ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 березня 2011 р. Справа № 2а-2644/10/0470 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Потолової Г.В.
при секретарі - Тимцунік Ю.В.
за участю: представника позивача - Федоренко О.Г.
представника відповідача - Гармаш Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТР-СВ» до Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «АТР-СВ» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання протиправними дій ДПІ у м.Дніпродзержинську щодо невизнання декларації з податку на прибуток підприємств за 1 півріччя 2009 року, як податкову звітність ТОВ «АТР-СВ», визнання дійсною та поданою без порушень і помилок зазначену декларацію та зобов'язання ДПІ у м.Дніпродзержинську прийняти декларацію з податку на прибуток підприємств за 1 півріччя 2009 року, як податкову звітність ТОВ «АТР-СВ» до обліку.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просить суд задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечує проти задоволення позову, письмові заперечення долучені до матеріалів справи.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, виходить з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «АТР-СВ» (код ЄДРПОУ 34303942), зареєстроване Виконавчим комітетом Дніпродзержинської міської ради від 09.02.2009р. (а.с.12).
Позивач перебуває на податковому обліку в ДПІ у м.Дніпродзержинську, що підтверджено матеріалами справи.
Крім того, на підставі свідоцтва позивач зареєстрований як платник податків на додану вартість в державній податковій інспекції у м.Дніпродзержинську.
Отже, позивач належним чином зареєстрований, як юридична особа, а тому на нього поширюється дія законів та інших нормативно-правових актів, які регулюють здійснення підприємницької діяльності в Україні.
Так, платником податків ТОВ «АТР-СВ» до ДПІ в м.Дніпродзержинську поштовим відправленням надіслана податкова декларація з податку на прибуток підприємства за півріччя 2009 року від 10.07.2009р. №б/н, в якій самостійно визначена сума податкового зобов'язання (відмітка про одержання, штам ДПІ дата, вхідний № - відсутні).
04.08.2009р. листом №23370/10/28-218 фахівцями податкового органу ТОВ «АТР-СВ» повідомлено, що звітна декларація з податку на прибуток підприємства за 1 півріччя 2009 р., не визнана як податкова звітність, уз в'язку з тим, що вона заповнена з порушенням вимог розділу 1 та розділу 3 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на прибуток затвердженого наказом ДПА України від 29.03.2003р. № 143 Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємств та порядку її складання» (у редакції наказу ДПА України від 12.10.2005р. № 448), зареєстрованого в Міністерстві України 08.04.2003р. за № 271/7592 (а.с.6).
У зв'язку з чим, позивач вважає дії ДПІ м.Дніпродзержинська такими, що суперечать чинному законодавству України і порушують його права та інтереси, а тому звернувся за їх захистом до суду.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що у повідомленні ДПІ у м.Дніпроджержинську відсутні будь-які вказівки про те, що саме заповнено не вірно. Декларацію з податку на прибуток підприємства за 1 півріччя 2009 р. ДПІ м.Дніпродзержинська отримало поштою у встановлені законодавство строки та не була повернута підприємству, тобто відповідала вимогам розділу 1 та розділу 3 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на прибуток затвердженого наказом ДПА України від 29.03.2003р. № 143 Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємств та порядку її складання» (у редакції наказу ДПА України від 12.10.2005р. № 448), зареєстрованого в міністерстві України 08.04.2003р. за № 271/7592.
Позивач посилається на те, що Закон України «Про державну податкову службу в Україні» серед повноважень органів податкової служби і її посадових осіб не передбачає права на не визнання декларацій з податку на прибуток підприємства як податкової звітності у зв'язку із порушенням вимог їх заповнення.
Отже, позивач звертає увагу на те, що мотивація в листі відповідача від 04.08.2009р. №23370/10/28-218 є безпідставною та такою, що не випливає з норм права, та як наслідок, відсутні підстави для невизнання декларації з податку на прибуток підприємства за 1 півріччя 2009 р.
Таким чином, на думку позивача слід визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську щодо невизнання декларації з податку на прибуток підприємства за 1 півріччя 2009 р. позивача, визнати дійсною та поданою без порушень і помилок декларацію з податку на прибуток за 1 півріччя 2009 р. Товариства з обмеженою відповідальністю «АТР-СВ», а також зобов'язати відповідача прийняти декларацію з податку на прибуток за 1 півріччя 2009 р., як податкову звітність ТОВ «АТР-СВ» до обліку
В обґрунтування своїх заперечень проти позову, відповідач вказує, що декларація з податку на прибуток ТОВ «АТР-СВ» за І півріччя 2009 року надійшла до ДПІ у м.Дніпродзержинську поштою.
