1/177/29-38
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
від "30" січня 2009 р. по справі № 1/177/29-38
За позовом Приватного підприємства "Айслаг"
до Приватного підприємства "Рестар"
про стягнення 11 832,66 грн.
Суддя Гончар М.М.
ПРЕДСТАВНИКИ:
від позивача: Процик В.І., довір. №03 від 14.01.2009 року
від відповідача: Сидун О.С., довір. від 05.01.2009 року
28.01.2009 року в судовому засіданні було оголошено перерву до 9 год. 30 хв. 30.01.2009 року для надання відповідачем письмових пояснень по суті позовних вимог.
Суть спору: позивач –приватне підприємство "Айслаг" просить суд стягнути з відповідача –приватного підприємства "Рестар" 11 832 грн. 66 коп. плати за користування чужими грошовими коштами.
Представник відповідача в судовому засіданні позов заперечував.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, господарський суд,
В С Т А Н О В И В :
31 травня 2006 року між приватним підприємством "Рестар", "продавець" та приватним підприємством "Айслаг", "покупець", був укладений договір купівлі-продажу товарів № 31/05-06.
Згідно п. п. 1, 1.1, 2.2, 2.3, 4.1 та 5.1 договору купівлі-продажу товарів № 31/05-06 від 31.05.2006 року продавець зобов'язувався поставити та передати зі складу покупцю цеглу марки М-100 в кількості 93 тис. штук по ціні 430 грн./1 тис.шт. на підставі накладних до 30 вересня 2006 року, а покупець зобов'язувався прийняти товар та здійснити передоплату товару до 05.06.2006 року.
Позивач на виконання умов договору купівлі-продажу товарів № 31/05-06 від 31.05.2006 року оплатив вартість замовленого товару, що підтверджується платіжним дорученням №2550 від 31.05.2006 року (а.с.12).
Однак ПП "Рестар" не поставив позивачу товар до 30 вересня 2006 року (п.4.1. договору № 31/05-06 від 31.05.2006 року) та не повернув суми проведеної передплати в строки до 20 вересня 2006 року (п.4.4. договору № 31/05-06 від 31.05.2006 року).
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.
Відповідно до цього цивільні права і обов'язки виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, хоч і не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Отже, з моменту укладення договору між сторонами виникли цивільно–правові відносини, які регулюються як загальними положеннями про зобов'язання так і окремими зобов'язаннями, зокрема, купівля-продаж.
За договором купівлі –продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).
Позивач виконав свої зобов'язання відповідно до закону та договору, здійснив передоплату за товар, що підтверджується платіжним дорученням №2550 від 31.05.2006 року (а.с.12), відповідачем зобов'язання не виконані.
25 квітня 2007 року в рахунок погашення заборгованості по поверненню передоплати за непоставлений товар, відповідно до листа поручителя (договір поруки №30/06-П від 30.06.2006 року) Фермерського господарства "Сидун" був зарахований борг ПП "Айслаг" перед ФГ "Сидун" по договору №11/04-07 від 11.04.2007 року.
Сторони п. 4.4. договору погодили, що при неможливості поставки товару в терміни вказані в п. 4.1 даного договору (30.09.2006 року), продавець зобов'язаний письмово повідомити про це покупця та повернути передоплату в сумі не поставленого товару до 20 вересня 2006 року. Доказів повідомлення покупця - позивача про неможливість своєчасної поставки товару та повернення коштів до 20.09.2006 року відповідач суду не надав, жодним чином не спростував вимог позивача.
Пунктом 8.3 договору купівлі-продажу товарів № 31/05-06 від 31.05.2006 року сторонами передбачено, що за користування чужими грошовими коштами відповідач зобов'язаний сплатити позивачу 50 відсотків річних за кожен день такого використання, що складає 11 832 грн. 66 коп. за період з 21.09.2006 року по 24.04.2007 року і підлягає стягненню з відповідача відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України.
На підставі ст. 49 ГПК України на відповідача необхідно покласти державне мито в сумі 119 грн. та стягнути з відповідача 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись ст. 218 Господарського кодексу України, статтями 11, 625, 655 Цивільного кодексу України, статтями 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
в и р і ш и в :
1.Позов задовольнити.
2.Стягнути з Приватного підприємства "Рестар", смт. Торчин, вул. Незалежності, 8, код 32857141 на користь Приватного підприємства "Айслаг", м. Луцьк, вул. Стрілецька, 4, код 13369787 (р/р260094326 в АППБ "Аваль", МФО 303569) 11 832 грн. 66 коп. плати за користування чужими грошовими коштами, 119 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 118 грн. в повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя М.М. Гончар
Суд | Господарський суд Волинської області |
Дата ухвалення рішення | 30.01.2009 |
Оприлюднено | 11.02.2009 |
Номер документу | 2900828 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Волинської області
Гончар М.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні