Рішення

від 14.01.2013 по справі 13/130-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" січня 2013 р. Справа № 13/130-12

14.01.2013 р. Справа № 13/130-12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ВАСТ-ТРАНС", Київська область, с. Петрушки

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю „Іллічівськтрансервіс", м. Іллічівськ

2) Дочірнього підприємства „Віаланд", Київська область, с. Петрушки

про стягнення 13 846,37 грн.

Суддя С.Ю. Наріжний

Представники:

від позивача: Рибченко Н.М. - довіреність б/н від 04.01.2011 р.;

від відповідача 1: не з'явився;

від відповідача 2: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариством з обмеженою відповідальністю „Компанія „ВАСТ-ТРАНС" (далі - позивач) заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю „Іллічівськтрансервіс" (далі - відповідач 1) та Дочірнього підприємства „Віаланд" (далі - відповідача 2) про стягнення 13 846,37 грн., в тому числі: 13500 грн. основного боргу, 55,47 грн. 3% річних, 277,40 грн. пені з відповідача 1 та відповідача 2.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем 2 умов договору поруки б/н від 03.09.2012 р. та невиконання відповідачем 1 умов договору заявки №13 від 31.07.2012 року щодо своєчасної оплати за надані послуги з перевезення.

В судове засідання 17.12.2012 р. представник позивача не з'явився, проте до суду надійшла заява №28 від 14.12.2012 р. товариства з обмеженою відповідальністю „ВАСТ-ТРАНС" про розгляд справи №13/130-12 без участі представника позивача.

24.12.2012 р. до суду надійшла заява позивача про зменшення позовних вимог на суму 8500 грн., в зв'язку з перерахуванням вказаної суми відповідачем 1 згідно платіжного доручення №193 від 06.12.2012 р.

Представники відповідачів в судове засідання не з'явились, відзиву на позов та інших витребуваних ухвалою суду документів не подали. Відповідачі належним чином були повідомлені про місце і час судового засідання ухвалами суду від 07.11.2012 р., 26.11.2012 р. та 17.12.2012 р. Таким чином, відповідачі не реалізували своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду. Згідно зі ст.75 ГПК України справа розглядається без участі представників відповідачів, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для розгляду справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

31 липня 2012 року між ТОВ „ВАСТ-ТРАНС" (за Договором - Перевізник) та ТОВ «Іллічівсьтранссервіс» (за Договором - Замовник) було укладено Договір-заявку №13 від 31.07.2012 р. на транспортування вантажу автомобільним транспортом (далі - Договір), відповідно до умов якого, позивачем було здійснене міжнародне перевезення вантажу за маршрутом Україна (м. Київ) - Литва ( м. Вільнюс), що підтверджується міжнародними товарно-транспортними накладними від 01.08.2012 року №№120801,120802 (далі - СМR).

Відповідно до умов договору перевізник зобов'язується доставити ввірений йому відправником вантаж із України у Литву, а замовник зобов'язується сплатити за перевезення 13500,00 грн. протягом семи банківських днів.

З матеріалів справи вбачається, що перевезення здійснювалося транспортним засобом позивача державний номер АІ 72670 АХ / 02629 КХ (водій Чаєвський О.)

07 серпня 2012 року вантаж було отримано вантажоодержувачем, що підтверджується відмітками в СМR. Відповідач свої зобов'язання зі сплати вартості транспортних послуг не виконав.

Статтею 4 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (далі - Конвенція), що є чинною відповідно до Закону України «Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів» від 01.08.2006 року (57-V), визначено, що договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної. Відсутність, неправильність чи утрата вантажної накладної не впливають на існування та чинність договору перевезення, до якого й у цьому випадку застосовуються положення цієї Конвенції.

10 серпня 2012 р. позивач направив на адресу відповідача 1 рекомендованим листом рахунок-фактуру №1920 від 07.08.2012 р., СМR від 01.08.2012 року №№120801, 120802, податкову накладну №1920 від 07.08.2012 р. та два екземпляри акту виконаних робіт (наданих послуг) №1920 від 07.08.2012р., які було отримано відповідачем 1 - 04.09.2012р., що підтверджується відміткою в рекомендованому повідомлені про вручення поштового відправлення №0811200080783 від 10.08.2012 р.

