Рішення

від 03.02.2009 по справі 10/746-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/746-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.02.09           Справа № 10/746-08.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Квант», м. Суми

до відповідача Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Бишкінське», с. Бишкінь, Лебединський район Сумської області  

        про стягнення 14 181 грн. 23 коп.

                                                                                            Суддя МАЛАФЕЄВА І.В.

          Представники:

        Від позивача Мирославський С.В., дов. №б/н від 12.12.2008 р.

        Від відповідача не з‘явився.

        У засіданні брали участь: секретар судового засідання Дябелко Т.М.

СУТЬ СПОРУ: Позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 14 181 грн. 23 коп. заборгованості по неоплаченому простому векселю №783378250155, а також судові витрати по справі.

В судове засідання 14.01.2009 р. відповідач відзиву не надав, його представник не з‘явився.

В судові засідання 27.01.2009 р. та 03.02.2009 р. відповідачем подані клопотання відкласти розгляд справи у зв‘язку з відрядженням його представника. Разом з тим, 03.02.2009 р. відповідачем подано відзив на позов, в якому він проти позовних вимог заперечує і вважає, що позивачем не дотримані вимоги Уніфікованого закону «Про переказні векселі та прості векселі» та ст.ст. 512, 514 ЦК України.

Представник позивача проти відкладення розгляду справи заперечує, вважає, що нез‘явлення втретє в судове засідання є зловживанням відповідачем його процесуальними правами і просить розглянути справу за наявними документами.

Ним в судове засідання подані для огляду оригінали векселю, договору купівлі-продажу векселів від 22.12.2004 р. №1728-к/1 та акт прийому-передачі цих векселів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази та пояснення, суд вважає, що справу може бути розглянуто за наявними в ній документами, а клопотання відповідача, вдруге подане ним про відкладення розгляду справи, задоволенню не підлягає.

Зокрема встановлено, що позивач є законним держателем простого векселя №783378250155 на суму 14 181 грн. 23 коп., виданого 02.04.2004 р. із строком платежу за пред‘явленням, але не пізніше 02.04.2006 р.

Вказаний вексель було придбано на підставі договору №1728-К/1 від 22 грудня 2004 р. за бланковим індосаментом.

Відповідно до ст. 13 Уніфікованого закону «Про переказні векселі та прості векселі» індосамент може не містити найменування особи, на користь якої він вчинений, або може складатися лише з одного підпису індосаменту (бланковий індосамент». В останньому випадку для того, щоб мати чинність, індосамент повинен бути написаний на звороті переказного векселя або на приєднаному до нього аркуші (алонжі).

Згідно ст. 16 Уніфікованого закону «Про переказні векселі та прості векселі» власник переказного векселя вважається його законним держателем, якщо його право на вексель базується на безперервному ряді індосаментів, навіть якщо останній індосамент є бланковим. Закреслені індосаменти вважаються при цьому ненаписаними. Якщо за бланковим індосаментом іде інший індосамент, то особа, яка підписала останній, вважається такою, що придбала вексель за бланковим індосаментом.

Таким чином, ТОВ «Квант» є законним держателем простого векселя №783378250155 на суму 14 181 грн. 23 коп.

Вказаний вексель до оплати не пред‘являвся.

Зі змісту ст. 42 Уніфікованого закону «Про переказні векселі та прості векселі» вбачається, що якщо переказний вексель не пред‘явлений для платежу протягом строку, встановленого статтею 38, то кожний боржник має право внести його суму у депозит компетентного органу влади.

Оскільки таких дій з боку відповідача вчинено не було, то у відповідності до ч.1 ст. 47 Уніфікованого закону «Про переказні векселі та прості векселі», яка передбачає, що всі трасанти, акцептанти, індосанти і особи, які забезпечують авалем платіж за переказним векселем, є солідарно зобов‘язаними перед держателем, а  згідно ч.2 вказаної статті, держатель має право пред‘явити позов до кожної з цих осіб окремо і до всіх разом, при цьому необов‘язково додержуючись тієї послідовності, в якій вони зобов‘язалися.

