Рішення

від 21.01.2013 по справі 5011-6/16400-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-6/16400-2012 21.01.13

За позовом приватного підприємства «Т-ФРУТ»

До відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровська плодоовочева база»

Про стягнення 73707,86 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

від позивача Шемета А.О. (за дов.)

від відповідача Сопов В.М. (за дов.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду міста Києва звернулося з позовом приватне підприємство «Т-ФРУТ» до товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровська плодоовочева база» про стягнення 73707,86 грн..

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо оплати поставленого позивачем товару.

Ухвалою суду від 21.11.2012 р. було порушено провадження у справі № 5011-6/16400-2012, розгляд останньої призначено на 10.12.2012 р..

У зв'язку з неявкою в судове засідання відповідача розгляд справи відкладено до 21.01.2013 р..

Від відповідача надійшло клопотання про припинення провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору. Зокрема, відповідач зазначив, що рішенням господарського суду Київської області по справі № 5011-72/9518-2012-16/069-12/21 присуджено до стягнення з приватного підприємства «Т-ФРУТ» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровська плодоовочева база» 194810 грн. заборгованості. З огляду на викладене, товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпровська плодоовочева база» вважає, що має місце поєднання боржника і кредитора в одній особі, що свідчить про відсутність предмету спору.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Приватне підприємство «Т-ФРУТ» (продавець) поставило товариству з обмеженою відповідальністю «Дніпровська плодоовочева база» (покупцю) товар на загальну суму 179303,83 грн. (докази - в матеріалах справи).

Відповідно до ч. 1 статті 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Передача продавцем та прийняття покупцем товару свідчить про укладення між ними договору купівлі-продажу.

Відповідно до 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Товар відповідачем оплачено частково на суму 105595,97 грн., внаслідок чого у нього утворилась заборгованість на суму 73707,86 грн., проти чого останній не заперечує.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з приписами ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 73707,86 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу підлягають задоволенню.

Відповідач помилково вважає, що має місце поєднання боржника і кредитора і одній особі. Зокрема, зобов'язання, у зв'язку з порушенням яких господарським судом Київської області 05.11.2012 р. було винесено рішення у справі № 5011-72/9518-2012-16/069-12/21, є іншими зобов'язаннями, ніж ті, внаслідок яких у відповідача виник борг у розмірі 73707,86 грн.. У той же час, припинення зобов'язання на підставі ст. 606 ЦК України можливе тільки в разі поєднання боржника і кредитора в одній особі в одному зобов'язанні, а не в різних.

Також відповідачем не подано належних доказів припинення зобов'язання іншими способами, передбаченими главою 50 ЦК України. Таким чином, підстави для припинення провадження відсутні.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровська плодоовочева база» (02002, м. Київ, вул. Каховська, 64, код 31923768) на користь приватного підприємства «Т-ФРУТ» (08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Зої Космодем'янської, 17, код 37036734) 73707,86 грн. боргу, 1609,50 грн. судового збору.

Рішення підписано 01.02.2013 р.

Суддя С. А. Ковтун