Рішення

від 30.01.2013 по справі 5015/5416/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.01.13 Справа№ 5015/5416/12

За позовом: публічного акціонерного товариства "Миколаївцемент", м. Миколаїв, до відповідача:товариства з обмеженою відповідальністю "Дажбо", м. Львів, про: стягнення заборгованості. Суддя Т. Рим За участю представників: позивача:Зеліско О.В. - довіреність №06531 від 02.11.2012 року, відповідача:не з'явився. На розгляд господарського суду Львівської області подано позов публічного акціонерного товариства "Миколаївцемент" до товариства з обмеженою відповідальністю "Дажбо" про стягнення заборгованості. Ухвалою від 26.12.2012 року провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 15.01.2013 р. Рух справи відображено в попередніх ухвалах суду.

Позовні вимоги з урахуванням поданих уточнень обґрунтовано тим, що відповідач у порушення умов договору №ПР11-83 від 01.01.2011 р. не здійснив оплати за поставлену продукцію, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 27 368,83 грн. Крім того, відповідачу нараховано 2 077,33 грн. пені, 759,41 грн. - 3% річних.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, хоч був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання за юридичною адресою: вулиця Миколайчука, 7/10, місто Львів, 79059. Однак, поштова кореспонденція була повернуто без вручення відділенням поштового зв'язку із зазначенням причини повернення: за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до частини 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином. За таких обставин відповідача було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи.

За таких обставин суд, керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності пояснень (заперечень) відповідача щодо заявлених позовних вимог та представника відповідача у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд установив таке.

Між відкритим акціонерним товариством "Миколаївцемент" та товариством з обмеженою відповідальністю "Дажбо" укладено договір поставки №ПР11-83 від 01 січня 2011 року (надалі - Договір). За умовами цього договору продавець (позивач у справі) зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити цемент (надалі - товар) та послуги у кількості, асортименті, терміни і за ціною відповідно до умов даного Договору та додаткових угод чи специфікацій, які є невід'ємною частиною даного договору.

Відповідно до специфікації №1 від 01.01.2011 р. до Договору поставка продавцем товару покупцю проводиться на умовах відтермінування платежу. Загальна сума відтер мінування платежу, на яку проводиться поставка товару покупцю продавцем, надається в розмірі 50 000,00 грн., з терміном оплати до 30 днів з дати відвантаження. При систематичному порушенні покупцем термінів та сум оплати, продавець вправі відмовитись від надання покупцю умов відстрочки платежів, попередивши його у письмовому вигляді за 5 днів до настання цих умов. У випадку, коли покупець не провів розрахунок за отриманий товар у встановлені терміни та перевищив термін оплати більше 20 днів від встановленого це трактується як дебіторська заборгованість і покупець несе відповідальність згідно з діючим законодавством України та умовами даного договору.

У специфікації №2 від 01.01.2011 р. до Договору сторонами погоджено асортимент, кількість та ціну на товар, що буде поставлений. У специфікації №3 від 01.01.2011 р. до Договору сторонами погоджено річний об'єм поставки товару на 2011 рік.

На виконання умов Договору позивачем поставлено, а відповідачем отримано товару на загальну суму 36 721,48 грн., про що свідчать:

- видаткова накладна №11035802 від 03.11.2011 р. на суму 12 251,36 грн. та товарно-транспортна накладна №20993-783898 від 03.11.2011 р.;

- видаткова накладна №11037368 від 15.11.2011 р. на суму 12 235,06 грн. та товарно-транспортна накладна №21919-790379 від 15.11.2011 р.;

- видаткова накладна №11037814 від 21.11.2011 р. на суму 12 235,06 грн. та товарно-транспортна накладна №22179-794204.

Позивачем надіслано відповідачу претензію від 08.08.2012 р. №06264 з вимогою оплатити заборгованість за поставлений товар за умовами виконання Договору, про що свідчить копія поштової квитанції долучена до матеріалів справи.

Доказів погашення заборгованості в сумі 27 368,83 грн. відповідачем суду не представлено.

При ухваленні рішення суд виходив з такого.

Між сторонами у справі виникли зобов'язання з приводу поставки товару на підставі Договору в силу пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною 1 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Пунктом 5.1 Договору визначено, що оплата покупцем за товар і витрати, пов'язані з його доставкою, проводиться на умовах 100% попередньої оплати на поточний рахунок продавця, якщо інший порядок розрахунків не обумовлено іншим пунктом договору чи додатковою угодою або специфікацією до цього договору. У випадку поставки на умовах післяплати покупець зобов'язаний здійснити оплату товару у розмірі 100% від вартості товару, поставленого продавцем, протягом 7 робочих днів з моменту поставки товару, якщо інше не передбачене специфікацією чи іншим додатком до даного договору.

Відповідно до специфікації №1 від 01.01.2011 р. до Договору поставка продавцем товару покупцю проводиться на умовах відтермінування платежу. Загальна сума відтер мінування платежу, на яку проводиться поставка товару покупцю продавцем, надається в розмірі 50 000,00 грн., з терміном оплати до 30 днів з дати відвантаження. При систематичному порушенні покупцем термінів та сум оплати, продавець вправі відмовитись від надання покупцю умов відстрочки платежів, попередивши його у письмовому вигляді за 5 днів до настання цих умов. У випадку, коли покупець не провів розрахунок за отриманий товар у встановлені терміни та перевищив термін оплати більше 20 днів від встановленого це трактується як дебіторська заборгованість і покупець несе відповідальність згідно з діючим законодавством України та умовами даного договору.

В силу статті 610, частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, оскільки сторонами в належній формі було погоджено строки оплати вартості поставленого товару, відповідач отримав цей товар, не виконав власний обов'язок з оплати вартості товару, вимоги позивача про стягнення 27 368,83 грн. основного боргу є обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Що стосується вимог позивача про стягнення пені, то суд виходив із такого.

Згідно з пунктом 6.2 Договору у випадку порушення покупцем термінів оплати, згідно з умовами даного договору, покупець зобов'язаний сплатити продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несплаченої суми за кожен день протермінування. Суд, провівши перерахунок пені, дійшов висновку про необхідність задоволення позову в цій частині частково, у сумі 2 071,95 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача 759,41 грн. - 3% річних, є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до статей 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 4 3 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

Судові витрати на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись статтею 193 Господарського кодексу України, статтями 526, 625 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4 3 , 33, 38, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Дажбо" (адреса: вулиця Миколайчука, 7/10, місто Львів, Львівська область, 79059; ідентифікаційний код 32969913 ) на користь публічного акціонерного товариства "Миколаївцемент" (адреса: вулиця Стрийське шосе, будинок 1, місто Миколаїв, Миколаївський район, Львівська область, 81600; ідентифікаційний код 00293025 ) 27 368,83 грн. основного боргу, 2 071,95 грн. пені, 759,41 грн. - 3% річних, 1609,18 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 01.02.2013 року.

Суддя Рим Т.Я.