Рішення

від 16.01.2013 по справі 5011-49/17031-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-49/17031-2012 16.01.13 За позовом Приватного підприємства «Конгрес-Сервіс»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Лоджистік Прайм Сервіс»

Про стягнення 25 461,50 грн.

Суддя Митрохіна А.В.

Представники сторін:

Від позивача Горбатенко В.А. - за дов. №б/н від 30.12.2012р.

Від відповідача не з'явилися

Обставини справи:

Позивач - Приватне підприємство «Конгрес-Сервіс» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лоджистік Прайм Сервіс» про стягнення 25 461,50 грн., крім того просив судові витрати у розмірі 1 609,50 грн. покласти на відповідача.

Позовні вимоги мотивовано тим, що на виконання взятих на себе зобов'язань відповідно до умов договору не виконав. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, пов'язані з розглядом даної справи.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 30.11.2012 порушено провадження у справі №5011-49/17031-2012 та призначено розгляд справи на 17.12.2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2012 розгляд справи відкладався на 16.01.2013, відповідно до вимог ст. 77 Господарського процесуального Кодексу України

В судовому засіданні 16.01.2013р. представником позивача підтримано свої позовні вимоги в повному обсязі.

Представники відповідача у судові засідання 17.12.2012 та 16.01.2013 не з'явилися, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва від 30.11.2012 про порушення провадження у справі №5011-49/17031-2012 не виконали, про причини неявки суд не повідомили, заяв та клопотань не подали.

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» від 18.09.97р. №02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Таким чином, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд в нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі № 5011-49/17031-2012.

В судовому засіданні 16.01.2013р. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01 грудня 2011 року між Приватним підприємством «Конгрес-Сервіс» (далі - Охорона) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лоджистік Прайм Сервіс» (далі - Замовник) було укладено договір на охорону об'єкта №41/11 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору, Охорона зобов'язується за завданням Замовника надавати послуги, з охорони матеріальних цінностей, які знаходяться на території об'єкту Замовника, розташованого за адресою: 04201, м. Київ, вул. Рокосовського, 8-Б, (далі - «Об'єкт»), у тому числі, за необхідності, організувати та забезпечити перепустковий режим, а Замовник зобов'язується створити Охороні необхідні для виконання нею своїх обов'язків умови та оплатити зазначені послуги у розмірі, строки та в порядку, що встановлені цим договором.

Режим охорони Об'єкту встановлюються Замовником й здійснюється: щодобово з 08.00 год. до 08.00 год. наступного дня - 1 (одним) співробітником охорони в зміну (п. 2.1 Договору).

Пунктом 4.5 Договору передбачено, що Об'єкт приймається та відповідно передається під охорону з моменту підписання Договору. У кінці кожного календарного місяця, а також по закінченню терміну дії договору сторонами підписується акт наданих послуг (п. 3.6 Договору).

Термін дії сторони погодили у п. 10.1 Договору, за яким якщо за один місяць до закінчення терміну дії Договору ні одна із Сторін не вимагатиме його припинення, або переукладання, тоді Договір залишається в силі на кожний наступний однорічний термін (щорічно) на попередніх умовах.

Так, на виконання умов Договору (п. 1.1) Охороною було надано Замовнику послуги з охорони матеріальних цінностей на загальну суму 66 696,00 грн.

Факт виконання позивачем умов Договору підтверджується підписаними повноважними представниками сторін актами надання послуг: №259 від 31.12.2011р. на загальну суму 15 000,00 грн., №8 від 08.01.2012 на загальну суму 15 000,00 грн., №37 від 29.02.2012р. на загальну суму 15 000,00 грн., №73 від 31.03.2012р. на загальну суму 21 696,00 грн. (копії містяться в матеріалах справи).

Вартість послуг сторони погодили у протоколі узгодження договірної ціни (додаток №1 до Договору), який є невід'ємною частиною цього Договору. Оплата за послуги охорони здійснюється шляхом передоплати Замовником суми, вказаної в протоколі узгодження договірної ціни (додаток №1 до Договору), згідно наданого рахунку, але не пізніше 20 числа поточного місяця (п.п. 3.1, 3.2 Договору).

За твердженням Позивача Відповідач свої зобов'язання щодо оплати за отримані послуги виконав частково, а саме на суму 45 000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками №152 від 23.12.2011р., №194 від 18.01.2012р., №250 від 06.02.2012р. та має заборгованість у розмірі 21 696,00 грн.

Відповідно до п. 3 Угоди про розірвання Договору, яка була укладена сторонам 30.03.2012р. сторони погодили, що Замовник зобов'язаний оплатити всю суму заборгованості по охоронних послугах до моменту розірвання Договору.

Однак, Замовник порушив умови Угоди, та не оплатив заборгованість повністю. Крім того, з метою досудового врегулювання спору Позивач направляв на адресу відповідача претензію від 17.07.2012р. з вимогою оплатити заборгованість за договором та штрафні санкції. Однак Відповідач залишив її без належного реагування та відповіді.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України , де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Матеріалами справи підтверджено, що на момент винесення рішення Відповідач не виконав свої зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати за надані послуги, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 21 696,00 грн.

Факт невиконання відповідачем зобов'язання за Договором належним чином доведений, документально обґрунтований, відповідачем не спростований.

Крім суми основної заборгованості, позивач за невиконання договірних зобов'язань просить суд стягнути з відповідача 3 405,00 грн. - пені, 360,21 грн. - 3% річних.

Щодо стягнення штрафних санкцій, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов'язань, тому є підстави для застосування встановленої договором відповідальності.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Як вбачається з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 3.2 Договору, в разі порушення терміну оплати за охорону, Замовник сплачує пеню в розмірі однієї облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, між іншим, регулюються Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В силу приписів п. 18 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році» №01-8/344 від 11.04.2005р. з огляду на вимоги частини 1 статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого нарахування сум штрафних санкцій, річних, збитків від інфляції, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Судом здійснено перерахунок заявленого позивачем розміру пені, який підлягає стягненню з відповідача, та встановлено, що зазначена сума пені є обґрунтованою та підлягає задоволенню частково, а саме у розмірі 1 492,68 грн., за вказаний позивачем період за уточненим розрахунком суду.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю, а саме у розмірі 360,21 грн.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лоджистік Прайм Сервіс» (04080, м. Київ, вул. Юрківська/Фрунзе, 2-6/32 літера А, п/р №26005060407115 в ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 37570931, код ЄДРПОУ 37570931), а у разі відсутності грошових коштів -з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Приватного підприємства «Конгрес-Сервіс» (02140, м. Київ, вул. Б.Гмирі, Ѕ, п/р №26005210156844 в АТ «Прокредитбанк», МФО 320984) заборгованості за договором на охорону об'єкта №41/11 від 01.12.2011 року у розмірі 23 548,89 грн., з яких 21 696,00 грн. - основного боргу, 1 492,68 грн. - пені, 360,21 грн. - 3% річних.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лоджистік Прайм Сервіс» (04080, м. Київ, вул. Юрківська/Фрунзе, 2-6/32 літера А, п/р №26005060407115 в ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 37570931, код ЄДРПОУ 37570931), а у разі відсутності грошових коштів -з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Приватного підприємства «Конгрес-Сервіс» (02140, м. Київ, вул. Б.Гмирі, Ѕ, п/р №26005210156844 в АТ «Прокредитбанк», МФО 320984) 1496,84 грн. - судового збору.

4. В іншій частині у позові відмовити.

5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

7. Дата складення повного рішення 18.01.2013р.

Суддя А.В.Митрохіна