Рішення

від 26.01.2009 по справі 55/296-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

55/296-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" січня 2009 р.                                                            Справа № 55/296-08

вх. № 9711/5-55

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Мартинюк М.В.

відповідача- Омельченко І.В.   

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗТЕК Компонентс", м. Київ  

до  Державного підприємства "Харківський приладобудівний завод ім. Т. Г. Шевченка", м. Харків   

про стягнення 200534,93 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗТЕК Компонентс", м. Київ, звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення  з  Державного підприємства "Харківський приладобудівний завод ім. Т. Г. Шевченка", м. Харків, 165917,32 грн. боргу, 20604,01 грн. пені, 2962,12 грн. 3% річних, 11051,48 грн. інфляційних витрат та судових витрат,  мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору № 19 від 16.05.07 р. неналежним чином виконав свої зобов"язання щодо повної та своєчасної оплати товару.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26 грудня 2008 р. було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 26 січня 2009 р.

Ухвалою  заступника голови господарського суду від 26 січня 2009 р., у зв"язку з хворобою судді Гребенюк Н.В., справу № 55/296-08 було передано  для подальшого розгляду судді Інте Т.В.

26 січня 2009 р. відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому вказував суду на те, що суму основного боргу у розмірі 165917,32 грн. та штрафних санкцій у сумі 20604,01 грн. визнає, проти інфляційних витрат та 3% річних заперечує, посилаючись на те, що відповідно до умов договору №190 від 16.05.07 р. не  встановлено такого виду відповідальності.

26 січня 2009 р. позивач надав додаткові документи, які долучені судом до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні підтримував  позовні вимоги .

Представник відповідача суму основного боргу у розмірі 165917,32 грн. та штрафних санкцій у сумі 20604,01 грн. визнавала, проти інфляційних витрат та 3% річних заперечувала.

Представники сторін  звернулись до суду з заявою про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Ця заява розглянута судом та задоволена як така, що не суперечить чинному законодавству.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноважених представників сторін, судом встановлено наступне.

16 травня 2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗТЕК Компонентс", м. Київ(позивач) та  Державним підприємством "Харківський приладобудівний завод ім. Т. Г. Шевченка", м. Харків(відповідач) був укладений договір № 19, у відповідності до умов якого позивач зобов"язався передати товар у власність відповідача, а відповідач, в свою чергу, прийняти та оплатити його в строк та на умовах, передбачених цим договором. Пунктом 3.1 договору сторонами узгоджені умови оплати, яка здійснюється відповідачем шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача протягом 5 банківських днів з моменту виставлення рахунку з відстрочення платежу не більш ніж на один місяць з моменту відвантаження товару. Відповідно до п. 4.3 договору, датою відвантаження вважається дата, вказана на штемпелі поштової організації при відправці продукції або дата передачі продукції згідно видаткової накладної. Пунктом 9.2 договору передбачена відповідальність сторін, а саме у разі неоплати поставленої продукції після спливу строку, визначеного в п. 3.1 договору, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченої продукції за кожен день затримки оплати. Пунктом 12.1 договору передбачений строк його дії, а саме договір набирає чинності з моменту підписання його обома сторонами та діє до 31 грудня 2008 р.

В протоколі розбіжностей до договору № 19 від 16.05.07 р. сторони змінили п. 13 договору- банківські реквізити відповідача.

В специфікації до договору № 15 від 09.08.07 р. зазначено найменування товару, виробник, кількість, ціна та загальна сума.

На виконання умов вказаного договору позивачем було поставлено відповідачеві товар на загальну суму 314117,32 грн., що підтверджується видатковими накладними № 1071 від 02.10.07 р., № 332 від 20.03.08 р., № 126 від 31.01.08 р., № 165 від 07.02.08 р., № 333 від 20.03.08 р., № 234 від 03.03.08 р., № 196 від 15.02.08 р., № 220 від 22.02.08 р., № 566 від 15.05.08 р., № 428 від 08.04.08 р., № 297 від 11.03.08 р., № 338 від 20.03.08 р., № 394 від 24.03.08 р., № 603 від 28.05.08 р., № 627 від 03.06.08 р., № 801 від 09.07.08 р., № 610 від 02.06.08 р., № 772 від 26.06.08 р.,  № 814 від 15.07.08 р., № 649 від 03.06.08 р., № 680 від 10.06.08 р., № 842 від 22.07.08 р., № 898 від 08.08.08 р., № 990 від 18.09.08 р., які підписані обома сторонами.

