Рішення

від 29.01.2009 по справі 44/231пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

44/231пн

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

29.01.09 р.                                                                                                       Справа № 44/231пн                               

Господарський суд Донецької області, у складі головуючого судді Мєзєнцева Є.І., при секретарі Семенюшко Г.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за позовною заявою комунального підприємства з обслуговування адміністративних будівель (представник Нахаренко Н.С., довіреність від 30.03.08 року) до фонду військовослужбовців Донецької області (представник до судового засідання не з'явився) про зобов'язання відповідача звільнити приміщення площею 28,4 м2 в будівлі за адресою: 83015, місто Донецьк, проспект Миру 10, а також повернути це приміщення позивачу,

                                                     ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство з обслуговування адміністративних будівель (далі – Підприємство) звернулося до суду з позовом до фонду військовослужбовців Донецької області (далі – Орендар) про зобов'язання Орендаря звільнити приміщення площею 28,4 м2 на третьому поверсі в будівлі за адресою: 83015, місто Донецьк, проспект Миру 10 (далі – Приміщення) та повернути позивачу це Приміщення, яке було раніше передане відповідачу у оренду згідно договору оренди № 7-а від 01.04.02 року (далі – Договір). Позовні вимоги Підприємства ґрунтуються на закінченні строку дії Договору, через що орендоване Приміщення підлягає поверненню балансоутримувачу.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та надав витребувані судом додаткові документи.

Представник відповідача до судового засідання жодного разу не з'явився, не зважаючи на належне повідомлення судом про час та місце судового засідання, наразі суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки ненадані суду відповідачем відзив та документи не можуть істотно вплинути на юридичну кваліфікацію правовідносин, що склалися між сторонами, а надання відзиву взагалі є правом, а не обов'язком відповідача.

Вислухавши у судовому засіданні представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позов Підприємства підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Дослідивши Договір, з якого виникли цивільні права та обов'язки наймодавця Фонду та Орендаря, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором майнового найму (оренди) державного майна, який підпадає під правове регулювання норм Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, а також статей 256-276 ЦК УРСР, статей 759-786 ЦК України і статей 283-292 ГК України.

Первісно наймодавцем за Договором виступило представництво Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва в Донецькій області, наразі згодом права наймодавця Приміщення були передані Підприємству згідно рішення Донецької обласної ради від 21.09.06 року № 5/5-45, акту приймання-передачі від 31.10.06 року та додаткових угод до Договору.

Таким чином, в силу статті 256 ЦК УРСР статті 759 ЦК України, статті 283 ГК України та статті 2 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, а також пункту 1.1 Договору представництво Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва в Донецькій області зобов'язалося надати, а Орендар – прийняти у строкове платне користування Приміщення.

Умовами пункту 10.1 Договору передбачено строк дії Договору на з місяців з 01.04.02 року до 31.12.02 року. За відсутності протягом місяця після закінчення строку дії Договору заяви однієї із сторін про припинення Договору або зміну його умов – зазначена угода в силу статті 764 ЦК України, статті 284 ГК України та статті 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” вважається продовженою на тих самих умовах й на той самий строк, що визначені Договором (9 місяців).

Строк Договору, як зазначалося вище, закінчився 31.12.02 року, наразі, через відсутність письмових заперечень сторін проти його продовження, суд вважає, що строк дії Договору на передбачених у ньому умовах пролонгувався до 31.03.03 року, 31.06.04 року, 31.03.05 року та 31.12.05 року включно в силу закону.

15.12.06 року сторони підписали додаткову угоду до Договору , за якою строк дії Договору продовжується до одного року – до 31.12.06 року. Згодом, на підставі зазначених вище норм права Договір знову пролонгувався до 31.12.07 року та 31.12.08 року, оскільки сторони не довели суду, що у період 01.01.07-01.02.07 року та 01.01.08-01.02.08 року сторони висували будь-які пропозиції щодо зміни або припинення Договору.

Позивач після закінчення строку дії Договору 31.12.08 року надіслав Орендареві лист № 05/01-1 від 05.01.09 року, в якому зазначалося про закінчення строку дії Договору, безпідставність перебування Орендаря у Приміщенні та вимоги щодо звільнення Приміщення. Позивач підтвердив факт надіслання зазначеного листа чеком № 2444 від 05.01.09 року.

З огляду на наведене, суд вважає, що з 31.12.08 року строк дії Договору – припинився в силу частини 1 статті 763 ЦК України, оскільки правило автоматичної пролонгації Договору, передбачене статтею 764 ЦК України, в цій ситуації не є застосовним.

Нормами статті 785 ЦК України, статті 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” та пунктом 2.3 Договору передбачено обов'язок Орендаря після припинення дії Договору повернути Підприємству за актом приймання-передачі Приміщення у стані, в якому Приміщення було одержане, з урахуванням нормального зносу.

За своїм загальноправовим змістом, позовна вимога щодо зобов'язання звільнити та повернути Приміщення фактично є засобом захисту цивільного права у вигляді примусового виконання обов'язку в натурі, визначеним статтею 16 ЦК України. Водночас, відповідачем на час винесення рішення суду не надано суду доказів повернення орендованого майна, тому зазначені вимоги підлягають задоволенню.

З огляду на наведене, причиною виникнення спору є протиправне порушення Орендарем умов Договору, а також порушення останнім норм ЦК України, які регулюють загальні умови виконання зобов'язань та правила виконання договорів майнового найму (оренди). Відповідно до статті 49 ГПК України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на відповідача.

При поданні позову до суду позивачем сплачено державне мито у розмірі 102 грн., що суперечить вимогам пункту Б частини 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”, тому зайво сплачені 17 грн. підлягають поверненню.

На підставі ст.ст.11, 204, 382, 392, 397, 525, 759-786 ЦК України, ст.ст.283-292 ГК України, ст.ст.2, 5, 17, 26, 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, керуючись ст.ст.1, 2, 22, 36, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд –

                                                  ВИРІШИВ:

Задовольнити позов у повному обсязі.

Зобов'язати фонд військовослужбовців Донецької області звільнити приміщення площею 28,4 м2 в будівлі за адресою: 83015, місто Донецьк, проспект Миру 10, а також повернути зазначене приміщення комунальному підприємству з обслуговування адміністративних будівель.

Стягнути з фонду військовослужбовців Донецької області на користь комунального підприємства з обслуговування адміністративних будівель суму сплаченого державного мита 85 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн.

Відповідно до п.1 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» зайво сплачене державне мито у сумі 17 грн., перераховане комунальним підприємством з обслуговування адміністративних будівель згідно платіжного доручення № 145 від 02.12.08 року, підлягає поверненню. 

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

               Суддя                                                                                                                                           

Надруковано у 3 примірниках:

1 –позивачу

2 –відповідачу

3 –господарському суду Донецької області