Постанова

від 27.01.2009 по справі 6/219пн

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

6/219пн

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

ПОСТАНОВА

Іменем України

27.01.2009  року                                                            Справа № 6/219пн

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:                                         Медуниці О.Є.

суддів                                                   Лазненко Л.Л.

                                                             Перлова Д.Ю.

Секретар судового засідання:           Яковлева І.А.

за участю представників сторін:

від позивача           повноважний представник

          в судове засідання не прибув;

від відповідача                                         Залюбовська Л.Б., представник за довіреністю

№4496 від 30.10.2008;

                                                             Спіцина Н.Ф., представник за довіреністю

№556 від 18.03.2008;

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу                                Акціонерного комерційного промислово –

                                                              інвестиційного банку (закрите акціонерне

 товариство), м. Київ в особі філії „Відділення

                                                              „Промінвестбанку” в м. Свердловськ”,

 м. Свердловськ Луганської області                                                  

на рішення          

господарського суду          Луганської області

від          18.12.2008 (підписано 23.12.2008)

по справі          №6/219пн (суддя – Василенко Т.А.)

за позовом                                                     Товариства з обмеженою відповідальністю

                                                              „Торговий дім „Марс””, м. Луганськ

до відповідача                                          Акціонерного комерційного промислово –

                                                              інвестиційного банку (закрите акціонерне

 товариство), м. Київ в особі філії „Відділення

                                                              „Промінвестбанку” в м. Свердловськ”,

 м. Свердловськ Луганської області          

про                                               стягнення 401900 грн. 00 коп.

ВСТАНОВИВ:

Позивач не забезпечив явку повноважного представника в судове засідання, але був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання (див. поштове повідомлення із зазначенням про одержання адресатом 16.01.2009), тому судова колегія вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, без його участі.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Марс””,                     м. Луганськ, звернулося до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з Акціонерного комерційного промислово – інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство), м. Київ в особі філії „Відділення „Промінвестбанку” в м. Свердловськ” безпідставно набутих грошових коштів у сумі 401900 грн. 00 коп.

Рішенням господарського суду Луганської області від 18.12.2008 у справі №6/219пн задоволено позов; стягнуто з відповідача на користь позивача безпідставно отриманих грошових коштів у сумі 401900 грн. 00 коп., витрати зі сплаченого державного мита у сумі  4019 грн. 00 коп. та на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу 118 грн. 00 коп.

Місцевий господарський суд посилаючись на ст.ст. 526, 901, 1212 Цивільного кодексу України, ст.85 Закону України від 07.12.2000 №2121-III „Про банки та банківську діяльність”, постанову Правління Національного банку України від 07.10.2008 №308 „Про призначення тимчасової адміністрації у Акціонерному комерційному промислово – інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство)” та договір про інкасацію коштів №24 від 24.09.2007 зазначив, що в даному випадку позивача не можна вважати кредитором, оскільки фактично не було договору про банківський вклад і дія мораторію на здійснення операцій щодо надання послуг по перерахуванню відповідних коштів не поширюється.   

Не погоджуючись з даним рішенням, відповідач - Акціонерний комерційний промислово – інвестиційний банк (закрите акціонерне товариство), м. Київ в особі філії „Відділення „Промінвестбанку” в м. Свердловськ”, звернувся до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 29.12.2008 №1511/01-1, якою просить рішення господарського суду Луганської області від 18.12.2008 у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні вимог позивача відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційних вимог її скаржник зазначив, що місцевим господарським судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи; порушені норми матеріального права, а саме – ст.ст.509, 510, 1212 Цивільного кодексу України, ст.ст.2, 73, 78, 80, 85 Закону України від 07.12.2000 №2121-III „Про банки та банківську діяльність”, п.п.2, 4 постанови Правління Національного банку України від 07.10.2008 №308 „Про призначення тимчасової адміністрації у Акціонерному комерційному промислово – інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство)”.

