Постанова

від 20.09.2012 по справі 2а-6597/12/0170/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 вересня 2012 р. Справа №2а-6597/12/0170/17

Суддя Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим Папуша О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Санаторій "Восход"

до Відділу Державної виконавчої служби Феодосійського міського управління юстиції в АР Крим

про визнання протиправною та скасування постанови ,

ВСТАНОВИВ:

02.07.12р. до суду надійшов названий адміністративний позов, яким позивач просить суд визнати протиправним та скасувати повністю постанову заступника начальника Відділу державної виконавчої служби Феодосійського міського управління юстиції АР Крим Грудина Я.В. від 19 червня 2012 року про арешт грошових коштів боржника ПрАТ Санаторій "ВОСХОД" від 19.06.2012р. на загальну суму 424 035,19 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивачем зазначено про протиправність винесеної відповідачем постанови про арешт грошових коштів позивача, внаслідок відсутності постанови про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження (кількох виконавчих проваджень щодо одного боржника). Такі дії суб'єкта порушують пропорційність балансу між публічним інтересом та індивідуальним інтересом особи, а також між цілями та засобами їх досягнення - принцип пропорційності.

За поданим позовом, ухвалою суду від 24.07.12р., відкрито провадження в адміністративній справі, проведено підготовче провадження, за результатами закінчення якого справу призначено до розгляду в судовому засіданні, сторін повідомлено про місце, день і час судового розгляду. Відповідача зобов'язано подати до канцелярії суду заперечення проти позову та документи на підтвердження своїх доводів.

Сторони, повідомлені належним чином про місце, день і час судового розгляду, явку повноважних представників не забезпечили. Позивач до канцелярії суду надіслав клопотання про відкладення розгляду справи, у якому також просив не розглядати справу за відсутності повноважного представника. Відповідач про поважність причин неявки повноважного представника суд не сповістив, заперечення суду, на виконання вимог ухвали суду від 04.07.12р., до канцелярії суду не подав.

Подане позивачем клопотання задоволено, оголошено у судовому засіданні перерву до 20.09.12р.

Явку повноважних представників у судове засідання, призначене на 20.09.12р. сторони не забезпечили, про поважність причин їх неявки суд не сповістили.

Розглянувши матеріали справи, суд приходить до висновку, що сторони про місце, день і час судового розгляду повідомлені належним чином, тому перешкод для розгляду справи в порядку письмового провадження не знаходить та вважає за можливе розглянути справу без участі повноважних представників сторін відповідно до приписів частини шостої статті 128 КАС України за наявними в ній матеріалами.

Оцінивши повідомлені позивачем обставини, дослідивши матеріали справи, аналізуючи обставини, якими обґрунтовувались вимоги та докази, якими вони підтверджуються, враховуючи правові норми, які належить застосовувати до цих спірних правовідносин, адміністративний позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Встановлені судом з матеріалів справи фактичні обставини свідчать про те, що постановою заступника начальника відділу державної виконавчої служби Феодосійського міського управління юстиції АР Крим про арешт грошових коштів боржника від 19 червня 2012 року, затвердженою того ж дня Начальником відділу Державної виконавчої служби Феодосійського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим, накладено арешт на грошові кошти, що належать Приватному акціонерному товариству "Санаторій "ВОСХОД", ідентифікаційний код юридичної особи 02650618, що знаходяться у касах та на ті, що поступають до каси Приватного акціонерного товариства "Санаторій "Восход" до накопичення суми розміром 424 035,19 грн. Зобов'язано директора, головного бухгалтера та інших посадових осіб ПрАТ "Санаторій "ВОСХОД" усі грошові кошти, що належать ПрАТ "Санаторій "ВОСХОД", ідентифікаційний код юридичної особи 02650618, що знаходяться у касах та поступають до каси ПрАТ "Санаторій "ВОСХОД", перераховувати не пізніше наступного дня з моменту надходження до каси на депозитний рахунок ВДВС Феодосійського МУЮ за наступними реквізитами: р/рахунок 37314001003435, ГУ ДКУ в АР Крим м. Сімферополь, МФО 824026, код юридичної особи 35034777. У відповідності до ст.ст. 5, 11 Закону України "Про виконавче провадження", повідомити до ВДВС Феодосійського МУЮ про наявність грошових коштів в арештованих касах не пізніше наступного дня з моменту отримання даної постанови (а.с.7).

Як убачається із змісту вказаної постанови, арешт на грошові кошти накладено при виконавчому провадженні виконавчих документів: наказу Господарського суду АРК у справі №2-2/1489-2010 від 26.04.2012р., наказу Господарського суду АРК у справі №5002-3/4216 від 0212.2011р., вимоги УПФУ в м. Феодосія, №Ю-482-У від 03.08.2012р., вимоги УПФУ в м. Феодосія №Ю-447-У від 07.09.2011р., вимоги УПФУ №Ю-618-У від 04.11.2011р., рішення УПФУ в м. Феодосія №1303 від 07.12.2011р., виконавчого листа окружного адміністративного суду АРК у справі №2а-5413/10/16/0170 від 28.07.2010р., постанови ВДВС ФМУЮ від 14.03.2011р., постанови ВДВС ФМУЮ від 13.12.2010р., постанови ВДВС ФМУЮ від 02.02.2011р., постанови ВДВС ФМУЮ від 02.02.2011р., постанови ВДВС ФМУЮ від 17.08.2011р., постанови ВДВС ФМУЮ від 20.05.2011р., вимоги УПФУ в м. Феодосія №Ю-18-У від 05.01.2012р., рішення УПФУ в м. Феодосія, №57 від 27.01.2012р., рішення УПФУ в м. Феодосія №51 від 27.01.2012р., виконавчого листа Феодосійського міського суду АРК у справі №2-н-194/2011/0121 від 23.05.2011р., виконавчого листа Феодосійського міського суду АРК у справі №2-н-229/2011/0121 від 16.06.2011р., виконавчого листа Феодосійського міського суду АРК у справі №2-н-240/2011/0121 від 16.06.2011р., виконавчого листа Феодосійського міського суду АРК у справі №2-н-200/2011/0121 від 30.05.2011р., виконавчого листа Феодосійського міського суду АРК у справі №2-н-229/2011/0121 від 16.06.2011р., виконавчого листа Феодосійського міського суду АРК у справі №2-1964/2011 від 12.07.2011р., виконавчого листа Феодосійського міського суду АРК у справі №2-1965/11 від 30.05.2011р., виконавчого листа Феодосійського міського суду АРК у справі №2-4215/2011 від 23.12.2011р., виконавчого листа Феодосійського міського суду АРК у справі №2-н-240/2011/0121 від 16.06.2011р., виконавчого листа Феодосійського міського суду АРК у справі №2-н-240/2011/0121 від 30.05.2011р., виконавчого листа Феодосійського міського суду АРК у справі №2-1965/11 від 30.05.2011р., виконавчого листа Феодосійського міського суду АРК у справі №2-1964/2011 від 12.07.2011р., виконавчого листа Феодосійського міського суду АРК у справі №2-2517/2011 від 17.08.2011р., виконавчого листа Феодосійського міського суду АРК у справі №2-н-194/2011/0121 від 23.05.2011р., постанови ВДВС ФМУЮ від 19.01.2011р., вимоги УПФУ в м. Феодосія №Ю-361-У від 06.04.2012р., вимоги УПФУ в м. Феодосія №Ю-162-У від 06.03.2012р., рішення УПФУ в м. Феодосія №115 від 06.03.2012р., наказу Господарського суду АРК у справі №5002-3/4216-2011 від 17.11.2011р., виконавчого листа Окружного адміністративного суду АРК у справі №2а- 14679/11/0170/3 від 08.12.2011р. про стягнення з боржника Приватного акціонерного товариства "Санаторій "ВОСХОД" на користь стягувачів заборгованості в загальній сумі 370 359,52грн., виконавчого збору в сумі 52 497,75грн., витрат пов'язаних з організацією і проведенням виконавчих дій в сумі 1 177,92 грн., а всього 424 035,19 грн.

Приписи статті 55 Конституції України, які є нормами прямої дії, кожному гарантують право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законами України від 21.04.1999р. № 606-XIV "Про виконавче провадження" та від 24.03.98р. № 2020/98-ВР "Про державну виконавчу службу".

З положень частин першої, другої статті 2 Закону примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу" (далі - державні виконавці).

Правову основу діяльності державної виконавчої служби, відповідно до положень статті 2 Закону України від 24.03.1998р. № 202/98-ВР "Про державну виконавчу службу" становлять Конституція України, цей Закон, інші закони та нормативно-правові акти, що прийняті на їх виконання.

Отже, названими Законами визначено конкретні форми і способи реалізації відповідачем своїх повноважень у сфері організації та діяльності державної виконавчої служби та умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, які в силу ст. 19 Конституції України є вичерпними і дотримання яких є безумовним обов'язком відповідача.

Так, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи відповідно до ст. 19 Конституції України зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спосіб - це визначене законом в їх компетенції порядок, у якому здійснюються дії, спрямовані на реалізацію владних повноважень. Здійснюючи такі дії, вони можуть спиратись тільки на компетенційні права і обов'язки та використовувати у своїй діяльності ті засоби, форми, прийоми, що передбачені законодавством.

Відповідно до статті 181 КАС України, яка визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.

Досліджуючи оскаржене рішення суб'єкта владних повноважень, суд приходить до висновку, що його прийнято без дотримання вимог статей 5, 6, 25, 27, 31 Закону України "Про виконавче провадження".

Приписи статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" зобов'язують державного виконавця здійснювати необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

Реалізація наданих державному виконавцю прав та обов'язків, вчинення дій та прийняття рішень відповідно до пункту 1 статті 6 названого закону зобов'язує державного виконавця використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Зокрема з положень частини першої статті 17 вказаного Закону примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом, на підставі яких відповідно до положень статті 19 цього Закону державний виконавець відкриває виконавче провадження. За змістом частини другої статті 25 зазначеного Закону державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, копія якої, на вимогу частини п'ятої вказаної статті, надсилається не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Приписами статті 33 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

У разі якщо виконавчі провадження про стягнення коштів з одного боржника відкриті у кількох органах державної виконавчої служби, об'єднання виконавчих проваджень у зведене здійснюється в порядку, встановленому Міністерством юстиції України.

Аналіз положень статті 33 Закону України "Про виконавче провадження" дає підстави суду вважати, що кілька відкритих виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника об'єднуються у зведене виконавче провадження. Ознаками для об'єднання (приєднання) виконавчих проваджень є наявність двох і більше відкритих проваджень щодо одного і того ж боржника про стягнення коштів. У зв'язку з цим у зведеному виконавчому провадженні можуть бути об'єднані виконавчі провадження щодо примусового виконання одного або різних видів виконавчих документів, у тому числі виданих судами однієї чи різних юрисдикцій.

Приписи пункту 4.1.5. Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999р. № 74/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 грудня 1999 р. за № 865/4158, що визначає умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону, інших нормативно-правових актів підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку, державний виконавець, зобов'язують державного виконавця у разі якщо в установлений строк рішення боржником добровільно не виконано, за наявності іншого виконавчого провадження або зведеного виконавчого провадження щодо даного боржника, винести постанову про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження або про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження. Така постанова виноситься не пізніше наступного дня після закінчення строку для добровільного виконання.

Необхідність вчинення вказаних дій та прийняття відповідного рішення пов'язано з тим, що відповідно до п. 4.19.3 названої Інструкції при задоволенні вимог стягувачів зведеного виконавчого провадження державний виконавець керується вимогами статті 44 Закону, положення якої визначають черговість задоволення вимог стягувачів у разі недостатності стягнутої суми для задоволення всіх вимог стягувачів.

Вимоги стягувачів кожної наступної черги задовольняються після повного задоволення вимог стягувачів попередньої черги. У разі недостатності стягненої суми для повного задоволення усіх вимог однієї черги ці вимоги задовольняються пропорційно до належної кожному стягувачеві суми. Вимоги стягувачів щодо виплати заборгованості із заробітної плати задовольняються в порядку календарного надходження виконавчих документів. Стягнута з боржника сума розподіляється між стягувачами згідно з виконавчими документами, за якими відкрито виконавчі провадження і закінчився встановлений державним виконавцем строк для добровільного виконання рішення, на день зарахування стягнутої суми на депозитний рахунок органу державної виконавчої служби.

Отже, як убачається з наведеного об'єднання кілька відкритих виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника відбувається шляхом об'єднання у зведене виконавче провадження, про що державний виконавець повинен прийняте відповідне рішення у вигляді постанови та повідомити про це учасників виконавчого провадження, а у даному випадку сторін виконавчого провадження - боржника та стягувачів.

Як убачається з наведеного, право державного виконавця на вчинення визначених законом виконавчих дій та застосування заходів примусового виконання рішень, виникає у нього лише після з'ясування обставин одержання боржником копії постанови про відкриття зведеного виконавчого провадження, а тому без отримання таких відомостей державний виконавець не вправі вчиняти виконавчі дії у тому числі накладати арешт на грошові кошти стягувача.

Відповідно до частини першої статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач правом участі в судовому засіданні повноважного представника не скористався, письмових заперечень щодо поданого позову до суду не надав. Вимоги ухвал суду від 04.07.12р. про відкриття провадження в адміністративній справі та про закінчення підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду, якими відповідача зобов'язано надати суду заперечення проти позову та документи на підтвердження своїх доводів, які в нього є, не виконано.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. При цьому, відповідно до положень ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як убачається з наведеного вище, досліджених судом доказів, норм матеріального права, що підлягають застосуванню при розгляді і вирішенні спору, відповідачем не доведено правомірності своїх дій та правомірності прийняття оскаржуваного рішення в межах повноважень і відповідно до порядку та вимог Закону України "Про виконавче провадження", Інструкції про проведення виконавчих дій, а вимоги позивача суд знаходить доведеними, такими що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, з огляду на що суд дійшов висновку, що постанова відповідача від 19 червня 2012 року про арешт грошових коштів є протиправною, а тому обираючи відповідний спосіб захисту порушеного права вона підлягає скасуванню.

За правилами частини першої статті 94 КАС України у разі ухвалення судового на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує на її користь усі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. За таких підстав судові витрати, понесені позивачем зі сплати судового збору у розмірі 32,19 грн., факт понесення яких підтверджено платіжним доручення від 02.07.2012р. № 21724.638.1, підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, за рахунок коштів, виділених відповідачу, у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 94, 159, 160, 161, 162, 163, 186, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити адміністративний позов повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу Державної виконавчої служби Феодосійського міського управління юстиції в АР Крим від 19 червня 2012 року про арешт грошових коштів боржника.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Санаторій "Восход" судові витрати, шляхом їх безспірного списання із рахунку Відділу Державної виконавчої служби Феодосійського міського управління юстиції в АР Крим, в рахунок відшкодування понесених витрат зі сплати судового збору, розміром 32,19 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня отримання постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення строку, з якого суб'єкт владних повноважень може отримати копію постанови суду.

Суддя О.В. Папуша