Рішення

від 26.01.2009 по справі 7/111-50

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/111-50

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ

ОБЛАСТІ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ       

                                                       РІШЕННЯ  

Від  "26" січня 2009 р.                                             по справі  № 7/111-50

за позовом відкритого акціонерного товариства комерційний банк  «Надра»в особі філії ВАТ КБ «Надра»Луцьке регіональне управління, м. Луцьк

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «Побутсервіс», м. Луцьк

про стягнення 80508,20 грн.

                                                                                                                                           Суддя      Шум М.С.

          за участю представників сторін:

від позивача: Грудзевич Ю. І., юрисконсульт (довіреність від 30.10.2007р.)

від відповідача: н/з   

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України представнику позивача  було роз'яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. В судовому засіданні на підставі ст. 22 ГПК України учаснику судового процесу було роз'яснено його права та обов'язки. Заяв та клопотань на розгляд господарського суду не поступило.

Суть спору: позивач –акціонерне товариство комерційний банк  «Надра»в особі філії ВАТ КБ «Надра»Луцьке РУ звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача –товариства з обмеженою відповідальністю «Побутсервіс»80508,20 грн. в т.ч. 55000 грн. заборгованості за договором кредитної лінії, 1933,22 грн. заборгованості по відсотках, 23574,98 грн. пені.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзиву на позов не подав, суми позову не оспорив.

Відповідно до ст.75 ГПК України справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, ВСТАНОВИВ:

18 листопада 2005 року між ВАТ КБ «Надра»в особі філії ВАТ КБ «Надра»Луцьке РУ та відповідачем – ТОВ «Побутсервіс»укладено договір кредитної лінії №196.

На виконання умов зазначеного договору позивачем було надано відповідачу кредит в сумі 350000 грн. із строком повернення до 18.11.2007р. та сплатою 20 відсотків річних за користування наданим кредитом.

Проте, ТОВ «Побутсервіс»взяті на себе згідно угоди від 18.11.2005р. зобов'язання, зокрема,  в частині повернення кредитних коштів (у строки, порядку та розмірах, визначених договором) не виконало, зазначені кошти не повертає, у зв'язку з чим заборгувало кредитній установі 30560,73 грн.

Відповідачем несвоєчасно вносились кошти (відсотки), котрі нараховувались у відповідності до угоди в якості процентів за користування кредитом. У відповідності до представлених суду документів на час розгляду господарським судом справи заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитними коштами склала 1933,22 грн.

Разом з цим позивачем у відповідності до п. 5.1. кредитного договору від 18.11.2005р. за несвоєчасне внесення плати за користування грошовим кредитом та погашення відсотків за користування останнім нараховано пеню по кредиту у розмірі 23574,98 грн.

Про необхідність виконання зобов'язань за кредитним договором відповідача повідомлялося претензією № 02-01/534-4 від 31.10.2007р., яка залишилася без належного реагування.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).

В даному випадку, відносини між сторонами носять договірний характер, укладений між останніми договір кредитної лінії предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався, сторонами розірваний не був.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню  у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на викладене, враховуючи укладення між сторонами договору, надання позивачем на виконання умов останнього кредиту відповідачу, отримання коштів ТОВ «Побутсервіс»та непроведення при цьому у встановлені строки належних розрахунків та платежів, спрямованих на повернення кредитних коштів та сплату відсотків за користування останніми, господарський суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення 55000 грн. заборгованості за договором кредитної лінії, 1933,22 грн. заборгованості по відсотках та 23574,98 грн. пені, є підставними та такими, що підлягають до задоволення.

Сума заборгованості у встановленому порядку не була спростована та заперечена відповідачем, відповідних доказів виконання договірних зобов'язань та повернення позивачу кредитних коштів не було представлено суду в процесі розгляду справи.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати, що пов'язані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи господарським судом (сплата державного мита та оплата інформаційно-технічного забезпечення судового процесу), які поніс позивач, підлягають відшкодуванню у відповідності із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України за рахунок відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 526, 527, 530, 599, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Побутсервіс»(м. Луцьк, вул. Гнідавська, 41/14, код ЄДРПОУ 2508320) на користь відкритого акціонерного товариства комерційний банк  «Надра»в особі філії ВАТ КБ «Надра»Луцьке регіональне управління (м. Луцьк, Київський майдан, 1, код ЄДРПОУ 26207141) 55000 грн. заборгованості по наданому кредиту, 1933,22 грн. непогашених відсотків, 23574,98 грн. суми пені по кредиту та відсотках, а всього 80508,20 грн. та 805,08 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 118 грн. в повернення витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Суддя                                                                                       М.С. Шум