Постанова

від 30.01.2013 по справі 2-а/1970/4258/12

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а/1970/4258/12

"30" січня 2013 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Осташа А.В.

при секретарі Твердохліб Н.В.

за участю:

представника позивача Козак Н.В.

представника відповідача Рацина Р.Р.

свідка ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі справу за адміністративним позовом спільного малого підприємства «Сателіт» до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22 серпня 2012 року №0000722210, суд -

ВСТАНОВИВ :

Спільне мале підприємство «Сателіт» (надалі - позивач, СМП «Сателіт») звернулося до суду з адміністративним позовом до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби (надалі - відповідач, ТОДПІ) про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22 серпня 2012 року №0000722210.

Позивач в обґрунтування своїх вимог посилається на те, що відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Спільного малого підприємства «Сателіт» (код за ЄДРПОУ 14028829), щодо документального підтвердження господарських відносин з контрагентом, з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку особи та дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2011 року по 30.09.2011 року по взаєморозрахунках з ТОВ «Комплектспецтрейдмарк» (код ЄДРПОУ 35023063), в ході якої було виявлено порушення п.198.1, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями . На підставі акту даної перевірки №2778/22-10/14028829 від 07.08.2012 року Тернопільською ОДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення від 22 серпня 2012 року №0000722210, в якому, у зв'язку з виявленими порушеннями, позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 11544,75 грн., з яких: 9240,00 грн. - основний платіж та 2304,75 грн. - штрафні санкції. Позивач не погоджується з винесеним податковим повідомленням-рішенням, вважає його прийнятими з порушенням норм чинного законодавства та просить скасувати.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з мотивів, викладених у позовній заяві та просила позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав проти його задоволення заперечив, подавши письмові заперечення та пояснивши, що оскаржуване податкове повідомлення -рішення є законним, оскільки в ході проведення перевірки було виявлено порушення з боку позивача п.198.1, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI, із змінами та доповненнями, а саме: податкові накладні оформленні з порушенням вимог статті 201 Податкового кодексу - відсутній код товару згідно з УКТ ЗЕД, так як даний товар є імпортований на територію України. Крім цього, для перевірки надано видаткові накладні від 30.08.11р. за №РН-700 та 27.07.11р. за №РН-612, де ТОВ «Комплектспецтрейдмарк» - постачальник (місцезнаходження - м. Бориспіль, вул.Київський шлях, 84, оф. 10), а СМП «Сателіт» - одержувач, товар - «Машина посудомоечная GS 50 DDE - 1шт.; Смягчитель воды DVA 8 - 1 шт.; Печь конвекционная A8/4U - 1 шт.; Овощерезка CL 03 - 1 шт.; Шкаф холодильный S1400 (с агр.;) - 1 шт.», загальна сума операції - 55439,44 грн. (в т.ч. ПДВ 9239,91 грн.). Підпис і прізвище особи, яка склала видаткову накладну - Путілін В.О. (від ТОВ «Комплектспецтрейдмарк») і підпис від СМП «Сателіт» - отримав(ла) підпис без ідентифікації особи та довіреності (номер та дата). До видаткової накладної від 30.08.2011р. за №700 надано товаротранспортну накладну від 30.08.2011 р., до видаткової накладної від 27.07.2011р. за №612 надано товаротранспортну накладну №б/н від 27.07.2011р. Отже, вищезазначені документи не оформленні належним чином, а саме - не зазначені реквізити: «автопідприємство», «довіреність № від», «найменування вантажу». А також, згідно інформації отриманої від Бориспільської ОДПІ - акту документальної невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Комплектспецтрейдмарк» з питань достовірності визначення показників декларації з податку на додану вартість за період липень - вересень 2011 року №780/7/23-2/35023063 від 23.11.2011 року - взаємовідносини (фінансово - господарські операції) між СМП «Сателіт» та ТОВ «Комплектспецтрейдмарк» за період з 01.07.2011р. по 30.09.2011р. визнано такими, що не відбулись. Стан платника ТОВ «Комплектспецтрейдмарк» - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням. Відтак, проведеною перевіркою встановлено, що порушивши п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, позивачем завищено податковий кредит по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) та занижено суму податку на 9240,00 грн., в т.ч.: за липень 2011року в сумі 2376,00 грн., за серпень 2011 року в сумі 4167,00 грн. та за вересень 2011 року в сумі 2697,00 грн.

