Постанова

від 29.01.2013 по справі 902/96/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2013 р. Справа № 902/96/13-г

Провадження № 17/902/5/13

Господарський суд Вінницької області у складі судді Стефанів Т.В.,

при секретарі судового засідання Незамай Д. Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за заявою : Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоагроімпекс",

21050, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 53

до : Міського комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна контора № 20",

21036, м. Вінниця, вул. Л. Ратушної, 22а

про визнання банкрутом

за участю представників :

кредитора - Степанова С. М.- за дорученням;

боржника - не з'явився;

іншої особи (Вінницька міська рада) - Лісовська О. О.- за дорученням.

В С Т А Н О В И В

18 січня 2013 року господарським судом Вінницької області порушено провадження у справі № 902/96/13-г про банкрутство Міського комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна контора № 20", м. Вінниця за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоагроімпекс" в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон про банкрутство).

Ухвалою про порушення провадження у справі про банкрутство суд, зокрема, призначив справу до розгляду на 29 січня 2013 року, визнав обов'язковою участь в судовому засіданні представників кредитора, боржника та витребував у боржника відзив на заяву про порушення провадження у справі про банкрутство.

В судове засідання 29 січня 2013 року з'явився представник ініціюючого кредитора та представник Вінницької міської ради.

29.01.2013 р. представником ініціюючого кредитора через канцелярію суду подано документи на виконання вимог ухвали суду від 18.01.2013 р., які були оглянуті судом та долучені до матеріалів справи.

Боржник не забезпечив участі в засіданні свого представника та не виконав вимог ухвали суду про порушення провадження у справі про банкрутство, з приводу чого суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону про банкрутство провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України (далі ГПК України), іншими законодавчими актами України.

Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому ГПК України, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство (ст. 4-1 ГПК України).

Відповідно до ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

До того ж відповідно до п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи уразі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

З огляду на викладене, суд вважає, що вжив всіх залежних від нього заходів для належного повідомлення боржника про час і місце розгляду справи судом.

З 19 січня 2013 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 22 грудня 2011 року, який визначив новий порядок застосування Закону про банкрутство. Відповідно до ч. 1 Розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону (в редакції Закону від 02 жовтня 2012 року) положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

Оскільки провадження у справі № 902/96/13-г порушено до 19 січня 2013 року, у даній справі застосуванню підлягають положення Закону про банкрутство до внесення вищевказаних змін, так як в новій редакції Закону про банкрутство відсутні аналогічні норми, які б регулювали спрощену процедуру банкрутства відсутнього боржника.

В поданій до суду заяві ініціюючим кредитором, зокрема, повідомлено, що 01.08.2007 р. між ТОВ "Енергоагроімпекс" (далі - Кредитор) та МКП "Житлово-експлуатаційна контора № 20"(далі - Боржник) було укладено договір підряду № 78.

Відповідно до п. 1.1 Договору Боржник (по договору - Замовник) доручає та зобов'язується виконати ремонтно-будівельні роботи у адміністративному приміщенні, розташованому за адресою: вул. Лялі Ратушної, будинок № 22А.

Боржник зобов'язується виконати роботи з 01 серпня 2007 року по 30 вересня 2007 року (п. 5.1. Договору) та провести розрахунок після підписання актів виконаних робіт на протязі 3-х робочих днів на рахунок Кредитора (п. 4.1 Договору).

Строк дії договору з 01 серпня 2007 року до моменту його повного виконання.

За період серпень-вересень 2007 року Кредитором було надано послуг на загальну суму 7080,20 грн., що підтверджується актом виконаних робіт від 30.09.2007 року, актом приймання виконаних робіт за серпень-вересень 2007 року та виробничою калькуляцією вартості робіт по ремонту затвердженою Кредитором 01.08.2007 року.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" безспірні вимоги кредиторів - вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Заборгованість перед Кредитором в розмірі 7080,20 грн. визнана Боржником, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків б/н від 01.11.2007 р.

20.06.2011 року за № 218 на адресу Боржника була надіслана претензія з проханням протягом місяця в добровільному порядку погасити 7080, 20 грн. заборгованості та дати відповідь на зазначену претензію протягом місяця з моменту її отримання.

В подальшому стало відомо, що Боржник за його місцем знаходження відсутній.

Станом на день подання заяви Боржником не оплачені виконані роботи.

Також в поданій до суду заяві ініціюючим кредитором, повідомлено, що відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 15.10.2010 р. року внесено запис "щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою".

Викладені в заяві факти підтверджені відповідними письмовими доказами.

З огляду на несплату боржником заборгованості в сумі 7080, 20 грн. за договором підряду № 78 від 01.08.2007 р., відсутності боржника за його місцем знаходження, кредитор звернувся до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство МКП "Житлово-експлуатаційна контора № 20", м. Вінниця.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника ініціюючого кредитора, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд приходить до висновку про банкрутство боржника на підставі наступного.

