'язках із покупцем, повинна бути виписана не рідше одного разу на місяць і не пізніше останнього дня місяця, виходячи із визначеної у договорі періодичності оплати поставлених товарів/послу; обов'язковою умовою для можливості виписки зведеної податкової накладної є обумовленість у договорі періодичності оплати поставлених товарів/послуг (один раз на п'ять днів: один раз на десять днів тощо).

А відтак, доводи касаційної інстанції не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами попередніх інстанцій були порушені норми процесуального права.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає рішення суду апеляційної інстанції таким, що прийняте з правильним застосуванням норм процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до його зміни чи скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Державної податкової служби у Донецькій області -залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.10.2012 у справі № 2а/0570/10528/2012 -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: І.О. Бухтіярова

Судді: О.В. Карась

М.І. Костенко