Постанова

від 28.01.2013 по справі 2а/0270/5491/12

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Вінниця

28 січня 2013 р. Справа № 2а/0270/5491/12

Вінницький окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді: Дончика Віталія Володимировича,

розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Гайсинської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби (далі - Гайсинська МДПІ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «А-С» (далі - ТОВ «А-С») про припинення юридичної особи

в с т а н о в и в :

В листопаді 2012 року Гайсинська МДПІ звернулась в суд з адміністративним позовом про припинення юридичної особи ТОВ «А-С».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач відсутній за вказаним в Єдиному державному реєстрі місцезнаходженням, що у відповідності із нормами абзацу пункту 2 статті 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" є підставою для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, яке не пов'язано з банкрутством юридичної особи.

Копію ухвали про відкриття скороченого провадження від 03.12.2012 року судом направлено на адресу відповідача тричі, що вказана в позовній заяві, проте станом на 28.01.2013 року на адресу суду повернувся лише один конверт. Однак, на конверті не зазначено причин неможливості вручення такого повідомлення (а.с.35-36).

Частиною 3 статті 35 КАС України передбачено, що повістка у справах, для яких встановлено скорочені строки розгляду, має бути вручена у строк, достатній для прибуття до суду.

Відповідно до частини 11 статті 35 КАС України вважається, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Протягом встановленого статтею 183-2 КАС України строку, заперечень проти позову або заяви про визнання позову від відповідача до суду не надходило.

Оцінивши повідомлені податковим органом обставини справи та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для прийняття рішення в порядку скороченого провадження, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що згідно наданих Гайсинською МДПІ доказів, а саме Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 15249138 від 29.11.2012 року ТОВ «А-С» (код ЄДРПОУ 33082661) зареєстроване за адресою: вул. Плеханова, 54 корпус А, м. Гайсин, Вінницька область (а.с.5).

Згідно запису № 24 державним реєстратором Гайсинської РДА Вінницької області 29.11.2012 року (11501430024000720) внесено інформацію щодо відсутності юридичної особи ТОВ «А-С» за вказаною адресою (а.с.11).

Враховуючи вказані вище обставини, Гайсинська МДПІ, звернулась до суду з позовом про припинення юридичної особи ТОВ «А-С».

Відповідно до статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" визначено, що відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, регулюються Конституцією України, цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Згідно статті 110 Цивільного кодексу України, юридична особа ліквідується:

1) за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами;

2) за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом.

Частиною 2 цієї статті передбачено, вимога про ліквідацію юридичної особи на підставах, зазначених у пункті 2 частини першої цієї статті, може бути пред'явлена до суду органом, що здійснює державну реєстрацію, учасником юридичної особи, відповідним органом державної влади у випадках, встановлених законом.

Статтею 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" передбачено порядок державної реєстрації припинення юридичної особи на підставі судового рішення, що не пов'язане з банкрутством юридичної особи, підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням (абз.5 ч.2 ст.38).

Згідно п.п.20.1.1. п. 20.1. Податкова кодексу України (далі - ПК України) органи державної податкової служби мають право запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів, дотримання вимог іншого законодавства, здійснення контролю за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до п. 20.1.12 ст. 20 Податкового кодексу України, податкові органи мають право, у випадках встановлених законом, звертатись до суду щодо припинення юридичної особи та підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.

За вимогами частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідний обов'язок закріплює і п.п. 21.1.1 п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу України, відповідно до якого, посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Аналіз вищевикладених норм права свідчить про те, що законом передбачено право органів державної податкової служби звертатись з вимогами про припинення юридичної особи не в усіх випадках, визначених статтею 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", а лише в тих випадках, коли податкові органи діють на реалізацію своєї власної компетенції.

Тому, суд вважає, що органи державної податкової служби вправі звертатися з вимогою про припинення суб'єктів господарювання в разі, якщо підставою позову є неподання таким суб'єктом протягом року до органів державної податкової служби податкових декларацій та інших документів фінансової звітності згідно із вимогами законодавства.

Оскільки органи державної податкової служби не вправі виходити за межі наданих законом повноважень, до яких не віднесено контроль за дотриманням законодавства у сфері державної реєстрації юридичних осіб, у тому числі щодо дотримання порядку реєстрації, а вимоги про визнання недійсним установчих документів з підстав відсутності наміру провадити фінансово-господарську діяльність та припинення юридичної особи з підстав відсутності юридичної особи за місцем знаходження можуть бути пред'явлені до суду органом, що здійснює державну реєстрацію або учасником юридичної особи, суд дійшов до висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене необхідно також зазначити, що відповідно до п.п. 20.1.12 п. 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, з питань припинення суб'єктів господарювання податкові органи можуть звертатися до суду лише у випадках, встановлених законом, зміст яких викладений вище.

Разом з тим, суд зазначає наступне, що на виконання ухвали суду від 03.12.2012 року Державним реєстратором Гайсинської РДА 24.12.2012 року надано довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від за № 15425420 станом на 20.12.2012 року, згідно якої вбачається, що 20.12.2012 року внесено запис про підтвердження відомості про юридичну особу - Запис № 27 (зворотній бік а.с.31).

Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 86 цього Кодексу).

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд вважає позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Таким чином, правові підстави для припинення юридичної особи ТОВ «А-С» відсутні.

Відповідно до статті 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 158, 162, 183-2, 256 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в :

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Відповідно до ст.ст. 183-2, 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту отримання копії постанови.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України.

Суддя /підпис/ Дончик Віталій Володимирович

Копія вірна:

Суддя:

Секретар: