Рішення

від 30.01.2013 по справі 5009/4772/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 31/142/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.01.13 Справа № 5009/4772/12

Господарський суд Запорізької області у складі судді Хуторного В.М., при секретарі Хилько Ю.І.

За участю представників сторін: від позивача - Іванчик О.М. - довіреність № 51/27 від 03.01.2013 р.; від відповідача - Коцар А.О. - довіреність від 21.01.2013 р.

Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 5009/4772/12

за позовом: Концерну «Міські теплові мережі» в особі Філії Концерну «Міські теплові мережі» Жовтневого району, м. Запоріжжя (скорочено Концерн «МТМ»);

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Учтехобладнання», м. Запоріжжя (скорочено ТОВ «Учтехобладнання»);

про стягнення суми

Ухвалою господарського суду від 20.12.2012 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено та присвоєно номер провадження 31/142/12, судове засідання призначено на 30.01.2013 р.

За клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.

У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Концерн «МТМ» звернувся до господарського суду Запорізької області з позовною заявою про стягнення з ТОВ «Учтехобладнання» заборгованості за договором купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді №601080 від 01.02.2007 р. в сумі 2347,04 грн., з якої 2017,98 грн. основний борг, 244,79 грн. пеня, 69,1 грн. 3% річних та 15,17 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач за період з травня 2011 р. по квітень 2012 р. відпустив відповідачу теплової енергії на загальну суму 5406,28 грн. Взяті на себе зобов'язання за вказаним договором щодо оплати поставленої теплової енергії відповідач належним чином не виконує. В обґрунтування вимог позивач посилається на ст. ст. 11, 15, 16, 96, 258, 509, 526, 530, 625, 629 ЦК України, ст. ст. 1, 2, 193, 232, 276 ГК України, ст. ст. 1, 2, 54-57, 66, 67, 82 ГПК України, Закон України «Про теплопостачання», Правила користування тепловою енергією, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України №1198 від 03.10.2007 р., Закон України «Про відповідальність про несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та умови договору № 601080 від 01.02.2007 р.

В судовому засіданні представником позивача надано заяву №1233/юр від 30.01.2013 р., за якою просить припинити провадження у справі в частині стягнення боргу в сумі 2017,98 грн., у зв'язку з його сплатою відповідачем. Просить стягнути з відповідача 44,79 грн. пені, 69,1 грн. - 3% річних та 15,17 грн. інфляційних.

Вказану заяву судом прийнято до розгляду на підставі ст. 22 ГПК України.

Представник позивача у судовому засідання наполягає на заявлених позовних вимогах, з урахуванням заяв №1233/юр від 30.01.2013 р. та від 30.01.13 р.

ТОВ «Учтехобладнання», відповідач у справі, у відзиві на позовну заяву вказує на погашення основного боргу. В якості доказу надано платіжне доручення №2 від 11.01.2013 р. в сумі 2217,98 грн. Просить суд зменшити розмір штрафних санкцій, оскільки існуючий борг вже погашено.

Заявою від 30.01.13 р. відповідач просить зарахувати суму 200 грн. в рахунок погашення пені по даній справі.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд -

ВСТАНОВИВ:

01.02.2007 року між Концерном «МТМ» (Теплопостачальна організація, позивач у справі) та ТОВ «Учтехобладнання» (Споживач, відповідач у справі), був укладений договір № 601080 купівлі продажу теплової енергії в гарячій воді (надалі Договір №601080), за умовами якого, Теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання відпустити теплову енергію в гарячій воді Споживачу, а Споживач зобов'язується прийняти та оплатити її вартість за діючим тарифами (цінами) в термін та порядку, встановленими умовами договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами (п. 1.1 Договору №601080).

Відповідно до умов Звертання-доручення від 01.02.07 р. (Додаток №1а до Договору), постачання теплової енергії здійснюється на об'єкт, що розташований у м. Запоріжжі по вулиці Грязнова, 88, з величиною теплового навантаження 0,003257 Гкал. Схеми межи поділу теплової енергії визначено Додатком №2 до вказаного Договору (а. 21 с.).