Відповідач вказує, що зазначена декларація позивача не визнана як податкова звітність та має статус «до відома» у зв'язку з тим , що вона заповнена всупереч правилам з огляду на наступне.
Згідно розділу 1 та розділу 3 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на прибуток, затвердженого Наказом ДПА України 29.03.2003 №143 «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємств та порядку її складання», (у редакції наказу від 12.10.2005р. №448) зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 08.04.2003 р. №271/7592 (зі змінами та доповненнями) (далі - Порядок), декларація з податку на прибуток розраховується за правилами, установленими п.11.1 ст.11 і п.16.4 ст.16 Закону N 334.
Відповідно п.1.6 розділу 1 Порядку, «У декларації зазначаються усі передбачені в ній показники. Якщо будь-який рядок декларації не заповнюється через відсутність операції (суми), то такий рядок прокреслюється, крім випадків, прямо визначених у декларації».
В порушення цього пункту підприємством у Декларації в рядку 11.2 за пільговою ставкою не поставлено прочерк перед %.
Згідно п.1.7 розділу 1 Порядку «Декларація заповнюється таким чином, що забезпечує вільне читання тексту (цифр) та збереження цих записів протягом установленого терміну зберігання звітності (друкованим способом, чорнильними або кульковими ручками у синьому або чорному кольорі). Заповнення олівцем не дозволяється.
У декларації не повинно бути підчисток, помарок, виправлень та дописок і закреслень (крім передбачених формою декларації). У декларації не повинні міститися текст або цифри, які неможливо прочитати внаслідок пошкодження аркушів, їх потертості, залиття чорнилом чи іншою рідиною».
Відповідач зазначає, що в порушення п.1.7 розділу 1 Порядку позивачем дописано кульковою ручкою у синьому кольорі поштовий індекс підприємства (51901) та телефон (0679581879), а також головний бухгалтер - не передб., в той час як декларація заповнена друкованим способом.
Згідно п.3.1 розділу 3 Порядку Декларація складається із заголовної та двох основних частин і десяти додатків , з яких сім (К1-К7) подаються щокварталу , у тому числі за рік , а три (Р1-РЗ) подаються виключно за рік. Додаток К1 складається з двох частин - К1/1 та К1/2.Частина К1/2 заповнюється платниками податку, які нараховують амортизаційні відрахування на суму витрат , пов'язаних із видобутком корисних копалин . У разі , якщо окремі рядки декларації не заповнюються через відсутність відповідних операцій , платники податку не подають податковому органу передбачені відповідним рядком декларацію додатки . В порушення вимог вищевказаного пункту підприємство надало Декларацію , ту що не відповідає формі , яку затверджено наказом ДПАУ від 23 березня 2003р. №143 (зі змінами, згідно з наказом ДПАУ від 10.12.2003р. №5893, від 20.10.2005р.№448), а саме:
- в колонці «Показники» (рядок 04.11 РЗ) 85% витрат від вартості товарів (робіт, послуг), придбаних у офшорних нерезидентів, в Декларації наданій підприємством відсутнє слово «нерезидентів»,
- на зворотній стороні Декларації де надруковано : «До декларації додаються (потрібне позначити) надруковано Р4, що не передбачає затверджена форма Декларації.
Відповідно до абзацу «з» п.п.4.4.2, п.4.4 ст.4 Закону України від 21.12.2000р.№ 2181-III форми обов'язкової звітності (податкової декларації чи податкові розрахунки), визначені центральним органом контролюючого органу, повинні відповідати нормам та змісту відповідного податку, збору (обов'язкового платежу). Платник податків має право подати податковий звіт за іншою формою, якщо він вважає, що форма податкової звітності, визначена центральним органом контролюючого органу, збільшує або зменшує його податкові зобов'язання, всупереч нормам закону з такого податку, збору. Такий звіт за іншою формою подається із поясненням мотивів його складання. До декларації пояснення не надано.
Станом на 11.08.2010р. згідно даних АІС РПП ТОВ «АТР-СВ» знаходиться у « 0» стані - «основний платник».
Отже, відповідач посилається на законодавчі підстави своїх дій, діяльність в межах закону та наданих повноважень, у зв'язку з чим просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити.
Дослідивши матеріали справи та надані у судовому засіданні докази, суд виходить з наступного.
Відповідно до п.1 Прикінцевих положень Податкового кодексу України, цей Кодекс набирав чинності з 1 січня 2011 року.
