Рішення

від 27.01.2009 по справі 10/2-2

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/2-2

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" січня 2009 р.Справа № 10/2-2

Господарський суд Тернопільської області у складі

 судді Півторака М.Є.             

Розглянув справу

за позовом: Підприємства «Феррітранссервіс»у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю, м. Одеса, вул. Гоголя, 14 офіс 17

до відповідача: Державного підприємства “Ковалівський спиртовий завод“, с. Ковалівка Монастириського району Тернопільської області

     за участю представників:

позивача: Фотко Б.Є. –комерційног7о  директора  , довіреність від 19.11.2008 року ; Деренько О.І. –представника , довіреність від 03.03.2008 року ;

відповідача: не прибув ;

В судовому засіданні присутнім представникам сторін роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20,22,27,28,81-1 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутністю відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

          Суть справи: Позивач –Підприємство «Феррітранссервіс»у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю, м. Одеса звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом про стягнення з відповідача – Державного підприємства “Ковалівський спиртовий завод“, с. Ковалівка Монастириського району –32 657,05 грн.  боргу з врахуванням індексу інфляції ; 347,55 грн. три проценти річних; 2 780,41 грн. пені.

             В обґрунтування позовних вимог посилається на дію договору транспортного експедирування №931-Ф від 16 жовтня 2006 року, укладеного Підприємство «Феррітранссервіс»у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю та відповідачем по справі, рахунки, залізничну накладну, а також вагонну та передатну відомість.

Ухвалою суду від 06 січня 2009 року судове засідання призначене о 15 год. 45 хвилин 27 січня 2009 року.

Відповідач –Державне підприємство «Ковалівський спиртовий завод»письмового відзиву на позов не подав , заперечень щодо заявлених позовних вимог суду не представив , його представник у судове засідання не прибув , хоча був повідомлений про судове слухання у встановленому порядку , що підтверджується Повідомленням про вручення поштового відправлення .

Оскільки , участь представників сторін у судове засідання не визнавалося обов'язковою , надані позивачем документи є достатніми , а тому суд розглядає позов в порядку статті 75 ГПК України за наявними  у справі матеріалами .

Представник позивача у судовому засіданні заявлені вимоги підтримав повністю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, оцінивши зібрані по справі докази, господарський суд встановив  наступне:

Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підприємства, установи, організації мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Позивач по справі: підприємство “Феррітранссервіс“ у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю, місцезнаходження якого м. Одеса, вул. Гоголя, 14 офіс 17 зареєстроване у встановленому законом порядку виконавчим комітетом Світловодської міської ради  01.11.2005 року, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію  юридичної особи серії АОО № 214317, виданого Державним реєстратором , Довідкою  АА № 086834 Головного управління статистики в  Одеській області  і включене до ЄДРПОУ, ідентифікаційний код 30197848, і наділене правом на звернення до суду з позовом за захистом свої прав і охоронюваних законом інтересів.

В силу ст. 11 ЦК України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина 1 ст. 202 ЦК України).

Як встановлено у судовому засіданні, 16 жовтня 2006 року між підприємством «Феррітарнссервіс», м. Одеса (Експедитор)  та Державним підприємством “Ковалівський спиртовий завод“, с. Ковалівка (Клієнт) було укладено Договір транспортного експедирування №931-Ф, предметом якого є надання послуг Експедитором, які пов'язанні з перевезенням вантажів, зокрема: сплачувати перевізникам належні їм платежі за морське та залізничне транспортування вантажу Клієнта, які відбуваються в паромному сполученні на лініях Іллічівськ-Поті/Батумі, Іллічівськ-Варна, Іллічівськ-Деріндже, здійснювати розрахунки з іншими особами за всі види робіт, які можуть виникнули в процесі виконання даного Договору в зв'язку з перевезення вантажу.

Згідно умов договору основою для виконання Експедитором послуги, яка вказана в п.1.1. даного Договору є отримання від Клієнта документів, які підтверджують здійснення морського та залізничного перевезення, для чого необхідно не менше чим за 5 (п'ять) календарних днів до початку перевезення надати Експедитору в письмову виді заявку на транспортно-експедиційне обслуговування (далі ТЕО) ( пункт 2.1. ). Одним із зобов'язань Експедитора є організовувати ТЕО і перевезення заявлених вантажів всіма видами транспортна, здійснювати розрахунки з судновласниками за морське перевезення; сплачувати тариф і додаткові збори в морському порту і залізничним шляхам від свого імені, але за рахунок Клієнта (п.3.1. Договору).

Пунктом 5.1. Договору сторони визначили, що вартість послуг по Договору (винагородження за ТЕО, відшкодування Експедитору понесених ним витрат при виконанні Договору, витрати по перевезенню) розраховуються Експедитором по кожному конкретному перевезенню в залежності від умов його здійснення ( характеру вантажу, необхідності зберігання, перевантаження і т.п.) і узгоджується з Клієнтом шляхом обміну листами по факсу або електронною поштою. Письмове підтвердження Клієнтом своєї згоди з запропонованою йому вартістю за перевезення і виконання клієнтом умов п.2.1. даного Договору являються для Експедитора основою для виставлення рахунку,  який є невід'ємною частиною Договору.

Експедитор приступає до виконання договірних зобов'язань тільки після отримання всіх передбачених по Договору оплат за перевезення і ТЕО, або копії платіжних доручень з відміткою банку, які підтверджують плату рахунків Експедитора ( пункт 5.6. Договору ).