Векселедавцем вказаного векселя є Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Бишкінське», про що свідчить сам вексель.

Статтею 78 Уніфікованого закону «Про переказні векселі та прості векселі» встановлено, що векселедавець простого векселя зобов‘язаний так само, як і акцептант за вказаним векселем.

Так, зі змісту ст. 70  Уніфікованого закону «Про переказні векселі та прості векселі» вбачається, що позовні вимоги до акцептанта, які випливають з переказного векселя, погашаються із закінченням трьох  років, які обчислюються від дати настання строку платежу.

Оскільки строк оплати простого векселя  №783378250155 на суму 14 181 грн. 23 коп. настав 02.04.2006 р., то строк позовної давності проти векселедавця вказаного векселя – СТОВ «Бишкінське»  триває до 02.04.2009 р.

Відповідач обґрунтовує свою позицію,  посилаючись на абзац 1 ст. 11 Уніфікованого закону та п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 8 червня 2007 р. «Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів» тим, що «в даному випадку з напису індосаменту не випливає, що особа яка вчинила такий напис, має намір передати права в загальноцивільному порядку (у порядку відступлення права вимоги)». В абзаці 1 ст. 11 Уніфікованого закону вказується, що будь-який вексель, навіть виданий без прямого застереження про наказ, може бути переданий шляхом індосаменту. У п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 8 червня 2007 р. «Про деякі питання практики розгляду спорів. пов'язаних з обігом векселів» роз'яснюється, що вчинений на векселі, що не має обмежень на його передачу за індосаментом, або на приєднаному до нього аркуші(алонжі) напис про передачу прав на вексель іншій особі повинен розглядатись як індосамент, якщо з його змісту не випливає, що особа, яка вчинила такий напис, має намір передати права в загальноцивільному порядку (у порядку цесії). Відповідно до ст. 16 та 77 Уніфікованого закону «Про переказні векселі та прості векселі», власник переказного векселя вважається його законним держателем, якщо його право на вексель базується на безперервному ряді індосаментів, навіть якщо останній індосамент є бланковим. Закреслені індосаменти вважаються при цьому ненаписаними. Якщо за бланковим індосаментом іде інший індосамент, то особа, яка підписала останній, вважається такою, що придбала вексель за бланковим індосаментом. Простий вексель № 783378250155 виданий відповідачем містить безперервний індосаментний ряд, оскільки останній індосамент вчинений ВАТ «Охтирський м'ясокомбінат» є бланковим. У п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 8 червня 2007 р. «Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів» роз'яснюється, що якщо останній індосамент є бланковим або на пред'явника (тобто в ньому не зазначено особу, що отримує вексель), законним векселедержателем такого векселя вважається особа, у якої вексель фактично знаходиться. Така особа має всі права за векселем, у тому числі право вимоги платежу за ним... Законний векселедержатель не зобов‘язаний доводити наявність і дійсність своїх прав за векселем, вони вважаються наявними і дійсними.

Дотримання форми договору цесії передбачене ст.ст. 512. 514 ЦК України, відповідно до Уніфікованого закону вимагається у випадках коли векселедавець помістив у векселі спеціальне застереження яке забороняє подальшу передачу векселя за індосаментом. Так, відповідно до абз.2 ст11 Уніфікованого закону, якщо трасант помістив у переказному векселі слова «не за наказом» або будь-який інший рівнозначний вислів, то документ може бути переданий тільки з дотриманням форми і наслідками звичайної цесії. У даному випадку вексель таких застережень не містить і тому міг і передавався за індосаментом. Позивач, який надав оригінал вказаного векселя у судове засідання відповідно до ст. 16 та 77 Уніфікованого закону є його законним держателем.

Тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та судово-інформаційні-витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст.  82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.  

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Бишкінське» (42233, Сумська область, Лебединський район, с. Бишкінь, вул. Будівельна, 21, код 3013355081) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Квант» (400075, м. Суми, вул. Харківська, 103, код 30698659) 14 181 грн. 23 коп. заборгованості по неоплаченому простому векселю № 783378250155, 141 грн. 81 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                        І.В. МАЛАФЕЄВА