В тому числі відповідач зазначив, що:

- суд першої інстанції не дослідив договір на розрахунково – касове обслуговування №5/2 від 10.10.2005, копія якого надана позивачем суду в якості додатка до позовної заяви, але саме з даного договору виникає обов'язок Банку перерахувати інкасовану готівкову виручку на поточний рахунок Клієнта;

- в даному випадку має місце незавершення відповідачем міжбанківського переказу по перерахуванню інкасових грошових коштів на рахунок позивача, оформленими ордерами: №3 від 02.10.2008 на суму 75000 грн., №4 від 03.10.2008 на суму 80200 грн., б/н від 06.10.2008 на суму 84500 грн., №4 від 06.10.2008 на суму 83800 грн., №3 від 06.10.2008 на суму 78400 грн.;

- „зобов'язання щодо безпідставного придбання або збереження майна регулюються главою 8 Цивільного кодексу України та є позадоговірними. За ненадання послуг при наявності договірних зобов'язань з відповідного договору наступають правові наслідки, як за невиконання договірних зобов'язань, які передбачені ст. 611 Цивільного кодексу України”;   

- невиконання зобов'язань банку перед позивачем обумовлено дією постанови Правління Національного банку України від 07.10.2008 №308 „Про призначення тимчасової адміністрації у Акціонерному комерційному промислово – інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство)”, введеним нею мораторієм на задоволення вимог кредиторів та призначенням тимчасового адміністратора, тому відсутня вина відповідача, що звільняє його від відповідальності за невиконання зобов'язання; тощо.

Скаржник вважає, що позивач заявив неналежні позовні вимоги і відбулося перетворення немайнового спору в майновий зі значним збільшенням суми державного мита, сплата якого була покладена на відповідача, чим останньому спричинені збитки.

Розпорядженням від 12.11.2008 голови Луганського апеляційного господарського суду, відповідно до ст.28 Закону України “Про судоустрій України”, для розгляду апеляційної скарги Акціонерного комерційного промислово – інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство), м. Київ в особі філії „Відділення „Промінвестбанку” в м. Свердловськ”, м. Красний Луч Луганської області, від 29.12.2008 №1511/01-1, на рішення господарського суду Луганської області від 18.12.2008 у справі №6/219пн, призначена судова колегія у складі: Бородіна Л.І. - суддя – головуючий, Лазненко Л.Л., Перлов Д.Ю.  – судді.

У зв'язку з виходом на роботу після хвороби судді Медуниці О.Є., розпорядженням від 26.01.2009 голови Луганського апеляційного господарського суду, головуючого суддю Бородіну Л.І. виключено із складу колегії суддів та введено в судову колегію головуючого суддю Медуниця О.Є.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України в процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами повторно розглядає справу.

Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши представників сторін присутніх в судовому засіданні, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 2 статті 2 Положення про філію „Відділення „Промінвестбанку” в м. Свердловськ” Банк довіряє філії від імені Банку без особливого на те дозволу (а.с.46):

- вступати в не заборонені чинним законодавством України та внутрішніми документами Банку цивільно – правові відносини з метою набуття майнових та особистих немайнових прав і обов'язків, в тому числі в договірні відносини, пов'язанні з господарською діяльністю;

- представляти Банк в місцевих органах державної влади та органах місцевого самоврядування;

- здійснювати повноваження сторони або третьої особи в судах.

24.09.2007 між Акціонерним комерційним промислово – інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) в особі філії „Відділення „Промінвестбанку” в м. Свердловськ” та ТОВ „Торговий дім „Марс”” укладено договір №24 про інкасацію коштів (далі – договір №24 від 24.09.2007) (а.с.11-13).