Крім цього, в судовому засіданні було допитано свідка - ОСОБА_3 - головного державного податкового ревізора - інспектора, який проводив вищезазначену перевірку. Свідок підтвердив доводи представника відповідача про те, що в ході проведення перевірки було встановлено порушення спільним малим підприємством «Сателіт» п.198.1, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, оцінивши зібрані по справі докази та дослідивши норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Тернопільською об'єднаною державною податковою інспекцією Тернопільської області Державної податкової служби було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Спільного малого підприємства «Сателіт» (код за ЄДРПОУ 14028829), щодо документального підтвердження господарських відносин з контрагентом, з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку особи та дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2011 року по 30.09.2011 року по взаєморозрахунках з ТОВ «Комплектспецтрейдмарк» (код ЄДРПОУ 35023063) про результати якої складено акт №2778/22-10/14028829 від 07.08.2012 року (а.с.6-14) (надалі - акт перевірки).

Даною документальною перевіркою встановлено порушення позивачем п.198.1, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI, із змінами та доповненнями, по взаємовідносинах з ТОВ «Комплектспецтрейдмарк», чим завищено суму податкового кредиту і, як наслідок, занижено податок на додану вартість за липень - вересень 2011 року на суму 9240,00 грн..

Предметом даної перевірки був Договір №1/41 від 16.11.2010 року поставки торгово - технічного обладнання для підприємств торгівлі та громадського харчування, укладений в місті Києві між постачальником - ТОВ «Комплектспецтрейдмарк», в особі директора Путіліна В.О., та покупцем - спільне мале підприємство «Сателіт», в особі директора Дячинського І.М..

На виконання вимог договору №1/41 від 16.11.2010 року, для підтвердження факту взаємовідносин між суб'єктами, для перевірки надано видаткові накладні від 30.08.11р. за №РН-0000700 та 27.07.11р. за №РН-0000612, де ТОВ «Комплектспецтрейдмарк» - постачальник (місцезнаходження - м. Бориспіль, вул.Київський шлях, 84, оф. 10), а СМП «Сателіт» - одержувач, товар - «Машина посудомоечная GS 50 DDE - 1шт.; Смягчитель воды DVA 8 - 1 шт.; Печь конвекционная A8/4U - 1 шт.; Овощерезка CL 03 - 1 шт.; Шкаф холодильный S1400 (с агр.;) - 1 шт.», загальна сума операції - 55439,44 грн. (в т.ч. ПДВ 9239,91 грн.).

На виконання вимог договору №1/41 від 16.11.2010 року, для підтвердження факту транспортування, для перевірки надано належним чином завірені копії товаротранспортних накладних, а саме: до видаткової накладної від 30.08.2011р. за №700 надано товаротранспортну накладну №б/н від 30.08.2011 р.; до видаткової накладної від 27.07.2011р. за №612 надано товаротранспортну накладну №б/н від 27.07.2011р. На думку відповідача, дані документи не оформлені належним чином, а саме не зазначені реквізити: «автопідприємство», «зданий вантаж за справною пломбою тарою та пакуванням, для перевезення здав, прийняв водій - експедитор», «довіреність № від», «рух пального літрів», «час прибуття (вибуття)», «кількість годин», «найменування вантажу, кількість їздок з вантажем, відстань, перевести тонн» та інше.

На підставі представлених документів, відображених у акті перевірки відповідач прийшов до висновку про те, що спільним малим підприємством «Сателіт» завищено податковий кредит по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) та занижено суму податку на 9240,00 грн., в т.ч.: за липень 2011року в сумі 2376,00 грн., за серпень 2011 року в сумі 4167,00 грн. та за вересень 2011 року в сумі 2697,00 грн..

У зв'язку з виявленими порушеннями, на підставі акту перевірки №2778/22-10/14028829 від 07.08.2012 року, Тернопільською ОДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення №0000722210 від 22 серпня 2012 року (а.с.5), в якому позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 11544,75 грн., з яких: 9240,00 грн. - основний платіж та 2304,75 грн. - штрафні санкції.

Згідно ч.1. п.44.1. ст.44 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі - Податковий кодекс) - для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-XIV встановлено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч.1. ст.638 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року №435-IV - договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади, місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Суд не приймає до уваги пояснення представника відповідача та свідка ОСОБА_3 з приводу того, що перевіркою не встановлено, а підприємством не доведено реальність поставки товару та використання у господарській діяльності СМП «Сателіт». З такими твердженнями суд не погоджується, оскільки поставка товару підтверджується долученими до матеріалів справи представником позивача первинними бухгалтерськими документами, а саме: видатковими накладними (а.с. 15, 40, 42), товарно-транспортними накладними (а.с.48, 49). Перерахування коштів за поставлене обладнання підтверджується банківськими виписками (а.с.45-47).

Порушень в оформленні податкової накладної судом не встановлено, зауваження до її змісту та форми відсутні.

