Рішення

від 02.02.2009 по справі 6/9

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/9

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

02.02.09 р.                                                                                                       Справа № 6/9                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді _Подколзіної Л.Д.

При секретарі  Настич Л.Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгово-транспортна компанія „АлТранс” м.Донецьк

до відповідача: Приватного підприємства „Фирма ГУТ” Першотравневий район, с.Іллічівське, Донецької області

третьої особи

про стягнення  144 391грн. 13коп.      

за участю

прокурора

представників сторін:

від позивача – Мозгова І.В. -  представник по довіреності №1 від 29.01.2009р.

від відповідача – Єня Г.А. - представник по довіреності  №3/11 від 02.02.2009р.                            

від третьої особи

СУТЬ СПОРУ:

          Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Торгово-транспортна компанія „АлТранс” м.Донецьк, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Приватного підприємства „Фирма ГУТ” Першотравневий район, с.Іллічівське, Донецької області основного боргу за поставлений товар у сумі 110  000грн., пені у сумі 25 742грн. 25коп., 3% річних у сумі 2 109грн. 45коп., інфляційних у сумі 6 539грн. 43коп. відповідно договору №15/03АГ купівлі-продажу від 15.03.2008р. (Усього 144 391грн. 13коп.)      

          У процесі слухання справи позивач звернувся до суду з заявою про зменшення позовних вимог відповідно ст.22 ГПК України, в якій здійснив перерахунок пені відповідно до ст.3 ЗУ „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань”. Тому просить суд стягнути з відповідача основний борг за поставлений товар у сумі 110 000грн., пеню у сумі 17 922грн. 57коп., 3% річних у сумі 2 109грн. 45коп., інфляційні у сумі 6 539грн. 43коп. (Усього 136 571грн. 45коп.) Суд приймає до уваги дану заяву та розглядає справу по суті.

         Відповідач у відзиві на позовну заяву від 02.02.2009р. факт наявності заборгованості у сумі 110 000грн. визнав у повному обсязі, а також не заперечував проти нарахування 3% річних у сумі 2 109грн. 45коп., інфляційних у сумі 6 539грн. 43коп.  Але відповідач не згоден з розрахунком пені, оскільки згідно п.6 ст.231ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов”язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами.

          Розглянувши матеріали справи та вислухавши представників сторін, суд -

в с т а н о в и в :

         15 березня 2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Торгово-транспортна компанія „АлТранс” м.Донецьк та Приватним підприємством „Фирма ГУТ” Першотравневий район, с.Іллічівське, Донецької області був укладений договір №15/03АГ купівлі-продажу, згідно умов якого позивач (далі по тексту-продавець) взяв на себе зобов”язання передати у власність відповідача товар, а відповідач (далі по тексту-покупець) зобов”язався прийняти цей товар та оплатити його вартість відповідно з умовами даного договору.

          Специфікаціями №1 від 15.03.2008р., №2 від 15.05.2008р., №3 від 01.06.2008р. до договору №15/03АГ купівлі-продажу від 15.03.2008р. сторони визначили найменування продукції, кількість, ціну без ПДВ в грн., доставку, загальну суму без ПДВ.

                    Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

          Позивач посилається на виконання своїх договірних зобов'язань, де він у виконання умов укладеного договору, у період з 21.03.2008р. по 14.06.2008р. включно по накладним №28 від 21.03.2008р.,№52 від 06.04.2008р., №140 від 15.05.2008р., №208 від 09.06.2008р., №226 від 14.06.2008р. здійснив поставку щебеню гранітного фр.5-20мм у кількості 4 000тн. та піску у кількості 1 000тн. у адресу відповідача на загальну суму 165 654грн. 13коп. та виставив для сплати рахунки-фактуру №28 від 24.03.2008р., №52 від 06.04.2008р., №140 від 15.05.2008р., №208 від 09.06.2008р., №226 від 14.06.2008р.  на загальну суму поставки. У підтвердження заявлених вимог позивач представив суду докази  поставки товару, а саме:  накладні по яким відповідач отримав товар, рахунки та переконав суд у факті поставки щебеню гранітного, піску у адресу Приватного підприємства „Фирма ГУТ” Першотравневий район, с.Іллічівське, Донецької області.