Відповідно до п.1.1 договору №24 від 24.09.2007 підрозділ інкасації Банку   власними коштами і засобами, в погоджені дні та години здійснює інкасацію коштів у Клієнта. Списки об'єктів Клієнта, дні та години збирання коштів погоджуються на місці Банком та дільницею інкасації та є невід'ємною частиною договору. Банк здійснює приймання коштів від Банку і своєчасне зарахування їх на рахунки Клієнта, а Клієнт сплачує кошти за надані Банку послуги в розмірі та строки, що передбачені цим договором (а.с.11).

За послуги інкасації готівки Клієнт сплачує підрозділу суму в розмірі 500 грн. за місяць (п.4.1 договору №24 від 24.09.2007).

Згідно п. 6.1 договору №24 від 24.09.2007 договір укладається на невизначений строк і кожній Стороні надається право розірвати його з попередженням другої Сторони не пізніше ніж за один місяць (а.с.13).

10.10.2005 між тими ж сторонами укладено договір №5/2 (а.с.16,17) на розрахунково – касове обслуговування, згідно якого Банк без відкриття поточного рахунку та відповідно до умов цього Договору надає послуги, пов'язані з прийманням, перерахуванням готівкових коштів та переказом грошей на поточний рахунок Клієнта (п.1.1 договору №24 від 24.09.2007).

Відповідно до умов договору №5/2 від 10.10.2005 Банк зобов'язувався здійснити приймання готівки, її перерахунок; за результатами перерахунку на підставі власних меморіальних ордерів, не пізніше наступного робочого дня переказувати грошові кошти на поточний рахунок 2600530185171 Філія „ЛЦВ „Промінвестбанку”, МФО 304308 (п.п.3.1.1,3.1.2, 3.1.3 - а.с.16).

Банк має право здійснювати уточнення платіжних реквізитів (п.2.2.1 №5/2 від 10.10.2005).

Пунктом 6.1 договору №5/2 від 10.10.2005 передбачено, що цей договір вступає в силу з моменту його підписання Сторонами і діє протягом двох років. Дія цього Договору автоматично продовжується щоразу на зазначений строк, якщо жодна з Сторін не надішле письмове повідомлення про припинення зобов'язань за цим Договором за 30 календарних днів до закінчення строку дії цього Договору  (а.с.17).

02.10.2008 Банком одержано для зарахування на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти на суму 75000 грн. 00 коп., про що свідчить видатковий касовий ордер №001968 від 02.10.2008 та супровідна відомість до сумки з готівкою №3 від 02.10.2008 (а.с.26,27).

03.10.2008 Банком одержано для зарахування на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти на суму 80200 грн. 00 коп., про що свідчить видатковий касовий ордер №001975 від 03.10.2008 та супровідна відомість до сумки з готівкою №4 від 03.10.2008 (а.с.26,27).

04.10.2008 Банком одержано для зарахування на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти на суму 83800 грн. 00 коп., про що свідчить видатковий касовий ордер №001982 від 04.10.2008 та супровідна відомість до сумки з готівкою №4 від 04.10.2008 (а.с.24,25).

05.10.2008 Банком одержано для зарахування на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти на суму 84500 грн. 00 коп., про що свідчить видатковий касовий ордер №001989 від 05.10.2008 та супровідна відомість до сумки з готівкою №2 від 05.10.2008 (а.с.24,25).

06.10.2008 Банком одержано для зарахування на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти на суму 78400 грн. 00 коп., про що свідчить видатковий касовий ордер №001996 від 06.10.2008 та супровідна відомість до сумки з готівкою №6 від 06.10.2008 (а.с.22,23).

Отже, Банком згідно супровідних відомостей та видаткових касових ордерів одержано грошові кошти на загальну суму 401900 грн. 00 коп.

Зазначені відомості та ордери містили інформацію про реквізити банку позивача та його рахунок.

Відповідач не перерахував грошові кошти на рахунок позивача, пояснюючи це браком коштів на кореспондентському рахунку Банку.

07.10.2008 Правління Національного Банку України прийняло постанову №308 „Про призначення тимчасової адміністрації у Акціонерному комерційному промислово – інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство)” та призначило в Банку тимчасового адміністратора строком на один рік - з 07.10.2008 до 06.10.2009.

