Рішення

від 23.01.2013 по справі 5015/4987/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.01.13 Справа № 5015/4987/12

За позовом: Інституту народознавства Національної академії наук України, м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська академія дизайну", м. Львів

про стягнення 3 645 грн. 00 коп.

Суддя Мазовіта А.Б.

при секретарі Волошин О.Я.

Представники:

від позивача: Білінський-Гродзь Ю.М., представник (довіреність б/н від 20.12.2012 р.);

від відповідача: не з'явився

Інститут народознавства Національної академії наук України, м. Львів звернувся до господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська академія дизайну", м. Львів про стягнення 3 645 грн. 00 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 27.11.2012 р. призначив розгляд справи на 05.12.2012 р. Ухвалою суду розгляд справи відкладався 20.12.2012 р., 10.01.2013 р., 23.01.2013 р.

В судових засіданнях представник позивача позов підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що між позивачем та відповідачем було укладено договір на виконання робіт з поточного ремонту приміщень, згідно якого відповідач зобов'язувався виконати відповідні роботи. Вартість робіт була узгоджена сторонами в сумі 99 862 грн. 30 коп. та була сплачена позивачем в повному обсязі. Ревізією, проведеною КРУ у Львівській області, встановлено факт завищення виконаних робіт. Завищення вартості робіт полягало у застосуванні додаткових та завищених елементних кошторисних норм по вапняному фарбуванні поверхонь стін і стелі. Таким чином, розмір завищення вартості робіт склав 3 645 грн. 00 коп. Позивач звернувся до відповідача з претензією, яка залишена останнім без розгляду та задоволення. У зв'язку з цим, просив стягнути з відповідача завищення вартості робіт у сумі 3 645 грн. 00 коп.

Відповідач в судові засідання явку представника не забезпечив, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав, вимог ухвали суду від 27.11.2012 р. не виконав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (повідомлення про вручення ухвал суду долучено до матеріалів справи), тому у відповідності до ст. 75 ГПК України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Представнику сторони роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

В судовому засіданні 23.01.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення підписано 28.01.2013 р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

3 серпня 2009 р. між Інститутом народознавства НАН України (замовник) та ТзОВ "Українська академія дизайну" (підрядник) було укладено договір №3 на виконання робіт з поточного ремонту приміщень Інституту народознавства НАН України.

За цим договором замовник (позивач) доручає, а підрядник (відповідач) приймає на себе зобов'язання виконати роботи по поточному ремонту приміщень Інституту народознавства НАН України.

Відповідно п. 4.1. договору №3 від 03.08.2009 р. вартість робіт становить 92 911 грн. 20 коп.

17 грудня 2009 р. сторони внесли зміни до договору №3 від 03.08.2009 р., якими визначили вартість робіт у сумі 99 862 грн. 30 коп.

Відповідно до умов вищевказаного договору, відповідач виконав, а позивач прийняв обумовлені роботи, що підтверджується актом приймання виконаних підрядних робіт за типовою формою №КБ-2в та довідкою про вартість виконаних робіт за типовою формою №КБ-3.

Позивач свої зобов'язання щодо оплати вартості виконаних робіт виконав в повному обсязі, перерахував відповідачу 99 862 грн. 30 коп., що підтверджується платіжними дорученнями №191 від 02.03.2010 р., №199 від 05.03.2010 р., №325 від 01.04.2010 р., №724 від 20.07.2010 р., №723 від 20.07.2010 р.

Контрольно-ревізійним управлінням у Львівській області з 17.05.2011 р. по 15.06.2011 р. та з 26.07.2011 р. по 05.08.2011 р. було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.01.2009 р. по 31.05.2011 р. За результатами ревізії 05.08.2011 р. складено акт ревізії за №03-21/32.

Актом ревізії №03-21/32 від 05.08.2011 р. шляхом перерахунку вартості робіт (копія акту перерахунку долучена до матеріалів справи) встановлено, що відповідачем застосовано додаткову та завищену елементну кошторисну норму по вапняному фарбуванні поверхонь стін і стелі.

Застосування додаткових та завищених елементних кошторисних норм по вапняному фарбуванні поверхонь стін і стелі призвело до збільшення вартості виконаних робіт на суму 3 645 грн. 00 коп.

Контрольно-ревізійним управлінням у Львівській області зобов'язано позивача вирішити питання щодо відшкодування зайво оплачених коштів відповідачу (лист за вих. №03-15м/7591 від 21.10.2011 р.).

За вих. №3/11 від 03.10.2011 р. позивач звернувся до відповідача з претензією про повернення суми завищення вартості робіт. Відповідачем вказана претензія залишена без розгляду та задоволення.

Таким чином, станом на дату судового розгляду відповідачем не повернуто 3 645 грн. 00 коп.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Правилами визначення вартості будівництва ДБН Д.1.1-1-2000 встановлюються основні правила визначення вартості нового будівництва, розширення, реконструкції та технічного переоснащення підприємств, будівель і споруд, ремонту житла, об'єктів соціальної сфери і комунального призначення та благоустрою і носять обов'язковий характер при визначенні вартості будов (об'єктів), будівництво яких здійснюється із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств установ і організацій державної власності.

Згідно п. 1.2.2. Правил визначення вартості будівництва, загальнодержавні будівельні кошторисні нормативи обов'язкові для застосування всіма організаціями, установами і підприємствами незалежно від їх відомчої належності і форм власності при визначенні вартості будов (об'єктів) будівництво яких здійснюється із залученням бюджетних або коштів підприємств, установ і організацій державної власності.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно договору №3 від 03.08.2009 р. відповідач виконав обумовлені сторонами роботи, але в порушення наведених норм ДБН завищив фактичну вартість виконаних робіт на суму 3 645 грн. 00 коп.

Законом України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" встановлено, що головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.

Пунктом 7 ст. 10 Закону передбачено, що органи державного фінансового контролю в Україні мають право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.

Згідно ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 3 645 грн. 00 коп.

Оскільки спір виник з вини відповідача, то судові витрати по розгляду справи необхідно покласти на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 526, 1212 ЦК України, ст.ст. 193 ГК України, ст.ст. 10, 15 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська академія дизайну", м. Львів, вул. Кубанська, 13 (ідентифікаційний код 31290648) на користь Інституту народознавства Національної академії наук України, м. Львів, просп. Свободи, 15 (ідентифікаційний код 03534469) 3 645 грн. 00 коп. боргу, 1 609 грн. 50 коп. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя Мазовіта А.Б.