Постанова

від 13.11.2012 по справі 1170/2а-3220/12

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2012 року Справа № 1170/2а-3220/12

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Притули К.М.

при секретарі: Білоус І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Кіровограді справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

ФОП ОСОБА_2 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000040171 від 10 квітня 2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 622460,88 грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 155615,22 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято за результатами позапланової невиїзної документальної перевірки від 01.03.2012 р., акт №33/1710/НОМЕР_1, яким встановлено порушення пунктів 177.2 та 177.4 статті 177 ПК України - донараховано податок з доходів фізичних осіб за 2011 рік в сумі 622460,88 грн.

10 квітня 2012 року, на підставі акта перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000040171, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 778076,10 грн. (622460,88 грн. за основним платежем та 155615,22 грн. штрафні санкції).

Позивач не погоджуючись із встановленими у акті перевірки висновками зазначає, що відповідачем невірно застосовані норми матеріального та процесуального права, висновки акту не відповідають чинному законодавству (бухгалтерському та податковому обліку) а отже оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, вважає, що при проведені перевірки та прийняті податкового повідомлення-рішення посадовими особами Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби порушень норм чинного законодавства України не допущено, а тому просить в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що посадовими особами відповідача проведено документальну планову виїзну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, за період з 01.10.2010 року по 31.12.2011 року.

Результати перевірки оформлені актом від 01.03.2012р. №33/1710/НОМЕР_1 (т.1 а.с.8-36).

В ході перевірки встановлено, зокрема, порушення п.177.2 ст.177, п.177.4 ст.177 ПК України та донараховано податок з доходів фізичних осіб за 2011 рік в сумі 622460,88 грн.

10.04.2012 року на підставі Акту перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000040171, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 778076,10 грн. з яких за основним платежем 622460,88 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 155615,22 грн. (т.1 а.с. 7).

Проведеною перевіркою встановлено, що позивач в перевіряємий період мав взаємовідносини з ПП «Гімалая», ПП «Каїр» та ПП «Зітекс».

В акті перевірки зазначено, що відділом контрольно-перевірочної роботи оподаткування фізичних осіб Кіровоградської ОДПІ отримано:

довідку №89/23-1/37426723 від 19.09.2011 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Зітекс» код ЄДРПОУ 37426723, з питань дотримання вимог податкового законодавства, в частині правомірності віднесення до складу податкових зобов'язань та податкового кредиту сум податку на додану вартість в декларації з податку на додану вартість та правомірності декларування валових витрат в деклараціях з податку на прибуток по взаємовідносинах із ТОВ «Євросвіт» за період з 01.05.2011 року по 30.06.2011 року;

акт №67/23-1/37426723 від 12.07.2011 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Зітекс», з питань дотримання вимог податкового законодавства, в частині правомірності віднесення до складу податкових зобов'язань та податкового кредиту сум податку на додану вартість в декларації з податку на додану вартість та правомірності декларування валових витрат в деклараціях з податку на прибуток по взаємовідносинах із ТОВ «Євросвіт» за період з 01.04.2011 року по 30.04.2011 року, було встановлено, що ПП «Зітекс» штучно сформувало податковий кредит по контрагенту ТОВ «Євросвіт» у квітні 2011 року, тому угоди укладені на підставі нікчемного правочину, в результаті чого підприємствами-покупцями ПП «Зітекс» безпідставно сформовано податковий кредит за рахунок сум ПДВ, згідно податкових накладних, виписаних ПП «Зітекс», згідно яких встановлено, що в ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця, в зв'язку з відсутністю (не наданням до перевірки) документів. Крім того, перевіркою не встановлено документів, що посвідчують походження товарів, що реалізуються, що має важливе значення при формуванні податкового кредиту з податку на додану вартість. Враховуючи вищенаведене, згідно наявних матеріалів перевірки ТОВ «Євросвіт», встановлено, що контрагенти-покупці, зокрема ПП «Зітекс» також не підтверджено фактичного відвантаження товарів та реальне транспортування.

Таким чином, як зазначено в акті перевірки, встановлено неможливість фактичного здійснення ПП «Зітекс» господарських операцій через відсутність матеріальних, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу; відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю складських приміщень, транспортних засобів; порушення ч.1 ст.203, ч.1 ст.207, ст.215, п.1 ст.216, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення право чинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП «Зітекс» з постачальниками та покупцями.

