Рішення

від 28.01.2013 по справі 5023/5693/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" січня 2013 р.Справа № 5023/5693/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Бураковой А.М.

при секретарі судового засідання Тарасова С.В.

розглянувши справу

за позовом Державного підприємства "Державного інституту по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості" м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека № 1", м. Харків 3-я особа , Товариство з обмеженою відповідальністю "Перша Аптека", м. Харків про стягнення заборгованості в розмірі за участю представників сторін:

позивача - Лежнін В.І., довіреність № 64/юб від 05.06.2012 року.

відповідача - не з'явився.

3-я особа - не з'явилась.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Державного інституту по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості" м. Харків (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека № 1", м. Харків про стягнення заборгованості в розмірі 11014,46 грн. В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання покладених на відповідача обов'язків за договором оренди № 0106/98-1 від 01.06.1998р. (з урахуванням Додаткових угод) та Договору №12 про відшкодування витрат блансоутримувачу на утримання орендного нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, з урахуванням чого просить суд задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідача суму основного боргу (за компенсацію оплати теплової енергії нарахованої за період з 01.11.2009 року по 31.05.2010 року) в розмірі 9593,57 грн., пені в розмірі 717,54 грн. та 3% річних в розмірі 703,35 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.12.2012 року було прийнято заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 24.12.2012 року о 11:00 годині. Крім того, зазначеною ухвалою суду було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Перша Аптека", м. Харків.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24.12.2012 року розгляд справи було відкладено на 28.01.2013 року о 10:45 годині.

До господарського суду Харківської області 24.01.2013 року від представника позивача надійшли пояснення по справі (вх. 2882), та додані до них документи.

До господарського суду Харківської області 28.01.2013 року від представника позивача надійшов супровідний лист (вх. 3110), відповідно до якого просить суд долучити до матеріалів справи довідку про поточні рахунки, відкриті в установах банку стосовно позивача.

Надані документи досліджені судом, прийняті судом до розгляду та долучені до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить суд їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві, вимоги ухвали суду не виконав. Надав пояснення по суті справи.

Представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав. Проте, до господарського суду Харківської області 04.01.2013 року повернулась ухвала суду від 24.12.2012 року, з поштовою довідкою з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Представник 3-ої особи в призначене судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав. Проте, до господарського суду Харківської області 04.01.2013 року повернулась ухвала суду від 24.12.2012 року, з поштовою довідкою з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до положень Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18, відповідно до якої зазначено, що місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців").

Також у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 зазначено, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку про належне повідомлення учасників процесу про час та місце судового засідання.

Відповідач та 3-тя особа правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористались, процесуальне право на участь у судовому засіданні не реалізували.

Зважаючи на вищевикладене, суд вважає, що ним вжито всі заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, тому вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача за наявними в справі матеріалами, як передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

01.06.1998 року між Орендодавцем - ДП "Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості" (правонаступник Державного інституту по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості (ДП «Гипрококс») та ТОВ «Аптека № 1» (Орендар) було укладено договір оренди № 0106/98-1, відповідно до умов якого Орендодавець зобов'язався передати, а Орендар прийняти в строкове платне користування нежитлові приміщення підвалу та першого поверху адміністративної будівлі (інв. №75839) (літ. "А-5", загальною площею 393,1 кв.м., розміщене за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 60, яке перебуває на балансі Державного інституту по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості (Гипрококс), з метою розміщення аптеки на площі, що використовується для виготовлення ліків за рецептами - 150,0 кв.м. (в т.ч. 117,5 кв.м. на 1-му поверсі і 32,5 кв.м. у підвалі) та розміщення аптеки, що реалізує готові ліки -243,1 кв.м. (в т.ч. 143,3 кв.м. на 1-му поверсі і 99,8 кв.м. у підвалі), строком до 31.12.25р.

Додатковою угодою № 7 від 30.11.09 р. до договору оренди № 0106/98-1 від 01.06.1998 р., укладеною між Регіональним відділенням Фонду державного майна Україна по Харківській області, ТОВ "Аптека №1" та ДП «Гипрококс», вказаний договір оренди викладено в новій редакції, йому присвоєно новий № 4379-Н/0106/98-1, також сторони погодили, що ДП «Гипрококс» передає Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Харківській області права Орендодавця по договору оренди № 4379-Н/0106/98-1 від 30.11.09р. і з моменту підписання даної Додаткової угоди відповідач користується усіма правами Орендодавця за вказаним Договором оренди (далі - договір оренди №4379- Н 0106/98-1 від 30.11.09 р.).

