Постанова
від 30.11.2006 по справі 2-23/1136-2006а
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

2-23/1136-2006А

        

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Постанова

Іменем України

 24 листопада 2006 року  

Справа № 2-23/1136-2006А

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Волкова К.В.,

суддів                                                                      Фенько Т.П.,

                                                                                          Дугаренко О.В.,

секретар судового засідання                                        Льговська Ю.М.                              

за участю представників сторін:

позивача: Бедратова Людмила Віталіївна, довіреність №56 від 16.10.06;

відповідача : Володькін Сергій Анатолійович, довіреність №2285/9/10.0 від                                                    04.05.06;

3-ої особи: не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Ялта Автономної Республіки Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя  Іщенко Г.М.) від 17.08.2006 року у справі № 2-23/1136-2006А

за позовом           Санаторію "Сосняк" Міністерства охорони здоров'я України (Восход, м. Ялта,98652)

до           Державної податкової інспекції у місті Ялта Автономної Республіки Крим (вул. Васильєва, 16,Ялта,98600)

3-тя особа:  Контрольно-ревізійне управління  в Автономній Республіці Крим (бул. Леніна, 5/7,Сімферополь,95000)

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення

                                                            

                                                            ВСТАНОВИВ:

Санаторій „Сосняк” Міністерства охорони здоров'я України звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Ялті №2653/233 від 08.08.2002 року про застосування штрафних санкцій в сумі 40513,01 грн. за порушення пунктів 2.8, 2.15 Положення про ведення касових операцій в національній валюті України, затвердженого постановою Національного банку України №72 від 19.02.2001 року.

Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя  Іщенко Г.М.) від 17.08.2006 року у справі № 2-23/1136-2006А позов задоволено. Задовольняючи позов, господарський суд першої інстанції виходив з того, що, по-перше, спірне повідомлення-рішення було прийнято податковою інспекцією з порушенням вимог законодавства, по-друге, факти, викладені в акті перевірки, не знайшли підтвердження під час проведення судово-бухгалтерської експертизи.

Не погодившись з постановою суду, Державна податкова інспекція у місті Ялті в Автономній Республіці Крим звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить постанову господарського суду першої інстанції скасувати.

Апеляційна скарга мотивована тим, що порушення вимог законодавства при прийнятті податкового повідомлення-рішення не може бути підставою для визнання його нечинним.

                    Розпорядженням першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду Шевченко Н.М. від 17.10.2006 року у зв'язку з закінченням повноважень у складі колегії було замінено суддю Дугаренко О.В. на суддю Волкова К.В.

                    У судовому засіданні 21.11.2006 року представник податкової інспекції підтримав вимоги апеляційної скарги, представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечував та просив залишити без змін постанову суду першої інстанції. Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

                    Розпорядженням першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду Шевченко Н.М. від 24.11.2006 року у зв'язку з зайнятістю судді в іншому процесі у складі колегії було замінено суддю Черткову І.В. на суддю Дугаренко О.В.

                    Після оголошеної перерви 24.11.2006 року представники сторін не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином. Судова колегія вважає можливим закінчити розгляд спору за відсутністю представників сторін.

                    Переглянувши постанову суду першої інстанції відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.

                    Контрольно-ревізійним відділом у місті Ялта 30.08.2001 року було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Санаторію "Сосняк" Міністерства охорони здоров'я України за період з 01.07.1999 року до 01.07.2001 року. По результатах ревізії був складений акт №97 від 30.08.2001 року.

                    В ході ревізії було встановлено порушення з боку позивача пунктів 2.8, 2.15 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України №72 від 19 лютого 2001 року, а саме перевищення ліміту каси в сумі 19945,31 грн. та несвоєчасна здача отриманих під звіт 2489,56 грн.

                    На підставі акту ревізії та подання Контрольно-ревізійного відділу у місті Ялта №10-24/1 від 14.09.2001 року Державною податковою інспекцією у місті Ялта було прийнято податкове повідомлення-рішення №2653/233 від 08.08.2002 року про застосування до позивача штрафних санкцій на підставі пункту 1 Указу Президента України „Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” від 12 червня 1995 року N 436/95 в сумі 40513,01 грн.

