Рішення від 29.01.2009 по справі 15/453-08

15/453-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.01.09           Справа № 15/453-08.

за позовом Закритого акціонерного товариства «Автокард», м. Київ

довідповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Віст і Ко», м. Суми

про стягнення 16 719 грн. 37 коп.

                                             СУДДЯ                    Резниченко О.Ю.

За участю представників сторін:

Від позивача:  Сорокіна І.І., довіреність №253 від 08.12.2008р.

Від відповідача: Токарь С.С. – директор, паспорт серії МА №632308, виданий Зарічним РВ СМУ УМВС України в Сумській області 17.03.1999р.

        Суть спору: Позивач просить стягнути з відповідача 16 719 грн. 37 коп. заборгованості по договору №АК2380 від 09.07.2003р., а саме: 15846 грн. 85 грн. основного боргу, 872 грн. 52 коп. пені (згідно п. 5.2 договору).

        В судове засідання позивач подав клопотання про зменшення позовних вимог, в якому повідомив суд, що станом на 27.01.2009р. відповідач частково погасив заборгованість і залишок заборгованості по основному боргу складає  14 500 грн. 00 коп. Тому, позивач зменшує суму  позовних вимог та просить стягнути з відповідача 14 500 грн. 00 коп. основного боргу по договору №АК2380 від 09.07.2003р., 872 грн. 52 коп. пені (згідно п. 5.2 договору). Відповідно до ст. 22 ГПК України клопотання про зменшення позовних вимог прийнято судом  до розгляду.

        Відповідач  в дане судове засідання подав письмовий відзив на позов, в якому пояснив, що сума основного боргу ним сплачена частково  (в підтвердження сплати ним подані копії платіжних доручень про сплату боргу у грудні-2008 року - січні 2009 року) і станом на 28.01.2009р. він визнає заборгованість  по основному боргу у розмірі 14 000 грн. 00 коп., а проти стягнення пені по договору він заперечує.

        Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд встановив:

09.07.2003р. між позивачем та відповідачем був укладений  договір №АК2380, згідно п.1.1 якого  позивач від свого імені, по дорученню та за рахунок відповідача, за винагороду придбає в торгівельних точках нафтопродукти, інші товари та послуги для забезпечення обслуговування автотранспортних засобів відповідача по пластиковим карткам.

Відповідно до п. 2.1 договору відповідач перераховує на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти в розмірі та на умовах, визначених сторонами в додатку №2 до вказаного договору.

Пункт п .2.6 договору визначив, що сторони щомісячно здійснюють передачу товарів та послуг, а також звірку взаєморозрахунків з підписанням відповідного акту. В разі відсутності на протязі десяти робочих днів з моменту отримання акта письмової заяви клієнта (відповідача) з вказівкою причин, що унеможливлюють підписання акта, товари та послуги по договору вважаються прийнятими клієнтом в повному обсязі та без заперечень.

Крім цього, згідно п. 5.2 договору у разі виникнення заборгованості перед позивачем, відповідач гарантує її погашення протягом 3 днів з дати фактичного отримання підтверджуючих документів (акту прийому-передачі товарів та послуг та звірки розрахунків по договору).

Так, представником позивача пояснено, що протягом серпня 2008 року відповідач отримав нафтопродукти  та послуги за договором на загальну суму 42 679 грн. 50 коп.

Факт отримання  відповідачем нафтопродуктів та послуг на вказану суму підтверджується актом прийому-передачі товарів та послуг та звірки розрахунків за нафтопродукти та послуги від 31.08.2008р. по договору №АК2380 від 09.07.2003р., який підписаний повноважними представниками сторін та скріплений їх печатками. Крім цього, вказаний факт відповідачем у судових засіданнях не заперечувався.

Оскільки, відповідачем оплата у визначені договором строки повністю проведена не була, станом на 19.11.2008р. заборгованість відповідача перед позивачем склала 15 846 грн. 85 коп., тому позивач був вимушений звернутися до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості.

