Рішення

від 29.01.2013 по справі 18/2416/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.01.2013 р. Справа № 18/2416/12

За позовом Прокурора Козельщинського району Полтавської області (вул. Радянська, буд. 90/6, селище Козельщина, Козельщинський район, Полтавська область, 39100) в інтересах держави в особі:

1) Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (вул. Олени Теліги, буд. 8, кімн.58А, 59, м. Київ, 04112) в особі Полтавського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (вул. Міщенка, буд. 2, кім. 69, 45, м. Полтава, 36011);

2) Міністерства аграрної політики України (вул. Хрещатик, буд. 24, м. Київ, 01001)

до Фермерського господарства "Вікторія", с. Трудовик, Козельщинський район, Полтавська область, 39124

про стягнення 17688,00 грн.

Суддя Безрук Т. М.

Представники:

від позивачів: 1) Віхоть Н.В., дов. № 04 від 21.01.2013р.

2) не з'явився

від відповідача: не з'явився

від прокуратури: не з'явився

Розглядається позовна заява про стягнення 17688,00 грн., у тому числі 17000,00 грн. простроченої заборгованості перед бюджетом, наданої за договором про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству № 19 від 24.12.2010р., 620,00 грн. - пені, 68,00 грн. - інфляційних.

Відповідач у письмових поясненнях повідомив, що несприятливі погодні умови призвели до втрати господарством урожаю кукурудзи, це призвело до відсутності грошових коштів для сплати заборгованості; відповідачем вживаються заходи щодо отримання кредитних коштів для повернення заборгованості та здійснюються заходи для примирення з позивачем.

В судовому засіданні 29.01.2013р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

В ст. 20 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що прокурор має право звертатись до суду в передбачених законом випадках.

Відповідно до статті 36-1 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

За ст. 2 ГПК України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до рішення Конституційного суду від 8 квітня 1999 року в справі №1-1/99 прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Для забезпечення реалізації державної політики щодо підтримки фермерських господарств, створення стабільних фінансових умов для становлення і розвитку приватного фермерського напрямку в аграрному секторі економіки України розпорядженням Кабінету Міністрів УРСР за № 83 від 27.06.91 утворено Український державний фонд підтримки селянських (фермерських) господарств.

Згідно п. 3 постанови Кабінету Міністрів України за № 478 від 14.04.04 Український державний фонд підтримки селянських (фермерських) господарств перейменовано в Український державний фонд підтримки фермерських господарств.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про фермерське господарство" Український державний фонд підтримки фермерських господарств (далі - Укрдержфонд) є державною бюджетною установою, яка виконує функції з реалізації державної політики щодо фінансової підтримки, становлення і розвитку фермерських господарств, діє на основі Статуту, який затверджується центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики України.

Згідно Положення про Полтавське відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, затвердженого наказом Українського державного фонду підтримки фермерських господарств від 13.12.2006р. за №53/16 діяльність відділення полягає в наданні селянським (фермерським) господарствам коштів за державними програмами.

З огляду на викладене, пред'явлення прокурором позову в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств є правомірним.

24.12.2010р. між Укрдержфондом в особі Полтавського відділення (позивачем) та Фермерським господарством "Вікторія" (відповідачем) був укладений договір про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству № 19 (далі - Договір); (а.с.11-15).

За умовами п.1.1. Договору позивач зобов'язувався надати відповідачу фінансову підтримку (допомогу) на поворотній основі в сумі 85000,00 грн., але не понад обсягу бюджетних асигнувань, доведених на поточний рік, а відповідач зобов'язався використати її за цільовим призначенням і повернути фінансову підтримку (допомогу) у визначений даним договором строк.

За п. 3.2.1. Договору фінансова допомога надається шляхом перерахування безготівкових коштів на поточний рахунок фермерського господарства.

На підставі вказаного договору позивач за платіжним дорученням № 150 від 27.12.2010р., перерахував відповідачу 85000,00 грн. фінансової допомоги, що також підтверджується випискою банку по особовому рахунку (а.с.16-18).

