Рішення

від 29.01.2013 по справі 5011-72/17725-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-72/17725-2012 29.01.13

За позовом Приватного підприємства "Виробниче конструкторсько-технологічне бюро "Сатурн"

до Державного територіально-галузевого об"єднання "Південно-західна залізниця"

про стягнення 55 034,71 грн.

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: Волоха Д.М.

від відповідача: Сотник М.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Приватне підприємство "Виробниче конструкторсько-технологічне бюро "Сатурн" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного територіально-галузевого об"єднання "Південно-західна залізниця" (далі-відповідач) про стягнення суми грошових коштів в розмірі 55 034,71 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати наданих послуг згідно договору №П3/Л-111146/НЮ на технічне обслуговування установок пожежної автоматики і охоронної сигналізації від 14.04.2011 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.2012 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 25.12.2012 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

У судовому засіданні 25.12.2012 р. судом оголошувалась перерва до 29.01.2013 р. на підставі ст. 77 ГПК України.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача визнав основну суму заборгованості.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 29.01.2013 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

14.04.2011 р. між Приватним підприємством "Виробниче конструкторсько-технологічне бюро "Сатурн" та Державним територіально-галузевим об"єднанням "Південно-західна залізниця" укладено договір №П3/Л-111146/НЮ на технічне обслуговування установок пожежної автоматики і охоронної сигналізації, умовами якого передбачено, що відповідач доручає, а позивач приймає на себе виконання робіт з технічного обслуговування справних та працездатних установок пожежної та охоронної сигналізації, гучномовного оповіщення на випадок пожежі, порошкового пожежогасіння, автоматичної насосної станції пожежогасіння, що змонтовані на об'єктах вокзалу станції Вінниця.

Відповідно до п. 2.2. договору після завершення робіт з технічного обслуговування позивачем, відповідач підтверджує їх виконання та приймає установки для подальшої експлуатації, про що робить запис в «Журналі реєстрації робіт з технічного обслуговування та поточного ремонту» і складається акт на виконані роботи.

Згідно п. 3.1. договору вартість робіт за місяць по обслуговуванню установок пожежної автоматики і охоронної сигналізації становить 6 230,40 грн.

Пунктом 3.4. договору встановлено, що оплата за виконані позивачем роботи з технічного обслуговування установок виконується відповідачем не пізніше 10 числа наступного місяця з моменту підписання двостороннього акту, відповідно до п.2.2. цього договору.

У п. 5.5. договору встановлено, що за несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язання з оплати виконаних робіт відповідач сплачує пеню в розмірі 0,2% від суми заборгованості за кожен день затримки платежу, але не більше розміру подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період заборгованості.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було надано послуг та виконано робіт в обумовлений договором строк за період з серпня 2011 р. по березень 2012 р. на загальну суму 49 843,20 грн., що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт (копії в матеріалах справи).

Відповідач за виконані роботи за вказаний період не розрахувався, в результаті чого заборгував позивачеві 49 843,20 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує зобов'язання щодо оплати наданих послуг та виконаних робіт згідно договору №П3/Л-111146/НЮ на технічне обслуговування установок пожежної автоматики і охоронної сигналізації від 14.04.2011 р., в результаті чого за останнім утворилась заборгованість у сумі 49 843,20 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3 809,93 грн. пені та 1 381,58 грн. 3% річних.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору №П3/Л-111146/НЮ на технічне обслуговування установок пожежної автоматики і охоронної сигналізації від 14.04.2011 р., суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є змішаним договором, що поєднує в собі положення договору підряду та договору про надання послуг.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання за договором належним чином, виконав всі передбачені договором підрядні роботи за період з серпня 2011 р. по березень 2012 р. та надав послуг на загальну суму 49 843,20 грн., які прийняті відповідачем без зауважень щодо кількості та якості.

Відповідач за виконані роботи та надані послуги не розрахувався, в результаті чого заборгував позивачеві 49 843,20 грн., вказану заборгованість у судовому засіданні визнав у повному обсязі.

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання свого зобов'язання щодо оплати виконаних робіт та визнав у судовому засіданні заборгованість, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору №П3/Л-111146/НЮ на технічне обслуговування установок пожежної автоматики і охоронної сигналізації від 14.04.2011 р., положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення 49 843,20 грн. заборгованості.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3 809,93 грн. пені за період з 11.09.2011 р. по 11.03.2012 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Оскільки положення договору не містять вказівки на встановлення іншого строку припинення нарахування пені, ніж встановленого в ст. 232 Господарського кодексу України, то нарахування штрафних санкцій припиняється зі сплином 6 місяців.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок пені, який відповідає вимогам законодавства, а тому суд визнає обґрунтованою вимогу позивача про стягнення 3 809,93 грн. пені.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача 1 381,58 грн. 3% річних.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок 3% річних, який відповідає вимогам законодавства, а тому суд визнає обґрунтованою вимогу позивача про стягнення 1 381,58 грн. 3% річних.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного підприємства "Виробниче конструкторсько-технологічне бюро "Сатурн" задовольнити.

2. Стягнути з Державного територіально-галузевого об"єднання "Південно-західна залізниця" (01034, м. Київ, вул. Лисенка, буд. 6, код ЄДРПОУ - 4713033) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Приватного підприємства "Виробниче конструкторсько-технологічне бюро "Сатурн" (47740, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, смт Великі Бірки, вул. Шевченка, буд. 40, код ЄДРПОУ - 31299677) 49 843 (сорок дев'ять тисяч вісімсот сорок три) грн. 20 коп. - боргу, 3 809 (три тисячі вісімсот дев'ять) грн. 93 коп. пені, 1 381 (одну тисячу триста вісімдесят одну) грн. 58 коп. - 3% річних та 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 29.01.2013 р.

Суддя Бондарчук В.В.