Рішення

від 21.01.2009 по справі 4/1-32

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/1-32

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" січня 2009 р.Справа № 4/1-32

Господарський суд Тернопільської області

у складі   судді Бурди Н.М.             

Розглянув справу

За позовом: Спільного малого підприємства “Сателіт”, вул. Об'їзна, 12/26/40, м. Тернопіль

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Галицька лізингова компанія”, вул. Н. Яремчика, 3, м. Тернопіль

про стягнення 17 984 грн.  43коп.

За участю представників сторін:

позивача: представник – Козак Н.В. (довіреність № б/н від  01.01.2009р.)

відповідача: не з'явився.

Суть справи:

В розпочатому судовому засіданні представнику позивача процесуальні права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22, 81-1 ГПК України, роз'яснено.

Спільне мале підприємство “Сателіт”, вул. Об'їзна, 12/26/40, м. Тернопіль звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю “Галицька лізингова компанія”, вул. Н. Яремчика, 3, м. Тернопіль про стягнення 17 984 грн.  43коп., з яких 16050 грн. 00коп. основного боргу, 775 грн. 49 коп. пені, 554 грн. 07 коп. відсотків за користування чужими коштами, 513 грн. 60 коп. індексу інфляції та 91 грн. 27 коп. три проценти річних.

20.01.2009р. відповідач подав відзив на позовну заяву № б/н від 20.01.2009р., посилаючись при цьому на те, що ТОВ “Галицька лізингова компанія” в повній мірі виконало взяті на себе зобов'язання та повністю сплатило узгоджену в договорі суму в розмірі 53 500 грн. 00 коп. Однак станом на даний час в порушення взятих на себе зобов'язань СМП “Сателіт” так і не ввело в експлуатацію встановлене холодильне обладнання, а відтак і не склало акту введення обладнання в експлуатацію. Не зважаючи на досягнуту між договірними сторонами домовленість про необхідність здійснення остаточного розрахунку протягом 3-х днів саме з дати підписання акту введення обладнання в експлуатацію, а не з дати підписання будь –якого іншого документу, ТОВ “Галицька лізингова компанія” все ж таки здійснила остаточний розрахунок та сплатила визначену у договорі суму в розмірі 16 050 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 799 від 26.12.2008р. Оскільки у позивача відсутні підстави вимагати сплати заборгованості, яка ніби –то виникла у зв'язку з порушенням умов договору , а відтак і відсутні будь – які підстави для нарахування штрафних санкцій, більше того здійснений позивачем розрахунок боргу містить лише кінцеві суми розрахунків без наведення самих розрахунків та їх математичного обґрунтування. Вважає, що є відсутнім предмет спору, а тому просив припинити провадження у справі.

Представник позивача подав суду докази сплати основного боргу в сумі 16 050 грн. 00 коп.

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу у відповідності до ст. 81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання представника позивача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представника позивача, господарським судом встановлено наступне:

- відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки  виникають  із  дій  осіб,  що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що  не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки;

- 30.09.2008р. між позивачем - Спільним малим підприємством “Сателіт” (Підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Галицька лізингова компанія” (Замовник) укладено договір на виконання монтажних робіт холодильного обладнання, згідно з умовами якого Замовник доручив, а Підрядник прийняв на себе організацію та виконання на об'єкті Замовника монтажу та пусконалагоджувальних робіт (далі - ПНР) холодильного обладнання, яке вказане у Додатку № 1 (п.1.1);

- згідно п.1.2. договору - загальна сума договору за виконання монтажних робіт та ПНР є фіксованою та складає –53 500 грн. 00 коп. ;

- відповідно до п. 2.1 – замовник перераховує на рахунок підрядника 70% від суми договору, що в сумі складає 37 450 грн. , в т.ч. ПДВ 20% - 6 241 грн. 67 коп. протягом 3 днів з моменту повідомлення підрядником Замовника про готовність приступити до виконання монтажних робіт. Після завершення монтажних робіт Замовник перераховує решту 30 %, що складає 16 050 грн. 00 коп., в т. ч. ПДВ 20% - 2675 грн. 00 коп., на протязі 3-х днів після підписання Акту введення обладнання в експлуатацію.

