Рішення

від 27.01.2009 по справі 4/14-53

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/14-53

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

 РІШЕННЯ  

від "27" січня 2009 р.                                                       по справі  № 4/14-53

за позовом Державна екологічна інспекція у Волинській області  в особі      Волинський міжрайонний природоохоронний прокурор

до відповідача Козлівська сільська рада

про стягнення 378,89 грн.

                                                                       Суддя   Слободян П.Р.

Представники:

Від позивача: Куптій Г. А. - довіреність у справі

Відвідповідача: Хомік С. М. - сільський голова

в судовому засіданні взяв участь: Клок Д. М. - помічник Волинського природоохоронного міжрайонного прокурора.

Суть спору: Волинський міжрайонний природоохоронний прокурор в інтересах держави в особі державної екологічної інспекції у Волинській області,              м. Луцьк звернувся в господарський суд з позовом до відповідача - Козлівської сільської рада, с. Козлів, Локачинського району, в якому просить стягнути 378,89грн. заподіяних державі збитків.

Представник відповідача в судовому засіданні позов визнав в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, господарський суд встановив:

Державною екологічною інспекцією у Волинській області проведена перевірка щодо ліквідації несанкціонованого сміттєзвалища на території Козлівської сільської ради.

Актом перевірки дотримання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища від 15.07.2008р. встановлено, що Козлівська сільська рада допустила засмічення земельної ділянки площею 200кв.м. за межами Козлівської сільської ради, шляхом складання побутових відходів об'ємом 10м.куб., внесено припис забезпечити ліквідацію несанкціонованого сміттєзвалища до 15.08.2008р.

Відповідно до пунктів з, и статті 21 Закону України "Про відходи" від 05.03.1998р. №187/98-ВР з подальшими змінами та доповненнями, органи місцевого самоврядування у сфері поводження з відходами забезпечують здійснення контролю за раціональним використанням та безпечним поводженням з відходами на своїй території, ліквідацію несанкціонованих і неконтрольованих звалищ відходів.

Статтею 33 Закону України "Про відходи" передбачено, що забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об'єктів, у інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини.

Особливості застосування цивільної відповідальності за порушення природоохоронного законодавства визначено у статті 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", а саме - шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

У роз'ясненні президії Вищого арбітражного суду України від 27.06.2001року №02-5/744 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища" зазначено: відповідно до статті 69 Закону шкода, заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення цього законодавства, повинна відшкодовуватись у розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку такс і методик обрахування розмірів шкоди, що діють на час здійснення порушення або, у разі неможливості встановлення часу здійснення порушення, - на час його виявлення.

Відсутність таких такс або методик не може бути підставою для відмови у відшкодуванні шкоди. У такому випадку шкода компенсується за фактичними витратами на відновлення порушеного стану навколишнього природного середовища з урахуванням завданих збитків, у тому числі неодержаних доходів, тобто за загальними правилами природоохоронного законодавства і статтями 440, 453 Цивільного кодексу України (пункт 1.2).

Розміри майнових стягнень визначаються згідно Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 149 від 04.04.2007року.

Відповідно до статті 16 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державне управління в галузі охорони навколишнього природного середовища здійснює, зокрема,  спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, яким є Державна екологічна інспекція у Волинській області.

Згідно розрахунку позивача, проведеного згідно Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 149 від 04.04.2007 року, збитки, зумовлені засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства становлять 378,89грн.

Вимоги позивача підтверджені матеріалами справи, підставні і підлягають до задоволення.

Відповідно до пункту 1.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 27.06.2001р. №02-5/744 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника (ст.ст.1166, 1172 Цивільного кодексу України). Отже, позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, навпаки відповідач повинен довести, що в діях його працівників відсутня вина в заподіянні такої шкоди. Відповідач того не довів.

Вимоги позивача підтверджені матеріалами справи, підставні і підлягають до задоволення.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті держмита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, слід віднести за рахунок останнього

На підставі викладеного, керуючись Законом України “Про охорону навколишнього природного середовища", Законом України "Про відходи", ст.ст. 44, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд,-

в и р і ш и в:

1. Стягнути з Козлівської сільської рада, (с. Козлів, Локачинського району, код 04526176) на розподільчий рахунок № 33110331700198, код платежу 24062100, код одержувача коштів 21740385, МФО 803014 в ГУДКУ у Волинській області - заподіяні державі збитки в сумі 378,89грн.

2. Стягнути з Козлівської сільської рада, (с. Козлів, Локачинського району, код 04526176) 102грн. державного мита в доход Державного бюджету України, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення на р/р 31217259710002; одержувач коштів: УДК у м. Луцьку, банк одержувача: ГУДКУ у Волинській області; код одержувача: 21741605, МФО 803014, КЕКД 22050000.

          Суддя                                                                      Слободян П. Р.