Рішення

від 30.01.2013 по справі 5009/4873/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 4/143/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Запоріжжя

30.01.13 Справа № 5009/4873/12

За позовом Концерну "Міські теплові мережі" в особі Філії Концерну "Міські теплові мережі" Шевченківського району, (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137, фактична адреса: 69071, м. Запоріжжя, вул. Цитрусова, буд. 9)

до відповідача Приватного акціонерного товариства "Запорізька товарно-сировинна компанія "Запоріжголовпостач", (69002, м. Запоріжжя, вул. Грязнова, буд. 56)

про стягнення 2 227,90 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 3400224 від 01.12.2006р., 174,76 грн. пені та 86,17 грн. 3 % річних

Суддя Зінченко Н.Г.

За участю представників:

Від позивача - Ведмідь А.Є., довіреність № 61/27 від 03.01.2013р.;

Від відповідача - Христич Н.В., довіреність №127/1-39 від 01.08.2012р.

26.12.2012 р. до господарського суду Запорізької області звернувся Концерн "Міські теплові мережі" в особі Філії Концерну "Міські теплові мережі" Шевченківського району, м. Запоріжжя з позовною заявою до відповідача Приватного акціонерного товариства "Запорізька товарно-сировинна компанія "Запоріжголовпостач", м. Запоріжжя про стягнення 2 227,90 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 3400224 від 01.12.2006 р., 1 74,76 грн. пені та 86,17 грн. 3 % річних.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.12.2012 р. порушено провадження у справі № 5009/4873/12, присвоєно номер провадження справи 4/143/12, судове засідання призначено на 30.01.2013 р., у сторін витребувані документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.

В судовому засіданні 30.01.2013 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну та резолютивну частини рішення.

За клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на ст., ст. 11, 15, 509, 525, 526, 527, 625, 629 ЦК України, Законом України «Про теплопостачання», Правилах користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007р. № 1198 і полягають в тому, що 01.12.2006р. між позивачем та відповідачем був укладений договір № 3400224 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді. Відповідно до п. 1.1. Договору позивач зобов'язався відпустити теплову енергію в гарячій воді, а відповідач взяв на себе зобов'язання прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами(цінами) в терміни, встановленими умовами цього Договору. Концерном «Міські теплові мережі» були виконані всі умови Договору, теплова енергія постачалась відповідачу кожного місяця, починаючи з травня 2011 року по вересень 2011року. Згідно п.6.2. розрахунковим періодом є календарний місяць. Згідно п. 6.3. Договору підставою для розрахунків є рахунок та акт приймання -передачі. На підставі п. 6.4. Відповідач зобов'язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. За період з травня 2011 року по вересень 2011року відповідачу за отриману теплову енергію нараховано 2 227,90 грн., що підтверджується актами виконаних робіт. Обґрунтованих заперечень на адресу позивача, щодо якості наданих послуг за даний період не надходило. Відповідач взяті на себе зобов'язання згідно умов договору належним чином та в повному обсязі не виконав. Враховуючи викладене, позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з Приватного акціонерного товариства "Запорізька товарно-сировинна компанія "Запоріжголовпостач", м. Запоріжжя 2 227,90 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 3400224 від 01.12.2006р., 174,76 грн. пені та 86,17 грн. 3 % річних.

30.01.2013р. від відповідача господарським судом Запорізької області отримано відзив, в якому відповідач позовні вимоги про стягнення 2 227,90 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №3400224 від 01.12.2006р., 174,76 грн. пені та 86,17 грн. 3 % річних визнав в повному обсязі. Крім того, за текстом відзиву відповідач звернувся до суду з клопотанням про надання розстрочки виконання судового рішення у справі №5009/4873/12 строком на шість місяців. Необхідність надання розстрочки виконання судового рішення відповідач мотивує наступним. Приватне акціонерне товариство "Запорізька товарно-сировинна компанія "Запоріжголовпостач" має бюджетну заборгованість, що підтверджується податковим повідомленням-рішенням №000266-2212 від 31.10.2012р. на суму 4802,50грн. та заборгованість перед Пенсійним фондом, що підтверджується рішеннями № 1076 від 14.11.12р. та №1172 від 14.11.12р. Також згідно ухвали Господарського суду Запорізької області від 25.12.12р. відповідач повиннен сплатити філії концерну МТМ Жовтневого району м.Запоріжжя за січень-лютий 2013р. 48 792грн.09коп. Крім того, станом на 30.01.2013р. підприємством відповідача не виплачена заробітна плата у сумі 16 704,52 грн. Враховуючи викладене, відповідач просить суд клопотання про надання розстрочки у справі №5009/4873/12 задовольнити.

