Рішення

від 14.11.2006 по справі 4/2068-26/346

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/2068-26/346

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

14.11.06                                                                                           Справа№ 4/2068-26/346

За позовом: Приватного підприємства „Текстиль-Контакт-Львів”, м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Добрі меблі”, м. Львів

Про стягнення 8 190,08 грн.

                                                                                                    Суддя  Ю.Б. Деркач

при секретарі: Боровець Я.

Представники:

від позивача  Козак Я.В. –юрисконсульт               

від відповідача не з'явився

Представнику позивача роз'яснено його права та обов'язки

передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 28.11.2006 р.

Суть спору: Приватне підприємство „Текстиль-Контакт-Львів”, м. Львів звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Добрі меблі”,      м. Львів про стягнення 8 190,08 грн.

Ухвалою суду від 02.10.2006 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в засіданні на 24.10.2006 р. Ухвалою суду від 24.10.2006 р. розгляд справи відкладався до 14.11.2006 р.

Представник позивача в судове засідання з'явився, подав заяву № 157 від 09.11.2006 р. про збільшення позовних вимог, позовні вимоги з врахування заяви про збільшення позовних вимог підтримав.

Відповідач в судове засідання не з'явився, вимог ухвал суду від 02.10.2006 р. та 24.10.2006 р. не виконав, проти позовних вимог у встановленому порядку не заперечив.

Відповідно до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне:

09.08.2005 р. між сторонами укладено договір купівлі-продажу № 556-05 (далі по тексту –договір).

Відповідно до п. 1.1. договору позивач взяв на себе зобов'язання продавати, а відповідач зобов'язався приймати та сплачувати товари згідно замовленням на умовах EXW-склад позивача.

Позивач свої зобов'язання по договору належним чином виконував, що підтверджується видатковими накладними, копії яких долучені до матеріалів справи.

Згідно п. 3.1. договору відповідач зобов'язався здійснювати оплату товару на умовах 100% передоплати, згідно виставленого рахунку, а у випадку поставки партії товару без попередньої оплати –строк оплати товару складає 2 банківські дні з моменту поставки товару.

Відповідно до п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач своїх зобов'язань по договору щодо оплати поставленого позивачем товару належним чином не виконував, що підтверджується підписаним обома сторонами актом звірки взаєморозрахунків з 01.12.2005 р. по 13.10.2006 р., відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем склала суму в розмірі 6 486,21 грн.

02.11.2006 р. (після звернення позивача з позовною заявою до суду) відповідач здійснив часткову оплату поставленого позивачем товару в сумі 1 000,00 грн. Таким чином, сума заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у зв'язку з неоплатою за поставлений товар становить 5 486,21 грн.

15.05.2006 р. позивач надіслав відповідачу вимогу № 114 (отримано відповідачем 07.06.2006 р. згідно поштового повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції        № 356779) про погашення заборгованості, яка останнім залишена без відповіді та без задоволення.

Згідно п. 5.1. договору, за несвоєчасну оплату товару Покупець (відповідач) сплачує Продавцю (позивачу) пеню за кожний день прострочення в розмірі 0,2% (але не більше подвійної облікової ставки НБУ) від простроченої суми. Позивач у відповідності до заяви про збільшення позовних вимог, керуючись ст. 232 ГК України нарахував відповідачу пеню на загальну суму 755,31 грн.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Пунктом 5.2. договору встановлено 30% річних від простроченої суми. Позивач у відповідності до заяви про збільшення позовних вимог нарахував відповідачу інфляційні втрати на загальну суму 573,72 грн. та 30% процентів річних від простроченої суми на загальну суму 1 601,33 грн.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Крім того, позивач на розгляд суду подав заяву № 151 від 23.10.2006 р. про відшкодування затрат на отримання витягу з ЄДРПОУ про включення до реєстру відповідача на суму 8,92 грн. Дані витрати позивач підтвердив корінцем квитанції про оплату послуг Головного управління статистики у Львівській області. Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з .... та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач проти позовних вимог позивача у встановленому порядку не заперечив.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обгрунтовані, підставні та такі, що підлягають до задоволення частково.

Оскільки часткове погашення відповідачем заборгованості в сумі 1 000,00 грн. відбулося після подання позивачем позовної заяви до суду, тому судові витрати слід покласти на нього повністю.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 526, 530, 625 ЦК України, ст. 232 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, п. 11 ст. 80, ст.ст. 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити частково.

2.          Судові витрати покласти на відповідача повністю.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Добрі меблі”, м. Львів,     вул. Городоцька, 357 (р/р 2600200002148 в ВАТ „Держексімбанк”, МФО 325718, код ЄДРПОУ 32970693) на користь Приватного підприємства „Текстиль-Контакт-Львів”, м. Львів, вул. Зелена, 147 (р/р 260044043 в ЛОД АППБ „Аваль”, МФО 325570, код ЄДРПОУ 31215068) 5 486 грн. 21 коп. основного боргу, 755 грн. 31 коп. пені, 573 грн. 72 коп. інфляційних втрат, 1 601 грн. 33 коп. –30% річних, 8 грн.       92 коп. витрат на отримання довідки про включення до ЄДРПОУ, 102 грн. 00 коп. державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

3.  В частині позовних вимог щодо стягнення 1 000,00 грн. провадження у справі припинити.

Суддя                                                                                                       Деркач Ю.Б.