Даною постановою для відновлення фінансового стану Банку введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 07.10.2008 до 06.04.2009.

Відповідно до ст.79 Закону України „Про банки та банківську діяльність” оголошення про призначення тимчасового адміністратора і про введення мораторію опубліковано в газеті „Урядовий кур'єр” №189 від 10.10.2008 (а.с.42).

Судова колегія враховує наступне.

Сторони визначили в договорі №5/2 від 10.10.2005 строк та порядок перерахування Банком виручки позивача на його рахунок в обслуговуючому його банку; на підставі власних меморіальних ордерів, не пізніше наступного робочого дня (п.3.1.3 договору №5/2 від 10.10.2005).

Отже виходячи із змісту договірних правовідносин, як відносин з надання послуг з прийняття коштів позивача та здійснення міжбанківського їх переказу, що Банк не набував права розпорядження даними грошовими коштами, сторонами домовленості про їх зберігання не укладалося.

Відповідач також визнає, що грошові кошти, одержані ним з 02.10.2008 по 06.10.2008 він повинен був перерахувати до введення мораторію, тобто до 07.10.2008, але порушив договірне зобов'язання, а після введення мораторію перерахування стало неможливим, оскільки мораторій поширюється на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасового адміністратора ч. 2 ст.85 Закону України від 07.12.2000 №2121-III „Про банки та банківську діяльність” (далі – Закон України від 07.12.2000 №2121-III).

Таким чином зобов'язання за договорами було порушено відповідачем до введення мораторію.

Враховуючи, що Банк в порушення договорів укладених із позивачем не здійснив перерахування його коштів до Банку позивача. Залишивши їх у своєму віданні, він став боржником по відношенню до позивача, а той, відповідно, кредитором по відношенню до банку (як наполягає скаржник).

Але дана обставина не впливає негативно на права позивача (кредитора) щодо судового захисту своїх інтересів.

Так, згідно ч. 3 ст.85 Закону України від 07.12.2000 №2121-III протягом дії мораторію:

1) забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України;

2) не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Отже мораторій не впливає на право кредитора (позивача) звернутися до суду із позовними вимогами та на право суду розглянути їх та задовольнити, оскільки стадія судового розгляду не є стягненням за виконавчими документами, позовні вимоги не стосуються стягнення неустойки чи фінансових санкцій.

Помилковими є доводи скаржника про те, що спір який виник через ненадання Банком послуг банківського переказу має немайновий характер, і що у позивача немає підстав вимагати стягнення суми, а він повинен ставити питання лише про виконання обов'язку в натурі.

Умови договорів №5/2 від 10.10.2005 та №24 від 24.09.2007 не стосувалися передачі відповідачем Банку позивача індивідуально визначених речей, в тому числі індивідуально визначених грошових знаків.

Виконання в натурі обов'язку в даному випадку є перерахуванням з кореспондентського рахунку відповідача на рахунок позивача певної грошової суми, про що і вимагає позивач.

Оскільки Банк не виконав перерахування добровільно, позивач правомірно  вимагає в судовому порядку стягнення 401900 грн. 00 коп.

Доводи скаржника про те, що неперерахування грошових коштів сталося через призначення НБУ тимчасового адміністратора та введення мораторію не відповідають дійсності, оскільки порушення умов договору Банком відбулося до 07.10.2008, що не заперечує відповідач.

Посилання скаржника на порушення місцевим господарським судом          ст.ст. 80, 85 Закону України від 07.12.2000 №2121-III, постанови Правління НБУ від 07.10.2008 №308, тощо не є обґрунтованими виходячи із зазначеного вище.

За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що у зв'язку із невиконанням відповідачем умов договорів позовні вимоги підлягають задоволенню.

Стосовно застосування судом першої інстанції ст.1212 Цивільного кодексу України судова колегія вважає наступне.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідач наполягає на тому, що в даному випадку з його боку відсутнє безпідставне збереження коштів.

При цьому Банк доводить, що оскільки він ініціював міжбанківський переказ, оформивши меморіальні ордери №3 від 02.10.2008 на суму 75000 грн. (а.с.51), №4 від 03.10.2008 на суму 80200 грн. (а.с.52), б/н від 069.10.2008 на суму 84500 грн. (а.с.53), №4 від 06.10.2008 на суму 83800 грн. (а.с.54), №3 від 06.10.2008 на суму 78400 грн. (а.с.55), наявність цих платіжних документів (на думку скаржника) свідчить про відсутність в нього наміру безпідставно придбати майно позивача.

Але згідно п.22.4 ст.22 Закону України від 05.04.2001 №2346-III „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” (далі – Закон України від 05.04.2001 №2346-III) при використанні розрахункового документа (меморіального ордеру) ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання.

Згідно п.30.1 ст.30 Закону України від 05.04.2001 №2346-III переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі. 

Отже виходячи з обставин справи і зазначених норм права, відповідач не тільки не здійснив перерахування грошових коштів , але й не завершив ініціювання переказу, тому доводи про відсутність наміру безпідставного збереження коштів є недоведеними.

Згідно пояснення представника відповідача в судовому засіданні 27.01.2009, за браком коштів на кореспондентському рахунку, Банк здійснив платежі за іншими зобов'язаннями в період до 07.10.2008.

Але за умовами договорів №5/2 від 10.10.2005 та №24 від 24.09.2007 Банк повинен був виконувати послуги з перерахування виручки позивача до його банку. Позивач не є вкладником відповідача, тому замовник за договорами №5/2 від 10.10.2005 та №24 від 24.09.2007 не надавав права Банку використовувати грошову масу, що надходила від „Замовника” та розпоряджатися нею будь – яким чином.

За таких обставин утримання Банком у себе виручки позивача, не перерахування її до ЛОД АППБ „Аваль” на рахунок „Замовника” протягом декількох днів через брак власних коштів є розпорядженням коштами позивача, тобто їх безпідставним збереженням у себе, для власних потреб, що виходило за межі договорів №5/2 від 10.10.2005 та №24 від 24.09.2007.

В такому сенсі застосування ст.1212 Цивільного кодексу України є обґрунтованим.

В будь – якому разі застосування даної статті судом першої інстанції не впливає на вірність висновків суду в цілому щодо задоволення позовних вимог.

Відповідачем надано до апеляційної судової інстанції докази перерахування суми боргу 05.01.2009, тобто після прийняття судом першої інстанції оскаржуваного рішення (лист б/н від 27.01.2009 із додатком).

Тому дана подія не впливає на рішення суду.

Судова колегія вважає, що дану обставину можна розцінювати як виконання відповідачем рішення суду.

На підставі вищевикладеного, судова колегія Луганського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення місцевого господарського суду Луганської області від 18.12.2008 по справі №6/219пн відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення не вбачається.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги відносяться на скаржника - Акціонерний комерційний промислово – інвестиційний банк (закрите акціонерне товариство), м. Київ в особі філії „Відділення „Промінвестбанку” в м. Свердловськ”, м. Свердловськ Луганської області.

У судовому засіданні за згодою представників сторін оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Керуючись ст.ст.43, 49, 99, 101, п.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного комерційного промислово – інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство), м. Київ в особі філії „Відділення „Промінвестбанку” в м. Свердловськ”, м. Свердловськ Луганської області, від 29.12.2008 №1511/01-1, на рішення господарського суду Луганської області від 18.12.2008 у справі №6/219пн залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Луганської області від 18.12.2008 у справі №6/219пн залишити без змін.

3. Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий                                                                      О.Є.Медуниця

Суддя                                                                                Л.Л. Лазненко

Суддя                                                                                Д.Ю. Перлов