Постанова

від 30.01.2013 по справі 14465/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2013 р. справа №2а- 14465/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Котеньова О.Г., при секретарі судового засідання Звягіні Я.І.,

за участі сторін:

представника позивача - Малахової Н.В.,

представника відповідача - Данканич М.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за адміністративним позовом Виробничо-комерційного підприємства "Форпост" у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Виробничо-комерційне підприємство "Форпост" у формі товариства з обмеженою відповідальністю, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просить суд:

- скасувати податкове повідомлення-рішення №0001782220 від 11.12.2012 року;

- скасувати податкове повідомлення-рішення №0001792220 від 11.12.2012 року.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що спірні податкові повідомлення-рішення ґрунтуються на помилкових судженнях суб'єкта владних повноважень, що викладені в акті №3320/2220/24278734 від 28.11.2012 року, а відтак, суперечать ч.3 ст.2 КАС України, оскільки за відсутності визначених законом підстав покладають на платника податків додатковий обов'язок по оплаті грошового зобов'язання на користь Державного бюджету України.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги і доводи заявленого позову, просив суд прийняти рішення про задоволення позову.

Відповідач, Державна податкова інспекція у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (надалі ДПІ у Московському районі) заперечував проти задоволення позову, з підстав викладених в письмових запереченнях, які приєднані до матеріалів справи.

В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив, що за висновками податкових інспекцій, викладених в актах про неможливість проведення зустрічної звірки контрагентів позивача - ТОВ "Івітек ТТК", ПФ "Агроіндустрія", ТОВ "Інтако", ТОВ "Металург-2010" була встановлена відсутність підприємств за юридичною адресою та відсутність факту реального вчинення господарських операцій даними суб'єктами господарювання. Даного висновку згідно з законом є достатньо для судження про порушення ВКП "Форпост" ТОВ вимог податкового Кодексу.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, також достатність та взаємний зв'язок наявних у справі доказів в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

З 15.11.2012 року по 21.11.2012 року ДПІ у Московському районі м. Харкова Харківської області ДПС була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ВКП "Форпост" ТОВ з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Івітек ТТК", ПФ "Агроіндустрія", ТОВ "Інтако", ТОВ "Металург-2010".

Результати перевірки були оформлені актом з питань дотримання вимог податкового законодавства перевірки за №3320/2220/24278734 від 28.11.2012 року, згідно висновків якого було встановлено з боку позивача наступні порушення:

- п.п. 138.1.1 п.138.1 ст.138 Податкового Кодексу України, встановлено заниження податку на прибуток за перше півріччя 2012 року у суми 16003,00 грн.;

- п.198.3 ст.198 Податкового Кодексу України, а саме занижено податок на додану вартість на суму 15241,00 грн.

На підставі зазначених висновків, відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №0001792220 від 11.12.2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на суму 20003,75 грн., з яких за основним платежем - 16003,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 4000,75 грн. та податкове повідомлення - рішення №0001782220 від 11.12.2012 року, про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 19050,00 грн., з яких за основним платежем - 15240,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 3810,00 грн.

Перевіривши оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідача на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд встановив наступне.

В ході розгляду справи встановлене, а представником відповідача визнано, що єдиним мотивом, на підставі якого суб'єкт владних повноважень дійшов такого судження є виключно висновки податкових інспекцій, на обліку яких знаходяться контрагенти позивача, про неможливість здійснення господарської діяльності, котрі відображені в актах про неможливість проведення зустрічних звірок ТОВ "Івітек ТТК", ПФ "Агроіндустрія", ТОВ "Інтако" та ТОВ "Металург 2010" з іншими платниками податку.

Одних інших мотивів суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення не покладено.

З матеріалів справи вбачається, що згідно рахунків - фактур підприємствами ТОВ "Івітек ТТК", ПФ "Агроіндустрія", ТОВ "Інтако" та ТОВ "Металург 2010року були поставлені товари (комплектуючі та запчастини для виготовлення металевих вікон та дверей) ВКП "Форпост" ТОВ, що підтверджується видатковими накладними, виписаними ТОВ "Івітек ТТК" - №27036 від 27.03.2012 року на суму 6098,00 грн. (т.1 а.с.91);

ТОВ "Металург-2010" - №19037 від 28.01.2012 на суму 3348,0 грн. (т.1 а.с.104); №0902-2 від 09.02.2012 року на суму 6385,2 грн. (т.1 а.с.106);

