Постанова

від 05.02.2009 по справі 14/226

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

14/226

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 05.02.2009                                                                                           № 14/226

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Смірнової  Л.Г.

 суддів:            Алданової  С.О.

          Коротун  О.М.

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача -Швець О.В. – представник за дов. № 20/10-2 від 20.10.2008;

 від відповідача - Мирошниченко Л.Р. – представник за дов. № 110 від 29.12.2008;

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Хим-Агросервіс-Д"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 26.11.2008

 у справі № 14/226 (Нарольський М.М.)

 за позовом                               Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтермаг Україна"

 до                                                   Товариство з обмеженою відповідальністю "Хим-Агросервіс-Д"

 третя особа позивача             

 третя особа відповідача            

 про                                                   стягнення 504233,97 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Суть рішення і апеляційної скарги:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Інтермаг Україна” (далі – позивач) у жовтні 2008 року звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Хим-Агросервіс-Д” (далі - відповідач) про стягнення 477570,96 грн. заборгованості, 53,65 грн. пені, 1609,36 грн. 3% річних, 25000,00 грн. оплати послуг адвоката, 5042,34 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Рішенням господарського суду міста Києва від 26.11.2008 у справі                 № 14/226 позов задоволено повністю; стягнуто з відповідача на користь позивача 477570,96 грн. основного боргу, 53,65 грн. пені, 1609,36 грн. відсотків річних, 25 000,00 грн. витрат на послуги адвоката, 5042,34 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

          Рішення суду щодо задоволення позовних вимог обґрунтоване приписами ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України та статтями 525, 526, 629 Цивільного кодексу України, з огляду на доведеність порушень відповідачем своїх обов'язків за договором співробітництва (договір офіційного дилера) від 08.02.2008 № 01080208/UA, у зв'язку з невиконанням відповідачем грошових зобов'язань належним чином, у встановлений строк.

          Крім того, позовні вимоги щодо стягнення пені в розмірі 53,65 грн., 1609,36 грн. 3% річних та 25000,00 грн. оплати послуг адвоката суд першої інстанції визнав правомірними, з огляду на п. 10.1 спірного договору, згідно з яким за несвоєчасну оплату продукції дилер сплачує продавцю пеню у розмірі 0,1% від сукупної суми вартості товару за кожен день прострочення товару, та відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України та статті 44 ГПК України.

          Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 26.11.2008 у справі № 14/226 повністю.

          Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.12.2008 у справі № 14/226, скарга прийнята до розгляду та порушено апеляційне провадження.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення господарського суду міста Києва від 26.11.2008 у справі № 14/226 прийнято із порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. 42 ГПК України, оскільки відповідач був позбавлений права рівності учасників судового процесу. Так, апелянт зазначив, що керівництво сторін по даній справі проводило переговори по укладанню на затвердження господарським судом міста Києва на підставі ст. 78 ГПК України мирової угоди по погашенню боргу.

          У відзиві на апеляційну скаргу  № 23/01-01 від 23.01.2009 та в судовому засіданні позивач заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити рішення господарського суду міста Києва від 26.11.2008р. по справі 14/226 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Позивач посилався на те, господарським судом міста Києва було всебічно, повно та об'єктивно здійснено розгляд справи, досліджено докази та постановлено законне, обґрунтоване рішення, що відповідає дійсним обставинам справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.01.2008 відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 77 ГПК України було відкладено розгляд справи в зв'язку з необхідністю витребування нових доказів.

27.01.2009 через канцелярію Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи копій документів, які були витребувані ухвалою від 13.01.2008, а саме: копія акту виконаних робіт від 28.11.2008 по договору № 01/09-23 від 01.09.2008.

В судовому засіданні Київського апеляційного господарського суду представник відповідача надав суду клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів часткової оплати боргу у сумі 100 000,00грн., документ долучено до матеріалів справи.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, Київський апеляційний господарський суд

                                                          Встановив:

Як правильно з'ясовано судом першої інстанції, 08.02.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Інтермаг Україна” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Хим-Агросервіс-Д” було укладено договір співробітництва (договір офіційного дилера) № 01080208/UA (далі - Договір) відповідно до умов якого продавець надає дилеру статус офіційного дилера в роздрібній, оптовій або дрібнооптовій мережі на території Київської та Чернігівської областей ( п.1.1) та здійснює продаж продукції дилеру на умовах даного договору, а дилер здійснює від свого імені продаж продукції (том 1 аркуш справи 13-34).

