Постанова

від 23.01.2013 по справі 2а-9701/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2013 року № 2а-9701/12/1370

м. Львів

16 год. 10 хв.

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Коморного О.І.

секретар Ячмінська Я.О

з участю

представника позивача Іванович А.В.

представника відповідача Демків В.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом управління Держкомзему м. Львова до територіальної Державної інспекції з питань праці у Львівській області про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень.

В с т а н о в и в:

Позивач, управління Держкомзему м. Львова, звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою про :

- скасування акта позапланової перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування №13010061397.

- скасування припису Головного державного інспектора праці Меленюк Галини Степанівни від 06.11.202р. №13-01-006/1397-0820, складеного на підставі акта перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування №13010061397.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві. Надав пояснення по суті позовних вимог, відповідно до яких позивачем вимоги законодавства про працю не порушувалися. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив повністю з підстав викладених у поданому письмовому запереченні. Пояснив, що у результаті проведеної перевірки встановлено порушення позивачем законодавства про працю, на усунення яких внесено припис. просить у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 23.01.2013 року закрито провадження у справі в частині позовних вимог про скасування акта позапланової перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування №13010061397, оскільки Акт перевірки не є рішеннями суб'єкта владних повноважень, а є способом фіксації виявлених порушень, відтак сам Акт перевірки не спричиняє виникнення будь-яких прав і обов'язків осіб чи суб'єктів владних повноважень, а отже не породжує правовідносини, що можуть бути предметом спору.

Суд заслухав пояснення представників сторін, повно всебічно та об'єктивно оцінив подані сторонами докази в сукупності та

В с т а н о в и в:

Відповідачем, Територіальною державною інспекцією з питань праці у Львівській області з 05.11.2012 по 06.11.2012 року проведено позапланову перевірку додержання позивачем, Управлінням Держкомзему у м. Львів, законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, про що складено акт №13010061397 (а.с.10-19).

На підставі складеного за результатами перевірки акта, відповідачем внесено позивачеві припис №13-01-006/1397-0820 від 06.11.2012 року (а.с.20), яким приписано:

- на виконання вимог ч. 4 ст. 115 КЗпП України - забезпечити надалі виплату заробітної плати працівникам за весь час щорічної відпустки за три дні до початку відпустки;

- на виконання вимог ч. 2 ст. 149 КЗпП України, в подальшому за кожне порушення трудової дисципліни застосовувати лише одне дисциплінарне стягнення;

- на виконання вимог ч.1 ст. 149 КЗпП України, в подальшому до застосування дисциплінарного стягнення зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

Також за результатами проведеної перевірки відповідачем 17.12.2012 року складено протокол №13-01-035/0881 (а.с.87) про вчинення в.о. начальника управління ОСОБА_4 адміністративного правопорушення згідно зафіксованих в акті перевірки порушень, за яке передбачена відповідальність ч.1 ст.41 КУпАП.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Юрисдикція адміністративних судів відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

З матеріалів справи судом встановлено надання позивачем відповідно до наказу №18-к від 06.07.2012 року (а.с.101) щорічної відпустки ОСОБА_5 тривалістю 30 календарних днів з 12 липня по 10 серпня.

Відповідно до відомості перерахування в банк заробітної плати (а.с.103), заробітна плата ОСОБА_5 виплачена 12.07.2012 року.

Згідно з ч.4 ст.115 Кодексу законів про працю України, заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки.

Відповідно до статті 43 Бюджетного кодексу України при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Державна казначейська служба України, діяльність якої спрямовується і координується через Міністра фінансів України, забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.

Казначейське обслуговування бюджетних коштів передбачає розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, інших клієнтів відповідно до законодавства, а також контроль за здійсненням бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень бюджету, взятті бюджетних зобов'язань розпорядниками бюджетних коштів та здійсненні платежів за цими зобов'язаннями.

В органах Державної казначейської служби України (далі-органи Казначейської служби) бюджетним установам відкриваються рахунки у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до статті 48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років, узятих на облік органами Державної казначейської служби України.

Порядок здійснення реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів визначається Міністерством фінансів України.

Організація роботи з питань розрахунково-касового обслуговування розпорядників бюджетних коштів в органах Казначейської служби регламентована Порядком обслуговування державного бюджету за видатками та операціями з надання та повернення кредитів, наданих за рахунок коштів державного бюджету, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2011 №1223, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 5 грудня 2011 р. за № 1401/20139 (далі-Порядок обслуговування).

Згідно, п.12.3 Порядку обслуговування, Органи Казначейської служби здійснюють платежі на підставі платіжних доручень за дорученнями розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів у разі наявності в обліку відповідного бюджетного зобов'язання та бюджетного фінансового зобов'язання у межах залишків на рахунках для обліку відкритих асигнувань, які доводяться головним розпорядником коштів - Державним агентством земельних ресурсів України підвідомчим установам згідно розподілу відкритих асигнувань.

Згідно долученої до матеріалів справи виписки з рахунку позивача (а.с.102) в управлінні Державної казначейської служби у Галицькому районі м. Львова Львівської області, де знаходиться на розрахунково-касовому обслуговуванні управління Держкомзему у м. Львові на період з 06.12.2012 по 12.07.2012 року , в період якого мали бути виплачені зазначені кошти, на відкритих рахунках управління Держкомзему у м. Львові були відсутні відкриті асигнування згідно яких можна оплачувати вказані видатки.

Відкриті асигнування доведено 11.07.2012 року і відповідно заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачена 12.07.2012 року.

Статтею 265 Кодексу законів про працю України передбачено, що відповідальність згідно з чинним законодавством несуть особи, винні в порушенні законодавства про працю.

З урахування фіктичних обставин справи суд дійшов висновку, що невиконання вимог ч. 4 ст. 115 КЗпП України (протермінування виплати заробітної плати на 2 дні) вчинене не з вини посадових осіб Управління Держкомзему у місті Львів.

З матеріалів справи судом встановлено видання позивачем 02 жовтня 2012р. наказу №71 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності (а.с.45). Вищезгаданий наказ прийнятий на підставі Акта службового розслідування від 01.10.2012р. комісії Управління Держкомзему у місті Львів 9а.с.41-43), створеної наказом управління від 25.09.2012р. №65 «Про службове розслідування» (а.с.38) та пояснення ОСОБА_5 від 28.09.2012р. (а.с.39-40).

У цьому наказі вказана підстава притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_5, а саме: за неналежне виконання обов'язків, що виразилось, зокрема, у безпідставній відмові візувати наказ управління «Про внесення змін до наказу Управління від 25.09.2012р. №38 «Про призначення відповідальних за здійснення землеустрою на території адміністративних районів м. Львова та м. Винники, смт. Брюховичі, смт. Рудно», за відмову ознайомлюватися з наказом управління від 24.09.2012р. №29-к «Про переведення ОСОБА_6», безпідставній відмові підписувати табель обліку робочого часу за вересень місяць 2012р. працівників відділу землеустрою, моніторингу, охорони та ринку земель.

З актом службового розслідування від 01.10.2012р. начальник відділу землеустрою, моніторингу, охорони та ринку земель ОСОБА_5 ознайомився, про що свідчить його підпис на останні сторінці акта (а.с.43). Згідно акту комісії з службового розслідування від 02.10.2012р. під час ознайомлення 02.10.2012р. о 12.00 год. із актом службового розслідування від 01.10.2012р. зауважень від ОСОБА_5 не поступало.

Також з наказом Управління Держкомзему у місті Львів від 02.10.2012р. №71 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», начальник відділу землеустрою, моніторингу, охорони та ринку земель ОСОБА_5 ознайомлений, про що свідчить його підпис на зворотній стороні наказу (а.с.45).

Крім того, позивачем 3 жовтня 2012р. видано наказ №72 «Щодо притягнення працівників управління до дисциплінарної відповідальності» (а.с.46), підставою видання якого стала довідка про результати перевірки Управління Держкомзему у місті Львів (а.с.50-76), скерованої листом Головного управління Держкомзему у Львівській області від 27.09.2012р. №01-16/6-6387 (а.с.49) та пояснення спеціалістів.

Перевірка роботи Управління Держкомзему у місті Львів проводилась по кожному відділу окремо. Ксерокопія довідки була надана на ознайомлення та опрацювання всім керівникам структурних підрозділів.