ПФ "Агроіндустрія" - №1502-02 від 15.02.2012 на суму 1815,6 грн. (т.1 а.с.127); №2302-03 від 23.02.2012 на суму 5409,6 грн. (т.1 а.с.128); №1303-01 від 13.03.2012 на суму 4157,66 грн. (т.1 а.с.129); №2203-02 від 22.03.2012 на суму 2516,4 грн. (т.1 а.с.130);

ТОВ "Інтако" - №2903-1 від 29.03.2012 року на суму 6188,4 грн. (т.1 а.с.171); №1104-1 від 11.04.2012 на суму 672,4 грн. (т.1 а.с.172); №1304-3 від 13.04.2012 на суму 6098,4 грн. (т.1 а.с.173); №2604-1 від 26.04.2012 на суму 2366,4 грн. (т.1 а.с.174); №2804-2 від 28.04.2012 на суму 8817,6 грн. (т.1 а.с.175); №0705-1 від 07.05.2012 на суму 6394,8 грн. (т.1 а.с.176); №1605-2 від 16.05.2012 на суму 9100,8 грн. (т.1 а.с.177); №1705-1 від 17.05.2012 на суму 1080,4 грн. (т.1 а.с.178); №3105-2 від 31.05.2012 на суму 6931,8 грн. (т.1 а.с.181); №3105-3 від 31.05.2012 на суму 4375,8 грн. (т.1 а.с.179); №3105-5 від 31.05.2012 на суму 993,6 грн. (т.1 а.с.180); №1406-2 від 14.06.2012 на суму 4150,2 грн. (т.1 а.с.182); №2106-4 від 21.06.2012 на суму 2961,6 грн. (т.1 а.с.183); №2706-1 від 27.06.2012 на суму 1584,0 грн. (т.1 а.с.184).

Товари були отримані уповноваженими представниками позивача Балагиревим С.В. та Гильдою В.О. згідно довіреностей на отримання ТМЦ, котрі відображені позивачем в журналі реєстрації довіреностей, що підтверджується витягом з даного журналу на ВКП "Форпост" ТОВ (т.1 а.с.68-82).

Також постачальниками товару були виписані податкові накладні на кожну партію товару:

ТОВ "ІВІТЕК ТТК" - №197 від 27.03.2012 на суму 6098,0 грн. (в т.ч. ПДВ 1016,40 грн.) (т.1 а.с.92);

ТОВ "Металург- 2010" - №253 від 25.01.2012 на суму 3348,0 грн. (в т.ч. ПДВ 558,40грн) (т.1 а.с.108); №91 від 09.02.2012 на суму 6385,2 грн. (в т.ч. ПДВ 1064,2 грн.) (т.1 а.с.109);

ПФ "Агроіндустрія" - №108 від 15.02.2012 на суму 1815,6 грн. (в т.ч. ПДВ 302,6грн) (т.1 а.с.131); №168 від 23.02.2012 на суму 5409,6 грн. (в т.ч. ПДВ 901,6грн) (т.1 а.с.133); №112 від 13.03.2012 на суму 4157,66 грн. (в т.ч. ПДВ 692,94 грн.) (т.1 а.с.135); №218 від 22.03.2012 на суму 2516,4 грн. (в т.ч. ПДВ 419,4грн.) (т.1 а.с.137);

ТОВ "Інтако" - №5 від 29.03.2012р. на суму 6188,4 грн. (в т.ч. ПДВ 1031,4грн) (т.1 а.с.5); №92 від 11.04.2012 на суму 672,4 грн. (в т.ч. ПДВ 112,00 грн.) (т.1 а.с.187); №114 від 13.04.2012 на суму 6098,4 грн. (в т.ч. ПДВ 1016,4грн) (т.1 а.с.189); №192 від 26.04.2012 на суму 2366,4 грн. (в т.ч. ПДВ 394,4 грн.) (т.1 а.с.191); №206 від 28.04.2012 на суму 8817,6 грн.(в т.ч. ПДВ 1469,6грн.) (т.1 а.с.193); №41 від 07.05.2012 на суму 6394,8 грн. (в т.ч. ПДВ 1065,8грн.) (т.1 а.с.195); №106 від 16.05.2012 на суму 9100,8 грн. (в т.ч. ПДВ 1516,8 грн.) (т.1 а.с.197); №115 від 17.05.2012 на суму 1080,4 грн. (в т.ч. ПДВ 180,0 грн.) (т.1 а.с.199); №241 від 31.05.2012 на суму 6931,8 грн. (в т.ч. ПДВ 1155,3грн.) (т.1 а.с.201); №242 від 31.05.2012 на суму 4375,8 грн.(в т.ч. ПДВ 729,3грн) (т.1 а.с.203); №244 від 31.05.2012 на суму 993,6 грн.(в т.ч. ПДВ 165,6грн.) (т.1 а.с.205); №111 від 14.06.2012 на суму 4150,2 грн. (в т.ч. ПДВ 691,7 грн.) (т.1 а.с.207); №180 від 21.06.2012 на суму 2961,6 грн. (в т.ч. ПДВ 493,6 грн.) (т.1 а.с.209); №240 від 27.06.2012 на суму 1584,0 грн. (в т.ч. ПДВ 264,00 грн.) (т.1 а.с.210).