Пунктами 2.2, 2.3 договору №15/03АГ купівлі-продажу від 15.03.2008р. сторони встановили, що розрахунки за поставлений товар здійснюються відповідачем шляхом перерахування грошових  коштів на поточний рахунок позивача відповідно рахунку-фактури з відстроченням платежу 15 календарних днів.

          Як пояснив позивач у судовому засіданні рахунки були надані відповідачу відповідно п.2.2 укладеного договору. Як вбачається з банківських виписок  Відкритого акціонерного товариства „Райфайзен Банк Аваль” Донецької обласної дирекції відповідач здійснював часткову оплату боргу за отриманий по договору купівлі-продажу товар згідно рахунків, про що свідчить посилання відповідача у призначенні платежу. Тому, суд вважає, що здійснення оплати товару відповідачем на підставі рахунків є доказом того факту, що він їх отримував від позивача. Крім того, відповідач у відзиві на позовну заяву підтвердив отримання ним рахунків від позивача. Але відповідач договірні зобов'язання перед позивачем виконав частково, у сумі 55 654грн. 13коп., про що свідчать банківські виписки. В  результаті чого у Приватного підприємства „Фирма ГУТ” Першотравневий район, с.Іллічівське, Донецької області перед позивачем виник борг у сумі 110 000грн.,  який до теперішнього часу ним не погашений.  

         Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання  повинні виконуватися  належним чином та у встановлений  строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобов'язань згідно до вказівок закону, договору, не допускається.  (ст.525 ЦК України).

         Однак, відповідач всупереч вимогам ст.526 ЦК України  свої зобов'язання   по оплаті  поставленого товару своєчасно  не виконав.

Пунктом  4.2  договору №15/03АГ купівлі-продажу від 15.03.2008р. сторони  передбачили, що у випадку порушення строку оплати, передбаченого п.2.3 даного договору, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,1% від суми несвоєчасно перерахованих грошових коштів за кожен день прострочення платежу.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання  зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

          Згідно ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення виконання. Оскільки відповідач порушив умови договору №15/03АГ купівлі-продажу від 15.03.2008р. і своєчасно не розрахувався за товар, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення пені у сумі 17 922грн. 57коп.,   обгрунтованими та підлягаючими задоволенню.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідно вказаної статті закону відповідачу нараховані 3% річних у сумі 2 109грн. 45коп., інфляційні у сумі 6 539грн. 43коп., які також  підлягають стягненню у повному обсязі.

         Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Оскільки  відповідачем   до теперішнього часу поставлений позивачем товар не оплачений, то суд вважає вимоги позивача  обґрунтованими  та підлягаючими задоволенню повністю.  

Витрати по сплаті держмита та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, пропорційно стягнутої суми, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 525, 526, 546, 549, 625 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 82, 84, 85  ГПК  України, суд –

                                                            В И Р І Ш И В  :

          Позовні вимоги  Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгово-транспортна компанія „АлТранс” м.Донецьк до Приватного підприємства „Фирма ГУТ” Першотравневий район, с.Іллічівське, Донецької області про стягнення  136 571грн. 45коп. задовольнити   повністю.

Стягнути з Приватного підприємства „Фирма ГУТ” (87440 с.Іллічівське, Донецької області, Першотравневий район, вул.Спортивна,5, ЄДРПОУ 33361359, п/р 2600078796 в ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” м.Київ, МФО 380805) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгово-транспортна компанія „АлТранс” (83062 м.Донецьк, вул.Куйбишева,15а/17, ЄДРПОУ 35292565, ІНН352925605653, св-во.№100056596, п/р 26000109376000 в ДОД ВАТ „Райфайзен Банк Аваль”, МФО 335076) основний борг за поставлений товар у сумі 110  000грн., пеню у сумі 17 922грн. 57коп., 3% річних у сумі 2 109грн. 45коп., інфляційні у сумі 6 539грн. 43коп., витрати по сплаті держмита у сумі  1 365грн. 71коп. та  витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118грн.

Рішення   було оголошено  у судовому засіданні    02.02.2009р.

       Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

          Видати наказ після набрання рішення законної сили.

               Суддя