КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 листопада 2012 року 10:56 2а-4925/12/1070
м. Київ
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючий суддя - Журавель В.О., при секретарі судового засідання Маслакова І.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Тетіївської міжрайонної державної податкової інспекції в Київській області Державної податкової служби до Споживчого товариства «Любисток» про стягнення штрафних (фінансових) санкцій,
в с т а н о в и в:
До Київського окружного адміністративного суду звернулась Тетіївська міжрайонна державна податкова інспекція в Київській області Державної податкової служби (далі-позивач) з позовом до Споживчого товариства «Любисток» (далі-відповідач) про стягнення штрафних (фінансових) санкцій у сумі 8584000 грн. (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 20.11.2012).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем порушено вимоги Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні». До суб'єктів господарювання, які організовують і проводять на території України азартні ігри, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі вісім тисяч мінімальних заробітних плат з конфіскацією грального обладнання, а прибуток (дохід) від проведення такої азартної гри підлягає перерахуванню до Державного бюджету України. За порушення вимог законодавства до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції. Рішення про застосування фінансових санкцій відповідачем добровільно не виконано. Територіальні органи податкової інспекції в силу закону здійснюють функції з контролю за правильністю, повнотою нарахування і своєчасністю стягнення заборгованості, тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідачів сум вказаної заборгованості.
Сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду. У призначений день і час до суду прибув представник позивача. Представник відповідача до суду не прибув, надав заперечення проти позову, у його задоволенні просив відмовити.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, надав пояснення, аналогічні до викладених в позовній заяві.
Представник відповідача у запереченнях зазначає, що підставою звернення позивача до суду стало винесення Ставищенським районним судом вироку по кримінальній справі №1024/1044/12 від 22.06.2012 за обвинуваченням ОСОБА_1, голови Споживчого товариства «Любисток», у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України. Цим вироком фактично встановлено вину ОСОБА_1 та засуджено до покарання у вигляді штрафу у розмірі 10 тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян з конфіскацією грального обладнання. Відповідно до ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги є безпідставними, надуманими та такими, що не відповідають чинному законодавству.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам, суд встановив наступні обставини справи та правовідносини, які склалися між сторонами.
Споживче товариство «Любисток» є юридичною особою, зареєстрованою Ставищенською районною державною адміністрацією 05.07.2001, ідентифікаційний код 31345597, як платник податків перебуває на обліку в Ставищенському відділенні Тетіївської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області з 11.05.2005 за № 215.
Відповідно до довідки з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України основними видами діяльності є: роздрібна торгівля недержавних організацій, крім споживчої кооперації; громадське харчування недержавних організацій, крім споживчої кооперації; заготівля; оптова торгівля недержавних організацій, крім споживчої кооперації; ринкова торгівля.
Відповідно до реєстраційної картки суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи керівником Споживчого товариства «Любисток» є ОСОБА_1.
22 червня 2012 р. Ставищенським районним судом Київської області у кримінальній справі №1024/1044/12 за обвинуваченням ОСОБА_1, голови Споживчого товариства «Любисток», винесено вирок, яким ОСОБА_1 визнано винною у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України, і призначено покарання у виді штрафу у розмірі 10 тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян з конфіскацією грального обладнання. Згідно з вироком суду ОСОБА_1 вчинила цей злочин в період з 4 по 13 березня 2012 р. в смт.Ставище по вул. Радянській, буд.45, в приміщенні магазину-бару «Любисток», що орендується Споживчим товариством «Любисток». Речові докази по справі: 11 гральних автоматів та металеві ключі для входу в операційну систему ігрових автоматів в кількості 12 штук судом конфісковано.
2 листопада 2012 р. за вих. № 1/1024/51/12 начальнику Ставищенського відділення Тетіївської МДПІ направлено повідомлення, що вирок Ставищенського районного суду від 22.06.2012 року стосовно ОСОБА_1 набрав законної сили 10 липня 2012 року.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» гральний бізнес - діяльність, пов'язана з організацією, проведенням та наданням можливості доступу до азартних ігор у казино, на гральних автоматах, комп'ютерних симуляторах, у букмекерських конторах, в інтерактивних закладах, в електронному (віртуальному) казино незалежно від місця розташування сервера; азартна гра - будь-яка гра, обов'язковою умовою участі в якій є сплата гравцем грошей, у тому числі через систему електронних платежів, що дає змогу учаснику як отримати виграш (приз) у будь-якому вигляді, так і не отримати його залежно від випадковості.
Організаторами азартних ігор відповідно до п. 3 ст. 1 Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» є фізичні та юридичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють діяльність з організації і проведення азартних ігор з метою отримання прибутку.
Відповідно до ст. 3 вищевказаного Закону до суб'єктів господарювання, які організовують і проводять на території України азартні ігри, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі вісім тисяч мінімальних заробітних плат з конфіскацією грального обладнання, а прибуток (дохід) від проведення такої азартної гри підлягає перерахуванню до Державного бюджету України.
Застосування фінансових санкцій, зазначених у частині першій цієї статті, здійснюється за рішенням суду, ухваленим за позовом органів міліції та/або органів державної податкової служби.
Відповідно до ст. 110 Податкового кодексу України платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
На підставі ст. 112 Податкового кодексу України притягнення до фінансової відповідальності платників податків за порушення законів з питань оподаткування, іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не звільняє їх посадових осіб за наявності відповідних підстав від притягнення до адміністративної або кримінальної відповідальності.
На підставі п. 113.3 ст. 113 Податкового кодексу України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Застосування за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), не передбачених цим Кодексом та іншими законами України, не дозволяється.
Згідно з вимогами ст. 2 Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» в Україні забороняється гральний бізнес та участь в азартних іграх. При цьому, під гральним бізнесом розуміється діяльність з організації та проведення азартних ігор у казино, на гральних автоматах, у букмекерських конторах та в електронному (віртуальному) казино, що здійснюють організатори азартних ігор з метою отримання прибутку. Водночас, азартною грою вважається будь-яка гра, умовою участі в якій є внесення гравцем ставки, що дає змогу отримати виграш (приз), і результат якої повністю або частково залежить від випадковості.
Таким чином, ОСОБА_1, голова Споживчого товариства «Любисток», згідно з вироком суду є організатором азартних ігор і до цього товариства, як до суб'єкта господарювання, який організовує та проводить на території України азартні ігри, підлягає застосуванню фінансова санкція, передбачена ст. 3 Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні».
Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Суд визнає, що з урахуванням вищевказаного вироку суду від 22 червня 2012 р. у кримінальній справі №1024\1044\12, який набрав законної сили, факт та обставини вчинення злочину, зокрема організації та проведення азартних ігор керівником позивача у приміщенні, орендованому позивачем, відповідно до ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді цієї адміністративної справи не доказуються.
Суд відкидає твердження відповідача про те, що його всупереч нормі Конституції України (ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення) повторно притягують до юридичної відповідальності, оскільки зазначена норма Конституції України вказує на неможливість таких дій у разі притягнення до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Це означає, що притягнення особи за вчинене нею правопорушення до юридичної відповідальності різних видів не суперечить вказаному припису Конституції України. Крім того, суд зазначає, що відповідач є юридичною особою і до кримінальної відповідальності не притягувався. Натомість, до кримінальної відповідальності за вчинений злочин притягнуто фізичну особу - ОСОБА_1, яка є керівником відповідача.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Позивач надав суду докази, які підтверджують наявність підстав сплати відповідачем вказаних у позові фінансових санкцій та компетенцію позивача щодо звернення до суду для їх стягнення.
За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
п о с т а н о в и в:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з Споживчого товариства «Любисток» (09430, Київська область, Ставищенський район, с. Ясенівка, вул. Леніна, 27, ідентифікаційний код 31345597) до Державного бюджету України штрафні (фінансові) санкції у розмірі 8584000 (вісім мільйонів п'ятсот вісімдесят чотири тисячі) грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Журавель В.О.
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 24 листопада 2012 р.
Суд | Київський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 20.11.2012 |
Оприлюднено | 04.02.2013 |
Номер документу | 29023360 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський окружний адміністративний суд
Журавель В.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні