Рішення

від 28.01.2013 по справі 20/5025/1334/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" січня 2013 р.Справа № 20/5025/1334/12

Господарський суд Хмельницької області у складі cудді Гладія С.В., розглянувши матеріали за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-російське виробниче підприємство "ДОН-ЛАН" м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Новий Двір" м. Городок, Хмельницької області

про стягнення 572356,87 грн., з яких 515296,30 грн. основного боргу, 30619,90 грн. 3% річних, 26440,67 грн. пені

Представники сторін:

позивача: Гапон В.В. - за довіреністю №10/5 від 30.05.12р.

відповідача : не з'явився

В судовому засіданні, відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою в якій просить стягнути з відповідача 572356,87 грн., з яких 515296,30 грн. основного боргу, 30619,90 грн. 3% річних, 26440,67 грн. пені відповідно до Договору про надання фінансової підтримки (допомоги) №03/03-11 від 03.03.2011р.

Представник позивача в судовому засіданні 28.01.2013р. позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні, посилаючись на те, що вони підтверджені поданими доказами.

Відповідач в судове засідання не з'явився, вимоги суду не виконав, щодо подання відзиву на позов та направлення свого представника в судове засідання, крім того, причини неявки суду не повідомив.

встановив :

03 березня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Спільним українсько-російським виробничим підприємством "ДОН-ЛАН" м. Київ (Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Новий Двір" м. Городок, Хмельницької області (Відповідач) укладено договір про надання фінансової підтримки (допомоги) №03/03-11.

Відповідно до п.1 даного договору Позивач зобов'язався надати фінансову підтримку (допомогу) на поворотній основі відповідачу в сумі 1 000000,00 грн., а відповідач зобов'язався повернути фінансову підтримку (допомогу) у визначений даним договором строк.

Згідно п.3.1 даного договору фінансова підтримка (допомога) надається відповідачу терміном до 30.06.2011р.

Відповідно до п.3.1 договору фінансова підтримка (допомога0 може повертатися позивачу частинами, розмір яких визначається підприємством на власний розсуд, але не пізніше терміну встановленого в п. 3.1 даного договору.

На виконання умов договору №03/03-11 про надання фінансової підтримки (допомоги) відповідач отримав грошові кошти в розмірі 1000 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №120 від 04.03.2011р.

07.03.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Спільним українсько-російським виробничим підприємством "ДОН-ЛАН" м. Київ (Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Новий Двір" м. Городок, Хмельницької області (Відповідач) укладено додаткову угоду №1 про зміну договору про надання фінансової підтримки (допомоги) №03/03-11 від 03.03.2011р.

Згідно п. 1 додаткової угоди, п.1 даного договору викладено в наступній редакції : „ТОВ СУРВП „ДОН - ЛАН" зобов'язується надати фінансову підтримку (допомогу) на поворотній основі ТОВ „Новий Двір", в сумі 1 000 000,00 (один мільйон гривень), що еквівалентно 126 103,4 доларам США, а ТОВ „Новий Двір" зобов'язується повернути фінансову підтримку (допомогу) у визначений даним Договором строк." „Фінансова підтримка (допомога) підлягає поверненню в гривні. Повернута в гривні сума фінансової підтримки (допомоги) має бути еквівалентна 126103,4 доларам США, співвідношення курсу валют визначається за офіційним курсом НБУ станом на день повернення повної суми фінансової підтримки (допомоги). Відповідно до даних НБУ офіційний курс гривні до долара США на 30.06.2011р. був встановлений на рівні :7,972 грн. за 1 дол. США.

Відповідно до п.1 додаткової угоди, пункт 2.1. доповнити ч.2.1.3. наступного змісту: „В разі не повернення ТОВ „Новий Двір" фінансової підтримки (допомоги) у встановлений термін „ТОВ СУРВП „ДОН-ЛАН" має право стягнути з ТОВ „Новий Двір" пеню у розмірі 2% яка нараховується на повну суму фінансової підтримки (допомоги) вказаної в ч.1 п.1 Договору, за кожен місяць прострочення платежу.