         В судове засідання позивач подав клопотання про зменшення позовних вимог, в якому повідомив суд, що станом на 27.01.2009р. відповідач частково погасив заборгованість і залишок заборгованості по основному боргу складає  14 500 грн. 00 коп. Тому, позивач зменшує суму  позовних вимог та просить стягнути з відповідача 14 500 грн. 00 коп. основного боргу по договору №АК2380 від 09.07.2003р., 872 грн. 52 коп. пені (згідно п. 5.2 договору). Відповідно до ст. 22 ГПК України клопотання про зменшення позовних вимог прийнято судом  до розгляду.

Відповідач в судовому засіданні пояснив, що сума основного боргу ним сплачена частково  (в підтвердження сплати ним подані копії платіжних доручень про сплату боргу у грудні-2008 року - січні 2009 року) і станом на 28.01.2009р. він визнає заборгованість  по основному боргу у розмірі 14 000 грн. 00 коп. Також ним пояснено, що остання проплата на суму 500 грн. 00 коп. ним була здійснена  28.01.2009р. (в підтвердження цього ним подано платіжне доручення №18 від 28.01.2009р.) і позивачем при поданні клопотання про зменшення позовних вимог вона не врахована.

Позивач в судовому засіданні усно пояснив, що дійсно відповідачем 28.01.2009р. була здійснена часткова проплата у розмірі 500 грн. 00 коп.

Тому, оскільки судом встановлено, що відповідачем частина суми боргу  в розмірі 500 грн. 00 коп. була погашена вже після порушення провадження у справі,  а саме 28.01.2009р., і при поданні клопотання про зменшення позовних вимог позивачем вона врахована не була, тому враховуючи клопотання позивача про зменшення розміру позовних вимог, провадження у справі в частині  стягнення 500 грн. 00 коп. основного боргу припиняється згідно п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, в зв‘язку з відсутністю предмету спору.

Тобто, на день розгляду справи в суді, заборгованість відповідача по основному боргу складає 14 000 грн. 00 коп., що підтверджується матеріалами справи і вказана сума визнається відповідачем.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору. Не виконуючи належним чином свої зобов'язання, відповідач порушив вимоги ст. 526 ЦК України - допустив прострочення грошового зобов'язання.

Відповідачем не подано ні доказів сплати боргу, ні аргументованих заперечень проти вимог позивача, позовні вимоги в частині стягнення 14 000 грн. 00 коп. визнані в повному обсязі,  тому позовні вимоги в зазначеній частині суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на підставі  ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526,  527 Цивільного кодексу України.

Крім цього, позивачем заявлені вимоги по стягненню пені у розмірі  872 грн. 52 коп. Відповідальність відповідача за несвоєчасне виконання зобов‘язання у вигляді стягнення пені передбачена п. 5.2 договору  №АК2380 від 09.07.2003р.,  за яким в разі порушення визначеного п. 5.2 договору строку оплати, відповідач гарантує позивачу виплату пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (яка діяла на момент виникнення заборгованості) від суми боргу за кожен день затримки.

Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 872 грн. 52 коп., передбачені умовами договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, тому заперечення відповідача не можуть бути взяті судом до уваги, і позовні вимоги в зазначеній частині визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного Кодексу України.

     Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та  на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу понесені позивачем покладаються на відповідача з урахуванням клопотання про зменшення позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 80, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Віст і Ко» (40007, м. Суми, вул. Лінійна, 15, код 23048891) на користь Закритого акціонерного товариства  «Автокард» (01001, м. Київ, бульвар Дружби Народів, 9, код 30056733)   14 000 грн. 00 коп. боргу, 872 грн. 52 коп. пені, 153 грн. 72 коп. витрат по держмиту, 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.    В частині стягнення 500 грн. 00 коп. боргу  - провадження у справі припинити згідно п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

4.  Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ                                                                                                   О.Ю.Резниченко

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Повний текст рішення підписано 02.02.09р.