Розрахунки між суб'єктами господарювання за відвантажений товар проводились у безготівкової формі згідно банківських виписок з особового рахунку ВКП «Форпост» у формі ТОВ.

Транспортування товарно-матеріальних цінностей відбувалося автотранспортом ВКП "Форпост" ТОВ, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу. Згідно штатного розкладу, у штаті підприємства є 2 посади водіїв. При перевезенні ТМЦ виписувалися подорожні листи та товарно-транспортні накладні (т.1 а.с.64-67, 211-232).

Продукція від контрагентів була поставлена на складське приміщення за адресою: м. Харків, вул. Жовтневої Революції, б.167, яке ВКП "Форпост" ТОВ орендує згідно договору оренди нерухомого майна №2 від 03.01.2012 року (т.1 а.с.57-62).

Вирішуючи спір, суд бере до уваги, що вимоги до оформлення первинних документів визначені нормами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", відповідно до ч.2 ст.9 якого первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та деталізовані приписами Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом -Положення №88), згідно з п.2.4 якого первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Оцінивши перелічені первинні документи за правилами ст.86 КАС України, суд відмічає, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права.

За таких обставин, суд доходить висновку, що оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

У ході розгляду справи відповідачем за правилами ч.2 ст.71 КАС України не спростовано достовірності відомостей цих первинних документів.

Витребувані судом на виконання вимог ст.11 КАС України та приєднані до справи документи засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань за спірними правочинами шляхом перерахування безготівкових грошових коштів, що підтверджується банківськими виписками з особового рахунку. Внаслідок списання безготівкових коштів з банківських рахунків позивача ВКП "Форпост" ТОВ втратило право власності на ці кошти. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та його контрагентів спільного інтересу щодо їх отримання позивачем (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), до матеріалів справи суб'єктом владних повноважень до матеріалів справи не подано. За правилами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" - операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов'язань такого платника. Отже, приєднані до справи документи про оплату товару визнаються судом належними та допустимими доказами реальності вчинених між позивачем та контрагентом позивача господарських операцій.

Отримання комплектуючих та запчастин для виготовлення металевих вікон та дверей від ТОВ "Івітек ТТК", ПФ "Агроіндустрія", ТОВ "Інтако" та ТОВ "Металург 2010" було не обхідно ВКП "Форпост" ТОВ для виконання зобов'язань перед основними замовниками на виготовлення та встановлення певних конструкцій.

Так, основним видом діяльності позивача згідно витягу ЄДРПОУ, довідки статистики є виробництво металевих дверей і вікон, неспеціалізована оптова торгівля.

На балансі у підприємства знаходяться основні засоби, машини та обладнання, інструменти, прилади, інвентар та інші оборотні засоби вартістю 1034471.83 грн., що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю та фінансовим звітом (т.1 а.с.62-63).

На підприємстві працює 33 особи, згідно штатного розкладу (т.1 а.с.64).

У подальшому придбані комплектуючи та запчастини були використані в господарської діяльності ВКП "Форпост" ТОВ, при виготовленні металевих дверей та вікон.

Так, між позивачем та основними замовниками були укладені договори по виготовленню та встановленню певних конструкцій (металевих дверей, вікон, бар'єрів та інше), ВКП "Форпост" здійснювало закупівлю певних комплектуючих та запчастин у контрагентів, збирало певну конструкцію (списання використаних матеріалів оформлюється відповідними актами) та встановлювало її на об'єкті замовника (ПП ТД "Арматек", ПАТ "Мегабанк", ХФ "Брокбізнесбанк", ПАТ "Грант", БАТ ХФ "Базіс", ПАТ "Реал банк", ПАТ "Укргазпромбанк", ПАТ "Золоті ворота", ПАТ "Еврогазбанк" и т.д.).

ВКП "Форпост" ТОВ власні зобов'язання перед основними замовниками виконало в повному обсязі, що підтверджується договорами на виготовлення та монтаж виробів, рахункам-фактурам, актами прийому-передачі виконаних робіт.

