Постанова

від 23.10.2012 по справі 2а-2293/12/0170/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 жовтня 2012 р. (12:46) Справа №2а-2293/12/0170/17

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Папуші О.В., за участю секретаря судового засідання Гришанової Г.В., представників сторін:

позивача - Бутирського Є.В., довіреність від 30.05.12р., НОМЕР_1,

відповідача - Котлярової О.В., довіреність від 03.03.12р. № 87/10/10-024, службове посвідчення УКР № 052568, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "БУДКОМПЛЕКС"

до Державної податкової інспекції у м. Євпаторії АР Крим Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

27.02.12р. до суду надійшов названий адміністративний позов, яким позивач просить скасувати прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення від 06.10.11р. № 0016241702.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржене податкове повідомлення-рішення прийнято без дотримання вимог, передбачених Законами України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів", "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", Податковим кодексом України, оскільки при узгодженні ПАТ "Стройкомплекс" податкових зобов'язань на 2010 рік, розрахованого у 2009 році, до розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів на наступний податковий рік податковим органом не вносились зміни та не корегувались податкові зобов'язання. Ні акту перевірки, ні розрахунку суми податкового зобов'язання, ні розрахунку штрафних (фінансових) санкцій на адресу позивача не надходили. Надіславши оспорене податкове повідомлення-рішення, без виконання передбачених діючим законодавством вимог, відповідач позбавив платника податків можливості надати пояснення та заперечення, які могли б вплинути на результат прийнятого рішення.

Позивач, подав скарги на вказане податкове повідомлення-рішення, за результатами розгляду яких, рішенням про результати розгляду первинної скарги та рішенням про результати розгляду повторної скарги ДПА в АР Крим та ДПС України, скарги залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Зважаючи на безпідставність та незаконність отриманого податкового повідомлення-рішення позивач вимушений звернутись до суду із названим позовом.

За поданим позовом, ухвалою суду від 28.02.12р., відкрито провадження в адміністративній справі, проведено підготовче провадження, за результатами закінчення якого справу призначено до розгляду в судовому засіданні, сторін повідомлено про місце, день і час судового розгляду.

Уточнивши поданою в судовому засіданні 27.04.12р. заявою позовні вимоги, позивач просив суд визнати недійсним податкове повідомлення-рішення відповідача від 06.10.11р. № 0016241702.

Поданими до канцелярії суду запереченнями, відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Посилаючись на необґрунтованість та безпідставність заявлених вимог, відповідач зазначив, що повноважними особами податкового органу проведено камеральну перевірку своєчасності сплати погодженої суми податку з власників транспортних засобів, результати якої оформлені актом № 2232/17-03 від 06.10.11р. Перевіркою встановлено порушення пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 21.12.00р. № 2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами".

Приписи статей 4, 5, 7 вказаного Закону зобов'язують платника податків сплачувати щоквартально рівними частками до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом, самостійно узгоджену суму податкового зобов'язання, а в разі невиконання цього обов'язку платником податків узгоджений ним розмір податкових зобов'язань вважається податковим боргом, який підлягає стягненню.

Відповідно до пункту 11 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішення щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 підрозділу 10 розділу ХХ).

Згідно зі статтею 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - 1 розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Оскільки платник податків, поданим розрахунком від 24.02.10р. № 5880 самостійно визначив податкові зобов'язання з податку власників транспортних засобів, йому донараховані штрафні санкції у відповідності до вимог діючого законодавства, з урахуванням перехідних положень Податкового кодексу України, визначено до сплати податкові зобов'язання у зв'язку із затримкою до 30 календарних днів податковим повідомленням-рішенням від 06.10.11р. № 0016251702 в розмірі 1 079,34 грн., у зв'язку із затримкою сплати податкових зобов'язань більше 30 календарних днів податковим повідомленням-рішенням від 06.10.11р. № 0016241702 визначено податкові зобов'язання в розмірі 2 344,32 грн.

Заслухавши доводи та заперечення представників сторін, оцінивши повідомлені сторонами обставини, дослідивши зібрані по справі матеріали у їх сукупності, які сторони визнали достатніми для підтвердження своїх вимог та доводів, аналізуючи обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, та докази, якими вони підтверджуються, враховуючи правові норми, які належить застосовувати до цих спірних правовідносин, зважаючи на звернення позивача до окружного адміністративного суду з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України, суд, з'ясовуючи фактичні обставини, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, аналізуючи зміст норм матеріального і процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку про необґрунтованість вимог позивача, виходячи з наступних підстав.

Встановлені судом з матеріалів справи фактичні обставини свідчать про те, що Публічне акціонерне товариство "Будкомплекс", яке є суб'єктом господарювання, ідентифікаційний код юридичної особи 14311525, перебуває на обліку у ДПІ у м. Євпаторії АР Крим ДПС, є платником податку з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, виконавши приписи податкового законодавства, подавши 24.02.12р. до податкового органу податкову звітність, задекларував податкові зобов'язання по податку з власників транспортних засобів.

Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, у своїй діяльності керується Конституцією України, Податковим Кодексом України від 02.12.10р. № 2755-VI, Законом України від 04.12.90р. № 509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні", та іншими законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, у тому числі наказами, а також розпорядженнями органів державної податкової служби вищого рівня, відповідно до наданих положеннями статті 20 Податкового кодексу України прав, провів 06.10.11р. камеральну перевірку своєчасності сплати погодженої суми податкового зобов'язання по податку з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, за результатами якої складено акт від 06.10.2011р. № 2232/17-03 (а.с.18).

Перевіркою встановлено порушення пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", ПАТ "Будкомплекс" несвоєчасно сплачено податкове зобов'язання по податку з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, у зв'язку із чим, визначено до сплати суму штрафних санкцій загальним розміром 3 423,66 грн.

На оборотній стороні останнього аркушу акта перевірки від 06.10.2011р. № 2232/17-03, генеральним директором ПАТ "Будкомплекс" викладено окрему думку, відповідно до змісту якої: "Сплата вказаного податку хоча і не у строк, проте здійснена. Підприємство не мало жодного об'єкта і не мало надходжень грошових коштів. Вважає, що підприємство зобов'язано сплачувати штраф у тому числі якщо воно не має на своєму розрахунковому рахунку фінансів, проте за якимись причинами не сплачує. В даному випадку таке не прийнятно. Немає об'єктів, немає заказів, немає фінансування, немає нормальної кредитної політики и немає грошей на рахунках. Сплачувати в такому випадку ще й штраф вважає неможливим".

Податковими повідомленнями-рішеннями від 06 жовтня 2011 року № 0016251702 Відкритому акціонерному товариству "Будкомплекс" за платежем: податок з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, код платежу 5312020100, визначено суму штрафу на підставі статті 126 Податкового кодексу України у розмірі 10 % грошового зобов'язання, погашеного з затримкою, що складає 1 079,34 грн.

Податковим повідомленням-рішенням від 06 жовтня 2011 року № 0016241702 Відкритому акціонерному товариству "Будкомплекс" за платежем: податок з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, код платежу 5312020100, визначено суму штрафу на підставі статті 126 Податкового кодексу України у розмірі 20 % грошового зобов'язання, погашеного з затримкою, що складає 2 234,32 грн. (а.с.23).

Будучи не згодним з прийнятим суб'єктом владних повноважень рішенням, платник податків, скориставшись правом захисту порушеного права у публічно-правових відносинах, оскаржив до суду прийняте рішення від 06 жовтня 2011 року № 0016241702, що безпосередньо змінює склад належного йому майна, та просив визнати його недійсним.

Аналізуючи установлені обставини, досліджуючи докази, надані сторонами, надаючи оцінку доводам наведеними сторонами у документах, наявних в матеріалах справи щодо правомірності прийнятого повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій, розглядаючи підстави покладені в основу прийнятого рішення, суд виходив з того, що вчинення суб'єктом владних повноважень дій, прийняття рішень є правомочним за умов дотримання ним засад, відповідно до наданих йому повноважень, визначених законом в їх компетенції, відповідно до порядку, у якому здійснюються дії, що спрямовані на реалізацію владних повноважень, дотримання засобів, форм, прийомів, передбачених законодавством, компетенційними правами і обов'язками.

Порядок, розмір, терміни сплати податку з власників деяких наземних і водних транспортних засобів, самохідних машин і механізмів як джерело фінансування будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних шляхів загального користування та проведення природоохоронних заходів на водоймищах до 31 грудня 2010 року встановлено Законом України від 11.12.1991 року № 1963-XII "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів".

Відповідно до статті 1 зазначеного Закону платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами та здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/ або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього Закону є об'єктами оподаткування.

Положеннями статті 5 названого Закону визначено, що податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується, зокрема, юридичними особами - щоквартально рівними частинами до 15 числа місяця, наступного за звітним кварталом.

Згідно зі статтею 6 вказаного Закону податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів обчислюється юридичними особами на підставі звітних даних про кількість транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за станом на 1 січня поточного року. Обчислення податку проводиться, виходячи з об'єму циліндрів та потужністю двигуна кожного виду і марки транспортних засобів, а податок з власників водних транспортних засобів - виходячи з довжини транспортного засобу за ставками, зазначеними у статті 3 Закону.

Згідно з преамбулою Закону України від 02.12.2000 року № 2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", чинного до 31 грудня 2010 року, цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення. Закони та інші нормативно-правові акти діють у частині, що не суперечить нормам цього Закону (пункт 19.6 ст. 19 цього Закону).

Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 ст. 4 названого Закону встановлено, зокрема, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Для цілей підпункту 4.1.4 цього пункту під терміном "базовий податковий період" слід розуміти перший податковий період звітного року, визначений відповідним законом з питань оподаткування, зокрема календарний квартал для цілей оподаткування прибутку підприємств.

Відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 ст. 5 цього Закону платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

З огляду на те, що базовим звітним періодом для податку з власників транспортних засобів є календарний квартал, граничний строк сплати самостійно узгодженої суми податкового зобов'язання з цього податку визначається відповідно до правил підпункту 4.4.1 пункту 4.1 ст. 4 та підпункту 5.3.1 пункту 5.3 ст. 5 названого Закону, як спеціального закону, встановлених для податку з таким базовим податковим періодом.

Як убачається із акту перевірки, за поданим розрахунком 24.02.10р. № 5880 при даті нарахування 14.04.10р. за датою сплати 11.05.10р. на суму сплаченого боргу 305,00 грн. кількість днів затримки становила 27 днів, через що сума штрафних санкцій становить 30,50 грн.; за датою сплати 31.05.10р. на суму сплаченого боргу 7 182,12 грн. кількість днів затримки становила 47 днів, через що сума штрафних санкцій становить 1 436,42 грн.; за датою сплати 23.07.10р. на суму сплаченого боргу 3 391,03 грн. кількість днів затримки становила 9 днів, через що сума штрафних санкцій становить 339,10 грн.; за датою сплати 08.11.10р. на суму сплаченого боргу 193,80 грн. кількість днів затримки становила 25 днів, через що сума штрафних санкцій становить 19,38 грн.; за датою сплати 15.11.10р. на суму сплаченого боргу 92,90 грн. кількість днів затримки становила 32 дні, через що сума штрафних санкцій становить 9,29 грн.; за датою сплати 01.12.10р. на суму сплаченого боргу 4 524,50 грн. кількість днів затримки становила 48 днів, через що сума штрафних санкцій становить 904,90 грн.; при датах нарахування 19.07.11р. несплати за останні 4 періоди за граничною датою 20.07.11р. з урахуванням несплати боргу розмір штрафних санкцій становив 4,00 грн. Так, на загальну суму сплаченого боргу розміром 22 490,05 грн. нараховано штрафні санкції сумою 3 423,66 грн.

Відповідно до розрахунку суми штрафних санкцій до складу визначеного податковим повідомленням-рішенням № 0016241702 грошового зобов'язання увійшли суми штрафних санкцій за затримку сплати податкових зобов'язань по податку з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів більш ніж на 30 днів, за ставкою у 20%, у зв'язку із чим розмір санкції склав 2 344,32 грн.

Згідно з підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у розмірах, визначених цим підпунктом.

Встановлена цим підпунктом відповідальність є загальною і не обмежується певними видами податків, зборів (обов'язкових платежів). Вона поширюється і на платників податку з власників транспортних засобів в разі сплати ними узгодженого податкового зобов'язання з порушення граничного строку, встановленого для сплати податку з квартальним базовим податковим звітним періодом.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Зі змісту п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України вбачається, що податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

На вимогу норм пунктів 36.1., 36.2., 36.3. статті 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Так, виконанням податкового обов'язку за правилами п. 38.1. статті 38 ПК України визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Доповненим 07.07.2011 року пунктом 11 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України, встановлено, що штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).

За таких підстав, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, на вимогу пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно до частини першої статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до частини першої статті 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Так, з положень частини першої статті 138 КАС України предметом доказування в адміністративній справі є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Встановлені судом з акту перевірки та розрахунку штрафних санкцій обставини фактичної сплати позивачем сум податкових зобов'язань відповідно до дат звітних податкових періодів, свідчать про порушення платником податків граничних строків сплати задекларованих сум податку, що вказує на не дотримання позивачем граничного строку сплати податкових зобов'язань відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", факт чого також визнано генеральним директором, про що вказано в його окремій думці на акті перевірки.

Проаналізувавши зібрані у справі докази в їх сукупності, приймаючи до уваги, що розмір суми штрафних санкцій відповідачем відповідно до ст. 71 КАС України не спростовуються, доказів, на підтвердження погашення зобов'язань зі сплати податкового боргу відповідач не надав, суд приходить до висновку, що заявлена вимога про стягнення коштів у сумі податкового боргу, розмір якої підтверджено належним чином, ґрунтується на положеннях Податкового кодексу України,

Відповідно до частини першої статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідачем доведена правомірність своїх дій із застосування штрафних санкцій за несвоєчасність погашення узгоджених платником податків податкових зобов'язань, а позивачем не наведено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Факти, встановлені судом, та відповідні їм правовідносини підтверджуються наявними доказами, а тому вказане є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, за правилами статті 94 КАС України, судові витрати понесені позивачем, у зв'язку із відмовою у задоволення адміністративного позову, з Державного бюджету України поверненню не підлягають.

В судовому засіданні 23.10.12р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складено постанову у повному обсязі відповідно до норм, встановлених частиною третьою статті 160 КАС України - 29.10.12р.

Керуючись статтями 94, 159, 160, 161, 162, 163, 186, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частини постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частин постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів від дня отримання постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення строку, з якого суб'єкт владних повноважень може отримати копію постанови суду.

Суддя О.В. Папуша