Постанова

від 28.01.2013 по справі 2н/1270/1689/2012

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

14

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 січня 2013 рокуСправа № 2н/1270/1689/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Мазура Ю.Ю.,

при секретарі: Лушниковій О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луганську заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо - комерційна фірма «ТЕРМО - ІСТ» про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Луганського окружного адміністративного суду від 03.10.2012 року по адміністративній справі №2а/1270/6925/2012 за позовом Державної податкової інспекції в Артемівському районі у місті Луганську Луганської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо - комерційна фірма «ТЕРМО - ІСТ» про припинення юридичної особи,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2012 року адміністративний позов Державної податкової інспекції в Артемівському районі у місті Луганську Луганської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо - комерційна фірма «ТЕРМО - ІСТ» про припинення юридичної особи задоволено та припининено юридичну особу відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Термо-Іст», який зареєстрований виконавчим комітетом Луганської міської ради 28.11.2001, що розташований за адресою: 91006, м. Луганськ, Артемівський районі, вул. А. Блока, 28 (а.с.20).

13 грудня 2012 року через відділ діловодства та обліку звернень громадян суду за вхідним реєстраційним номером 44525 надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо - комерційна фірма «ТЕРМО - ІСТ» про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Луганського окружного адміністративного суду від 03.10.2012 року по адміністративній справі №2а/1270/6925/2012 за позовом Державної податкової інспекції в Артемівському районі у місті Луганську Луганської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо - комерційна фірма «ТЕРМО - ІСТ» про припинення юридичної особи.

В обґрунтування заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо - комерційна фірма «ТЕРМО - ІСТ» зазначено, що позивач посилається на неподання ТОВ «ВКФ «Термо-ІСТ» з 15.04.2011 року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону, але це не відповідає дійсності з огляду на наступне.

У ТОВ «ВКФ «Термо-ІСТ» з Юр'ївською селищною радою укладено договір оренди земельної ділянки, на виконання вимог якого Товариство своєчасно та в повному об'ємі сплачувало орендну плату, що свідчить про здійснення Товариством господарської діяльності.

31 січня 2012 року ТОВ «ВКФ «Термо-ІСТ» було отримано довідку про кількісні характеристики земельної ділянки.

Відповідно до статті 286 Податкового кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

ТОВ «ВКФ «Термо-ІСТ» як у попередні роки, так і у 2012 році подало до податкової декларації з плати за землю.

Під час розгляду справи та прийняття постанови від 03 жовтня 2012 року при припинення юридичної особи суду не було відомо, що у ТОВ «ВКФ «Термо-ІСТ» змінилася адреса, а також те, що ТОВ «ВКФ «Термо-ІСТ» звітувало до податкової.

На підставі викладеного, заявник просив Задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо - комерційна фірма «ТЕРМО - ІСТ» про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Луганського окружного адміністративного суду від 03.10.2012 року по адміністративній справі №2а/1270/6925/2012 за позовом Державної податкової інспекції в Артемівському районі у місті Луганську Луганської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо - комерційна фірма «ТЕРМО - ІСТ» про припинення юридичної особи. Скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2012 року у справі №2а/1270/6925/2012 за позовом Державної податкової інспекції в Артемівському районі у місті Луганську Луганської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо - комерційна фірма «ТЕРМО - ІСТ» про припинення юридичної особи. У задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції в Артемівському районі у місті Луганську Луганської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо - комерційна фірма «ТЕРМО - ІСТ» про припинення юридичної особи - відмовити.

В судовому засіданні представник заявника підтримав заявлене клопотання, та просив його задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви, надав письмові заперечення на заяву, які обґрунтував тим, що перевіркою зробленою фахівцями ДПІ встановлено: ТОВ «ВКФ «Термо-ІСТ», і.к. 31784041 зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської ради 28.11.2001 року №1847. Юридична особа: м. Луганськ, вул. Блока, 28. Засновники: ОСОБА_1, ОСОБА_2. Знаходяться на обліку в ДПІ як платник податків з 04.12.2001 року.

Підприємство, у порушення вимог діючого законодавства не надає документи фінансової звітності (податкові декларації, розрахунки, баланс) до ДПІ з 15.04.2011 року.

ТОВ «ВКФ «Термо-ІСТ» у порушення п. 3 ст. 63.3 Податкового кодексу України не став на облік у відповідному органі ДПС за неосновним місцем обліку, що підтверджується копією витягу картки платника податків ТОВ «ВКФ «Термо-ІСТ» зі ЦБ юридичних осіб ДПА України та не повідомляв ДПІ у Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби про земельну ділянку, пов'язану з оподаткуванням.

На підставі чого просив у задоволенні заяви відмовити у повному обсязі.