Отже, відповідачем зроблено висновок, що правочини між ФОП ОСОБА_2 з ПП «Зітекс» не можуть бути враховані до вартості фактично понесених витрат, які прямо відповідають отриманому доходу у відповідних звітних періодах, а тому ФОП ОСОБА_2 в порушення вимог п.177.4 ст.177 ПК України завищено витрати від здійснення господарської діяльності на загальну суму 1922389,76 грн. (без ПДВ), в тому числі за 2 квартал 2011 року на суму 1325333,33 грн., за 3 квартал 2011 року на суму 597056,43 грн.

Стосовно взаємовідносин позивача з ПП «Гімалая» в акті перевірки зазначено, що відділом контрольно-перевірочної роботи оподаткування фізичних осіб Кіровоградської ОДПІ отримано:

довідки від 19.09.2011 року за № 91/23-1/37384055 та від 10.10.2011 року за №103/23-1/37384055 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Гімалая» з питань дотримання вимог податкового законодавства, в частині правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість та правомірності декларування валових доходів та валових витрат з податку на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ «Євросвіт» за період з 01.05.2010 року по 31.07.2011 року;

акти від 28.11.2011 року за №171/23-1/37384055, від 04.07.2011 року за №531/23-1/37384055 та від 14.11.2011 року за №148/23-1/37384055 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Гімалая» з питань дотримання вимог податкового законодавства, в частині правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість та правомірності декларування валових доходів та валових витрат з податку на прибуток за лютий 2011 року, березень 2011 року, травень 2011 року, липень 2011 року та серпень 2011 року.

акт №66/23-1/37384055 від 12.07.2011 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Гімалая», з питань дотримання вимог податкового законодавства, в частині правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість та правомірності декларування валових доходів та валових витрат з податку на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ «Євросвіт» за період з 01.04.2010 року по 30.04.2011 року.

Згідно зазначених вище довідок та актів, перевірками встановлено, що в перевіряємому періоді постачальником товарів (робіт, послуг) ПП «Гімалая» було ТОВ «Євросвіт». Актом Кіровоградського відділення Кіровоградської ОДПІ від 16.09.2011 року №449/1520/31703622 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Євросвіт» з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту за період з 01.05.2011 року по 31.05.2011 року встановлено, що ТОВ «Євросвіт» порушено: ч.5 ст.203, ч.1 ч.2 ст.215, ст.216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Євросвіт» при придбанні та продажу товарів (послуг), товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст. ст. 662, 665, 656 ЦК України та встановлено відсутність об'єктів оподаткування при продажу товарів (послуг) за травень 2011 року, які підпадають під визначення ст. ст. 135, 185 ПК України.

Отже, ПП «Гімалая» відображені в податковій звітності правові взаємовідносини з суб'єктом господарювання без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, а тому підприємцями-покупцями ТОВ «Гімалая» безпідставно сформовано податковий кредит за рахунок сум ПДВ, згідно податкових накладних, виписаних ТОВ «Євросвіт».

На підставі викладеного, відповідачем зроблено висновок, що правочини між ФОП ОСОБА_2 та ПП «Гімалая» здійснені без мети настання реальних наслідків, а тому, позивачем в порушення вимог п.177.4 ст.177 ПК України завищено витрати від здійснення господарської діяльності на загальну суму 1284980,23 грн. (без ПДВ), в тому числі за 1 квартал 2011 року на суму 359666,49 грн., за 2 квартал 2011 року на суму 180659,91 грн., за 3 квартал 2011 року на суму 744654,33 грн.

Щодо взаємовідносин позивача з ПП «Каїр» в акті перевірки зазначено, що відділом контрольно-перевірочної роботи оподаткування фізичних осіб Кіровоградської ОДПІ отримано акт №60/23-6/37426697 від 12.07.2011 року «Про результати позапланової невиїзної перевірки ПП «Каїр», з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за квітень 2011 року в частині взаємовідносин з ТОВ «Євросвіт», згідно якого встановлено, що ПП «Каїр» в перевіряємому періоді до складу податкових зобов'язань з ПДВ було віднесено податок на додану вартість від операцій з продажу товарів, робіт, послуг, які були відображені як придбані раніше у ТОВ «Євросвіт» (яким було порушено ст.203, п.1 п.2 ст.215, ч.1 ст.216, ст.228 ЦК України в частині нікчемності укладених правочинів, так як вони не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними).

Таким чином, на думку відповідача, правочини між ФОП ОСОБА_2 та ПП «Каїр», в свою чергу, здійснені без мети настання реальних наслідків, а тому, позивачем в порушення вимог п.177.4 ст.177 ПК України завищено витрати від здійснення господарської діяльності на загальну суму 454165,95 грн. (без ПДВ), в тому числі за 2 квартал 2011 року на суму 454165,95 грн.

Відповідно до п.177.2 ст. 177 ПК України об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця.

Згідно п.177.4 ст.177 ПК України до переліку витрат фізичної особи-підприємця, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом ІІІ цього Кодексу.

Отже, зміст вказаних норм Податкового кодексу України вказує на те, що однією з необхідних умов для віднесення витрат на придбання товарно-матеріальних цінностей до валових витрат, є наявність первинних документів, які підтверджують факт отримання доходу, який виник у зв'язку з подальшою реалізацією товарно-матеріальних цінностей.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що ФОП ОСОБА_2 були укладені договори купівлі-продажу 16.04.2011 року з ПП Каїр (продавець) запасних частин для автомобіля «КАМАЗ», 14.04.2011 року з ПП «Зітекс» договір поставки нафтопродуктів та 04.04.2011 року з ПП «Гімалая» договір купівлі-продажу запасних частин для автомобіля «КАМАЗ».

Господарські операції оформлені податковими накладними, видатковими накладними, актами виконаних робіт, копіями товарно-транспортних накладних.

За отриманий товар ФОП ОСОБА_2 сплатив в повному обсязі, що підтверджено копіями виписок банку про рух коштів по рахунку.

Зазначені первинні документи надавались позивачем під час перевірки, в акті перевірки не зазначено про невідповідність первинної документації вимогам законодавства, що також не доведено в судовому засіданні представником відповідача.

З огляду на викладене, судом встановлено, що позивачем правомірно сформовано валові витрати у спірному періоді фінансово-господарських операціях з ПП «Гімалая», ПП «Каїр» та ПП «Зітекс».

Суд критично оцінює твердження відповідача, що фінансово-господарські угоди між позивачем та ПП «Гімалая», ПП «Каїр» та ПП «Зітекс». є нікчемними.

Так, станом на час укладення позивачем з даними контрагентами договорів та їх виконання, останні були зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та на час здійснення господарських операцій з позивачем, були платниками податку на додану вартість, що не заперечувалось представником відповідача в судовому засіданні.

У відповідності з вимогами частин 2, 3 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. При цьому підставою недійсності правочину у відповідності до ч.1 ст.215 ЦК України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, ч. 1 ст.203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У відповідності до вимог ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Нікчемні правочини характеризуються таким ознаками як спрямованість на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина або знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін.

Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок, визначаються загальними правилами.

Акт перевірки Кіровоградської ОДПІ, на підставі якого прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, не містить жодних посилань на наявність ознак, які передбачені ч.1 ст.228 ЦК України.

Відповідачем не було надано доказів на підтвердження недотримання сторонами в момент укладення договорів вимог, встановлених частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст..203 ЦК України, що є підставою для визнання правочинів недійсними.

Згідно ст.216 ЦК України до моменту визнання правочину недійсним або нікчемним правові наслідки, а саме те, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю - не настають.

Посилання відповідача на частини 1, 5 статтю 203, статтю 215 є безпідставними, так як зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку.

Недійсність правочинів між позивачем та контрагентами не визнана в судовому порядку, у зв'язку з чим, факти, викладені в акті перевірки, не можуть бути належними доказами наявності порушень позивачем вимог ст.ст. 203, 215, 216, 228 ЦК України відносно того, що укладені позивачем правочини з зазначеними контрагентами не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, та є підставою для визнання таких правочинів недійсними.

Згідно ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 1 чт.627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Також відповідачем не наведено доказів, що свідчили б, що договори, сторонами яких є позивач та ПП «Гімалая», ПП «Каїр», ПП «Зітекс», укладено з метою, що суперечить інтересам держави, в тому числі, в частині ухилення від сплати податків в передбаченому законодавством обсязі та отримання незаконної податкової вигоди.

Відповідачем не надано жодних доказів фактичного нездійснення господарських операцій, суми по яких позивачем включені до складу податкового кредиту при обчисленні податку на додану вартість та до валових витрат при визначенні об'єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем по справі, як суб'єктом владних повноважень, не виконано покладеного на нього обов'язку щодо доказування правомірності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

На підставі аналізу встановлених обставин і правовідносин, що їм відповідають, суд дійшов висновку про неправомірність прийняття Кіровоградською ОДПІ податкового повідомленння-рішення №0000040171 від 10 квітня 2012 року.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Таким чином, судові витрати 2146,00 грн., здійснені позивачем, підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

Керуючись ст.ст. 94, 162, 163 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - задовольнити.

Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області ДПС №0000040171 від 10 квітня 2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 778076,10 грн., з яких 622460,88 грн. за основним платежем та 155615,22 грн. штрафні санкції.

Присудити з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 2146,00 грн.

Постанова відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений 19 листопада 2012 року.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Притула К.М.