Рішення

від 20.01.2009 по справі 2/139

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/139

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.01.09                                                                                           Справа№ 2/139

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Залицайло М.С., за участю представника позивача Хільчука М.В. та Дмитришин Н.В., представника відповідача Воляника С.Б. розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного підприємства “Бюро безпеки “Кондор-Сервіс” м. Нововолинськ до Відкритого акціонерного товариства “Укрзахідвуглебуд”, м. Червоноград про стягнення 27143 грн. 34 коп.

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство “Бюро безпеки “Кондор-Сервіс” м. Нововолинськ звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства “Укрзахідвуглебуд”, м. Червоноград про стягнення 27143 грн. 34 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 16.12.2008р. ухвалив призначити розгляд справи на 20.01.2009р.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання послуг по охороні об'єктів відповідача, на виконання умов якого відповідачу було надано відповідні послуги. Відповідач зобов'язувався проводити оплату наданах послуг в розмірах та строки, встановлені таким договором. Однак відповідач свої зобов'язання щодо оплати за надані послуги виконав частково, на дату звернення до суду заборгованість становить 19442 грн. 19 коп. Відповідачу також нараховано 3% річних в розмірі 1083 грн. 65 коп. та інфліційні втрати в розмірі 6617 грн. 50 коп.

В судове засідання з'явився представник відповідача, позов визнав, просив відстрочити оплату заборгованості у зв'язку з недостатнім бюджетним фінансуванням.

Представникам роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяви про відвід суду не поступало.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:

2 жовтня 2006р. між позивачем та відповідачем було укладено договір №6/06-с.

За цим договором власник (відповідач) передає, а охорона (позивач) приймає під охорону об'єкти, територію, споруди, будівлі та ін., що є об'єктом охорони і мають охоронятись, а також визначені на план-схемі об'єкта, який підписується сторонами і є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно п. 1.2. договору №6/06-с від 02.10.2006р. відповідач брав на себе обов'язок оплачувати надані відповідачем послуги з охорони в розмірі 3352 грн. 39 коп. щомісячно, а з 01.12.2006р. по 31.12.2006р. в розмірі 3569 грн. 11 коп. щомісячно.

У зв'язку з закінченням 31.12.2006р. терміну дії договору №6/06-с від 02.10.2006р., сторонами, відповідно до п. 6.1. договору, продовжено його чинність на період з 01.01.2007р. по 31.12.2007р.

На виконання умов вищевказаного договору, позивач, за період з 02.10.2006р. по 30.04.2007р. включно, надав відповідачу послуги з охорони об'єктів загальною вартістю 24442 грн. 19 коп.

Пунктом 1.2. №6/06-с від 02.10.2006р. передбачено, що оплата за послуги проводиться до 15 числа поточного місяця в якому надаються послуги охорони.

За вихідним №45 від 23 жовтня 2007р. позивач надіслав відповідачу претензію, в якій вимагав оплатити заборгованість, яка залишена без розгляду та задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема акту звірки взаємних розрахунків від 01.10.2008р., пояснень представників позивача та відповідача, відповідач свої зобов'язання перед позивачем щодо оплати за надані послуги виконав частково, на час розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем становить 19442 грн. 19 коп.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема  договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним  належним чином.  

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв  ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.   

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання  боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням цих положень, позивачем правомірно нараховано інфляційні втрати в розмірі 6617 грн. 50 коп. та 3% річних в розмірі 1083 грн. 65 коп.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 19442 грн. 19 коп. основного боргу, 6617 грн. 50 коп. втрат від інфляції та 1083 грн. 65 коп. 3% річних.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати відповідно до вимог ст. 49 ГПК України суд покладає на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 599, 612, 625, 626 ЦК України, ст.ст. 193 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити.

2.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Укрзахідвуглебуд”, м. Червоноград, вул. Будівельна, 1, Львівська область (ідентифікаційний код 00177158) на користь Приватного підприємства “Бюро безпеки “Кондор-Сервіс” м. Нововолинськ, вул. Піонерська, 6, Волинська область (ідентифікаційний код 32186426) 19442 грн. 19 коп. основного боргу, 6617 грн. 50 коп. втрат від інфляції, 1083 грн. 65 коп. 3% річних, 271 грн. 43 коп. державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя                                                                                             Мазовіта А.Б.