Постанова

від 06.02.2012 по справі 2а-7860/11/0170/23

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 2а-7860/11/0170/23

06.02.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Ілюхіної Г.П.,

суддів Дугаренко О.В. ,

Єланської О.Е.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Алексєєва Т.В. ) від 05.09.11 у справі № 2а-7860/11/0170/23

за позовом Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів (вул. Крилова, 133, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95001)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеростар" (вул. Балаклавська, 12, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95048)

про стягнення заборгованості у сумі 17158,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.09.2011 у задоволенні адміністративного позову Кримському республіканському відділенню Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеростар", - відмовлено (арк. с. 43-44).

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що на відповідача не може бути покладена відповідальність за неналежне виконання обов'язку по працевлаштування інвалідів, у зв'язку з відсутністю реєстрації у відділенні Фонду, так як між ними не виникло відповідних правовідносин щодо сплати відповідних санкцій.

Не погодившись з рішенням суду, позивач: Кримське республіканське відділення Фонду соціального захисту інвалідів, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення по справі, яким задовольнити позовні вимоги (арк. с. 56-59).

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки суд першої інстанції не врахував, що адміністративно-господарські санкції за недотримання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів не залежать від наявності реєстрації у Фонді та відсутність такої реєстрації не позбавляє відповідача від обов'язку дотримуватись нормативу робочих місць.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання 06.02.2012 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку (арк. с. 69, 70), про причину неявки суду не повідомили.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, встановила наступне.

Згідно Витягу з державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Аеростар», з 04.07.2008 зареєстровано в якості юридичної особи Виконавчим комітетом Сімферопольської міської Ради Автономної Республіки Крим (арк. с. 6).

Відповідно до Довідки Сімферопольського міського центру зайнятості №05-1828 від 01.07.2011 за період з 01.01.2009 по 01.01.2010 ТОВ «АЕРОСТАР»відомості щодо необхідності у робітниках з обмеженими фізичними можливостями за формою №3-ТН «Звіт про наявність вакансій»не надавались (арк. с.19).

Згідно наказу від 22.12.2010 №112 Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів, в березні 2011 року проведено планову виїзну перевірку відповідача з питань виконання ст.ст. 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»за період 2009-2010 років (арк. с. 7-9).

16.03.2011 за результатами перевірки посадовими особами позивача складено Акт, яким встановлено порушення з боку відповідача ст.ст. 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в України», а саме: неподання звіту по формі №10-ПІ «Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів»за звітний 2009 рік, невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів, несплата адміністративно-господарських санкцій за 1 робоче місце не зайняте інвалідом у розмірі 17158,00 грн. так як середньооблікова кількість штатних працівників складала 19 (арк. с. 11).

Постановою Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 31.03.2011 директор ТОВ «АЕРОСТАР»ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за частиною другою ст. 188-1 та ст. 255 КУпАП, а саме за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів (арк. с. 20).

В добровільному порядку сума адміністративно-господарських санкцій відповідачем не сплачена, у зв'язку з чим позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах, в яких повинна здійснюватись перевірка постанови, встановлюватись обставини і досліджуватись докази учасників процесу, судова колегія вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити, а постанову суду першої інстанції -скасувати, з постановленням нового рішення про задоволення позовних вимог повністю, з наступних підстав.

На правовідносини сторін, що виникли поширюються положення Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" №875-ХІІ від 21.03.1991, Інструкції щодо заповнення державної статистичної звітності за формами №3-ПН "Звіт про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) та потребу в працівниках" і №4-ПН "Звіт про вивільнення працівників", затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 06.07.1998 №244, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.07.1998 за №464/2904 (далі - Інструкція), Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету міністрів України "Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 31.01.2007 №70 (далі - Порядок).

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 19 Закону №875-ХІІ визначено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадський організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Статтею 19 зазначеного закону передбачено, що керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів несуть відповідальність у встановленому законом порядку.

Відповідно до статті 20 вказаного закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Частиною другою статті 20 Закону №875-ХІІ встановлено, що адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, що використовує найману працю, самостійно до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 зазначеного закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

При цьому зазначено, що порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Аналогічний порядок нарахування пені та її сплати передбачений пунктом 3.1 Порядку №223 від 15.05.2007.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що на відповідача не може бути покладена відповідальність за неналежне виконання обов'язку по працевлаштуванню інвалідів, у зв'язку з відсутністю реєстрації у відділенні Фонду, так як між ними не виникло відповідних правовідносин щодо сплати відповідних санкцій.

Проте з таким висновком суду першої інстанції судова колегія погодитися не може, виходячи з наступного.

Частина дев'ята статті 20 встановлює, що спори, які виникають із правовідносин за статтями 19, 20 зазначеного Закону, вирішуються Фондом, або в судовому порядку.

Таким чином, в разі невиконання підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадської організації інвалідів, фізичною особою свого обов'язку щодо реєстрації у відділенні Фонду та подання щорічних звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів відділення Фонду повинно діяти відповідно до визначеного Законом обсягу своїх прав -провести відповідну перевірку та скласти протокол про адміністративне правопорушення та нарахувати відповідні адміністративно-господарські санкції.

Аналіз наведених норм, дає судовій колегії право на висновок, що саме у разі несплати у встановлений термін підприємством, установою, організацією в тому числі організацією громадської організації інвалідів, які не забезпечують нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, адміністративно-господарських санкцій, у позивача виникає право звернутися у визначеному порядку з позовом до суду.

Закон України №875-ХІІ не ставить нарахування та сплату зазначених адміністративно-господарських санкцій в залежність від реєстрації у відділенні Фонду.

Як вбачається з матеріалів справи, зазначений порядок дотриманий позивачем, а саме посадовими особами позивача проведено перевірку, 16.03.2011 складено Акт перевірки, яким встановлено порушення відповідачем ст.ст. 19, 20 Закону України «Про соціальну захищеність інвалідів в Україні», за не реєстрацію та неподання звіту форми №10ПІ, директор підприємства притягнутий до адміністративної відповідальності.

Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами у справі, суму адміністративно-господарських санкцій відповідачем на момент розгляду справи в суді не сплачено, а отже позивач, звертаючись до суду з вимогами про стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій діяв в межах повноважень та на підставі закону.

Зазначені обставини не були враховані судом першої інстанції при ухваленні рішення, що призвело до помилкового висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до положень статті 195 Кодексу адміністративного судочинства, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Статтями 159, 163 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні; в мотивувальній частині зазначаються встановлені судом обставини із посиланням на докази, а також мотивів неврахування окремих доказів.

Постанова суду не відповідає зазначеним вимогам закону, суд першої інстанції прийняв рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи, що є підставою для скасування судового рішення та прийняття нового відповідно до пункту 4 частини першої статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційну скаргу належить задовольнити, постанову суду першої інстанції -скасувати, позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Керуючись статтею 11, частиною третьою статті 24, статтями 160, 162, 167, 195, 196, пунктом 3 частини першої статті 198, пунктом 4 частини першої статті 202, частиною другою статті 205, статтями 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.09.11 у справі № 2а-7860/11/0170/23 задовольнити повністю.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.09.11 у справі № 2а-7860/11/0170/23 скасувати.

3. Прийняти нову постанову.

4. Позовні вимоги задовольнити повністю.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЕРОСТАР»адміністративно-господарські санкції за робоче місце, призначене для працевлаштування інвалідів і не зайняте інвалідом у 2009 році в сумі 17158,00 грн.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанову може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя підпис Г.П.Ілюхіна

Судді підпис О.В.Дугаренко

підпис О.Е.Єланська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.П.Ілюхіна