Рішення

від 23.01.2009 по справі 223-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

223-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 315

РІШЕННЯ

Іменем України

23.01.2009Справа №2-5/223-2009

За позовом – Товариства з обмеженою відповідальністю «Зиро-плюс», м. Сімферополь

До відповідача – Кримської республіканської установи  «Дитяча клінічна лікарня»,              м. Сімферополь  

Треті особи -  Товариство з обмеженою відповідальністю «Докфарм»., м. Сімферополь; Приватне підприємство «Вітафарм», м. Сімферополь.

Про  визнання результатів процедури закупівлі недійсними.   

                                                                                                          Суддя  М.П.Гаврилюк

представники:

Від позивача –   Чалова Ю.О., представник, дов. від 19.01.2009р.  

Від відповідача -  Іскаєв С.В., ю\к, дов. від 20.08.2008р.

Від третіх осіб -  не з'явилися.   

Сутність спору:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Зиро-плюс», м.Сімферополь   звернувся до Господарського суду АР Крим з позовом, в якому просить суд визнати недійсними  результати процедури закупівлі (торгів, тендер) на закупівлю «препаратів лікарських (інсулінів)», яка проводилася  Кримською республіканською установою «Дитяча  клінічна лікарня».

Свої вимоги позивач мотивує тим, що відповідач  провів процедуру закупівлі препаратів лікарських (інсулінів) з порушенням п.п. 8, 28, 73, 78, 79 Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2008 року № 921, оскільки необґрунтовано відхилив цінову пропозицію позивача, подану на ці торги.  

Відповідач позов не визнав, при цьому пояснив, що під час проведення процедури закупівлі препаратів лікарських (інсулінів)  він  діяв у відповідності до п.п  6, 61 Положення про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти, затвердженого Постановою Кабінета Міністрів України  № 921 від 17.10.2008 року (у новій редакції від 19.11.2008 року Постановою Кабінета Міністрів України  № 1017).

Третя особа – Приватне підприємство «Вітафарм» у судове засідання не з'явилася, до суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника третьої особи за наявними у справі матеріалами.

Третя особа – Товариство з обмеженою відповідальністю «Вокфарм» у судове засідання не з'явилася, до суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника третьої особи за наявними у справі матеріалами.

22 січня 2009 року у судовому засіданні оголошена перерва до 23 січня 2009 року. Після перерви судове засідання продовжено.

Розглянувши матеріали справи,  дослідивши представлені докази, заслухавши  представників сторін, суд -            

ВСТАНОВИВ:

Листом від 25 листопада 2008 року відповідач - Кримська республіканська установа  «Дитяча клінічна лікарня» повідомив про здійснення державної закупівлі  препаратів лікарських (інсулінів) на забезпечення потреби лікарні на початок 2009 року із застосуванням процедури запиту цінових пропозицій (котирувань), про що Товариству з обмеженою відповідальністю «Докфарм», Товариству з обмеженою відповідальністю «Зиро-Плюс», та Приватному підприємству «Вітафарм» були направлені запити щодо надання цінових пропозицій (котирувань) вих. № 1093 від 25.11.2008 р.

У пунктах 6.5. запитів щодо цінових пропозицій (котирувань), відповідач зазначив, що учаснику для участі у торгах необхідно врахувати наступні положення: «відповідно до ч.3 п.6 Положення – «Закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється виключно у безпосередніх виробників товарів, виконавців робіт і надавачів послуг або їх офіційних представників (дилерів, агентів, дистриб'юторів тощо)», отже учасники повинні надати документальне підтвердження, того, що вони є виробниками товару, що є предметом закупки, або є офіційним представником цього виробника»».

10.12.2008 року  відповідач здійснив процедуру розкриття цінових пропозицій, яку оформлено протоколом.

Відповідач зазначив у протоколі про розкриття тендерних (цінових) пропозицій від 10.12.2008 р. такі ціни тендерних пропозицій: ТОВ «Докфарм»  - 49 553,75 грн.; ТОВ «Зиро-Плюс» - 49 240,0 грн.; ПП «Вітафарм» -  49 801,0 грн.

Згідно вказаного протоколу в пропозиції ТОВ «Зиро-Плюс» відсутнє документальне підтвердження того, що воно є виробником товару (що є предметом закупки), або є офіційним представником цього виробника.

Відповідно до протоколу розкриття № 1/1 від 10.12.2008 р., ціна тендерної пропозиції відповідачів визначена найнижчою.

