Рішення

від 03.02.2009 по справі 11/209/39

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/209/39

03.02.09  УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000 , м. Чернігів                                                                                                         тел. 77-44-62

проспект Миру, 20                                                                                          

                                                           Іменем  України

РІШЕННЯ

”29” січня 2009 року                                                                справа № 11/209/39

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю „Торгово-виробниче підприємство „Оптіма”

Юридична адреса: проспект Перемоги, 129, м. Чернігів, 14038Поштова адреса: вул.. Ціолковського, 11а, м. Чернігів, 14001

Відповідач: Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації „Чернігівгаз”

вул.. Любецька, 68, м. Чернігів, 14021

Про стягнення 10896,46 грн.    

                                                                                                     Суддя Ю.М.Бобров

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН :

Від Позивача: Мінін О.О. –директор, паспорт № СН 308452, виданий Мінським РУГУ МВС України в м. Києві від 03.10.1996р.

Від Відповідача: Чернинська Л.М. –заступник голови правління з правових питань та корпоративних зв'язків, довіреність № 18/38 від 19.01.2009р.

СУТЬ СПОРУ:

          Позивачем –Товариством з обмеженою відповідальністю „Торгово-виробниче підприємство „Оптима” подано позов до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Чернігівгаз” про стягнення 10 295,18 грн. основного боргу, 48,45 грн. річних, 165,21 грн. збитків від інфляції та 387,62 грн. пені, всього 10896,46 грн. за неналежне виконання зобов'язань за договором поставки № 18/678 від 24.01.2008р.

          Розгляд справи відкладався на підставі ст..77 Господарського процесуального кодексу України.

          До прийняття рішення по справі представником позивача подано письмове клопотання про збільшення розміру позовних вимог на 842,79 грн. Обґрунтовуючи дане клопотання представник позивача посилається те, що за період з 28.11.2008р. по 29.01.2009р. відповідач не виконав свої зобов'язання по договору № 18/674 від 24.01.2008р., а  відповідно до пп..10.3,10.4 вищезазначеного договору відповідач зобов'язаний, в разі прострочення ним оплати поставленої продукції, сплатити на вимогу ТОВ „ТРП „Оптіма” суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, 3% річних та пеню. Тому представник позивача просить стягнути з відповідача 10 295,18 грн. основного боргу, 100,91 грн. - 3% річних, 535,84 грн. збитків від інфляції та 807,32 грн. пені, всього 11739,25 грн.

          Клопотання прийняте судом  до розгляду.

          В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з мотивів, викладених у позовній заяві, з урахуванням клопотання про збільшення розміру позовних вимог.

          Відповідач відзиву на позов або письмових пояснень щодо суті спору суду не надав.

          У судовому засіданні представник відповідача підтвердив наявність основного боргу, проти позову не заперечує.

          Дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

          Як свідчать матеріали справи, 24.01.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Торгово-виробниче підприємство „Оптіма” (Постачальник) та Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації „Чернігівгаз” (Покупець) було укладено Договір поставки № 18/674 (Договір).  

          Відповідно до п.1.1 Договору Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити продукцію в асортименті, кількості та по цінам, викладеним в Додатках до цього Договору, які є його невід'ємною частиною.          

          Під додатками згідно п.1.2 Договору розуміються рахунки та витратні накладні, що видаються Постачальником.

          На виконання своїх зобов'язань за Договором позивач передав у власність відповідача продукцію, згідно виписаного рахунку-фактури № ТОВ-01000 від 11.09.2008р. та на підставі довіреності серії НБІ № 003185 від 11.09.2008р., виданої Саченку Б.О., за наступними накладними:

витратна накладна № ТОВ-000981 від 22.09.2008р. на суму 3 868,46 грн.;

витратна накладна № ТОВ-001062 від 06.10.2008р. на суму 6 462,72 грн.

          Таким чином, Товариством з обмеженою відповідальністю „Торгово-виробниче підприємство „Оптіма” умови Договору виконані повністю.

          Згідно п.6.1 Договору Покупець зобов'язаний здійснити попередню оплату Постачальнику за товар, або оплату по факту отримання продукції.  

          Проте, в порушення умов Договору, відповідач не здійснив оплату за отриману продукцію, сума основного боргу за Договором  становить 10 295,18 грн.

          Відповідно до частин 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.          

          Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього  Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння  відмова від зобов'язання або одностороння  зміна його умов  не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

          Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).          Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612  ЦК України).

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.

Частинами  4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Відповідно до пункту 10.3 Договору та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», крім суми боргу, відповідач повинен сплатити позивачу пеню за кожен день прострочки платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який стягується пеня.

          Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.          Враховуючи, що сума основного боргу за Договором в розмірі 10 295,18 грн. не була своєчасно сплачена відповідачем, відповідно до поданого розрахунку та клопотання про збільшення розміру позовних вимог, позивачем нараховано відповідачу за період з 23.09.2008р. по 29.01.2009р. пеню в сумі 807,32 грн., 3% річних в сумі 100,91 грн. та інфляційні втрати в сумі 535,84 грн.

          Відповідно до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу  України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Суд вважає, що надані позивачем письмові докази доводять ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

          Відповідач доказів своєчасної повної оплати товару по накладним та договору,  покладеним в обґрунтування позову, як і доказів, які б спростовували викладені в позовній заяві обставини, суду не надав.

          На підставі вищевикладеного, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.          

          Враховуючи, що даний спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, суд доходить висновку, що, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу, судові витрати мають бути покладені на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

          Керуючись ст.ст. 33, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

          1. Позов задовольнити повністю.

          2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Чернігівгаз” (14021, м. Чернігів, вул.. Любецька, 68, п/р 260010100066 в ТОВ КБ „Фінансова ініціатива” м.Київ, МФО 380054, код 03358104) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгово-виробниче підприємство „Оптима” (14038, м. Чернігів, пр-кт Перемоги, 129, п/р 26003056584800 в АКІБ „УкрСіббанк” м. Харків, МФО 351005, код 33469132) 10295,18 грн. основного боргу, 807,32 грн. пені, 100,91 грн. –3% річних та 535,84 грн. інфляційних втрат, всього 11739,25 грн.; 117,40 грн. на відшкодування витрат по сплаті держмита і 118,00 грн. на відшкодування оплати витрат з інформаційно - технічного забезпечення розгляду у судах.

         3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 29.01.2009р., на підставі ст. 85 ГПК України,  за згодою представника позивача, оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.

          Рішення підписано 03.02.2009р.          

         Суддя                                                                                           Ю.М. Бобров