Тобто, на 30.06.2011р. відповідач мав повернути позивачу 1005296,30 грн.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Укладений між сторонами договір за правовою природою є договором позики, за яким, згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ст. 11 та ст. 509 Цивільного кодексу України, в силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто сплати боргу.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Як вбачається з платіжного доручення №120 від 04.03.2011р. позивач перерахував відповідачу 1000000,00 грн. фінансової допомоги.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Згідно до ч.1 ст. 614 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з поданих позивачем копій банківських виписок, відповідач фінансову допомогу перерахував позивачу лише частково, а саме сплатив: 23.12.11р. - 50000,00 грн.; 26.12.11р. - 100000,00 грн.; 27.12.11р. - 50000,00 грн.; 10.01.12р. - 50000,00 грн.; 13.01.12р. - 50000,00 грн.; 17.01.12р. - 10000,00 грн.; 18.01.12р. - 10000,00 грн.; 23.01.12р. - 10000,00 грн.; 25.01.12р. - 10000,00 грн.; 26.01.12р. - 10000,00 грн.; 27.01.12р. - 10000,00 грн.; 30.01.12р. - 10000,00 грн.; 02.02.12р. - 10000,00 грн.; 07.02.12р. - 10000,00 грн.; 17.02.12р. - 10000,00 грн.; 27.02.12р. - 10000,00 грн.; 05.03.12р. - 10000,00 грн.; 05.09.12р. - 50000,00 грн.; 09.10.12р. - 20000,00 грн., а всього 490000,00 грн., що еквівалентно 61465,12 дол. США за офіційним курсом НБУ на 30.06.2011р.

23.08.2012р. позивач надіслав на адресу відповідача претензію №85 щодо погашення фінансової підтримки (допомоги), яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

За таких обставин судом встановлено факт порушення відповідачем свого зобов'язання перед позивачем за договором №03/03-11 про надання фінансової підтримки (допомоги) від 03.03.2011р. який полягає у несплаті позивачу коштів в сумі 1005296,30 грн. -490000,00 грн. = 515296,30 грн. у строк, встановлений п. 3.1 договору.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача основного боргу 515296,30 грн.

Відповідно до приписів ст. 533 ЦК України, грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Зазначена стаття встановлює важливе правило щодо валюти виконання грошових зобов'язань. Грошове зобов'язання має бути виконане в національній валюті України - гривні. Це правило кореспондує положенням ст. 99 Конституції України, відповідно до якої грошовою одиницею України є гривня, а також ст. 3 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", якою встановлено, що гривня як грошова одиниця України (національна валюта) є єдиним законним платіжним засобом в Україні, приймається усіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України для проведення переказів. Платіжні документи для здійснення платежів на території України також мають бути виражені в гривнях.

Цивільний кодекс дозволяє сторонам зобов'язання виражати грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній, валюті. Іноземною валютою вважається - валюта готівкою, грошові знаки (банкноти, білети державної скарбниці, монети), що знаходяться в обігу і є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені або ті, що вилучаються з обігу, але підлягають обміну на грошові знаки, які знаходяться в обігу; платіжні документи у грошових одиницях іноземних держав та міжнародних розрахункових одиницях; кошти у грошових одиницях іноземних держав, міжнародних розрахункових одиницях та у діючій на території України валюті з вільною конверсією, які знаходяться на рахунках та вкладах у банківсько-кредитних установах на території України та за її межами (ст. 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність").

В разі вираження зобов'язання в іноземній валюті, його виконання все одно має бути проведено в гривнях. Сума, що підлягає сплаті в гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу. Офіційним курсом валюти вважається курс валюти, офіційно встановлений Національним банком України як уповноваженим органом держави (ст. 1 Закону України "Про Національний банк України").

Таким чином судом встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем після настання строку виконання зобов'язання є гривневою і становить 1005296,30 грн. Позивачем заявлено до стягнення 515296,30грн. ь. За таких обставин суд вважає позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основної заборгованості обґрунтованими, законними, такими, що підтверджуються дійсними обставинами та матеріалами справи та задовольняє вимогу про стягнення з відповідача основного боргу в заявленій позивачем сумі -515296,30 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних в сумі 30619,90 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних не є штрафними санкціями, а є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (виплати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Зазначену позицію також підтримує і Верховний Суд України (постанова від 23.01.2012р. у справі № 37/64).

Згідно з ч. 2 ст. 533 ЦК України якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що, підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлено договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Розділом 3 Договору передбачено, що фінансова підтримка (допомога) надається відповідачу терміном до 30.06.2011р.. Фінансова підтримка (допомога) може повертатися відповідачем частинами, розмір яких визначається підприємством на власний розсуд, але не пізніше терміну встановленого в п.3.1 даного договору.

Однак відповідачем належні до сплати кошти позивачу сплачені не були.