Позивач просить суд визнати недійсними результати процедури закупівлі (торгів, тендер) на закупівлю «препаратів лікарських (інсулінів)», яка проводилася Кримською республіканською установою «Дитяча клінічна лікарня».

Суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «Зиро-Плюс» є такими, що підлягають задоволенню, при цьому судом прийнято до уваги наступне:

Згідно протоколу оцінки тендерних (цінових) пропозицій від 10.12.2008 року, цінові пропозиції позивача та третьої особи – ПП «Вітафарм» було відхилено з огляду на невідповідність п. 6.5. запиту щодо участі у торгах, а саме – не було надано документальне підтвердження того, що вони є виробниками товару (що є предметом закупки), або їх офіційними представниками, та прийняте рішення визнати переможцем процедури закупівлі ТОВ «Докфарм».

Про результати торгів на закупівлю препаратів лікарських (інсулінів) відповідач повідомив учасників процедури закупівлі листами № 1142, 1143, 1144 від 10.12.2008 р.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно до ст. 650 Цивільного кодексу України особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.

Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України, актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу, актами цивільного законодавства є також Постанови Кабінету Міністрів України (ст. 4 ЦК України).

Механізм здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти визначений Положенням про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти, затвердженим Постановою Кабінета Міністрів України №921 від 17.10.2008 року (у редакції затвердженої Постановою Кабінета Міністрів України №1017 від 19.11.2008 року).

Відповідно до п. 2 Положення про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти: торги (тендер) – це здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця торгів (тендеру) згідно з процедурами (крім процедури закупівлі в одного учасника), встановленими цим Положенням; переможець процедури закупівлі - учасник, тендерна пропозиція якого за результатами оцінки визнана найбільш економічно вигідною та акцептована; акцепт тендерної пропозиції - прийняття замовником тендерної пропозиції, яку визнано найбільш економічно вигідною за результатами оцінки, та надання згоди на її оплату.

Пунктом 8 Положення про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти встановлено, що закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється за принципами максимальної економії та ефективності; добросовісної конкуренції серед учасників; недискримінації учасників; крім цього передбачено, що замовник не може встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників.

Згідно пункту 73 Положення про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти під час застосування процедури запиту цінових пропозицій замовник подає запит учасникам, у якому має бути зазначено: найменування та місцезнаходження замовника;  вид, кількість та місце поставки товарів або надання послуг;  строк поставки товарів або надання послуг;  місце і строк подання цінових пропозицій; місце і дата розкриття цінових пропозицій; істотні умови договору;  строк дії цінової пропозиції.

З урахуванням цього суд вважає, що відповідач порушив вимоги пункту 73 Положення про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти  під час встановлення у запиті щодо надання цінових пропозицій (котирувань) вих. № 1093 від 25.11.2008 р. умови про те, що учасники повинні надати документальне підтвердження того, що вони є виробниками товару, що є предметом закупки, або є офіційним представником цього виробника, встановлення якої не передбачено для запиту цінових пропозицій.

Доводи відповідача про те, що під час проведення процедури закупівлі (торгів, тендеру) він керувався пунктами 6, 61 Положення про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти судом не приймаються до уваги з огляду на наступне.

Частиною 3 пункту 6 Положення про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти передбачено, що закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється виключно у безпосередніх виробників товарів, виконавців робіт і надавачів послуг або їх офіційних представників (дилерів, агентів, дистриб'юторів тощо).

Абзацом 3 пункту 61 Положення про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти  зазначено, що замовник відхиляє тендерну пропозицію у разі, коли учасник не надав документального підтвердження того, що він є виробником товарів, виконавцем робіт і надавачем послуг або його офіційним представником.

Відповідно до ч. 1 ст. 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє; не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені, а також особа, уповноважена на ведення переговорів щодо можливих у майбутньому правочинів; представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Таким чином, частина 3 пункту 6, абзац 3 пункту 61  Положення про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти обмежують коло суб'єктів господарювання, які мають право здійснювати реалізацію товарів, робіт  і послуг за державні кошти, виключно виробниками цих товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг або їх офіційними представниками.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Господарського кодексу України держава підтримує конкуренцію як змагання між суб'єктами господарювання, що забезпечує завдяки їх власним досягненням здобуття ними певних економічних переваг, внаслідок чого споживачі та суб'єкти господарювання отримують можливість вибору необхідного товару і при цьому окремі суб'єкти господарювання не визначають умов реалізації товару на ринку.