Наведене підтверджує подальше використання товару отриманого від ТОВ "Івітек ТТК", ПФ "Агроіндустрія", ТОВ "Інтако" та ТОВ "Металург 2010" у господарської діяльності позивача.

Системно аналізуючи положення Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок (затверджено постановою КМУ від 27.12.2010 року №1232; далі за текстом - Порядок №1232), а також Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 року за №34/18772; далі за текстом - Порядок №984), суд доходить висновку, що судження податкового органу відносно правильності справляння платником податків сум податків та зборів за відображеними в податковій звітності показниками господарських операцій можуть бути викладені виключно в акті перевірки або довідці зустрічної звірки. Чинним законодавством не передбачено відображення таких суджень в акті про неможливість проведення перевірки або акті про неможливість проведення зустрічної звірки, де мають зазначатись лише обставини, котрі спричинили таку неможливість. А відтак, акти про неможливість проведення перевірки та акти про неможливість проведення зустрічної звірки не можуть бути визнані належними та допустимими доказами вчинення платником податків порушення закону.

Окрім того, суд при вирішенні спору вважає за необхідне взяти до уваги приписи ч.4 ст.70 КАС України, де зазначено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Суд зазначає, що оскільки висновки ДПІ у Московському районі м. Харкова про формування позивачем податкового кредиту з ПДВ без дотримання вимог ст.198 Податкового кодексу України та валових витрат без дотримання вимог ст.138 Податкового кодексу України ґрунтуються лише на складених відповідними податковими інспекціями актах про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів позивача іншими платниками податків, то слід зробити висновок про недоведеність факту вчинення позивачем податкового правопорушення.

При цьому, суд зауважує, що в силу закону отримання податковим органом акту перевірки чи довідки зустрічної звірки, в котрих викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, позаяк ані акт перевірки, ані довідка зустрічної звірки не має преюдиціального значення та не є документами, що достовірно та безсумнівно підтверджують обставини фактичної дійсності.

Відповідно до приписів ст.ст. 6, 627 Цивільного Кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Суд зазначає, що згідно ст. 42 Господарського Кодексу - підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Необхідність здійснення тих або інших витрат, а так само їх зв'язок з власною господарською діяльністю визначає сам платник податку, оскільки суб'єкт підприємництва має право без обмеження здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Доказів того, що придбані товари від ТОВ "Івітек ТТК", ПФ "Агроіндустрія", ТОВ "Інтако" та ТОВ "Металург 2010" не були використані в господарської діяльності ВКП "Форпост" ТОВ, відповідачем не надано.

Суд звертає увагу, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру від 27.12.2012 року, ПФ "Агроіндустрія" знаходиться за юридичною адресою: 61001, Харківська область, м. Харків, вул. Плеханівська, буд.126, статус відомостей - підтверджено, стан юридичної особи - зареєстровано (т.1 а.с.116-117).

ТОВ "Івітек ТТК" знаходиться за юридичною адресою: 61002, Харківська область, м. Харків, вул. Артема, буд.4, стан юридичної особи - зареєстровано (т.1 а.с.83-84).

ТОВ "Металург-2010" знаходиться за юридичною адресою: 61075, Харківська область, м. Харків, вул. Сімнадцятого партз'їзду, буд.38 А, стан юридичної особи - зареєстровано (а.с.98-99).

ТОВ "Інтако" знаходиться за юридичною адресою: 61157, Харківська область, м. Харків, вул. Власенка, буд.8 кв.13 статус відомостей - підтверджено, стан юридичної особи - зареєстровано (т.1 а.с.150-151).

Дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації юридичної особи є датою державної реєстрації юридичної особи.

Відповідно ч.1, ч.2 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

ПФ "Агроіндустрія" знаходиться на обліку в ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова та зареєстровано в якості платника податку на додану вартість, про що видано свідоцтво №29009355.

ТОВ "Івітек ТТК" знаходиться на обліку в ДПІ у Київському районі м. Харкова та зареєстровано в якості платника податку на додану вартість, про що видано свідоцтво №100253814.

ТОВ "Металург-2010" знаходиться на обліку в ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова та зареєстровано в якості платника податку на додану вартість, про що видано свідоцтво №100308705.

ТОВ "Інтако" знаходиться на обліку в ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова та зареєстровано в якості платника податку на додану вартість, про що видано свідоцтво №100222745.

Суд зазначає, в силу приписів п.6 розділу І та п.5.2 розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772; далі за текстом -Порядок №984) до набуття законної сили рішенням суду про визнання недійсним правочину, за яким платником податків було сформовано валові витрати обігу та виробництва або податковий кредит з ПДВ чи зменшено суму отриманого в межах звітного податкового періоду доходу, податковий орган не має правових підстав для відображення в акті перевірки судження про вчинення таким платником порушення податкового законодавства щодо правильності та повноти справляння податків за цим правочином.