Судом встановлено, що згідно умов договору відповідач 1 взяв на себе зобов'язання сплатити суму фрахту (транспортних послуг) протягом семи банківських днів. Таким чином, відповідач 1 є таким, що прострочив виконання зобов'язання 11.09.2012 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно з ч. 1 ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Станом на день розгляду справи відповідач 1 в порушення умов договору оплату за надані позивачем послуги повністю не здійснив, в зв'язку з чим станом на день розгляду справи згідно заяви про зменшення позовних вимог у нього утворилась заборгованість в сумі 5000 грн.

Відповідно до п. 7 договору сторони погодили, що у випадку прострочення платежів за даним договором замовник зобов'язаний сплатити неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення. Як вбачається з розрахунку, що міститься в матеріалах справи сума пені в розмірі 277,40 грн. є обґрунтованою та підлягає стягненню.

Крім того, згідно із ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, що знаходиться в матеріалах справи, розмір 3% річних за весь час прострочення складає 55,47 грн., розмір інфляційних збитків за весь час прострочення складає 13,50 грн. Розрахунок відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому зазначені вимоги також підлягають задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи з метою забезпечення виконання зобов'язань та у зв'язку з тим, що відповідач 1 не виконав свої зобов'язання за договором-заявку №13 від 31.07.12 на транспортування вантажу автомобільним транспортом, між позивачем та відповідачем 2 було укладено договір поруки б/н від 03.09.2012 р. відповідно до п. 1.1 якого у порядку та на умовах, визначених цих договором, відповідач 2 зобов'язується солідарно відповідати перед кредитором за виконання обов'язків відповідача 1 перед позивачем за договором-заякою №13 від 31.07.2012 р. на транспортування вантажу автомобільним транспортом частково на суму 200 грн.

На підставі пунктів 1.1, 2.1 договору поруки б/н від 03.09.2012р. (далі - договір поруки) позивач висунув вимогу до Дочірнього підприємства «Віаланд» щодо виконання зобов'язань відповідача 1 по оплаті наданих транспортних послуг.

Керуючись п. 2.1 договору поруки, у разі порушення боржником обов'язків по договору поручитель та боржник несуть перед кредитором (позивачем) солідарну відповідальність. Але в будь-якому випадку розмір відповідальності поручителя не повинен перевищувати суму, яка на день одержання поручителем вимоги Кредитора є 200,00 гривень.

Позивачем 17.09.2012р. відповідачу 2 була вручена вимога щодо суми відповідальності згідно договору поруки в розмірі 200,00 гривень, але відповідач 2 також не виконав своїх зобов'язань за Договором поруки, відповіді на вимогу позивача не надав та не задовольнив її.

Згідно ст. 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до змісту ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Враховуючи те, що ні відповідач 1 в повному обсязі, ні відповідач 2 обов'язку щодо сплати заборгованості, що виникла за договором-заякою №13 від 31.07.2012 р. та договором поруки б/н від 03.09.2012 р. позивач за захистом свого права звернувся до господарського суду з відповідним позовом.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Враховуючи вищевикладене, обставини справи позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Витрати за розгляд справи, відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідачів.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Іллічівськтранс-сервіс» (68000, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Шевченка, 7-А, оф.43; ідентифікаційний код 37673117) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАСТ-ТРАНС» (08113, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Петрушки, вул. Лісна, 1; ЄДРПОУ 30367782; р/р 26008301001585 у ПАТ "ВТБ Банк", м. Київ МФО 321767) 5646,37 грн. заборгованості та 1586 (одну тисячу п'ятсот вісімдесят шість) грн. 25 коп. судового збору.

3. Стягнути з Дочірнього підприємства «Віаланд» (08113, Київська область, с. Петрушки, вул. Лісна, 1, ЄДРПОУ 32416328, р/р 26007301008482 у ПАТ «ВТБ Банк», м. Києва, МФО 321767) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАСТ-ТРАНС» (08113, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Петрушки, вул. Лісна, 1; ЄДРПОУ 30367782; р/р 26008301001585 у ПАТ "ВТБ Банк", м. Київ МФО 321767) суму в розмірі 200,00 грн. та 23 (двадцять три) грн. 25 судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Ю. Наріжний

Дата виготовлення та підписання рішення 16.01.2013 р.