Згідно з умовами договору на виконання монтажних робіт холодильного обладнання від 30.09.2008р., підрядник належним чином виконав роботи по рахунку № СТ-СФ00274 від 01.10.2008р. по встановленню холодильного обладнання в кількості 100 шт. на загальну суму 53 500грн. 00коп., а замовник їх прийняв, що підтверджується актом № СТ-0000010 здачі –прийняття робіт, підписаний представниками сторін та засвідченими відтисками їх печаток.

Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як взаємовідносини, що випливають із договору підряду, згідно якого та в силу ст. 837 Цивільного кодексу України, одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Як свідчать подані позивачем докази, відповідач своїх зобов'язань по оплаті за виконані на підставі договору на виконання монтажних робіт холодильного обладнання від 30.09.2008р. виконав частково, допустивши станом на 02.01.2009р. (дата звернення до суду) заборгованість перед позивачем в сумі 16050 грн. 00 коп.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання, що виникають з договору або з інших підстав, визначених ст. 11 ЦК України, повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, і в установлений строк, а оскільки відповідачем дані строки порушено, він повинен нести відповідальність, передбачену п. 5.1. договору № б/н від 30.09.2008р., у вигляді сплати пені в розмірі 1 % від суми заборгованості за кожний день прострочення, що відповідно із розрахунком позивача за період з жовтня 2008р. по грудень 2008р. становить 775 грн. 49 коп.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України - боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом;

-          відповідно до поданого позивачем розрахунку, розмір втрат від інфляції за прострочення виконання зобов'язання становить  513 грн. 60 коп., три проценти річних від простроченої суми становить 91 грн. 27 коп.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме із поданої позивачем виписки із банку та поданої відповідачем копії платіжного доручення № 799 від 26.12.2008р., заборгованість в сумі 16050 грн. 00 коп. ТОВ “Галицька лізингова компанія” погашена в добровільному порядку, а тому господарський суд в цій частині провадження у справі припиняє на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України.

Щодо стягнення з відповідача 554 грн. 07 коп. процентів за користування чужими грошовими коштами по договору на виконання монтажних робіт холодильного обладнання від 30.09.2008р., господарський суд відмовляє за необґрунтованістю нарахування, оскільки відповідно до ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства, а позивач на підтвердження правомірності заявленої вимоги не надав доказів укладення договору щодо погодження розмірів процентів за користування коштами та не навів норм чинного законодавства, якими такий розмір встановлено.

Решта вимог позивача щодо стягнення з ТОВ “Галицька лізингова компанія” 775 грн. 49 коп. пені, 513 грн. 60 коп. інфляційних та 91 грн. 27 коп. три проценти річних від простроченої суми підлягають до задоволення як такі, що доведені позивачем у відповідності із ст.ст. 33-34 ГПК України належними і допустимими доказами.

Заперечення відповідача, викладені ним у відзиві на позовну заяву за № б/н від 20.01.2009р. щодо нарахування штрафних санкцій, господарським судом до уваги не беруться, як такі, що не відповідають фактичним обставинам і матеріалам справи та спростовуються п. 2.1. договору № б/н від 30.09.2008р., згідно з яким, після завершення монтажних робіт Замовник перераховує 30 % від суми договору, що складає 16 050 грн. 00 коп., в т. ч. ПДВ 20% - 2675 грн. 00 коп., на протязі 3-х днів після підписання Акту введення обладнання в експлуатацію та п. 5.1., яким визначено розмір пені за затримку в кінцевій оплаті .

Державне мито та інші судові витрати згідно ст. 49 ГПК України та Декрету Кабінету Міністрів „Про державне мито” покладаються на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 80 п. 1-1, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.   Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Галицька лізингова компанія”, вул. Н. Яремчика, 3, м. Тернопіль, ідент. код 33198652:

- на користь Спільного малого підприємства “Сателіт”, вул. Об'їзна, 12/26/40, м. Тернопіль, ідент. код 14028829 –775 (сімсот сімдесят п'ять) грн. 49 коп. пені, 513 (п'ятсот тринадцять) грн. 60коп. інфляційних, 91 (дев'яносто один) грн. 27 коп. три проценти річних, 13 (тринадцять) грн. 80 коп. в повернення сплаченого державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.  В частині стягнення з відповідача 16 050 грн. 00 коп. боргу провадження у справі припинити.

4.   В задоволені решти позову відмовити.

     Наказ видати після вступу рішення у законну силу.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня підписання рішення  " 28   "  01        2009 року через місцевий господарський суд.

                    Суддя                                                                                Н.М. Бурда