Відповідно до п. 3.1 Договору, ціна продукції, що відвантажується згідно цього Договору, зазначена в специфікації в євро і перераховується на гривні за курсом НБУ в день виставляння рахунку продавцем дилеру.

Згідно п. 4.1 Договору оплата продукції здійснюється шляхом перерахування дилером коштів у розмірі вартості партії поставки продукції по безготівковому розрахунку на банківський рахунок продавця, зазначений у даному договорі.

Відповідно до п. 4.2 Договору оплата продукції здійснюється шляхом 50% передоплати продукції за 15 банківських днів до дати поставки і 50% з відстроченням платежу на 45 календарних днів від дати відвантаження продукції

Відвантаження продукції, відповідно до домовленості сторін, здійснюється на умовах ЕХW Київ (із завантаженням) - територія підприємства продавця (п. 7.1.).

Відповідно до п. 7.2 Договору відвантаження продукції здійснюється окремими партіями відповідно до обсягів і асортименту, які визначаються заявками дилера, погодженими із продавцем.

Згідно з п. 7.4 Договору продавець здійснює завантаження продукції на автотранспорт, наданий дилером протягом одного дня від дати надання дилером транспорту. Одержання продукції здійснюється уповноваженим представником дилера, який пред'явив належним чином оформлене доручення, що залишається у продавця.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до  звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

          Згідно статті 611 ЦК України у разі порушень зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Київський апеляційний господарський суд, дослідивши матеріали справи, за результатом перегляду судового рішення в апеляційному порядку, користуючись правами, встановленими ст. 101 ГПК України, дійшов висновку про зміну рішення, виходячи з наступного.

Відповідно до видаткових накладних № РН- 0000013 від 07.04.2008 р., № РН-0000015 від 07.04.2008 р., № РН- 0000014 від 08.04.20008 р., № РН- 0000012 від 09.04.2008 р., № РН-0000026 від 09.04.2008 р., № РН- 0000030 від 16.04.2008 р., № РН-0000028 від 16.04.2008 р., № РН- 0000025 від 16.04.2008 р., № РН- 0000029 від 22.04.2008 р; № РН- 0000038 від 24.04.2008 р., № РН- 0000040 від 29.04.2008 р., № РН- 0000053 від 16.05.2008 р., № РН- 0000057 від 21.05.2008 р., № РН- 0000072 від 05.06.2008 р., № РН0000081 від 12.06.2008 р., № РН- 0000099 від 28.07.2008 р. протягом квітня-липня 2008 року позивачем було поставлено відповідачу продукції на загальну суму 912558,46 грн.

Згідно банківських виписок на поточний рахунок позивача було перераховано: 07.03.2008 р. - 37 000,00 грн.; 11.03.2008 р. - 15 000,00 грн.; 07.04.2008 р. - 100 000,00 грн.; 09.04.2008 р. - 20 000,00 грн.; 23.04.2008 р. -70 000,00 грн.; 24.04.2008 р. - 80 000,00 грн.; 01.08.2008 р. - 50 000,00 грн., 15.08.2008 р. - 32987,50 грн.; 22.08.2008 р. - 30 000,00 грн., 22.09.2008 р. – 9000,00 грн., а всього сума 443 987,50 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача, згідно банківських виписок складає 468 570,96 грн., а не 477 570,96 грн., як було встановлено судом першої інстанції.

Виходячи з вищевикладеного слід зазначити, що господарський суд першої інстанції при розрахунку заборгованості не врахував банківську виписку від 22.09.2008 на суму 9000 грн., яка знаходиться в матеріалах справи (том 1 аркуш справи 114).

Сплачені після ухвалення рішення 100 000,00 грн. не є підставою для зміни рішення в цій частині.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ТОВ “Інтермаг Україна” листом № 01110908/ПА від 11.09.2008 звернулося до ТОВ “Хим-Агросервіс-Д” з вимогою сплатити заборгованість за договором та пеню за несвоєчасне виконання своїх фінансових зобов'язань.

Відповідач відповіді на лист не надав, в порушення умов Договору та вимог чинного законодавства заборгованість перед позивачем не погасив.  Відповідач не виконав свої грошові зобов'язання належним чином, у встановлений строк не здійснив розрахунок в повному обсязі, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 468 570,96 грн., наявність якої підтверджується матеріалами справи. За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу на суму 9000 грн. є необґрунтованими, в їх задоволенні слід відмовити, а розмір основної заборгованості підлягає задоволенню лише в частині, а саме 468 570,96 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбачених цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Виходячи зі змісту ст. ст. 546, 548, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання.

Крім того, відповідно до вимог ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 10.1 Договору за несвоєчасну оплату продукції дилер сплачує продавцю пеню у розмірі 0,1% від сукупної суми вартості товару за кожний день прострочення оплати.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Київський апеляційний господарський суд, перерахувавши суму пені та 3  % річних за період з 22.08.2008 по 02.10.2008 (як просив позивач у позовній заяві за 41 день), за формулами:

- Сума пені = „сума заборгованості”*(ставка НБУ *0.001:365 днів)*„кількість днів прострочення”.

-   Сума  3% річних =  сума заборгованості * (3% : 366 днів) * кількість днів прострочення,

з урахуванням задоволення основного боргу частково на суму 468 570,96 грн., встановив, що вони підлягають задоволенню в наступних сумах: 52,49 грн. пені, та 1574,70 грн. 3% річних. Тому в цій частині рішення суду першої інстанції також підлягає зміні, а позовні вимоги – частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, між позивачем та адвокатом Швець О.В. 01.09.2008 р. (копія посвідчення адвоката знаходиться в матеріалах справи, (том 1, аркуш справи 80) укладено угоду № 01/09-23 про надання правової допомоги адвоката, на виконання якої позивач платіжним дорученням № 00000000287 від 10.11.2008 (аркуш справи 77, том 1) сплатив послуги адвоката в розмірі 28 000 грн.

Витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги  щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову, може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справ (аналогічна позиція міститься в роз'ясненні Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 № 02-5/78 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України в редакції роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 31.05.2002 № 04-5/609 “Про внесення змін і доповнень і про визнання такими, що втратили чинність деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України).

Згідно угоди та акту приймання-передачі наданих послуг за представництво у господарському суді м. Києва (знаходиться у матеріалах справи) вартість цих послуг складає 25 000 грн., а адвокат Швець О.В. був присутній лише в одному судовому засіданню 26.11.2008. Так, ухвалою господарського суду міста Києва від 28.10.2008 розгляд справи було призначено на 12.11.2008, в яке адвокат не з'явився, а брав участь лише в одному судовому засіданні 26.11.2008. З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про розумність задоволення правової допомоги адвоката в розмірі 12 500 грн., в разі, якщо позов було б задоволено повністю.

          Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Стаття 34 ГПК України зазначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Київський апеляційний господарський суд вважає необґрунтованим твердження апелянта щодо порушення судом першої інстанції норми процесуального права (рівності учасників судового процесу), оскільки відмова в клопотанні про відкладення розгляду справи не є підставою для скасування рішення суду в повному обсязі в розумінні статті 104 ГПК України. Судом враховується наступне: як вбачається з матеріалів справи, розгляд справи було призначено на 12.11.2008, відповідачем через загальний відділ діловодства 12.11.2008 (в день судового засідання) було подане клопотання № 71 від 10.11.2008 про відкладення розгляду справи. Господарський суд міста Києва ухвалою від 12.11.2008 задовольнив вищевказане клопотання з метою забезпечення рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, і відклав розгляд справи на 26.11.2008. В судовому засіданні 26.11.2008 представником відповідача знову було подане клопотання № 83 про відкладення розгляду справи, представник позивача проти заявленого клопотання заперечував. Отже, враховуючі наведені обставини, Київський апеляційний господарський суд встановив, що господарським судом міста Києва не було порушено норми процесуального права, зокрема ст.ст. 22, 49, 77 ГПК України. Відповідач надав суду свої докази, доручення на представлення інтересів відповідача (аркуш справи 21, том 2), з якого вбачається право представника заперечувати пред'явлені позовні вимоги та вимоги кредиторів. Так, згідно протоколу судового засідання господарського суду міста Києва від 26.11.2008 представник відповідача надав суду пояснення по справі та зазначив, що проти основного боргу не заперечує. Тому підстав для скасування рішення в розумінні ст. 104 ГПК України не вбачається, а апеляційна скарга задовольняється частково.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зміни рішення суду першої інстанції в силу п. 4 ч. 1 ст. 103, п. 1 ч. 1 ст. 104 ГПК України. Судові витрати за розгляд справи в суді першої інстанції при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а при розгляді апеляційної скарги у зв'язку з її частковим задоволенні на підставі ст.49 ГПК України також покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, відповідно до ст. 44 ГПК України до судових витрат також відноситься оплата послуг адвоката, яка відповідно до ст. 49 ГПК також покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог при частковому задоволенні позову. Тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 12 264,31 грн. адвокатських послуг.

При зверненні з позовною заявою до суду першої інстанції Товариство з обмеженою відповідальністю “Інтермаг Україна” згідно платіжного доручення № 266 від 20.10.2008 року сплатила державне мито в сумі 5 042,34 грн., тоді як при зверненні до суду першої позивач повинен був сплатити державне мито в сумі 4 792,34 грн. Тому на підставі п.1 ч.1 ст.8  Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 № 7-93 “Про державне мито”, ст.49 ГПК України надлишково сплачене державне мито в сумі 250 грн. підлягає поверненню.

Апелянт при зверненні до суду з апеляційною скаргою також надмірно сплатив 125 грн. державного мита. Відповідно до ст. 8 Декрету КМ України „Про державне мито” сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадку внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.

Рішення оскаржувалося в частині стягнення 479 233,97 грн. заборгованості, 3% річних та пені.

Отже, апелянт повинен був сплатити державне мито в сумі 2 396,17 грн., а фактично сплатив 2521,17грн. Тому надлишково сплачене державне мито підлягає поверненню.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

 1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Хим-Агросервіс-Д” задовольнити частково.

2.  Рішення господарського суду міста Києва від 26.11.2008 по справі № 14/226 змінити виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Хим-Агросервіс-Д” (03039, м. Київ, пр-т. Червонозоряний, буд. 119, код. 32822831) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтермаг Україна” (04073, м. Київ, вул. Сирецька, 5, код. 35470964) з будь якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 468 570,96 грн. основного боргу, 52,49 грн. пені, 1574,70 грн.3% річних, 12 264,31 грн. витрат на послуги адвоката, 4 701,98 грн. державного мита та 115,77 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті задоволення позову відмовити.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Інтермаг Україна” (04073, м. Київ, вул. Сирецька, 5, код 35470964) з державного бюджету України надмірно сплачене державне мито в розмірі 250 грн., згідно платіжного доручення № 266 від 20.10.2008 (наявне в матеріалах справи).

3.          В решті задоволення апеляційної скарги відмовити.

4.  Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтермаг Україна” (04073, м. Київ, вул. Сирецька, 5, код 35470964) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Хим-Агросервіс-Д” (03039, м. Київ, пр-т. Червонозоряний, буд. 119, код. 32822831) 44,37 грн. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

5. Повернути з державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю “Хим-Агросервіс-Д” (03039, м. Київ, пр-т. Червонозоряний, буд. 119, код. 32822831) надмірно сплачене державне мито в розмірі 125 грн., згідно платіжного доручення № 12 від 05.12.2008 (наявне в матеріалах справи).

6.   Видачу наказів та довідок на повернення державного мита доручити господарському суду міста Києва.

7. Матеріали справи № 14/226 повернути до господарського суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      Смірнова  Л.Г.

 Судді                                                                                          Алданова  С.О.

                                                                                          Коротун  О.М.