Згідно вищевказаної довідки (а.с.52-53), в результаті проведеної перевірки виявлено, що одним із недоліків роботи відділу землеустрою, моніторингу, охорони та ринку земель є недотримання термінів розгляду звернень фізичних та юридичних осіб, а саме з 6189 звернень, які були розглянуті з 2011р. - по теперішній час протерміновано 3099, що становить 49,9 відсотків від усіх звернень, а самим начальником відділу про терміновано 13 відсотків звернень. Також відділом землеустрою, моніторингу, охорони та ринку земель, керівником якого являється ОСОБА_5 було допущено ряд порушень, що стосуються погодження технічних документацій і проектів відведення на земельні ділянки. За ці порушення до дисциплінарної відповідальності були притягнуті працівники відділу землеустрою, моніторингу, охорони та ринку земель та начальник відділу ОСОБА_5, оскільки згідно посадової інструкції начальника відділу землеустрою, моніторингу, охорони та ринку земель саме начальник відділу організовує роботу відділу, несе персональну відповідальність за виконання покладених на відділ завдань та несе відповідальність за підготовку документів в технічній та юридичній частинах, дотримання термінів розгляду, встановлених законодавством.

Згідно долученого до матеріалів акта від 03.10.2012 року (а.с.47), позивачем запропоновано ознайомитися начальнику відділу землеустрою, моніторингу, охорони та ринку земель ОСОБА_5 з вказаною довідкою та запропоновано надати відповідні пояснення щодо зазначених у довідці порушень, а згідно акта (а.с.48) начальник відділу землеустрою, моніторингу, охорони та ринку земель ОСОБА_5 відмовився ознайомлюватись з наказом від 03.10.2012р. № 72 «Щодо притягнення працівників управління до дисциплінарної відповідальності».

Відповідно до ч.1 ст. 149 КЗпП України, до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

Згідно ч.2 цієї ж статті, за кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

На підставі досліджених доказів та фактичних обставин справи, суд дійшов висновку про відсутність порушень позивачем ч.1 ст. 149 КЗпП України, оскільки матеріалами справи підтверджується, що перед застосуванням дисциплінарних стягнень позивачем вживались заходи щодо отримання від ОСОБА_5 письмових пояснень, та про відсутність порушень позивачем ч.2 ст. 149 КЗпП України, оскільки з матеріалів справи судом не встановлено застосування до ОСОБА_5 дисциплінарних стягнень за одне і те ж порушення.

Закріплений у ч.1 ст.11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Відповідно до ч.1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Судом встановлено, що Постановою Галицького районного суду м. Львова від 04.01.2013 року при розгляді протоколу про адміністративне правопорушення складеного відносно керівника позивача з приводу того, що за неналежне виконання службових обов'язків було оголошено догану наступним працівникам управління, в тому числі начальнику відділу землеустрою, моніторингу, охорони та ринку земель ОСОБА_5, та ще 4-ом працівникам Управління. Однак в наказі Управління від 03.10.2012 року № 72 «Щодо притягнення працівників управління до дисциплінарної відповідальності» зазначено лише неналежне виконання покладених на них посадових обов'язків без зазначення дій в яких вони виразилися, а оскільки в цілому за аналогічне порушення, зокрема за неналежне виконання службових обов'язків, до ОСОБА_5 02.10.12 року вже застосовувалося дисциплінарне стягнення, наведене свідчить про наявність можливих ознак порушення ч.2 ст.149 КЗпП України посадовими особами Управління Держкомзему у м. Львові в частині застосування більше одного дисциплінарного стягнення за кожне порушення трудової дисципліни. Крім того, порушено вимоги ч.1 ст.149 КзпП України, зокрема не представлено іншого пояснення ОСОБА_5 по суті порушення трудової дисципліни чи будь-якого документу, який би свідчив про зажадання від порушника трудової дисципліни пояснення по суті вчиненого проступку, який зазначений в довідці про результати перевірки, провадження в справі про притягнення керівника позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.41 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення закрито

Відповідно до ч.4 ст.72 КАС України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки у даній справі оспорюється рішення прийняте відповідачем, суб'єктом владних повноважень, суд відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України, перевіряє чи прийнято (вчинено) воно: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані не були, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, припис відповідачем внесено безпідставно, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Оскільки позивачем документально підтверджено сплату судового збору в сумі 32,19 грн., такі судові витрати відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, слід стягнути з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 7-14, 50, 71, 86, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати припис Головного державного інспектора праці Меленюк Галини Степанівни від 06.11.202р. №13-01-006/1397-0820, складеного на підставі акта перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування №13010061397.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Управління Держкомзему у м. Львів (м. Львів вул. Донецька 3, ЄДРПОУ 23948658) судовий збір в сумі 32 (тридцять дві) грн.. 19 коп.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 28.01.2013р. о 17:00 год.

Суддя Коморний О.І.