Представник позивача, в судовому засіданні 30.01.2013р., заперечив проти надання розстрочки виконання судового рішення. Пояснив, що основною метою діяльності Концерну є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачив тепловою енергією. Предметом діяльності підприємства є виробництво теплової енергії, розподілення теплової енергії для обігріву житла, а також побутових потреб населення та підприємств, установ, організацій та її збут. Не одержання прибутку значно утруднить діяльність підприємства та призвиде до вітсутності можливості постачання теплової енергії споживачам.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

Згідно листа вих. №127/1-89 від 31.08.2011р. Закрите акціонерне товариство "Запорізька товарно-сировинна компанія "Запоріжголовпостач" відповідно до положень Закону України "Про акціонерні товариства" перейменоване у Приватне акціонерне товариство "Запорізька товарно-сировинна компанія "Запоріжголовпостач" (відповідач у справі).

01.12.2006 р. між Концерном "Міські теплові мережі" в особі філії Концерну "Міські теплові мережі" Шевченківського району (позивачем) та Приватним акціонерноим товариством "Запорізька товарно-сировинна компанія "Запоріжголовпостач" (відповідачем) був укладений Договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 3400224 (далі за текстом - Договір).

За умовами Договору позивач (теплопостачальна організація) зобов'язався відпустити відповідачу (споживачу) теплову енергію в гарячій воді, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього Договору.

Пунктом 10.1 сторони узгодили, що Договір діє з 01.12.2006р. по 01.08.2007р. та вважаеться пролонгованим на кожний наступний рік, окрім досягнення взаємної згоди сторін про його розірвання.

Відповідно до Додатку № 1а до Договору постачання відповідачу теплової енергії здійснювалося на приміщення по вул. Виробнича,10 в м. Запоріжжі.

У відповідності до положень розділу 6 Договору підтвердженням факту надання послуг по відпуску теплової енергії є акт приймання-передачі теплової енергії. Споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від теплопостачальної організації документи за розрахункових період, а саме: рахунок-фактуру, акт приймання-передачі теплової енергії, податкову накладну (платникам ПДВ). Отриманий Акт приймання-передачі теплової енергії споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації на протязі п'яти днів з дати отримання. У разі неотримання ату приймання-передачі теплової енергії, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п. 6.6.1 Договору, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову від його підписання споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.

Пунктами 6.1 - 6.6 Договору передбачено, що розрахунки за договором здійснюються в грошовій або іншій формі, що не заперечує діючому законодавству, відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін) діючих на час розрахунків та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або даних, встановлених розрахунковим способом. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Підставою для розрахунків споживача з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі. Споживач зобов'язаний до 20 числі місця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. При перерахуванні коштів за теплову енергію у платіжному документі споживач повинен зазначати район міста, номер та дату даного договору.

Згідно додатку № 5 до Договору, сторони дійшли згоди, що розрахунки з відповідачем за відпущену позивачем теплову енергію здійснюються відповідно з тарифами, затвердженими рішенням Виконавчого комітету Запорізької міської ради №309 від 29.08.2006 р.

Відповідно до пункту 3.2.6 Договору відповідач зобов'язався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені Договором.

На виконання умов Договору з травня 2011 року по вересень 2011року позивачем надані відповідачу обумовлені Договором послуги по постачанню теплової енергії на загальну суму 2 227,90 грн., а саме в 2011році: травень - 445,58 грн.; червень - 445,58 грн.; липень - 445,58 грн.; серпень - 445,58 грн.; вересень - 445,58 грн. Факт надання цих послуг підтверджується Актами приймання-передачі теплової енергії за спірний період.

Таким чином, позивач взяті на себе зобов'язання за Договором виконав належним чином і у повному обсязі.

Згідно зі ст. 714 ЦК України та ст. 275 ГК України за договором постачання електричними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання електричними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати. Покупець зобов'язаний сплатити повну ціну переданого товару.

Станом на час звернення до суду з даною позовною заявою заборгованість відповідача перед Концерн "Міські теплові мережі" в особі Філії Концерну "Міські теплові мережі" Шевченківського району, м. Запоріжжя становила 2 227,90 грн.

Отже, відповідач взяті на себе зобов'язання згідно умов договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 3400224 від 01.12.2006р. належним чином та в повному обсязі не виконав.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.

У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.

В судовому засіданні суду надано платіжне доручення №35 від 29.01.2013р. відповідно до якого відповідач сплатив частину основного боргу за надані послуги в сумі 600 грн. 00 коп. (оригінал в матеріалах справи).

У зв'язку із погашенням відповідачем частини основного боргу в сумі 600 грн. 00коп. після направлення позову до суду, що підтверджується платіжними дорученнями №35 від 29.01.2013р., в цій частині провадження у справі слід припинити на підставі п. 1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України у зв'язку із відсутністю предмету спору.

Таким чином, на час вирішення справи в судовому засіданні заборгованість відповідача перед позивачем за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 3400224 від 01.12.2006р. становить 1 627 грн. 90 коп.

Доказів погашення заборгованості у повному обсязі відповідач суду не надав.

Відповідач позовні вимоги в розмірі 1 627 грн. 90 коп. основного боргу за спожиту теплову енергію за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 3400224 від 01.12.2006р., 174,76 грн. пені та 86,17 грн. 3 % річних визнав, про що зазначив в відзиві.

Згідно з ст. 22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково. Господарський суд не приймає визнання позову відповідачем, якщо це суперечить законодавству або порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Статтею 78 ГПК України передбачено, що уразі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову, за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Визнання відповідачем позову не суперечить законодавству, не порушує права та інтереси інших осіб, у зв'язку із чим суд вважає за можливе прийняти визнання відповідачем позову.

На підставі вищевикладеного, суд позовні вимоги задовольняє частково.

Нормами статті 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором, зокрема, неустойкою.

Статтею 199 ГК України встановлено, що виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пунктом 2 ст. 193 ГК України, встановлено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання малу бути виконано, що передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України.

Відповідно до п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» № 543/96-ВР від 22.11.1996 р. (з наступними змінами та доповненнями) встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Зі змісту норм ст. 551 ЦК України чинне законодавство надає сторонам договорів право встановлювати неустойку в договорі та обмежує розмір неустойки.

Так, Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» обмежує розмір пені за прострочення виконання грошових зобов'язань, що встановлюється договором, подвійною обліковою ставкою Національного банку України.

Приписами ч. 2 ст. 343 ГК України прямо передбачено, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За таких обставин, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Зазначена правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 24.10.2011 р. у справі № 25/187 та від 07.11.2011 р. у справі № 5002-2/5109-2010.

Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує п. 7.2.8 Договору, який передбачає, що в разі несплати або несвоєчасної оплати відповідачем за теплову енергію відповідно терміну, встановленого в п. 6.3 договору, з наступного дня після закінчення терміну сплати відповідачу нараховується пеня в розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу (але не більше суми обумовленої чинним законодавством) за кожен день прострочення по день фактичної оплати.

За порушення відповідачем строків оплати за спожиту теплову енергію за Договором № 3400224 позивачем пред'явлена до стягнення пеня в розмірі 174,76грн.

Перевіривши в судовому засіданні наданий позивачем розрахунок пені, судом встановлено, що розрахунок пені за неналежне виконання грошових зобов'язань за Договором № 3400224 позивачем виконаний вірно, отже вимога про стягнення з відповідача 174,76 грн. пені є обґрунтованою та підлягає задоволенню судом.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться втрати від інфляції та 3 % річних.

Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення 86,17 грн. 3 % річних, які розраховані за загальний період з 21.06.2011 р. по 05.12.2012 р.

Зазначений розрахунок судом перевірений та визнаний таким, що виконаний вірно.

Враховуючи викладене, вимога про стягнення з відповідача 86,17 грн. 3 % річних за порушення строків оплати за Договором заявлена до стягнення правомірно та підлягає задоволенню судом.

Крім того, судом розглянуто клопотання відповідача про розстрочку виконання судового рішення.

Відповідно до п. 6 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відповідно до ст.121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання, про що приймається ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку.

