Постанова

від 27.01.2009 по справі 6/217пн

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

6/217пн

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

ПОСТАНОВА

Іменем України

27.01.2009  року                                                            Справа № 6/217пн

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:                                         Медуниці О.Є.

суддів                                                   Лазненко Л.Л.

                                                             Перлова Д.Ю.

Секретар судового засідання:           Яковлева І.А.

за участю представників сторін:

від позивача           повноважний представник

          в судове засідання не прибув;

від відповідача                                         Солодовнікова Ю.В., представник за

довіреністю №5182 від 02.12.2008;

                                                             Спіцина Н.Ф., представник за довіреністю

№556 від 18.03.2008;

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу                                Акціонерного комерційного промислово –

                                                              інвестиційного банку (закрите акціонерне

 товариство), м. Київ в особі філії „Відділення

                                                              „Промінвестбанку” в м. Красний Луч”,

 м. Красний Луч Луганської області                                                  

на рішення          

господарського суду          Луганської області

від          18.12.2008 (підписано 23.12.2008)

по справі          №6/217пн (суддя – Василенко Т.А.)

за позовом                                                     Товариства з обмеженою відповідальністю

                                                              „Торговий дім „Марс””, м. Луганськ

до відповідача                                          Акціонерного комерційного промислово –

                                                              інвестиційного банку (закрите акціонерне

 товариство), м. Київ в особі філії „Відділення

                                                              „Промінвестбанку” в м. Красний Луч”,

 м. Красний Луч Луганської області          

про                                               стягнення 587385 грн. 00 коп.

ВСТАНОВИВ:

Позивач не забезпечив явку повноважного представника в судове засідання, але був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання (див. поштове повідомлення із зазначенням про одержання адресатом 16.01.2009), тому судова колегія вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, без його участі.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Марс””,                     м. Луганськ, звернулося до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з Акціонерного комерційного промислово – інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство), м. Київ в особі філії „Відділення „Промінвестбанку” в м. Красний Луч” безпідставно набутих грошових коштів у сумі 587385 грн. 00 коп.

Рішенням господарського суду Луганської області від 18.12.2008 у справі №6/217пн задоволено позов; стягнуто з відповідача на користь позивача безпідставно отриманих грошових коштів у сумі 587385 грн. 00 коп., витрати зі сплаченого державного мита у сумі 5873 грн. 85 коп. та на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу 118 грн. 00 коп.

Місцевий господарський суд посилаючись на ст.ст. 526, 901, 1212 Цивільного кодексу України, ст.85 Закону України від 07.12.2000 №2121-III „Про банки та банківську діяльність”, постанову Правління Національного банку України від 07.10.2008 №308 „Про призначення тимчасової адміністрації у Акціонерному комерційному промислово – інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство)” та договір №4-1/668 від 25.04.2005 на збирання грошових знаків, охорону та доставку грошових коштів і цінних паперів зазначив, що в даному випадку позивача не можна вважати кредитором, оскільки фактично не було договору про банківський вклад і дія мораторію на здійснення операцій щодо надання послуг по перерахуванню відповідних коштів не поширюється.   

Не погоджуючись з даним рішенням, відповідач - Акціонерний комерційний промислово – інвестиційний банк (закрите акціонерне товариство), м. Київ в особі філії „Відділення „Промінвестбанку” в м. Красний Луч”, звернувся до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 30.12.2008 №01-юр/1782, якою просить рішення господарського суду Луганської області від 18.12.2008 у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні вимог позивача відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційних вимог її скаржник зазначив, що місцевим господарським судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи; порушені норми матеріального права, а саме – ст.ст.509, 510, 1212 Цивільного кодексу України, ст.ст.2, 73, 78, 80, 85 Закону України від 07.12.2000 №2121-III „Про банки та банківську діяльність”, п.п.2, 4 постанови Правління Національного банку України від 07.10.2008 №308 „Про призначення тимчасової адміністрації у Акціонерному комерційному промислово – інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство)”.