Заслухавши пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами такою, що підлягає задоволенню повністю, з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом під час судового розгляду справи, що відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Термо-Іст», зареєстрований виконавчим комітетом Луганської міської ради 28.11.2001 та взятий на податковий облік у ДПІ в Артемівському районі м. Луганська 04.12.2001.

Згідно висновку Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби відповідач не звітує до ДПІ в Артемівському районі м. Луганська з 15.04.2011.

Однак з матеріалів справи вбачається, що 01.07.2009 року між ТОВ «ВКФ «Термо-ІСТ» та Юр'ївською селищною радою укладено договір оренди земельної ділянки (а.с.30-38).

На виконання вимог договору ТОВ «ВКФ «Термо-ІСТ» своєчасно та в повному об'ємі сплачувало орендну плату, що підтверджується квитанціями про сплату (а.с.39-45).

23 квітня 2012 року ТОВ «ВКФ «Термо-ІСТ» подало до Державної податкової інспекції в Лутугинському районі Луганської області податкову декларацію з плати за землю за 2012 рік (а.с.46-49). Вказану декларацію було отримано податковим органом 25.04.2012 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення рекомендованої кореспонденції (а.с.50).

Жодних доказів неприйняття даної декларації, як податкової звітності представником позивача не надано.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Згідно із п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

У відповідності із п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).

Платник податків відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 286 Податкового кодексу України встановлено, що п8ідставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним. За нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним. У разі зміни протягом року об'єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни.

Нарахування фізичним особам сум податку проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу. У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником - починаючи з місяця, в якому у нового власника виникло право власності.

У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника до іншого протягом календарного року орган державної податкової служби надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності. За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб: 1) у рівних частинах - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділена в натурі, або одній з таких осіб-власників, визначеній за їх згодою, якщо інше не встановлено судом; 2) пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній частковій власності; 3) пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності і поділена в натурі.

За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території. Юридична особа зменшує податкові зобов'язання із земельного податку на суму пільг, які надаються фізичним особам відповідно до пункту 281.1 статті 281 цього Кодексу за земельні ділянки, що знаходяться у їх власності або постійному користуванні і входять до складу земельних ділянок такої юридичної особи.

Такий порядок також поширюється на визначення податкових зобов'язань із земельного податку юридичною особою за земельні ділянки, які відведені в порядку, встановленому Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" для безоплатного паркування (зберігання) легкових автомобілів, якими керують інваліди з ураженням опорно-рухового апарату, члени їх сімей, яким відповідно до порядку забезпечення інвалідів автомобілями передано право керування автомобілем, та законні представники недієздатних інвалідів або дітей-інвалідів, які перевозять інвалідів (дітей-інвалідів) з ураженням опорно-рухового апарату.

Відповідно до п. 2 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані своєчасно надавати податковим органам декларації про доходи, інші необхідні відомості для нарахування податків та інших обов'язкових платежів.

Згідно з п. 1 ст. 33 та п. 2 ст. 38 Закону України від 15.05.2003р. № 755 - IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.

Суд зазначає, що відповідач довів те, що він подає органам державної податкової інспекції (ДПІ у Лутугинському районі Луганської області) документи фінансової звітності.

Відповідно до частини 1 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Згідно із пунктом 1 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Відповідно до частини 1 статті 253 Кодексу адміністративного судочинства України суд може скасувати постанову чи ухвалу у справі і прийняти нову постанову чи ухвалу або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення. При ухваленні нового судового рішення суд користується повноваженнями суду відповідної інстанції.

Приймаючи до уваги наявність підстав для перегляду постанови Луганського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2012 року у справі № 2а/1270/6925/2012 за нововиявленими обставинами, заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо - комерційна фірма «ТЕРМО - ІСТ» про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами підлягає задоволенню у повному обсязі.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 28 січня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 01 лютого 2013 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167, 245, 252, 253 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо - комерційна фірма «ТЕРМО - ІСТ» про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Луганського окружного адміністративного суду від 03.10.2012 року по адміністративній справі №2а/1270/6925/2012 за позовом Державної податкової інспекції в Артемівському районі у місті Луганську Луганської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо - комерційна фірма «ТЕРМО - ІСТ» про припинення юридичної особи - задовольнити.

Скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2012 року у справі №2а/1270/6925/2012 за позовом Державної податкової інспекції в Артемівському районі у місті Луганську Луганської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо - комерційна фірма «ТЕРМО - ІСТ» про припинення юридичної особи.

У задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції в Артемівському районі у місті Луганську Луганської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо - комерційна фірма «ТЕРМО - ІСТ» про припинення юридичної особи - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Згідно з частиною 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України постанова складена у повному обсязі 31 січня 2013 року.

Суддя Ю.Ю. Мазур