Таким чином, для застосування передбачених цією нормою заходів, суду необхідно встановити чи є у наявності виняткові обставини, що ускладнюють чи роблять неможливим виконання рішення у справі. Тобто, в матеріалах справи мають бути докази, які б дозволили обґрунтовано припустити, що існують вищезазначені обставини.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, суд повинен врахувати матеріальні інтереси не лише відповідача, а також позивача, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Мотивуючи клопотання про розстрочку виконання судового рішення, відповідач зазначив, що Приватне акціонерне товариство "Запорізька товарно-сировинна компанія "Запоріжголовпостач" має бюджетну заборгованість, що підтверджується податковим повідомленням-рішенням №000266-2212 від 31.10.2012р. на суму 4802,50грн. та заборгованість перед Пенсійним фондом, що підтверджується рішеннями № 1076 від 14.11.12р. та №1172 від 14.11.12р. Також згідно ухвали Господарського суду Запорізької області від 25.12.12р. відповідач повиннен сплатити філії концерну МТМ Жовтневого району м.Запоріжжя за січень-лютий 2013р. 48 792грн.09коп. Крім того, станом на 30.01.2013р. підприємством відповідача не виплачена заробітна плата у сумі 16 704,52 грн.

Заперечення відповідача щодо надання розстрочки виконання судового рішення у справі №5009/4873/12 суд визнав хибними.

Таким чином, враховуючи фінансовий стан ПАТ "Запорізька товарно-сировинна компанія "Запоріжголовпостач" та матеріальні інтереси сторін, суд визнає доводи відповідача обґрунтованими, а обставини, на які він посилається - винятковими та такими, що ускладнюють виконання судового рішення у справі № 5009/4873/12 та вважає за доцільне клопотання відповідача про надання розстрочки виконання рішення суду задовольнити. Однак, суд вважає за необхідне зменшити термін розтрочки, розстрочити виконання рішення від 30.01.2013 р. у справі № 5009/4894/12 в частині стягнення з ПАТ "Запорізька товарно-сировинна компанія "Запоріжголовпостач" на користь Концерну "Міські теплові мережі" 1 627 грн. 90 коп. основного боргу за спожиту теплову енергію за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 3400224 від 01.12.2006р., 174,76 грн. пені та 86,17 грн. 3 % річних на три місяці з 01.02.2013 р. по 01.05.2013 р. зі сплатою щомісячно рівними частками по 629 грн. 61 коп.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати присуджуються до стягнення з відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

На підставі викладеного, керуючись ст., ст. 193, 230-232, 275 ГК України, ст., ст. 525, 526, 549, 599, 611, 625, 655, 692, 714 ЦК України, ст., ст. 33, 44, 49, 78, п. 1-1, ч.1, ст. 80, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства "Запорізька товарно-сировинна компанія "Запоріжголовпостач", м. Запоріжжя до Концерну "Міські теплові мережі" в особі Філії Концерну "Міські теплові мережі" Шевченківського району, м. Запоріжжя задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Запорізька товарно-сировинна компанія "Запоріжголовпостач", (69002, м. Запоріжжя, вул. Грязнова, буд. 56, код ЄДРПОУ 00426393) на користь Концерну "Міські теплові мережі", (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137, код ЄДРПОУ 32121458, на р/р № 26030301001951 у філії - Запорізьке обласне управління ПАТ "Державний ощадний банк України", МФО 313957) 1 627 (одна тисяча шістсот двадцять сім) грн. 90 коп. основного боргу за спожиту теплову енергію, 174 (сто сімдесят чотири) грн. 76 коп. пені, 86 (вісімдесят шість) грн. 17 коп. 3 % річних, та 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

3. В частині стягнення з Приватного акціонерного товариства "Запорізька товарно-сировинна компанія "Запоріжголовпостач", м. Запоріжжя суми 600 грн. 00 коп. основного боргу провадження у справі припинити.

4. Розстрочити виконання рішення господарського суду Запорізької області від 30.01.2013 р. у справі № 5009/4873/12 в частині стягнення з ПАТ "Запорізька товарно-сировинна компанія "Запоріжголовпостач", (69002, м. Запоріжжя, вул. Грязнова, буд. 56, код ЄДРПОУ 00426393) на користь Концерну "Міські теплові мережі", (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137, код ЄДРПОУ 32121458, на р/р № 26030301001951 у філії - Запорізьке обласне управління ПАТ "Державний ощадний банк України", МФО 313957) 1 627 грн. 90 коп. основного боргу за спожиту теплову енергію за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 3400224 від 01.12.2006р., 174,76 грн. пені та 86,17 грн. 3 % річних на три місяці з 01.02.2013 р. по 01.05.2013 р. зі сплатою щомісячно рівними частками по 629 грн. 61 коп.

Видати наказ.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України "31" січня 2013 р.

Суддя Н.Г.Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.