В тому числі відповідач зазначив, що:

- за умовами договору №4-1/668 від 25.04.2005 на збирання грошових знаків, охорону та доставку грошових коштів і цінних паперів Банк не був зобов'язаний сплачувати позивачу будь – яку суму грошей, а зобов'язаний лише надати банківські послуги, здійснити банківські операції;

- в даному випадку має місце незавершення відповідачем міжбанківського переказу по перерахуванню інкасових грошових коштів на рахунок позивача, оформленими ордерами: №2 від 03.10.2008 на суму 81590 грн., №1 від 06.10.2008 на суму 86690 грн., №4 від 06.10.2008 на суму 96330 грн., №5 від 06.10.2008 на суму 106300 грн., №1 від 03.10.2008 на суму 49820 грн., №2  від 06.10.2008 на суму 50330 грн., №3 від 04.10.2008 на суму 57905 грн., №6 від 06.10.2008 на суму 58420 грн.;

- „зобов'язання щодо безпідставного придбання або збереження майна регулюються главою 8 Цивільного кодексу України та є позадоговірними. За ненадання послуг при наявності договірних зобов'язань з відповідного договору наступають правові наслідки, як за невиконання договірних зобов'язань, які передбачені ст. 611 Цивільного кодексу України”;   

- невиконання зобов'язань банку перед позивачем обумовлено дією постанови Правління Національного банку України від 07.10.2008 №308 „Про призначення тимчасової адміністрації у Акціонерному комерційному промислово – інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство)”, введеним нею мораторієм на задоволення вимог кредиторів та призначенням тимчасового адміністратора, тому відсутня вина відповідача, що звільняє його від відповідальності за невиконання зобов'язання; тощо.

Скаржник вважає, що позивач заявив неналежні позовні вимоги і відбулося перетворення немайнового спору в майновий зі значним збільшенням суми державного мита, сплата якого була покладена на відповідача, чим останньому спричинені збитки.

Розпорядженням від 12.11.2008 голови Луганського апеляційного господарського суду, відповідно до ст.28 Закону України “Про судоустрій України”, для розгляду апеляційної скарги Акціонерного комерційного промислово – інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство), м. Київ в особі філії „Відділення „Промінвестбанку” в м. Красний Луч”, м. Красний Луч Луганської області, від 30.12.2008 №01-юр/1782, на рішення господарського суду Луганської області від 18.12.2008 у справі №6/217пн, призначена судова колегія у складі: Бородіна Л.І. - суддя – головуючий, Лазненко Л.Л., Перлов Д.Ю.  – судді.

У зв'язку з виходом на роботу після хвороби судді Медуниці О.Є., розпорядженням від 26.01.2009 голови Луганського апеляційного господарського суду, головуючого суддю Бородіну Л.І. виключено із складу колегії суддів та введено в судову колегію головуючого суддю Медуниця О.Є.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України в процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами повторно розглядає справу.

Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши представників сторін присутніх в судовому засіданні, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

25.04.2005 між ТОВ „Торговий дім „Марс”” (далі - Замовник), Акціонерним комерційним промислово – інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) (далі - Банк) та Управлінням Державної служби охорони при УМВС України в Луганській області (далі - Охорона) укладено договір №4-1/668. „На збирання грошових знаків, охорону та доставку грошових коштів і цінних паперів Службою інкасації Державної служби охорони при МВС України” (далі – договір №4-1/668 від 25.04.2005) (а.с.11-14).

Договір укладено на необмежений строк (п.7.1 договору №4-1/668 від 25.04.2005- а.с.14).

Відповідно до п.2.1 договору №4-1/668 від 25.04.2005 Охорона власними силами і засобами, на службових автомобілях, в узгоджені з Замовником та Банком дні та час, проводить збирання належних Замовнику грошових знаків і цінних паперів у сумках Охорони та доставляє їх до Банку.

Банк проводить приймання сумок з грошовими знаками і цінними паперами від працівника Охорони і зараховує грошові знаки і цінні папери на рахунок Замовника (позивача)... (а.с.11).

Послуги Банку з перерахування грошових знаків і цінних паперів, доставлених Охороною, є  платними (п.3.3 договору №4-1/668 від 25.04.2005).

Банк зобов'язаний приймати від працівників Охорони сумки із грошовими коштами і цінними паперами, перераховувати їх та зараховувати на рахунок Замовника відповідно до супровідної відомості та доставленої суми (п.4.3.1 договору №4-1/668 від 25.04.2005).

Згідно наданих суду супровідних відомостей Банк, одержавши від охорони грошові кошти повинен був перерахувати їх на рахунок позивача в Банку ЛОД АППБ „Аваль” (а.с.22-27).

02.10.2008 Банком одержано для зарахування на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти на суму 81590 грн. 00 коп., про що свідчить супровідна відомість до сумки з готівкою №2 від 02.10.2008 (а.с.25).

03.10.2008 Банком одержано для зарахування на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти на суму 86690 грн. 00 коп., про що свідчить супровідна відомість до сумки з готівкою №17 від 03.10.2008 (а.с.24).

04.10.2008 Банком одержано для зарахування на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти на суму 96330 грн. 00 коп., про що свідчить супровідна відомість до сумки з готівкою №2 від 04.10.2008 (а.с.23).