                    Вивчивши матеріали справи,  вислухавши представників сторін,  обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Ялта Автономної Республіки Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим підлягаючою задоволенню у зв'язку з наступним.

                    Пунктом 2 статті 8 та статтею 9 Закону України „Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” встановлено, що контрольно-ревізійні підрозділи (відділи, групи)  у  районах, містах  і  районах у містах проводять    у    підконтрольних    установах   ревізії фінансово-господарської   діяльності,  використання  і  збереження фінансових  ресурсів,  необоротних  та інших активів, правильності визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, стану і  достовірності  бухгалтерського  обліку та фінансової звітності.

                    Згідно з пунктом 2 Указу Президента України „Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” штрафні санкції,  передбачені цим Указом, застосовуються  до  осіб,  зазначених  у  статті  1  цього  Указу, органами   державної  податкової  служби  на  підставі  матеріалів проведених ними перевірок і подань державної контрольно-ревізійної служби,  фінансових  органів  та  органів  Міністерства внутрішніх справ   України   в  установленому  законодавством  порядку  та  в розмірах,   чинних  на  день  завершення  перевірок  або  на  день одержання органами державної податкової служби зазначених подань.

                    З матеріалів справи вбачається, що податкова інспекція застосувала до позивача штрафні санкції на підставі акту ревізії №97 від 30.08.2001 року та подання №10-24/1 від 14.09.2001 року Контрольно-ревізійного відділу у місті Ялта. Таким чином, судова колегія дійшла висновку про наявність правових підстав у відповідача для прийняття податкового повідомлення-рішення №2653/233 від 08.08.2002 року.

                    Відповідно до пункту 2.8 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні ліміт каси встановлюється підприємствам, які мають рахунки в установах банків і здійснюють операції з готівкою. Такі підприємства можуть зберігати в своїй касі готівку на кінець дня в межах затвердженого ліміту каси.

                    Згідно з пунктом 2.15 цього Положення видача готівки під звіт проводиться з кас підприємств за умови повного звіту конкретної підзвітної особи за раніше виданими під звіт сумами, тобто в разі подання до бухгалтерії авансового звіту про витрачені (частково витрачені) кошти та одночасного повернення до каси підприємства залишку готівки, виданої під звіт.

                    Актом ревізії №97 від 30.08.2001 року було встановлено перевищення ліміту каси в сумі 19945,31 грн. та несвоєчасна здача отриманих під звіт 2489,56 грн.

                    Податковим повідомленням-рішенням №2653/233 від 08.08.2002 року відповідач застосував до Санаторію "Сосняк" Міністерства охорони здоров'я України штрафні санкції штрафні санкції за порушення пункту 2.8 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні в сумі 39890,62 грн., за порушення пункту 2.15 –622,39 грн.

                    В ході розгляду спору судом першої інстанції призначалась судово-бухгалтерська експертиза з питання відповідності висновків акту ревізії №97 від 30.08.2001 року щодо порушення позивачем пункту 2.8 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні даним первинних бухгалтерських документів позивача. Що стосується питання про порушення позивачем пункту 2.15 Положення, то воно не було розглянуто судом першої інстанції та йому не було надано правової оцінки.

                    Відповідно до висновку експерта №18 від 23.01.2006 року висновок, зроблений в акті ревізії, про перевищення ліміту каси за період з 01.07.1999 року до 01.07.2001 року нормативно не обґрунтований, а саме відсутній розрахунок про залишок готівки на початок дня, надходження готівки до каси за день, видачі готівки з каси, та  відсутнє обґрунтування порушення, а саме на вказано за рахунок чого виникло перевищення ліміту каси.

                    Однак, зазначеним висновком експерту не було дано відповідь щодо наявності чи відсутності факту порушення з боку позивача вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, тому цей висновок не може слугувати належним доказом необґрунтованості висновків акту ревізії №97 від 30.08.2001 року.