Обсяги та порядок постачання теплової енергії визначено Додатком №1 до Договору №601080.

Умови припинення постачання теплової енергії визначено Додатком 3 до Договору №601080.

Цей договір набуває чинності з 01. 02. 2007 року і діє до 01.01.2008 р. (п. 10.1 Договору №601080).

За приписами п. 10.4 Договору № 601080, договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо жодна з сторін за місяць до закінчення терміну дії цього договору не заявила про розірвання цього договору.

Враховуючи відсутність заперечень сторін проти продовження дії договору, договір є чинним на час розгляду справи судом.

Позивач за період з травня 2011 р. по квітень 2012 р. відпустив відповідачу теплової енергії на загальну суму 5406,28 грн., за яку останній розрахувався частково, сплативши 3388,3 грн.

Направлена претензія на адресу відповідача про сплату заборгованості за отриману теплову енергію згідно Договору №601080, залишилась останнім без відповіді.

Стягнення з відповідача заборгованості за Договором №601080 в сумі 2017,98 грн. та санкцій в сумі 329,06 грн. є предметом розгляду по даній справі.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, заслухавши представників сторін, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Правовідносини сторін є господарськими, які виникли на підставі договору енергопостачання.

Відповідно до ст. ст. 1, 19 Закону України «Про теплопостачання», теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу. Вироблена теплова енергія постачається споживачу згідно з договором купівлі-продажу.

Згідно ч. 1 ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і підігріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ч. ч. 6, 7 ст. 276 ГК України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що проводиться за фактично відпущену енергію.

Сторони в Договорі № 601080 встановили наступний порядок розрахунків.

Споживач теплової енергії зобов'язався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором (п. 3.2.6 Договору №601080).

Відповідно до п. 6.2 Договору № 601080, розрахунковим періодом є календарний місяць.

Підставою для розрахунків Споживача з Теплопостачальною організацією є акт приймання - передачі (п. 6.3 Договору № 601080).

За приписами п. 6.4 Договору № 601080, Споживач зобов'язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок Теплопостачальній організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію.

Відповідно до п. 6.7 Договору №601080, Споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим повинен отримати від Теплопостачальної організації документи за розрахунковий період: рахунок - фактуру; акт приймання - передачі теплової енергії; податкову накладну (платникам ПДВ).

Згідно до п. 6.6.1 Договору № 601080, отриманий акт приймання - передачі Споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу Теплопостачальної організації на протязі п'яти днів з дати отримання. Датою отримання акту вважається: при отриманні нарочним - дата вручення представнику Споживача; при направленні рекомендованим листом - дата, зазначена у відбитку поштового штемпеля на документі, що зроблений поштовим відділенням та підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту - 3 дні, по області - 5 днів, по Україні - 7 днів).

У разі неотримання Теплопостачальною організацією підписаного акту приймання - передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п. 6.6.1 договору, акт підписується Теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його Споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.

Постачання відповідачу теплової енергії в період з травня 2011 р. по квітень 2012 р. в сумі 5406,28 грн., в т. ч. ПДВ підтверджується актами приймання -передачі: за травень 2011 р. в сумі 47,88 грн. з ПДВ; за червень 2011 р. в сумі 47,88 з ПДВ; за липень 2011 р. в сумі 47,88 грн. з ПДВ, за серпень 2011 р. в сумі 47,88 грн. з ПДВ, за вересень 2011 р. в сумі 47,88 грн. з ПДВ, за жовтень 2011 р. в сумі 307,30 грн. з ПДВ, за листопад 2011 р. в сумі 836,48 грн. з ПДВ, за грудень 2011 р. в сумі 81030 грн. з ПДВ, за січень 2012 р. в сумі 999,53 грн. з ПДВ, за лютий 2012 р. в сумі 1142,68 грн. з ПДВ, за березень 2012 р. в сумі 931,43 грн. з ПДВ та за квітень 2012 р. в сумі 139,16 грн. з ПДВ.

Зазначені акти приймання - передачі та рахунки позивач замовною кореспонденцією направляв на адресу відповідача, що підтверджується копіями наданих поштових реєстрів (а. 50- 59 с).