05.10.2008 Банком одержано для зарахування на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти на суму 106300 грн. 00 коп., про що свідчить супровідна відомість до сумки з готівкою №1 від 05.10.2008 (а.с.22).

02.10.2008 Банком одержано для зарахування на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти на суму 49820 грн. 00 коп., про що свідчить супровідна відомість до сумки з готівкою №5 від 02.10.2008 (а.с.27).

05.10.2008 Банком одержано для зарахування на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти на суму 50330 грн. 00 коп., про що свідчить супровідна відомість до сумки з готівкою №4 від 05.10.2008 (а.с.27).

04.10.2008 Банком одержано для зарахування на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти на суму 57905 грн. 00 коп., про що свідчить супровідна відомість до сумки з готівкою №5 від 04.10.2008 (а.с.26).

05.10.2008 Банком одержано для зарахування на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти на суму 58420 грн. 00 коп., про що свідчить супровідна відомість до сумки з готівкою №4 від 05.10.2008 (а.с.26).

Отже, Банком згідно зазначених супровідних відомостей одержано грошові кошти на загальну суму 587385 грн. 00 коп.

Відповідач не перерахував їх на рахунок позивача, пояснюючи це браком коштів на кореспондентському рахунку Банку.

07.10.2008 Правління Національного Банку України прийняло постанову №308 „Про призначення тимчасової адміністрації у Акціонерному комерційному промислово – інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство)” та призначило в Банку тимчасового адміністратора строком на один рік - з 07.10.2008 до 06.10.2009.

Даною постановою для відновлення фінансового стану Банку введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 07.10.2008 до 06.04.2009.

Відповідно до ст.79 Закону України „Про банки та банківську діяльність” оголошення про призначення тимчасового адміністратора і про введення мораторію опубліковано в газеті „Урядовий кур'єр” №189 від 10.10.2008 (а.с.41).

Судова колегія враховує наступне.

Сторони не визначили в договорі певний строк перерахування Банком виручки позивача на його рахунок в ЛОД АППБ „Аваль”.

Але виходячи із змісту договірних правовідносин, як відносин з надання послуг з прийняття коштів позивача та здійснення міжбанківського їх переказу, судова колегія вважає, що Банк не набував права розпорядження даними грошовими коштами, сторонами домовленості про їх зберігання не укладалося, а отже перерахування виручки позивача мало б відбуватися негайно, у можливо короткий строк.

Відповідач також визнає, що грошові кошти, одержані ним з 02.10.2008 по 06.10.2008 він повинен був перерахувати до введення мораторію, тобто до 07.10.2008, але порушив договірне зобов'язання, а після введення мораторію перерахування стало неможливим, оскільки мораторій поширюється на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасового адміністратора ч. 2 ст.85 Закону України від 07.12.2000 №2121-III „Про банки та банківську діяльність” (далі – Закон України від 07.12.2000 №2121-III).

Таким чином зобов'язання за договором було порушено відповідачем до введення мораторію.

Банк в порушення договору укладеного із позивачем не здійснив перерахування його коштів до Банку позивача. Залишивши їх у своєму віданні, він став боржником по відношенню до позивача, а той відповідно кредитором по відношенню до банку (як наполягає скаржник).

Але дана обставина не впливає негативно на права позивача (кредитора) щодо судового захисту своїх інтересів.

Так, згідно ч. 3 ст.85 Закону України від 07.12.2000 №2121-III протягом дії мораторію:

1) забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України;

2) не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Отже мораторій не впливає на право кредитора (позивача) звернутися до суду із позовними вимогами та на право суду розглянути їх та задовольнити, оскільки стадія судового розгляду не є стягненням за виконавчими документами, позовні вимоги не стосуються стягнення неустойки чи фінансових санкцій.

Помилковими є доводи скаржника про те, що спір який виник через ненадання Банком послуг банківського переказу має немайновий характер, і що у позивача немає підстав вимагати стягнення суми, а він повинен ставити питання лише про виконання обов'язку в натурі.

Умови договору №4-1/668 від 25.04.2005 не стосувалися передачі відповідачем Банку позивача індивідуально визначених речей, в тому числі індивідуально визначених грошових знаків.

Виконання в натурі обов'язку в даному випадку є перерахуванням з кореспондентського рахунку відповідача на рахунок позивача певної грошової суми, про що і вимагає позивач.

Оскільки Банк не виконав перерахування добровільно, позивач правомірно  вимагає в судовому порядку стягнення 587385 грн. 00 коп.