На виконання умов договору, ДП «Ковалівський спиртовий завод» було направлено позивачу заявку №235 від 04.07.2008р., про надання рахунку на транспортування залізничним транспортом вантажу, спирт етиловий у липні 2008 року по маршруту: порт Іллічівськ-Туркменбаші –1 ( належним чином завірена копія знаходиться в матеріалах справи ).

На виконання вищевказаної заявки підприємством «Феррітранссервіс»у вигляді ТОВ було виставлено рахунок №213-Ф від 07.07.2008р. на суму 59 193,60 грн.

Згідно представлених залізничної накладної, вагонної відомості №49 від 24 липня 2008 року, передатною відомістю від 23 липня 2008 року, Позивачем згідно заявки та Договору №931-Ф було надано послуги по перевезенню одного вагону з вантажем –спирт етиловий по маршруту Іллічівськ-Туркменбаші-1.

Матеріали справи підтверджують , що відповідач у справі ДП “Ковалівський спиртовий завод“ прийняв до виконання умови Договору і провів часткову оплату за виконання наданих послуг  у розмірі 27 400 грн.

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з врахуванням особливостей, передбачених господарським кодексом України.

     Беручи до уваги доводи позивача, оцінені докази, суд дійшов висновку про те, що, між позивачем та відповідачем виникли зобов'язання з договору транспортного експедирування, згідно якого, в силу ст. 929 ЦК України, За договором  транспортного  експедирування  одна  сторона (експедитор)  зобов'язується  за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного  експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом,  вибраним експедитором або клієнтом,  зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта  договір перевезення вантажу,  забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

10 вересня 2008 року підприємством «Феррітранссервіс»у вигляді ТОВ було направлено на адресу ДП «Ковалівський спиртовий завод»претензію №1 про сплату відповідачем заборгованості в сумі 31 793,60 грн. за надані послуги відповідно до умов Договору, у відповідь на яку відповідач підтвердив свою заборгованість перед позивачем №56 від 29.09.2008р. та зобов'язується сплатити борг.

Однак заборгованість Відповідачем не було сплачено, в зв'язку з чим позивач звернувся з вимогою щодо надання ДП «Ковалівський спиртовий завод»гарантійного листа із зазначенням строку сплати боргу.

Підприємство «Феррітранссервіс»у вигляді ТОВ отримало від відповідача гарантійний листі №66 від 24.10.2008р., в якому він зобов'язувався погасити заборгованість в сумі 31 793,60 грн. перед позивачем до 31 жовтня 2008 року.

На час подання позову до суду ДП «Ковалівський спиртовий завод»заборгованість не сплачена.

У відповідності до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь –які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються  вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Із досліджених у судовому засіданні документів встановлюється, що відповідач у справі –Державне підприємство “Ковалівський спиртовий завод“ порушило права позивача у справі –Підприємство “Феррітранссервіс»у вигляді ТОВ, м. Одеса, зокрема  у здійсненні розрахунків за надані послуги.

          Пунктом 2 статті 625 Цивільного Кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання , на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

               Враховуючи, що сторони повинні належним чином виконувати взяті на себе зобов'язання, відповідачем по справі: Державним підприємством “Ковалівський спиртовий завод“, с. Ковалівка Монастиниського району своєчасно не була погашена заборгованість  за надані послуги, а тому сума боргу підлягає відшкодуванню з урахуванням офіційного індексу інфляції.

Позивач по справі представив суду розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції, який приймається судом, а тому позовні вимоги в сумі 32 657,05 грн. ( інфляційна сума ) підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені та підтверджені документально.

           Чинним законодавством України визначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою ( стаття 546 ЦК ).

               Неустойкою ( штрафом, пенею ) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язань.

            Отже, як випливає із змісту Цивільного кодексу України –відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань настає лише у випадках, передбачених законом або встановлено договором.

              Пунктом 6.1 Договору транспортного експедирування №931-Ф від16.01.2006 року  сторони передбачили, що за прострочення платежів, передбачених цим договором, Клієнту нараховується пеня, виходячи із діючої подвійної ставки НБУ від суми несплачених рахунків за кожний день прострочення.

.                При таких обставинах справи судом приймається посилання позивача про те, що у нього є правові  підстави для стягнення пені та трьох процентів річних.

             Згідно представленого розрахунку позивача розмір нарахованої пені та трьох процентів річних становить 2 780,41 грн. та 347,55 грн.

             З огляду на наведене суд встановив, що позовні вимоги  в загальній сумі 35 785,01 грн. заборгованості підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені та підтверджені документально.

                Державне мито та  витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, згідно приписів ст.ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі наведеного, керуючись  ст. 129 Конституції України, ст. ст. 1, 2, 32, 33, 43, 54, 82, 84,116, 117  ГПК України, ст.ст. 20, 193, 222 Господарського Кодексу України,  ст. ст. 11, 625,  929 Цивільного Кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Державного підприємства “Ковалівський спиртовий завод спиртовий завод“, с. Ковалівка Монастириського району Тернопільської області, ідентифікаційний код 0037059 на користь Підприємства “Феррітранссервіс“, с. Одеса , вул. Гоголя, 14 офіс 17, ідентифікаційний код 30197848 –32 657,05 грн.  заборгованості з врахуванням індексу інфляції; 2 780,41 грн. пені; 347,55 грн. три проценти річних; 357,85 грн.  в повернення сплаченого державного мита; 118 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.  Видати наказ.

3.Рішення набуває законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття  рішення, через місцевий господарський суд.

4.Наказ видати стягувачеві після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                          М.Є. Півторак