Рішення

від 30.01.2013 по справі 5015/5214/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.01.13 Справа№ 5015/5214/12

Господарський суд Львівської області у складі судді Ділай У.І.

При секретарі Лосик Ю.О.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Прокурора Залізничного району міста Львова в інтересах держави в особі Комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління», м. Львів

до відповідача: Приватного підприємства «Коморра», м. Львів

про: стягнення 4 007,78 грн.

Представники :

Від прокурора: Телюк Г.В. - прокурор

Від позивача: Малець Н.М. - представник (Довіреність №2410-10-403 від 25.01.2012р.)

Від відповідача: не з'явився

Представнику позивача роз'яснено права і обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Клопотань в порядку ч. 6 ст. 81 1 ГПК України про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Прокурора Залізничного району міста Львова в інтересах держави в особі Комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління», м. Львів до відповідача - Приватного підприємства «Коморра», м. Львів про стягнення 4 007,78 грн.

Ухвалою суду від 10.12.2012 р. позовну заяву прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 27.12.2012 р. З підстав, викладених в Ухвалі суду від 27.12.2012 р. розгляд справи відкладався.

30.01.2013 р. представником позивача подано уточнення позовних вимог, відповідно до якого позивач просить суд стягнути з ПП «Коморра» 3 995,24 грн. боргу за тимчасове користування місцями для розміщення спеціальних конструкцій за жовтень, листопад 2012 р. та 28,48 грн. пені за жовтень, листопад 2012 р.

В судовому засіданні прокурор уточнені позовні вимоги підтримав.

Явку представника відповідача в судове засідання не забезпечено. На адресу суду повернувся поштовий конверт із копією Ухвали суду від 10.12.2012 р., направлений на вказану у позовній заяві та довідці з ЄДРЮО та ФОП адресу Приватного підприємства «Коморра»: м. Львів, вул. Пасічна, 141. Як зазначено у довідці поштового відділення - за зазначеною адресою адресата немає.

Слід вказати, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. (Вказаної позиції дотримується Вищий господарський суд України в інформаційних листах № 01-8/1228 від 02.06.2006 р. «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році» та № 01-8/123 від 15.03.2007 р. «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»).

Враховуючи те, що суду представлено достатньо доказів для вирішення справи по суті, відповідно до ст. 75 ГПК України, справу розглянуто у відсутності представника відповідача.

В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:

14.05.2010 р. між Департаментом економічної політики Львівської міської ради («Уповноважений орган»), КП «Адміністративно-технічне управління» («Оператор») та Приватним підприємствою «Коморра» («Розповсяджувач») укладено Договір № 426 на тимчасове користування місцями для розміщення рекламних засобів, відповідно до умов якого відповідачу було надано у тимчасове платне користування місця для розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами за адресами і на терміни, відповідно до виданих дозволів на розміщення зовнішньої реклами в межах м. Львова, згідно з «Правилами розміщення зовнішньої реклами у м. Львові».

Відповідно до п. 3.6.8. Договору відповідач зобов'язався своєчасно та в повному обсязі здійснювати плату за тимчасове користування місцями з дати встановлення пріоритету або дозволу на розміщення зовнішньої реклами за діючими на день сплати тарифами, визначеними Порядком надання розповсюджувачам зовнішньої реклами у тимчасове користування місць, що знаходяться у комунальній власності, для розміщення спеціальних конструкцій.

Пунктом 4.5 Договору визначено, що відповідач здійснює плату за користування місцями для розміщення спеціальних конструкцій щомісячно до 25 числа поточного місяця за тарифними ставками , вказаними у додатку до цього Договору.

Як зазначається у позовній заяві відповідач свого зобов'язання щодо оплати за користування місцями для розміщення рекламних конструкцій належно не виконав. Згідно уточнених позовних вимог за жовтень-листопад 2012 р. сума боргу відповідача перед позивачем становить 3 995,24 грн.

За несвоєчасне внесення плати за користування місцем для розміщення рекламного засобу позивач, на підставі п. 5.3. Договору нарахував відповідачу пеню в сумі 28,48 грн.

Загальна сума уточнених позовних вимог складає 4 023,72 грн.

Суд заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що уточнені позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав:

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Як встановлено в процесі розгляду справи спірні зобов'язання між сторонами виникли на підставі Договору № 60 на тимчасове користування місцями для розміщення рекламних засобів від 31.12.2009 р., на підставі якого відповідачу було надано у тимчасове платне користування місця для розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до п.п. 3.6.8., 4.5 Договору відповідач зобов'язався щомісячно до 25 числа поточного місяця здійснювати плату за тимчасове користування місцями за тарифними ставками, вказаними у додатку до цього Договору.

Проте, як встановлено в процесі розгляду справи, зобов'язань щодо сплати вартості користування місцями розміщення рекламоносіїв відповідач належно не виконав. Згідно уточнених позовних вимог за період з жовтня по листопад 2012 р. сума боргу відповідача перед позивачем становить 3 995,24 грн.

У ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Правова норма ч. 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В силу ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

Пунктом 5.3. Договору передбачено, що за несвоєчасне внесення плати за користування місцем для розміщення рекламного засобу (або внесення не у повному обсязі) відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченного платежу за кожен день прострочення.

З огляду на вищевикладене, суд перевіривши розрахунок позовних вимог, прийшов до висновку, що уточнені позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними наявними в матеріалах справи доказами та такими, що підлягають до задоволення. Відповідач доводів позивача не спростував, доказів сплати боргу суду не надав.

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 174, 193, 216 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 599, 610, 612 ЦК України, ст.ст.4-3, 33, 43, 49, 75, 82-84 ГПК України , суд

ВИРІШИВ :

1. Уточнені позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Коморра» (79035, м. Львів, вул. Пасічна, 141. Ідентифікаційний код 36361126) на користь Комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління» (79012, м. Львів, вул. Сахарова, 42 Ідентифікаційний код 13804591) 3 995,24 грн. основного боргу, 28,48 грн. пені, всього - 4 023,72 грн.

3. Стягнути з Приватного підприємства «Коморра» (79035, м. Львів, вул. Пасічна, 141. Ідентифікаційний код 36361126) в доход державного бюджету (Отримувач коштів: ГУ ДКСУ у Личаківському районі м.Львова; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38007620; Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Львівській області; Код банку отримувача (МФО): 825014; Рахунок отримувача: 31215206783006; Код класифікації доходів бюджету: 22030001; Код ЄДРПОУ суду: 03499974) 1 609,50 грн. судового збору.

4. Накази видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя Ділай У.І.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 31.01.2013 р.