Рішення

від 31.01.2013 по справі 16/5007/1440/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "31" січня 2013 р. Справа № 16/5007/1440/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Гансецького В.П.

за участю представників сторін:

від позивача: Босюк А.О. - дов. від 12.09.12р.

від відповідача: Немировський В.І. - дор. № 1256 від 12.12.12р.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вегло-Стал" (м.Львів)

до Коростенського комунального підприємства "Водоканал" (м.Коростень Житомирської області)

про стягнення 173453,00 грн.

Позивач звернувся з позовом про стягнення на свою користь з відповідача 173453,00 грн., з яких 149455,62 грн. боргу за поставлений товар згідно договору № 7/10 поставки товару від 11.01.10р., 10050,95 грн. 3% річних, 12451,88 грн. інфляційних нарахувань та 1494,55 грн. штрафу.

Клопотанням від 30.01.13р. представник позивача уточнив позовні вимоги, просив стягнути з відповідача на користь позивача 137115,62 грн. основного боргу, 10050,95 грн. 3% річних, 12451,88 грн. інфляційних нарахувань та 1494,55 грн. штрафу. Також зазначив, що відповідачем після подачі позову до суду сплачено 11340,00 грн. на погашення основного боргу. Також просив припинити провадження у справі в частині погашеної суми боргу у зв'язку з відсутністю предмета спору (а.с.96).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав згідно клопотання про уточнення позовних вимог від 30.01.13р. з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач у відзиві на позовну заяву (а.с.107,108) та його представник в судовому засіданні позовні вимоги визнали частково, а саме 137115,62 грн. основного боргу за отриманий товар, 7113,39 грн. 3% річних, 149,45 грн. 0,1% пені, в решті нарахувань просив суд відмовити у зв'язку з безпідставністю їх нарахування.

Крім того, представник відповідача зазначив про те, що відповідачем сплачено частково основний борг у загальній сумі 12340,00 грн., що підтвердив копіями платіжних доручень (а.с.110-112).

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

11.01.10р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кеміпол-Україна" (постачальником) та Коростенським комунальним підприємством "Водоканал" (покупцем) було укладено договір поставки товару № 7/10 (а.с.17,18).

Згідно протоколу № 18/09 від 18.09.12р. загальних зборів учасників ТОВ "Кеміпол-Україна" було прийнято рішення про зміну назви (найменування) Товариства з обмеженою відповідальністю "Кеміпол-Україна" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Вегло-Стал" (а.с.21-27).

Відповідно до пп.1.1 вищевказаного договору, постачальник зобов'язався поставляти покупцю, а покупець зобов'язався приймати та оплачувати товар на умовах та в порядку, визначених даним договором.

Під товаром, що є предметом поставки за даним договором розуміється:

а. Коагулянт РАХ 18 по ціні 4400,00 грн. разом з ПДВ за 1 тону.

б. Тара по ціні 2200,00 грн. за одну палето-ємність разом з ПДВ. Тара є зворотною та підлягає поверненню (пп.1.2 договору).

Згідно з пп.4.1 договору, розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються в безготівковому порядку (або іншим, не забороненим згідно чинного законодавства України, способом) шляхом проведення оплати з відстрочкою платежу на період 30 календарних днів з моменту отримання товару.

На виконання договору поставки товару № 7/10 від 11.01.10р. позивач у березні, липні-серпні 2010 року поставив відповідачу товар - коагулянт РАХ 18 на загальну суму 269280,24 грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними за вказаний період (а.с.66,70,74).

08.04.11р. між сторонами було укладено угоду № 1, згідно якої позивач надав відповідачу розстрочку по сплаті заборгованості по договору №10/09 від 06.04.09р. та № 7/10 від 11.01.10р., яка складає 363913,62 грн. При цьому сторони передбачили, що розстрочена сума буде сплачуватися відповідачем протягом 17 місяців згідно встановленого графіку (а.с.19,20).

Згідно даних позивача, станом на день подачі позову утворилась заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 149455,62 грн. (а.с.10,11).

Після подання позову до суду відповідач сплатив позивачу 11340,00 грн. (а.с.110-112).

Таким чином, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, утворилась заборгованість перед позивачем, яка станом на день судового розгляду справи становить 137115,62 грн., що підтверджується клопотанням позивача від 30.01.13р. (а.с.96), підписаним сторонами актом звірки взаємних розрахунків станом на 16.01.13р. (а.с.97) та визнається відповідачем.

Згідно з ч.1 ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).

Відповідно до ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч.1 ст.173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.3 ст.549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.1 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Згідно з ст.230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 ст.231 ГК України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконання частини зобов'язання, або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно зі ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Відповідно до пп.9.3 договору поставки товару № 7/10 від 11.01.10р. передбачено, що за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язання з постачання товару, постачальник сплачує покупцю штрафну неустойку в розмірі 1% від суми поставки.

Згідно розрахунків позивача, розміри 3% річних, інфляційних нарахувань та штрафу становлять, відповідно, 10050,95 грн., 12451,88 грн. та 1494,55 грн. (а.с.12,13).

Розрахунки обгрунтовані та відповідають чинному законодавству і укладеному договору.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.ст.525 і 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач доказів сплати решти боргу суду не подав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обгрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладеного договору та такими, що підлягають задоволенню - з відповідача стягується на користь позивача 137115,62 грн. боргу за поставлений товар згідно договору № 7/10 поставки товару від 11.01.10р., 10050,95 грн. 3% річних, 12451,88 грн. інфляційних нарахувань, 1494,55 грн. штрафу.

В частині стягнення 11340,00 грн. боргу, сплаченого відповідачем після подачі позову, провадження у справі підлягає припиненню за відсутністю предмета спору (п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України).

Заперечення відповідача з посиланням на угоду № 1 від 08.04.11р. щодо розстрочки сплати боргу суд відхиляє у зв'язку з невиконанням відповідачем умов даної угоди.

Сплата судового збору покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 80, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Коростенського комунального підприємства "Водоканал", 11500, м.Коростень Житомирської області, вул.Грушевського 67, ідентифікаційний код 03343947:

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вегло-Стал", 79035, м.Львів, вул.Зелена 238, ідентифікаційний код 35172835 - 137115,62 грн. боргу за поставлений товар згідно договору № 7/10 поставки товару від 11.01.10р., 10050,95 грн. 3% річних, 12451,88 грн. інфляційних нарахувань, 1494,55 грн. штрафу та 3469,06 грн. судового збору.

3. В частині стягнення 11340,00 грн. суми основного боргу провадження у справі припинити за відсутністю предмета спору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 01.02.13

Суддя Гансецький В.П.

Друк.: 1 прим. у справу.