Рішення

від 03.02.2009 по справі 38/306-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

38/306-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" лютого 2009 р.                                                            Справа № 38/306-08

вх. № 8918/5-38

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Карбовська О.М. дов б/н від 13.01.2009 року, відповідача - не з*явився.   

розглянувши справу за позовом ТОВ "Мережа сервісних станцій "ТІДІСІ - ДАЛЬНОБОЙ", м. Київ  

до  ПП "Максітранс", м. Харків  

про стягнення 15661,73 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мережа сервісних станцій "ТІДІСІ - ДАЛЬНОБОЙ", м. Київ в позові просить суд стягнути на його користь з Приватного підприємства "Максітранс", м. Харків 9788,58грн. боргу 5873,15 грн. штрафу та судові витрати.

Представник позивача позовні вимоги підтримує.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву та інші витребувані документи суду не надав, про дату і час розгляду справи був повідомлений належним чином,  про причини неявки в судове засідання не повідомив, у зв'язку з чим справа розглядається  у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мережа сервісних станцій "ТІДІСІ-ДАЛЬНОБОЙ" (далі за текстом - позивач) та Приватним підприємством "МАКСІТРАНС" (далі за текстом - відповідач) було укладено договір поставки (відстрочки) від 07.02.2007 року №102/2007 К (далі за текстом - договір), за яким позивач зобов'язувався поставити відповідачеві автомобільні товари (далі за текстом - товар) згідно з асортиментом, що вказаний у специфікації до договору, а відповідач зобов'язувався придбати замовлений товар і оплатити його вартість відповідно до умов договору.

На виконання договору, позивач здійснив поставку товару відповідачеві відповідно до видаткової накладної № ЕХА12060012 від 06.12.2007 року.

Згідно з п.3.1. договору, оплата за товар здійснюється шляхом авансового перерахування     грошових     коштів     покупцем     на     розрахунковий     рахунок постачальника в розмірі 14,29% від вартості, вказаної у додатках до договору, які є невід'ємною його частиною, та наступної помісячної оплати, відповідно з графіком, визначеним додатками до цього договору.

За отриманий товар відповідач, у визначені договором строки, не розрахувався.

Позивач 07.11.2008 року направив відповідачу претензію № 869 з вимогою сплатити заборгованість у розмірі 9 788,58 грн. в строк до 14.11.2008 р., що залишилась без реагування з боку відповідача.

Частина 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачає: якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) цього виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. У відповідності до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно із статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: вішкодування збитків, штрафні санкції, оперативно-господарські санкції (ч. 2, ст. 217 Господарського кодексу України).

Згідно ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визначаються господарські санкції   у    вигляді    грошової   суми    (неустойка,    штраф,    пеня),    яку   учасник господарських  відносин  зобов'язаний  сплатити  у  разі  порушення  ним  правил здійснення   господарської  діяльності,   невиконання   або   неналежного   виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено у відсотковому підношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній шротовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання, незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з п. 10.3. договору, за неналежне або несвоєчасне виконання зобов'язань, передбачених п. 3. договору, відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 60 відсотків від загальної вартості невиконаного зобов'язання, що становить 5873,15 грн.

У відповідності до ст. 33 господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів добровільного погашення спірної заборгованості відповідачем суду не надано.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню як підтверджені належними доказами та такі, що ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Судові витрати належить покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 15, 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, -    

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства „МАКСІТРАНС" (61124, м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 311, кв.33, код 34468252) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мережа сервісних станцій "ТІДІСІ-ДАЛЬНОБОЙ" (юридична   адреса:   07400,   Київська   область,   м. Бровари, вул. Богунська 26 В, фактична адреса: 02089, м. Київ, вул. Радистів, 73а, Код 33212540) - 9788 грн. 58 коп. боргу, 5873 грн. 15 коп. штрафу, 156 грн. 62 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Суддя