Відповідачем вище перелічені акти не підписано, але ж не надано теплопостачальній організації заперечень з приводу їх змісту, тому вони вважаються погодженими, та є підставою для стягнення боргу.

Відповідно до ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідач договірних зобов'язань належним чином не виконав, оплату за отриману теплову енергію в повному обсязі не здійснив, чим порушив умови договору.

На час розгляду справи в суді позивачем надано копію банківської виписки станом на 11.01.2013 р., згідно якої відповідачем сплачено кошти в сумі 2217,98 грн., а тому позов в частині стягнення боргу в сумі 2017,98 грн. за період з травня 2011 р. по квітень 2012 р. підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Позивачем окрім вимоги про стягнення основного боргу заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені в сумі 244,79 грн., 3% річних в сумі 69,1 грн. та інфляційних втрат в сумі 15,17 грн.

Стаття 230 ГК України визначає, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

За приписами п. 7.2.8 Договору №601080, в разі несплати або несвоєчасної оплати Споживачем за теплову енергію відповідно до терміну, встановленого у пункті 6.3 цього Договору, з наступного дня після закінчення терміну сплати Споживачу нараховується пеня у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу (але не більше суми обумовленої чинним законодавством) за кожен день прострочення по день фактичної оплати.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 вищезгаданого Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Заявлена позивачем пеня за період з 21.12.2011 р. по 20.11.2012 р. згідно розрахунку порахована позивачем вірно та враховуючи те, що відповідачем платіжним дорученням №2 від 11.01.2013 р. було переплачено кошти в сумі 200 грн., які він просив зарахувати в рахунок погашення пені, проти чого не заперечує представник позивача, то вимога є погашеною в цій частині та провадження підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України. Задоволенню підлягає сума пені 44,79 грн. Суд відхиляє клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкції як необґрунтоване.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто, у разі прострочення виконання грошового зобов'язання кредитор має право стягнути, а боржник повинен сплатити, крім основного боргу, також втрати від інфляційних процесів та річні відсотки за весь час прострочення виконання зобов'язання.

Інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі і за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.

Неналежне виконання відповідачем зобов'язання по сплаті за Договором №601080 підтверджено матеріалами справи.

Заявлений позивачем розрахунок 3% річних за період з 21.06.2012 р. по 10.12.2012 р. пораховано вірно, вимога є обґрунтованою та підлягає задоволенню в сумі 69,1 грн.

Заявлена вимога позивача про стягнення інфляційних втрат за період вересень 2011 р. по березень 2012 та за вересень 2012 р. порахована не вірно, через те, що ним взяти вибіркові періоди, тоді як для розрахунку інфляційних втрат слід брати суцільний період та враховувати як інфляцію так і дефляцію. Сума дефляції з травня по серпень 2012 р. має від'ємне значення та складає 27,09 грн. Оскільки ця сума перевищує заявлену до стягнення суму (15,17 грн.) вимога задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеними вимогам.

Статтею 7 Закону України «Про судовий збір» врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору, зокрема на підставі ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Пунктом 4.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 визначено, що у вирішенні питань розподілу судових витрат необхідно мати на увазі, що за змістом пунктів 4 і 5 частини першої ст. 7 Закону України «Про судовий збір», зокрема припинення провадження у справі тягнуть за собою повернення сплачених сум судового збору.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Провадження в частині стягнення боргу в сумі 2017,98 грн. та в частині стягнення пені в сумі 200 грн. по справі №5009/4772/12 припинити.

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Учтехобладнання» (69068, м. Запоріжжя, вулиця Грязнова, 88, код ЄДР 13604863) на користь Концерну «Міські теплові мережі» (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № 26030301001951, Філія - Запорізьке обласне управління ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957, код ЄДР 32121458) пеню в сумі 44 (сорок чотири) грн. 79 коп., 3% річних в сумі 69 (шістдесят дев'ять) грн.10 коп. та судовий збір в сумі 78 (сімдесят вісім) грн. 10 коп.

В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 31.01.2013 р.

Суддя В.М. Хуторной