Доводи скаржника про те, що неперерахування грошових коштів сталося через призначення НБУ тимчасового адміністратора та введення мораторію не відповідають дійсності, оскільки порушення умов договору Банком відбулося до 07.10.2008, що не заперечує відповідач.

Посилання скаржника на порушення місцевим господарським судом          ст.ст. 80, 85 Закону України від 07.12.2000 №2121-III, постанови Правління НБУ від 07.10.2008 №308, тощо не є обґрунтованими виходячи із зазначеного вище.

За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що у зв'язку із невиконанням відповідачем умов договору позовні вимоги підлягають задоволенню.

Стосовно застосування судом першої інстанції ст.1212 Цивільного кодексу України судова колегія вважає наступне.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідач наполягає на тому, що в даному випадку з його боку відсутнє безпідставне збереження коштів.

При цьому Банк доводить, що оскільки він ініціював міжбанківський переказ, оформивши меморіальні ордери №2 від 03.10.2008 на суму 81590 грн. (а.с.49), №1 від 06.10.2008 на суму 86690 грн. (а.с.50), №4 від 06.10.2008 на суму 96330 грн. (а.с.51), №5 від 06.10.2008 на суму 106300 грн. (а.с.52), №1 від 03.10.2008 на суму 49820 грн. (а.с.53), №2  від 06.10.2008 на суму 50330 грн. (а.с.54), №3 від 04.10.2008 на суму 57905 грн. (а.с.55), №6 від 06.10.2008 на суму 58420 грн. (а.с.56), наявність цих платіжних документів (на думку скаржника) свідчить про відсутність в нього наміру безпідставно придбати майно позивача.

Але згідно п.22.4 ст.22 Закону України від 05.04.2001 №2346-III „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” (далі – Закон України від 05.04.2001 №2346-III) при використанні розрахункового документа (меморіального ордеру) ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання.

Згідно п.30.1 ст.30 Закону України від 05.04.2001 №2346-III переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі. 

Отже виходячи з обставин справи і зазначених норм права, відповідач не тільки не здійснив перерахування грошових коштів , але й не завершив ініціювання переказу, тому доводи про відсутність наміру безпідставного збереження коштів є недоведеними.

Згідно пояснення представника відповідача в судовому засіданні 27.01.2009, за браком коштів на кореспондентському рахунку, Банк здійснив платежі за іншими зобов'язаннями в період до 07.10.2008.

Але за умовами договору №4-1/668 від 25.04.2005 Банк повинен був виконувати послуги з перерахування виручки позивача до його банку. Позивач не є вкладником відповідача, тому замовник за договором №4-1/668 від 25.04.2005 не надавав права Банку використовувати грошову масу, що надходила до нього від „Охорони” та розпоряджатися нею будь – яким чином.

За таких обставин утримання Банком у себе виручки позивача, не перерахування її до ЛОД АППБ „Аваль” на рахунок „Замовника” протягом декількох днів через брак власних коштів є розпорядженням коштами позивача, тобто їх безпідставним збереженням у себе, для власних потреб, що виходило за межі договору №4-1/668 від 25.04.2005.

В такому сенсі застосування ст.1212 Цивільного кодексу України є обґрунтованим.

В будь – якому разі застосування даної статті судом першої інстанції не впливає на вірність висновків суду в цілому щодо задоволення позовних вимог.

Відповідачем надано до апеляційної судової інстанції докази перерахування суми боргу 05.01.2009, тобто після прийняття судом першої інстанції оскаржуваного рішення (лист б/н від 27.01.2009 із додатком).

Тому дана подія не впливає на рішення суду.

Судова колегія вважає, що дану обставину можна розцінювати як виконання відповідачем рішення суду.

На підставі вищевикладеного, судова колегія Луганського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення місцевого господарського суду Луганської області від 18.12.2008 по справі №6/217пн відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення не вбачається.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги відносяться на скаржника - Акціонерний комерційний промислово – інвестиційний банк (закрите акціонерне товариство), м. Київ в особі філії „Відділення „Промінвестбанку” в м. Красний Луч”, м. Красний Луч Луганської області.

У судовому засіданні за згодою представників сторін оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Керуючись ст.ст.43, 49, 99, 101, п.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного комерційного промислово – інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство), м. Київ в особі філії „Відділення „Промінвестбанку” в м. Красний Луч”, м. Красний Луч Луганської області, від 30.12.2008 №01-юр/1782, на рішення господарського суду Луганської області від 18.12.2008 у справі №6/217пн залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Луганської області від 18.12.2008 у справі №6/217пн залишити без змін.

3. Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий                                                                      О.Є.Медуниця

Суддя                                                                                Л.Л. Лазненко

Суддя                                                                                Д.Ю. Перлов