Сума боргуПеріод простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 1005296,30 01.07.11.- 23.12.11 176 3 14542,37 955296,30 23.12.11 - 26.12.11 4 3 314,07 855296,30 26.12.11 - 27.12.11 2 3 140,60 805296,30 27.12.11 - 10.01.12 15 3 990,84 755296,30 10.01.12 - 13.01.12 4 3 247,64 705296,30 13.01.12 - 17.01.12 5 3 289,06 695296,30 17.01.12 - 18.01.12 2 3 113,98 685296,30 18.01.12 - 23.01.12 6 3 337,03 675296,30 23.01.12 - 25.01.12 3 3 166,06 665296,30 25.01.12 - 26.01.12 2 3 109,06 655296,30 26.01.12 - 27.01.12 2 3 107,43 645296,30 27.01.12 - 30.01.12 4 3 211,57 635296,30 30.01.12 - 02.02.12 4 3 208,29 625296,30 02.02.12 - 07.02.12 6 3 307,52 615296,30 07.02.12 - 17.02.12 11 3 554,78 605296,30 17.02.12 - 27.02.12 11 3 545,76 595296,30 27.02.12 - 05.03.12 8 3 390,36 585296,30 05.03.12 - 05.09.12 185 3 8875,39 535296,30 05.09.12 - 09.10.12 35 3 1535,69 515296,30 09.10.12 - 22.10.12 14 3 591,32 Разом: 30578,82

Таким чином, правильно обрахованою є сума трьох процентів річних, яка дорівнює: 30578,82 грн. Зважаючи на те, що позивачем заявлено до стягнення 3% річних в сумі 30619,90 грн., і ця сума є більшою, ніж обраховано судом, тому слід вважати за належне суму 3% річних 30578,82 грн., а в решті 41,08 грн. суд вважає за доцільне відмовити за безпідставністю.

Підпунктом 1 додаткової угоди, п.2.1. договору доповнено п.2.1.3, сторони передбачили такий вид відповідальності як нарахування пені: якщо в разі не повернення відповідачем фінансової підтримки (допомоги) у встановлений термін позивач має право стягнути з відповідача пеню у розмірі 2% яка нараховується на повну суму фінансової підтримки (допомоги) вказаної в ч.1 п.1 договору, за кожен місяць прострочення платежу.

Позивачем за період 3 01.07.2011р. по 22.10.2012р. нараховану відповідачу пеню в сумі 26440,67 грн.

Судом в даному випадку приймається до уваги наступне:

Згідно з ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Враховуючи викладене позивачем правомірно обраховано пеню на повну суму фінансової підтримки (допомоги).

Відповідно до ст.1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Частиною 2 ст.343 ГК України визначено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно вимог ч.6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Виходячи з розрахунку проведеного судом з відповідача на користь позивача на день розгляду справи належить до стягнення сума пені в сумі 78549,66 грн.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеня в розмірі 26440,67 грн., оскільки зазначена сума не перевищує розрахунку здійсненого судом з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ, шестимісячного строку нарахування пені, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 26440,67 грн. підлягають задоволенню.

За таких обставин, повно та обґрунтовано дослідивши матеріали справи, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості, надані позивачем, суд задовольняє позов товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-російське виробниче підприємство "ДОН-ЛАН" м. Київ частково та приймає рішення про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Новий Двір" м. Городок, Хмельницької області 515296,30 грн. основного боргу, 30578,82 грн. 3% річних та 26440,67 грн. пені.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, пропорційно до задоволених позовних вимог, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 1, 4-5, 4-7, 12, 22, 33, 34, 44, 49, 82, 83, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-російське виробниче підприємство "ДОН-ЛАН" м. Київ до товариства з обмеженою відповідальністю "Новий Двір" м. Городок, Хмельницької області про стягнення 572356,87 грн., з яких 515296,30 грн. основного боргу, 30619,90 грн. 3% річних, 26440,67 грн. пені задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Новий Двір" (м. Городок, Хмельницької області, вул. Войкова,14/1А, код 33989883) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-російське виробниче підприємство "ДОН-ЛАН" (м. Київ, вул. Новопирогівська,66, код 31862695) - 515296,30 грн. (п'ятсот п'ятнадцять тисяч двісті дев'яносто шість гривень 30 коп.) основного боргу, 30578,82 грн. (тридцять тисяч п'ятсот сімдесят вісім гривень 82 коп.) 3% річних, 26440,67 грн. (двадцять шість тисяч чотириста сорок гривень 67 коп.) пені, 11446,32 грн. (одинадцять тисяч чотириста сорок шість гривень 32 коп.) судового збору.

Видати наказ.

В позові в частині стягнення 41,08 грн. 3% річних відмовити.

Повний текст складено 30.01.13р.

Суддя С.В. Гладій