Матеріали справи свідчать про те, що перевезення придбаного у ТОВ «Комплектспецтрейдмарк» товару здійснювалось власним транспортом СМП «Сателіт».

В ході судового розгляду справи встановлено, що у подальшому позивач використав придбаний у ТОВ «Комплектспецтрейдмарк» товар у своїй господарській діяльності, а саме: для реалізації ТОВ «Санаторій «Барвінок» та ПрАТ «Тернопільський молокозавод», що підтверджується видатковими накладними (а.с.50, 52), та копіями довіреностей на отримання товару (а.с.51, 53).

Таким чином, реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Комплектспецтрейдмарк» підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, товар використаний у господарській діяльності позивача - для подальшої реалізації.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Із системного аналізу вказаних правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Матеріали справи свідчать, що позивачем на підставі податкових накладних: 1) від 17.07.2011 року № 69 на загальну суму 14 258 грн. 48 коп., в т.ч. ПДВ - 2 376 грн. 41 коп., виписаної ТОВ «Комплектспецтрейдмарк», включено до складу податкового кредиту до податкової декларації з ПДВ за липень 2011 року суму ПДВ - 2 376 грн. 41 коп.; 2) від 10.08.2011 року №48 на загальну суму 25 000 грн., в т.ч. ПДВ - 4 166, 66 грн. - включено до складу податкового кредиту до податкової декларації з ПДВ за серпень 2011 року суму ПДВ - 4 166, 66 грн.; 3) від 30.08.2011 року №74 на загальну суму 16 180 грн. 96 коп, в т.ч. ПДВ - 2 696, 83 грн. - включено до складу податкового кредиту до податкової декларації з ПДВ за вересень 2011 року суму ПДВ - 2 696, 83 грн.

Як встановлено судом вище, реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Комплектспецтрейдмарк» підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, товар використаний у господарській діяльності позивача.

З огляду на зазначене, податковий кредит позивачем сформовано на підставі, виписаних ТОВ «Комплектспецтрейдмарк» податкових накладних, отриманих в ході виконання господарських операцій, підтверджених належними первинними документами, що ґрунтується на вимогах Податкового кодексу України.

Суд враховує, що відповідно до пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Пунктом 184.1 статті 184 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Із матеріалів справи вбачається, що на момент здійснення господарських операцій та складення податкової накладної, ТОВ «Комплектспецтрейдмарк» мало свідоцтво платника податку на додану вартість, яке не було анульовано.

Таким чином, оскільки ТОВ «Комплектспецтрейдмарк» на момент виникнення спірних правовідносин було зареєстроване як платник ПДВ у встановленому кодексом порядку, тому формування позивачем податкового кредиту від цього підприємства є правомірним.

Суд зазначає, що позивач виконав усі необхідні умови, передбачені Податковим кодексом України, які надають йому правові підстави для нарахування податкового кредиту.

Враховуючи той факт, що у позивача на момент проведення перевірки була в наявності податкова накладна та інші первинні документи, які підтверджують факт поставки торгово - технічного обладнання ТОВ «Комплектспецтрейдмарк» на користь позивача, суд вважає, що податковий орган помилково прийшов до висновку про порушення СМП «Сателіт» п.198.1 п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI, із змінами та доповненнями, по взаємовідносинах з ТОВ «Комплектспецтрейдмарк», і що позивачем занижено суму податку на додану вартість за липень - вересень 2011 року на 11544,75 грн. грн.

Тому,на думку суду, донарахування податкового зобов'язання та штрафних санкцій позивачу з податку на додану вартість є незаконним.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення №0000722210 від 22 серпня 2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 11544,75 грн., з яких: 9240,00 грн. - основний платіж та 2304,75 грн. - штрафні санкції, прийняте на підставі Акту перевірки №2778/22-10/14028829 від 07.08.2012 року - підлягає скасуванню.

Відповідно до ст.104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

Згідно ст.69 КАС доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. При цьому належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, не спростовані належним чином відповідачем, а отже підлягають до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до ст.94 КАС України судові витрати понесені позивачем підлягають відшкодуванню з державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 94, 158-167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби №0000722210 від 22 серпня 2012 року, яким спільному малому підприємству «Сателіт» збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 11 544,75 грн.

Повернути з Державного бюджету України в користь спільного малого підприємства «Сателіт» (вул.Об'їзна, 12/26/40, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 14028829) 115,45 грн. (сто п'ятнадцять гривень 45 копійок) судових витрат.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 2 лютого 2013 року.

Головуючий суддя Осташ А. В.

копія вірна

Суддя Осташ А. В.