Згідно зі ст. 12 ГПК України справи про банкрутство підвідомчі господарським судам. На підставі положень ч. 3 ст. 209 Господарського кодексу України та ст. 1 Закону про банкрутство суб'єктом банкрутства може бути лише суб'єкт підприємницької діяльності.

Ст. 1 Закону про банкрутство зазначає, що кредитором може бути юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Ст. 52 Закону про банкрутство передбачає спеціальні норми, які регулюють банкрутство за спрощеною процедурою.

Законодавець, порівняно із загальними процедурами провадження у справах про банкрутство встановив у ст. 52 Закону про банкрутство особливості застосування процедур банкрутства щодо відсутнього боржника.

Суб'єктом права, що ліквідується в порядку, визначеному ст. 52 Закону про банкрутство є будь-який підприємець, який відповідно до законодавства України є суб'єктом банкрутства.

Відповідно до ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Пунктом 4.7. рекомендацій Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" № 04-5/1193 від 04.06.2004 року визначено, що у вирішенні питання про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника згідно зі статтею 52 Закону, судам слід враховувати, що наявність хоча б однієї з ознак відсутнього боржника, передбачених частиною першою статті 52 Закону, є достатньою для порушення провадження у справі.

Вказані положення знайшли своє відображення у п. 104 Пленуму Верховного Суду України № 15 від 18.12.2009 р. Про судову практику в справах про банкрутство , в якому зазначено, що заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника є підставою для порушення провадження у справі у випадку наявності будь-якої з підстав, передбачених частиною першою статті 52 Закону, а не виключно за наявності всієї сукупності перелічених у цій статті підстав.

Міське комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційна контора № 20" зареєстровано як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа Виконавчим комітетом Вінницької міської ради.

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 16.01.2013 р. в записі місцезнаходження Боржника вказано - 21036, Вінницька обл., місто Вінниця, Ленінський район, вулиця Лялі Ратушної, будинок 22А, 15.10.2010 року внесено запис 2 "щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою".

Згідно зі статтею 17 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про місцезнаходження юридичної особи (частина друга), а також про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу (частина п'ята). Згідно з частиною першою статті 18 цього Закону відомості, внесені до Єдиного державного реєстру, вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. А в статті 20 вказаного Закону визначено, що відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними, за винятком ідентифікаційних номерів фізичних осіб - платників податків; відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді витягу з Єдиного державного реєстру та довідки про наявність або відсутність в Єдиному державному реєстрі інформації, яка запитується.

З огляду на викладене, вказана довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідно до вимог ст.34 ГПК України є допустимим доказом, яка може підтверджувати дані про відсутність боржника - юридичної особи за її місцезнаходженням. Суд вважає, що кредитором надано належні докази відсутності боржника Міського комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна контора № 20" за його місцезнаходженням.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі, що розглядається господарським судом, є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги.

За положеннями ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Суд, розглянувши подану заяву, оцінивши докази, заслухавши представника заявника, вважає за необхідне винести постанову про визнання боржника банкрутом.

Згідно ч. 2 ст. 52 Закону про банкрутство господарський суд у двотижневий строк з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника виносить постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього.

Представником ініціюючого кредитора подано заяву з проханням призначити арбітражним керуючим (ліквідатором) МКП "Житлово-експлуатаційна контора № 20" Белінську Наталію Олександрівну.

Суд розглянув подану заяву та дійшов висновку про можливість її задоволення.

Відповідно до ч. 5 ст. 52 Закону про банкрутство ліквідатор письмово повідомляє про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника, які в місячний строк з дня одержання повідомлення можуть направити ліквідатору та до суду заяви з вимогами до банкрута.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1, 3-1, 5, 22 - 25, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 4-1, 4-5, 32 - 43, 86, 115 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Визнати боржника - Міське комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційна контора № 20" (21036, вул. Л. Ратушної, 22а, м. Вінниця; ідентифікаційний код 13343084) банкрутом.

Відкрити ліквідаційну процедуру строком на 6 місяців.

Призначити ліквідатором Міського комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна контора № 20", м. Вінниця арбітражного керуючого Белінську Наталію Олександрівну (АДРЕСА_1, ліцензія АВ № 499090 від 27.12.2009 р., ід. номер НОМЕР_3, тел. НОМЕР_1, тел. р. НОМЕР_2) .

Ліквідатору виконати вимоги ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постанову направити згідно переліку.

Суддя Стефанів Т.В.

віддрук. 7 прим.:

1 - до справи;

2 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергоагроімпекс", 21050, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 53;

3 - Міське комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційна контора № 20", 21036, м. Вінниця, вул. Л. Ратушної, 22а;

4 - Державний реєстратор ДАП Виконавчого комітету Вінницької міської ради;

5 - Вінницький міський суд Вінницької області - м. Вінниця, вул. Грушевського, 17;

6 - Головне управління юстиції у Вінницькій області;

7 - арбітражний керуючий Белінська Н. О.