Згідно до п. 5.12 договору оренди №4379-Н/0106/98-1 від 30.11.09 р., Орендар зобов'язаний здійснювати витрати, пов'язані із утриманням орендованого майна. Протягом 15 робочих днів після підписання цього Договору укласти з Балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого майна у тому числі на компенсацію плати за землю або договори з відповідними комунальними службами на надання комунальних послуг Орендарю.

30 листопада 2009 року між Державним інститутом по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості "ГИПРОКОКС" (позивач) та ТОВ "Аптека № 1" (відповідач) було договір №12 від 30.11.2009 року про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю.

Згідно п.1.1 договору №12 балансоутримувач (позивач) забезпечує обслуговування. експлуатацію та ремонт будівлі, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Сумська,60, загальною площею 8260 кв.м., а також утримання прибудинкової території, а орендар (відповідач) бере участь у витратах балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих балансоутримувачем за цим договором.

Відповідно до п.2.2.3 договору №12 орендар (відповідач) зобов'язується не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним вносити плату на рахунок балансоутримувача будівлі за санітарне обслуговування прибудинокової території та допоміжних приміщень будівлі, технічне обслуговування будівлі відповідно до загальної площі приміщення, на ремонт відповідно до відновної вартості приміщення, а також за комунальні послуги.

Розмір плати за обслуговування і ремонт будівлі, прибудинкової території, утримання допоміжних приміщень будівлі залежить від складу робіт і послуг, які надаються балансоутримувачу житлово-експлуатаційними, ремонтно-будівельними організаціями та іншими суб'єктами господарювання і визначається розрахунком щомісячних платежів за обслуговування та ремонт будівлі. комунальні та інші послуги балансоутримувача.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач свої зобов'язання щодо оплати на рахунок балансоутримувача будівлі за оплату теплової енергії виконував не належним чином, за період з 01.11.2009 року по 31.05.2010 року відповідачу було нараховано всього 17802,23 грн., проте сплачено лише 8208,66 грн., з урахуванням чого не сплачено залишається сума заборгованості в розмірі 9593,57 грн.

Надаючи правову оцінку викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 525 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, суму заборгованості відповідачем не сплачено. За таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства та умов договору, суд знаходить що сума заборгованості за компенсацію оплати теплової енергії за період з 01.11.2009 року по 31.05.2010 року, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі в розмірі 9593,57 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Крім того, позивач заявив до стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 703,35грн. та пеню в розмірі 717,54 грн.

В силу вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши нарахування надані позивачем 3% річних у розмірі 703,35 грн. суд приходить до висновку, що даний розрахунок не суперечить вимогам чинного законодавства, нарахований вірно, з урахуванням чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

П.2.2.3. Договору №12 передбачено, що при несвоєчасному внесенні плати, орендар зобов'язаний сплачувати пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочки.

Згідно з ч.6. ст. 232 Господарсько Кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши нарахування пені за несвоєчасне внесення орендної плати у розмірі 717,54 грн., суд приходить до висновку, що наданий позивачем розрахунок суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки нарахований за період з 01.11.2009 року по 31.05.2010 року, тому, виходячи з вищевикладеного, задоволенню підлягає сума пені в розмірі 160,43 грн., в частині стягнення 557,11 грн. суд відмовляє, у зв'язку з невірним нарахуванням.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому, в даному випадку, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 526, 530, 549, 610, 611, 625, 629, 759, 762 Цивільного кодексу України, статтями 193,198, 217, 230, 285 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 47-49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити частково.

Стягнути з Товариства з відповідальністю «Аптека № 1» (61002, м. Харків, вул. Сумська, 60, код ЄДРПОУ 01974603) на користь Державного підприємства "Державного інституту по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості" (61002, м. Харків, вул. Сумська, буд. 60 п/р 26005961052265 в філії ПУМБ м. Харкова, МФО 350385, код ЄДРПОУ 00188334) суму заборгованості за компенсацію оплати теплової енергії нарахованої за період з 01.11.2009 року по 31.05.2010 року в розмірі 9593,57грн., пені в розмірі 160,43 грн. та 3% річних в розмірі 703,35 грн., судовий збір в розмірі 1528,09 грн.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 557,11 грн. пені - відмовити.

Повне рішення складено 01.02.2013 р.

Суддя Буракова А.М.

5023/5693/12