Пунктом 2 Кодексу визнано такими, що втратили чинність з 1 січня 2011 року, зокрема Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до ст.58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Таким чином, з урахуванням статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, при прийнятті рішення судом застосовуються норми законів, що діяли на момент виникнення правовідносин.
Згідно п.п.4.1.2 п.4.1 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами державними цільовими фондами" прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.
Якщо службова (посадова) особа контролюючого органу порушує норми абзацу першого цього підпункту, платник податків зобов'язаний до закінчення граничного строку подання декларації надіслати таку декларацію поштою з описом вкладеного та повідомленням про вручення, до якої долучається заява на ім'я керівника відповідного контролюючого органу, складена у довільній формі, із зазначенням прізвища службової (посадової) особи, яка відмовилася прийняти декларацію, та/або із зазначенням дати такої відмови. При цьому декларація вважається поданою в момент її вручення пошті, а граничний десятиденний строк, встановлений для поштових відправлень підпунктом 4.1.7, не застосовується.
Платник податків може також оскаржити дії службової (посадової) особи контролюючого органу з відмови у прийнятті податкової декларації у судовому порядку.
Незалежно від наявності відмови у прийнятті податкової декларації платник податків зобов'язаний погасити податкове зобов'язання, самостійно визначене ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених пунктом 5.3 статті 5 цього Закону.
Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.
Пп.4.3 наказу ДПА України від 30.05.1997р. № 166, у редакції Наказу ДПА України від 15.06.2005р., передбачено, що податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому разі, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією (письмове звернення надсилається поштою з повідомленням про його вручення) надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження
З огляду на викладені вище норми законодавства, податковий орган вправі не визнати як податкову звітність податкову декларацію: при не зазначенні в ній обов'язкових реквізитів, не підписанні її відповідними посадовими особами та не скріпленні печаткою підприємства.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Стаття 19 Конституції України, зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як вбачається з матеріалів справи, декларація з податку на прибуток підприємства за 1 півріччя 2009 р. відповідає вказаним у переліку ознакам: зазначені обов'язкові реквізити, підписано відповідною посадовою особою підприємства (директором), скріплена печаткою платника податків. Доказів того, що в податковий орган позивачем подану іншу звітність, аніж долучена до матеріалів справи, наданих на виконання ч.2 ст.71 КАС України, матеріали справи не містять.
Посилання відповідача на відсутність у декларації прочерку перед %, дописування кульковою ручкою у синьому кольорі поштового індексу підприємства, номеру телефону, позначки про відсутність головного бухгалтера, відсутність слова «нерезидентів», наявність друкованої позначки «Р4» судом не приймається до уваги, оскільки такі підстави не наведені в листі, надісланому позивачу, внаслідок чого, позивач був позбавлений податковим органом права на надання нової декларації з виправленими показниками.
Щодо позовної вимоги про визнання дійсною та поданою без порушень і помилок декларації з податку на прибуток за 1 півріччя 2009 р. Товариства з обмеженою відповідальністю «АТР-СВ», суд зазначає, що не може своїм рішенням підмінювати рішення (компетенцію) державного органу (суб'єкта владних повноважень), який наділений, згідно діючого законодавства України, відповідними правами та обов'язками.
Отже, у задоволенні зазначеної вимоги належить відмовити.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Приймаючи до уваги викладене, враховуючи протиправність дій та рішення відповідача, а також те, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій та їх відповідність нормам діючого законодавства України, відповідних доказів суду не надано, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню частково.
Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України повернути з Державного бюджету позивачу - Товариству з обмеженою відповідальністю «АТР-СВ» судові витрати у розмірі 1грн.70коп., сплачені квитанцією №1085 від 15.02.2010р.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 86, 94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АТР-СВ» до Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську щодо невизнання декларації з податку на прибуток підприємства за 1 півріччя 2009 р. Товариства з обмеженою відповідальністю «АТР-СВ».
Зобов'язати Державну податкову інспекцію у м.Дніпродзержинську прийняти декларацію з податку на прибуток підприємства за 1 півріччя 2009 р. як податкову звітність Товариства з обмеженою відповідальністю «АТР-СВ» до обліку.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АТР-СВ» (51901, м.Дніпродзержинськ, вул.Колєусівська, 20-11) 1грн.70коп. (одна грн. 70коп.) судового збору.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.
Текст постанови у повному обсязі виготовлений 04.03.2011 р.
Суддя Г.В. Потолова
.
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 03.03.2012 |
Оприлюднено | 06.02.2013 |
Номер документу | 29023346 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Потолова Ганна Володимирівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Потолова Ганна Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні