Ухвала

від 09.02.2012 по справі 9101/98425/2011

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" лютого 2012 р.справа № 1170/2а-1448/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії

головуючого судді: Юхименка О.В.

суддів: Нагорної Л.М. Руденко М.А.

при секретарі судового засідання:Горшков В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної Державної податкової інспекції,

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду

від 19 травня 2011 року

у справі № 1170/2а-1448/11

за позовом Публічного акціонерного товариства

«Кіровоградська швейна фабрика «Зорянка»,

Вулиця Євгена Малюка, 2, місто Кіровоград, 25015;

до відповідача Кіровоградської об'єднаної Державної податкової інспекції,

Вулиця Глінки, 2, місто Кіровоград, 25009;

про скасування актів, -

встановив: Публічним акціонерним товариством «Кіровоградська швейна фабрика «Зорянка»подано позов до Кіровоградської об'єднаної Державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000282350.

Кіровоградський окружний адміністративний суд (суддя Притула К.М.) своєю постановою від 19 травня 2011 року позов задовольнив.

Рішення суду мотивоване тим, що суми податкового кредиту підтверджені податковими накладними, які не мали недоліків та порядок складання яких відповідав приписам чинного законодавства. Матеріали зустрічних перевірок по ланцюгам постачання продукції до виробника не містять фактичних відомостей щодо несплати ПДВ до бюджету безпосередніми постачальниками Позивача.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційній скарзі Державна податкова інспекція, Відповідач, вказує на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги її заявник посилається на те, що з огляду на приписи Закону України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР (168/97-ВР) бюджетне відшкодування -це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою цього податку.

Висновок про те, що відшкодуванню підлягають лише суми, які були сплачені до бюджету, виникає із самої суті податку, його основної функції -формування доходів Державного бюджету України.

Матеріалами зустрічних перевірок по ланцюгам постачання продукції до виробника документально підтвердити фактичну сплату ПДВ до бюджету не вдалося можливим.

Постачальники продукції для Позивача по ланцюгам за місцезнаходженням не виявлені, є підприємствами з ознаками фіктивності, відсутні документальні підтвердження фактів декларування кореспондуючих податкових зобов'язань.

Просить постанову окружного адміністративного суду скасувати та ухвалити нове рішення. У позові відмовити.

Процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні Відповідач не скористався. Про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений у встановленому порядку.

Публічне акціонерне товариство «Кіровоградська швейна фабрика «Зорянка», Позивач, скаргу оспорив. Заперечень на апеляційну скаргу в письмовому вигляді не подав. В засіданні його представник вказує на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Податковий орган не заперечує факту здійснення господарських операцій та не вказує на їх безтоварність. Отже, з огляду на індивідуальність відповідальності, підприємства по ланцюгу постачальників не мають відношення до права позивача на віднесення ПДВ до податкового кредиту та, відповідно, бюджетного відшкодування.

Судовий розгляд адміністративної справи здійснювався з повним фіксуванням судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Обставини справи: В період з 18.03.2011р. по 22.03.2011р. уповноваженими фахівцями держподаткінспекції проведено невиїзну документальну перевірку Відкритого акціонерного товариства «Кіровоградська швейна фабрика «Зорянка»(змінено назву організаційно-правової форми), код за ЄДРПОУ 05502700, з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку у банку, за липень, серпень, листопад, грудень 2009 року, лютий 2010 року, з урахуванням відповідей, отриманих від інших ДПІ щодо проведення перевірок по ланцюгу постачання товарів.

За результатами перевірки складений Акт № 329/23-50/05502700 від 28.03.2011р.

Перевіркою встановлено порушення пункту 1.8 статті 1, підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР (168/97-ВР), внаслідок чого завищено бюджетне відшкодування на загальну суму 55.981,00 грн.

Так, матеріалами зустрічних перевірок по ланцюгам постачання продукції до виробника документально підтвердити фактичну сплату ПДВ до бюджету не вдалося можливим:

постачальник ПП «Альтавр Сервіс Універсал» - за місцезнаходженням не знайдено;

постачальник ТОВ «Лютон АВ»- до ЄДР внесено запис про не підтвердження відомостей про юридичну особу; свідоцтво платника ПДВ анульовано 26.01.2011р.;

ТОВ «Ротонді Укр»- являється посередником реалізованого товару, по третьому ланцюгу постачання продукції: ТОВ «Альта Касар»визнано банкрутом, свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Альта Касар»анульовано 30.12.2009р.; ТОВ «Торгове агентство «Орівер-Електронік» знято з обліку платників податків 23.01.2008р.; ТОВ «Гранд-Ролф»за місцезнаходженням відсутнє; ТОВ «Сегур Груп»- анульовано свідоцтво платника ПДВ.