З боку відповідача товар був отриманий уповноваженою особою на підставі довіреностей серії ЯМР № 998079 від 02.10.07 р., ЯОК № 767605 від 20.03.08 р., ЯОК № 767025 від 29.01.08 р., ЯОК № 767435 від 28.02.08 р., ЯОК № 767220 від 13.02.08 р., ЯОК № 786202 від 15.05.08 р., ЯОК № 767716 від 16.04.08 р., ЯОК № 767501 від 11.03.08 р.,  ЯОК № 767609 від 20.03.08 р., ЯОК № 786282 від 27.05.08 р., ЯОК № 786283 від 28.05.08 р., ЯОК № 786470 від 08.07.08 р., ЯОК № 786286 від 06.06.08 р., ЯОК № 786432 від 26.06.08 р., ЯОК № 786503 від 15.07.08 р., ЯОК № 786537 від 22.07.08 р., ЯОК № 786595  від 06.08.08 р., ЯОК № 786723/421  від 18.09.08 р., які видані на отримання цінностей від ТОВ "ЗТЕК Компонентс".

Таким чином, відповідач товар отримав, проте сплатив за нього лише частково у сумі 150000 грн., що підтверджується витягами банку за 23.04.08 р., належним чином засвідчені копії яких додані позивачем до матеріалів справи.

Внаслідок неналежного виконання прийнятих на себе зобов"язань щодо повної та своєчасної оплати, у відповідача виникла заборгованість у сумі 165917,32 грн.(сума основного боргу), що і стало підставою для звернення до господарського суду з відповідним позовом.

Згідно із ст. 629 ЦК України, договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи вказані обставини, враховуючи вимоги ст.526 Цивільного Кодексу України, а саме те, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, враховуючи те, що відповідач товар отримав, однак документи, що підтверджують здійснення повного розрахунку з відповідачем в матеріалах справи відсутні, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення коштів в сумі –165917,32 грн.  правомірна та обгрунтована, така, що визнана відповідачем, про що він зазначив у відзиві на позовну заяву, тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк  (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання  або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.ст. 610,611 ЦК України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов"язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Позивачем також заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних витрат.

Суд вважає за необхідне зазначити про те, що відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, заперечення відповідача проти нарахування інфляційних та річних з посиланням на те, що договором № 19 від 16.05.07 р. не було передбачений вказаний вид відповідальності, є необгрунтованими, оскільки відповідальність у вигляді інфляційних витрат та 3% річних встановлена Законом.

Судом встановлено, що позивач у розрахунках  3% річних та інфляційних витрат допустив помилки в розрахунках.

Враховуючи це, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення інфляційних витрат та 3% річних підлягає задоволенню частково у сумі  2944,69 грн. річних та 5629, 07 грн. інфляційних, в решті заявлених вимог у сумі 17,43 грн. річних та 5422,41 грн. інфляційних  слід відмовити, як зайво нарахованих.

Згідно зі ст.ст.193,198 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов"язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несоєчасне виконання грошових зобов"язань",    пеня    обчислюється  від  суми  простроченого платежу та не може перевищувати  подвійної  облікової  ставки   Національного   банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позовна вимога щодо стягнення з відповідача пені у сумі 20604,01 грн., яка нарахована позивачем за прострочення виконання грошового зобов"язання у відповідності до умов, передбачених вищевказаним договором, підлягає задоволенню як  така, що визнана відповідачем.

Відповідно до вимог ст.49 ГПК України, судові витрати покладаються на сторони, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись  ст.ст.  526, ч.1 ст.530, 610, 611, ч. 2 ст. 625 , ст. 629 ЦК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49,  ст.ст.82-85 ГПК України,  суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Харківський приладобудівний завод ім. Т. Г. Шевченка", м. Харків(61004, м. Харків, вул. Жовтневої революції, 99, код ЄДРПОУ  14315500, р/р 26006301816654 в Червонобаварському безбалансовому відділенні філії "Відділення Промінвестбанку в м. Харкові", МФО 351458) на користь    Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗТЕК Компонентс", м. Київ(03083, м. Київ, просп. Науки, 54-б, п/р 260090404800 в АБ "Брокбізнесбанк", МФО 300249, код ЄДРПОУ 34422862) 165917,32 грн. боргу, 20604,01 грн. пені, 2944,69 грн. 3% річних, 5629,07 грн. інфляційних,  1950,95 грн.  державного мита   та  114,79 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В стягненні 17,43 грн. 3% річних та 5422,41  грн. інфляційних відмовити.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

  Повний текст Рішення підписано 28 січня  2009 року.

Суддя