Частиною 2 ст. 25 Господарського кодексу України встановлено, що органам державної влади і органам місцевого самоврядування, що регулюють відносини у сфері господарювання, забороняється приймати акти або вчиняти дії, що визначають привілейоване становище суб'єктів господарювання тієї чи іншої форми власності, або ставлять у нерівне становище окремі категорії суб'єктів господарювання чи іншим способом порушують правила конкуренції.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Господарського кодексу України умови та порядок обмеження конкуренції встановлюються законом відповідно до цього Кодексу.

Частиною 3 ст. 18 Господарського кодексу України визначено, що органам державної влади та органам місцевого самоврядування, їх посадовим особам забороняється приймати акти та вчиняти дії, які усувають конкуренцію або необґрунтовано сприяють окремим конкурентам у підприємницькій діяльності, чи запроваджують обмеження на ринку, не передбачене законодавством; винятки з цього правила можуть бути встановлені законом з метою забезпечення національної безпеки, оборони чи інших загальносуспільних інтересів.

Відповідно до ст. 31 Господарського кодексу України, дискримінацією суб'єктів господарювання визнається: обмеження прав суб'єктів господарювання щодо придбання та реалізації товарів. Дискримінація суб'єктів господарювання не допускається. Законом можуть бути встановлені винятки з положень цієї статті з метою забезпечення національної безпеки, оборони, загальносуспільних інтересів.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про захист економічної конкуренції»  антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, зокрема, визнаються: надання окремим суб'єктам господарювання або групам суб'єктів господарювання пільг чи інших переваг, які ставлять їх у привілейоване становище стосовно конкурентів, що призводить або може призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції; дія, внаслідок якої окремим суб'єктам господарювання або групам суб'єктів господарювання створюються несприятливі чи дискримінаційні умови діяльності порівняно з конкурентами; дія, якою встановлюються не передбачені законами України заборони та обмеження самостійності підприємств, у тому числі щодо придбання чи реалізації товарів. Вчинення антиконкурентних дій органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю забороняється і тягне за собою відповідальність згідно з законом.

З урахуванням цього суд дійшов висновку про те що пункт 6  Положення про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти, затвердженого Постановою Кабінета Міністрів України   № 921 від 17.10.2008 року (у новій редакції від 19.11.2008 року Постановою Кабінета Міністрів України №1017) в частині встановлення вимоги про те, що закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється виключно у безпосередніх виробників товарів, виконавців робіт і надавачів послуг або їх офіційних представників (дилерів, агентів, дистриб'юторів тощо) не відповідає положенням ч. 3 ст. 18, ч.ч. 1, 2 ст.25, ч. 2 ст. 26, ч.ч. 1,2 ст. 31 ГК України, ст. 15 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.

Відповідно до ч.2 п.4 ст.4 Цивільного Кодексу України, у випадку, якщо Постанова Кабінета Міністрів України суперечить положенням цього Кодексу або іншому закону, застосовуються відповідні положення цього Кодексу або іншого закону.

З тих же підстав суд не приймає до уваги доводи відповідача про те, що під час відхилення  тендерної пропозиції ТОВ «Зиро-плюс» він керувався п. 61 Положення про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти, затвердженого Постановою Кабінета Міністрів України   № 921 від 17.10.2008 року (у новій редакції від 19.11.2008 року Постановою Кабінета Міністрів України №1017).

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що процедура закупівлі (торгів, тендеру) на закупівлю «препаратів лікарських (інсулінів)» проведена відповідачем із порушенням умов чинного законодавства, що забороняє  неправомірне обмеження конкуренції у підприємницькій діяльності, у зв'язку з чим вимоги позивача є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини рішення. Рішення оформлено у відповідності зі ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 28 січня 2009 року.  

       З огляду на викладене та керуючись ст. ст. 49, 82-84  Господарського процесуального кодексу України,  суд -   

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Визнати результати процедури закупівлі (торгів, тендеру) на закупівлю «препаратів лікарських (інсулінів)», яка проводилась Кримською республіканською установою «Дитяча клінічна лікарня» - недійним.  

3.          Стягнути з Кримської республіканської установи «Дитяча клінічна лікарня» (р/р 35426004001539 у ГУ ДКУ в АРК у м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 03066962) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Зиро-Плюс» (р/р 26006000131640 в АКБ «Черноморський банк розвитку та реконструкції», МФО 384577, ЄДРПОУ 34459159) 85 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Гаврилюк М.П.