На підставі акту перевірки, 08 квітня 2011 року керівником Державної податкової інспекції прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000282350.

Відкритому акціонерному товариству «Кіровоградська швейна фабрика «Зорянка»зменшено бюджетне відшкодування податку на додану вартість за липень, серпень, листопад, грудень 2009 року, лютий 2010 року, на загальну суму 55.981,00 грн.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесені оскарженої постанови, виходить з наступного.

Стосовно фактичних обставин справи, встановлених судом першої інстанції, спору між сторонами немає.

Фахівці контролюючого органу не спростовують фактичного здійснення господарських операцій з придбання продукції чи їх вірного документального оформлення.

Підставою для зменшення Позивачу суми бюджетного відшкодування, про що зазначено вище, став висновок фахівців держподаткінспекції про відсутність підтвердження надходження податку до бюджету.

Відповідно, відсутня така обов'язкова умова включення сум до податкового кредиту, як сплата цих сум безпосередньо до Державного бюджету України контрагентами позивача по ланцюгу постачання продукції до виробника.

Такі висновки фахівців держподаткінспекції колегія суддів вважає помилковими в силу наступного.

Пунктом 1.8 Закону України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР, на чому наполягає заявник апеляційної скарги, дано загальне визначення поняття «бюджетне відшкодування». Це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Водночас, у відповідності з підпунктом 7.4.1 Закону України «Про податок на додану вартість»(168/97-ВР), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит, у відповідності з пунктом 7.5 Закону України «Про податок на додану вартість»(168/97-ВР), вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг) ;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

У відповідності ж з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(168/97-ВР) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

При цьому, в силу підпункту 7.2.4 Закону (168/97-ВР) право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно з пунктом 1.3 статті 1 Закону (168/97-ВР) платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка ввозить (пересилає) товари на митну територію України.

Особа - суб'єкт підприємницької діяльності, інша юридична особа, фізична особа (громадянин, іноземний громадянин та особа без громадянства), яка здійснює діяльність, віднесену до підприємницької згідно із законодавством.

Безпосередні постачальники позивача зареєстровані як платники податку.

Щодо формування даних податкової звітності та відповідності податкових накладних, які були підставою віднесення позивачем сум ПДВ до податкового кредиту, вимогам Закону, зауважень у фахівців держподаткінспекції немає.

Згідно з підпунктом 7.7.1 Закону (168/97-ВР) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

І далі, згідно з підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

І не пов'язано право платника податку на віднесення до податкового кредиту сум сплаченого податку на додану вартість виключно з датою фактичного зарахування коштів до державного бюджету.

В іншому випадку визначення сум податкового зобов'язання мало б кратний характер - по ланцюгу, що не відповідає принципам системи оподаткування.

Крім того, матеріали зустрічних перевірок по ланцюгу постачання продукції не містять фактичних відомостей щодо несплати ПДВ до бюджету контрагентами Позивача. Надані за матеріалами зустрічних перевірок відомості вказують лише на неможливість, за тих чи інших причин, документально підтвердити зарахування ПДВ до бюджету за певними господарськими операціями, що не є тотожним поняттю несплати ПДВ до бюджету, та, як наслідок, зменшення суми бюджетного відшкодування.

Актом перевірки не встановлювалась фактична сплата чи несплата отримувачем товарів у попередньому податковому періоді безпосереднім постачальникам таких товарів. Отже, виключно з описаного контролюючим органом порушення Позивач мав підстави для заявлення відповідної суми бюджетного відшкодування.

В межах апеляційної скарги підстави для зміни або скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

У Х В А Л И В

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної Державної податкової інспекції залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19 травня 2011 року у справі № 1170/2а-1448/11 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції у порядку та у строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу складено у повному обсязі 14.02.2012р.

Головуючий: О.В. Юхименко

Суддя: Л.М. Нагорна

Суддя: М.А. Руденко