Аналізуючи положення ст.ст. 54, 58, 76, 86 Податкового кодексу України, Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків (затверджено наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010р. №985, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.12.2010р. за №1440/18735; далі за текстом -Порядок №985), суд доходить висновку, що специфіка правових актів індивідуальної дії, які ухвалюються органами податкової служби у формі податкових повідомлень -рішень з приводу самостійного визначення грошових зобов'язань платників податків, полягає у тому, що фактичні підстави для ухвалення цих актів містяться в документальних результатах контролю за діяльністю платника податків (матеріалах перевірки), а правові підстави та владні приписи - безпосередньо в самих податкових повідомленнях - рішеннях.

Проте, в акті перевірки суб'єктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірними правочинами, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємопов'язаності позивача та контрагента позивача, про несумість предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманих робіт, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про нікчемність правочинів або невідповідності закону вчинених за ними господарських операцій.

Висновки перевіряючих осіб, що викладені в акті перевірки, не підкріплені належними доказами і носять характер суб'єктивних припущень.

Додатково суд бере до уваги, що згідно зі змістом суджень відповідача, котрі викладені в акті, висновок суб'єкта владних повноважень щодо неможливості здійснення господарських операцій між ВКП "Форпост" ТОВ та ТОВ "Івітек ТТК", ПФ "Агроіндустрія", ТОВ "Інтако", ТОВ "Металург 2010" вмотивований виключно посиланням на акти податкових інспекцій про неможливість проведення зустрічних звірок з іншими платниками податків, у зв'язку з незнаходженням зазначених підприємств за юридичною адресою.

Разом з тим, в силу ст.70 КАС України судження органу державної податкової служби України про нікчемність укладених суб'єктами господарювання правочинів не може бути визнано належним, допустимим і достатнім доказом невідповідності правочину вимогам закону.

Інших мотивів нереальності здійснення спірних правочинів відповідач в основу оскаржених податкових повідомлень - рішень не поклав.

За таких обставин, слід дійти висновку, що за правилами ч.2 ст.71 КАС України відповідач не довів правомірності та обґрунтованості мотивів власного судження про нікчемність правочинів укладених між позивачем та ТОВ "Івітек ТТК", ПФ "Агроіндустрія", ТОВ "Інтако", ТОВ "Металург 2010".

Суд також відмічає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" позивач та його контрагенти є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак за змістом Податкового кодексу України позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість та податку на прибуток. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника податків, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст.61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Слушність наведеного висновку окружного адміністративного суду підтверджується правозастосовчою практикою Європейського Суду з прав людини (рішення від 22.01.2009 р. у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява №3991/03), а також правозастосовчою практикою Верховного Суду України (постанова від 09.09.2008р. у справі №21-500во08, постанова від 01.06.2010 року у справі №21-573во10, постанова від 31.01.2011 року у справі за позовом ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, постанова від 31.01.2011 року у справі за позовом ТОВ "Фірма "ВІК" до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень), врахування якої при відправленні правосуддя є обов'язковим в силу приписів ст.244-2 КАС України.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).

Враховуючи, що обґрунтованість та правомірність судження суб'єкта владних повноважень про нікчемність правочинів не знайшла свого підтвердження добутими судом по справі доказами, а інших фактичних мотивів суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення згідно з актом перевірки не покладено, то слід дійти висновку про недоведеність факту порушення ВКП «Форпост» ТОВ п.п. 138.1.1 п.138.1 ст. 138 та п. 198.3 ст.198 Податкового Кодексу України.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суд відмічає, що відповідно до вимог ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є нормативно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні та необґрунтовані.

Таким чином, суд вважає, що відповідач зробив неправильні висновки в акті перевірки, що свідчить про незаконність винесених податкових повідомлень-рішень №0001782220 та №0001792220 від 11.12.2012 року .

Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на корить сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного керуючись ст.ст. 9, 71, 94, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Виробничо-комерційного підприємства "Форпост" у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення №0001782220 та №0001792220 від 11.12.2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Виробничо-комерційного підприємства "Форпост" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (61118, м. Харків, пр. 50-річчя ВЛКСМ, б.59-В, кв.57, код ЄДРПОУ 24278734) судовий збір у розмірі 390.54 грн. (триста дев'яносто гривень п'ятдесят чотири копійки).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова в повному обсязі виготовлена 01 лютого 2013 року.

Суддя Котеньов О.Г.