Відповідно до п.3.4.2. Договору відповідач зобов'язався повернути кошти фінансової підтримки до Державного бюджету України згідно графіка: до 23 грудня 2011 року - 17000,00 грн., до 23 грудня 2012 року - 17000,00 грн., до 23 грудня 2013 року - 17000,00 грн., до 23 грудня 2014 року - 17000,00 грн., до 23 грудня 2015 року - 17000,00 грн.

Відповідач визначений у графіку перший платіж 17000,00 грн., що підлягали поверненню до 23 грудня 2011 року позивачу не повернув.

Листом за №35 від 06.03.2012р. позивач звертався до відповідача з вимогою погасити вказану заборгованість.

Однак, як свідчать матеріали справи, відповідач сплати заборгованості не провів. Зазначене позивач також підтвердив листом 08.01.2013р.

Відповідно до ст.4-3, ст.33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів в спростування вищевикладеного чи інших заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Статтею 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

В п. 12 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарствам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. N 1102 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 1 березня 2007 р. N 349 зі змінами станом на дату виникнення спірних відносин - далі Порядок N 1102) фермерське господарство несе відповідальність згідно із законодавством за нецільове використання одержаних коштів та своєчасне і в повному обсязі повернення до державного бюджету коштів фінансової підтримки.

Згідно з п. 13 Порядку N 1102 кошти фінансової підтримки, наданої фермерським господарствам на конкурсних засадах на поворотній основі, повертаються згідно з укладеними відповідно до цього Порядку договорами на відповідні рахунки Фонду і його регіональних відділень, відкриті в територіальних органах Державної казначейської

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Зазначені положення викладені і в ст. 193 ГК України.

Заборгованість в сумі 17000,00 грн. відповідачем не сплачена.

Посилання відповідача на неможливість сплатити вказані кошти в зв'язку з неповерненням йому коштів банком «Україна» в даному випадку є неправомірним, оскільки наявність заборгованості інших осіб перед боржником не є підставою для припинення зобов'язання по даному спору.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 17000,00 грн. основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

В п.5.2 Договору сторони передбачили, що за несвоєчасне повернення коштів фінансової підтримки (допомоги) фермерське господарство сплачує пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє в період прострочення.

На підставі вказаних положень позивачем заявлено до стягнення 620,00 грн. пені за період з 24.12.2011. по 05.03.2012р. (а.с.20).

Після проведення перевірки розрахунку судом встановлено, що за період з 24.12.2011. по 05.03.2012р. сума пені становить 527,00 грн. Вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Позовні вимоги в частині стягнення 93,00 грн. пені, слід відхилити як безпідставні.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вказану норму позивачем правомірно заявлено до стягнення 68,00 грн. інфляційних за період січень - лютий 2012р. (правильність розрахунку перевірена судом).

Відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

В разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, на підставі ст. 117 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фермерського господарства "Вікторія" (с. Трудовик, Козельщинський район, Полтавська область, 39124, ідентифікаційний код 21049602, інші відомості: не відомі) на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (вул. Олени Теліги, буд. 8, кімн. 58А, 59, м. Київ, 04112; ідентифікаційний код 20029342) в особі Полтавського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (вул. Міщенка, буд. 2, кім. 69, 45, м. Полтава, 36011) 17000грн. 00 коп . заборгованості з повернення фінансової допомоги, 527грн. 00 коп. пені, 68грн. 00 коп. інфляційних.

3. Стягнути з Фермерського господарства "Вікторія" (с. Трудовик, Козельщинський район, Полтавська область, 39124, ідентифікаційний код 21049602, інші відомості: не відомі) в доход Державного бюджету України (рахунок УДКСУ у м. Полтаві, р/р 31214206783002 в ГУ ДКСУ у Полтавській області, МФО 831019, ЄДРПОУ 38019510, код платежу 22030001) 1720грн. 50 коп . судового збору.

Видати накази після набрання цим рішенням законної сили.

4. В частині стягнення 93,00грн. пені - у позові відмовити.

Повне рішення складено та підписано: 01.02.2013р.

Суддя Безрук Т. М.