                    У матеріалах справи містяться листи санаторію "Сосняк" Міністерства охорони здоров'я України №75 від 16.09.2002 року до Міністерства охорони здоров'я України та №85 №11.10.2002 року до Державної податкової інспекції у місті Ялта, відповідно до яких позивач ставить під сумнів питання правомірності застосування штрафних санкцій, але просить у першому листі надати фінансову допомогу для погашення заборгованості по сплаті штрафу в сумі 40513,01 грн. та у другому листі просить розглянути можливість погашення існуючої заборгованості.

                    Таким чином, судова колегія вважає необґрунтованими висновки суду першої інстанції щодо неправомірності застосування штрафних санкцій в сумі 40513,01 грн.

                    Проте, судова колегія зазначає, що неправомірним є визначення відповідачем у податковому повідомленні-рішенні №2653/233 від 08.08.2002 року суми штрафних санкцій сумою податкового зобов'язання.

                    Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове  зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів  у  порядку  та у строки,  визначені цим Законом або іншими законами України.                    Штрафні санкції, застосовані податковою інспекцією до позивача, застосовуються за порушення вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні та не пов'язані із сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів).

                    У зв'язку з зазначеним судова колегія вважає можливим частково задовольнити позов санаторію "Сосняк" Міністерства охорони здоров'я України.

                    Тому суд апеляційної інстанції відповідно до вимог частини 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за необхідне розподілити судовий збір відповідно до частини задоволених позовних вимог.

                    Що стосується судових витрат, пов'язаних з призначенням судово-бухгалтерської експертизи, то слід зазначити, що відповідно до частини 1 статті 92 Кодексу адміністративного судочинства України витрати,  пов'язані  із залученням свідків,  спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз,  несе сторона,  яка заявила  клопотання  про  виклик  свідків,  залучення спеціаліста, перекладача та проведення судової експертизи.

                    Матеріалами справи підтверджено, що судово-бухгалтерська експертиза призначалась за клопотанням санаторію "Сосняк" Міністерства охорони здоров'я України.

                    Оскільки під час розгляду справи не було підтверджено вартість проведеної судово-бухгалтерської експертизи та не було надано доказів її сплати, тому колегія суддів не вирішує питання щодо розподілу витрат, пов'язаних з призначенням експертизи.

                    Враховуючи викладене, судова колегія вважає апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Ялта такою, що підлягає задоволенню, а постанову господарського суду першої інстанції такою, що підлягає скасуванню.

                    Керуючись статтями 195, пунктом 3 статті 198, статтею 202, статтею 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

                                                  

                                                            ПОСТАНОВИВ:

                    1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Ялта Автономної Республіки Крим задовольнити.

          2. Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.08.2006 року у справі № 2-23/1136-2006А скасувати.

          3. Прийняти нову постанову.

          4. Позов задовольнити частково.

          5. Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Ялта №2653/233 від 08.08.2002 року в частині визнання суми штрафних санкцій в сумі 40513,01 грн. сумою податкового зобов'язання.

          6. Стягнути з Державного бюджету України (код платежу 22090200, одержувач –Державний бюджет міста Сімферополя, рахунок 31118095600002, УДК в АРК, ЗКПО 22301854, МФО 824026) на користь санаторію "Сосняк" Міністерства охорони здоров'я України (Восход, м. Ялта,98652; одержувач –Відділ ДК в місті Сімферополь, рахунок 35220001000096, ЗКПО 01995893, МФО 824026) 42,50 державного мита.

          7. Господарському суду Автономної Республіки Крим доручити видати виконавчий документ.

                    Постанова набирає законної сили з моменту оголошення.

                    Постанову може бути оскаржено протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.

                                                  

Головуючий суддя                                                            К.В. Волков

Судді                                                                                          Т.П. Фенько

                                                                                          О.В. Дугаренко

Дата ухвалення рішення30.11.2006
Оприлюднено03.09.2007
Номер документу290064
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —2-23/1136-2006а

Постанова від 30.11.2006

Господарське

Севастопольський апеляційний господарський суд

Фенько Т.П.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні