Постанова

від 22.08.2012 по справі 2а-2023/12/1070

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 серпня 2012 року 13:58 2а-2023/12/1070

м. Київ

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючий суддя Журавель В.О., при секретарі судового засідання Горбунова К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Ліра" до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Приватне підприємство «Ліра» (далі - позивач, підприємство) з позовом до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби (далі - відповідач, податковий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000412350 від 16.03.2012, яким застосовано суму штрафних фінансових санкцій у розмірі 73563,24 грн. (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 13.08.2012).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач вважає застосування до нього відповідачем штрафної санкції, передбаченої абз. 2 ст. 1 Указу Президента України від 12.06.1995 №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» (далі - Указ №436/95) неправомірним, а тому податкове повідомлення-рішення від 16.03.2012 № 0000412350 має бути визнане нечинним. Факти видачі позивачем готівкових коштів з каси директору підтверджені видатковими касовими ордерами та відображені в касовій книзі підприємства, які в повній мірі свідчать про відсутність перевищення ліміту каси за кожен день, що перевірявся. При цьому, не пізніше 2-х робочих днів від дня отримання грошових коштів під звіт, директор підприємства звітував за отриману під звіт готівку або повертав невикористані кошти до каси підприємства, що підтверджується прибутковими касовими ордерами, звітами про використання коштів, виданих під звіт та записами касової книги. Крім того, позивач зазначає, що складений відповідачем Акт фактичної перевірки від 01.03.2012 не містить номеру. В розрахунку понадлімітних залишків готівки в касі позивача зазначається, що він є додатком до акту перевірки від 01.03.2012 № 000086. При цьому, в податковому повідомленні-рішення від 16.03.2012 № 0000412350 зазначається, що порушення встановлено на підставі акта перевірки № 0275/1000/22/2411730 від 01.03.2012. Позивач стверджує, що ні Податковим кодексом України, ні законами України не встановлені фінансові (штрафні) санкції за перевищення господарюючими суб'єктами встановлених лімітів залишку готівки в касах. Указ Президента України від 12.06.1995 №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» не є законом України, а тому, відповідач, як орган державної влади, не мав права застосовувати передбачені цим Указом та не передбачені Податковим кодексом чи законами України фінансові (штрафні) санкції.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив, у позові просив суд відмовити з підстав, викладених у письмових запереченнях, в яких зазначає, що при проведенні перевірки позивача встановлено, що на видаткових касових ордерах підприємства відсутні підписи одержувача готівкових коштів, чим порушено п. 2.8, п. 2.9, п.3.5 постанови Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» (далі - Постанова №637). Таким чином, перевіркою встановлено факт наявності понадлімітних коштів на підприємстві на загальну суму 36781,62 грн. За перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касі відповідно до абз. 2 ст. 1 Указу Президента України від 12.06.1995 №436/95 застосовуються фінансові санкції у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки. Оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи та правовідносини, що склалися між сторонами.

Приватне підприємство «Ліра» зареєстроване як юридична особа 19.04.1996 виконавчим комітетом Ірпінської міської ради Київської області, код ЄДРПОУ 24211730, на податковому обліку перебуває в Ірпінській об'єднаній державній податковій інспекції Київської області Державної податкової служби.

1 березня 2012 р. працівниками ДПС у Київській області на підставі наказу від 29.02.2012 №51 проведено фактичну перевірку Приватного підприємства «Ліра» (код ЄДРПОУ 24211730), за результатами якої складено акт від 01.03.2012 на бланку суворої звітності №000086. Цей акт зареєстровано в ДПС Київської області в журналі реєстрації актів під номером 0275/1000/22/24211730 (далі - Акт перевірки) та надісланий до Ірпінської ОДПІ для розгляду та прийняття рішення згідно з чинним законодавством (вх.№163/8 від 13.03.2012). Від підписання Акту перевірки позивач відмовився, оскільки вважав його незаконним, про що складено акт №4 про відмову від підписання матеріалів перевірки.

Відповідно до Акта перевірки під час контрольного заходу працівниками податкового органу зафіксовано, що на видаткових касових ордерах підприємства №335 від 23.12.2011 на суму 6000 грн., №11 від 14.01.2012 на суму 4000 грн., №12 від 16.01.2012 на суму 4000 грн., ВКО №13 від 17.01.2012 на суму 6000 грн., №14 від 18.01.2012 на суму 6000 грн., №15 від 19.01.2012 на суму 6000 грн., №16 від 20.01.2012р. на суму 7000 грн., №17 від 21.01.2012 на суму 7000 грн., №31 від 06.02.2012 на суму 10000 грн., №33 від 07.02.2012 на суму 5750,40 грн. відсутні підписи одержувача готівкових коштів, яким є директор цього підприємства, чим порушено п. 2.8, п. 2.9, п. 3.5 постанови Правління НБУ від 15.12.2004 №637. Таким чином, перевіркою встановлено факт понадлімітних коштів на підприємстві на загальну суму 36781,62 грн.

На підставі Акта перевірки відповідачем за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касі відповідно до абз. 2 ст. 1 Указу Президента України від 12.06.1995 №436/95 прийнято податкове повідомлення-рішення №0000412350 від 16.03.2012, яким стосовно позивача застосовано фінансові санкції у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки в розмірі 73563,24 грн. (36781,62 грн. х 2 = 73563,24 грн.).

Не погоджуючись із нарахованими штрафними санкціями та вважаючи рішення відповідача протиправним, позивач звернувся з позовом до суду.

Відповідно до видаткових касових ордерів (а.с. 19-38) вбачається, що вони містять підписи касира та головного бухгалтера, проте підписи одержувача готівки відсутні. Кошти згідно з вказаними видатковими касовими ордерами було видано директору підприємства ОСОБА_2 під звіт.

Згідно з прибутковими касовими ордерами (а.с. 39-48) та звітами про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт від 07.02.2012 №30, від 23.12.2011 №АО-0000129, директором позивача повернуто не використані кошти у касу підприємства та надано звіт за використані кошти.

Крім того, судом досліджено наданий позивачем витяг з касової книги підприємства, яка ведеться в електронному вигляді. Позивач зазначає, що керуючись нормами Постанови №637, підприємство видавало директору ОСОБА_2 під звіт суми готівкових коштів на господарські (виробничі) потреби, що підтверджується видатковими касовими ордерами та записами в касовій книзі за 23.12.2011, за 14.01.2012, за 16.01.2012, за 17.01.2012, за 18.01.2012, за 19.01.2012, за 20.01.2012, за 21.01.2012, за 06.02.2012, 07.02.2012. При цьому, не пізніше 2-х робочих днів від дня отримання грошових коштів під звіт директор підприємства звітував за отриману під звіт готівку або повертав невикористані кошти до каси підприємства, що підтверджується прибутковими касовими ордерами, звітами про використання коштів, виданих під звіт та записами касової книги. Зазначені документи досліджено судом.

Таким чином, позивач стверджує, що враховуючи видаткові та прибуткові касові ордери, звіти про використання коштів, виданих під звіт, записи касової книги, факт перевищення ліміту готівки в касі позивача на суму 36781,62 грн. фактично відсутній.

Надаючи правову оцінку відносинам, які виникли між сторонами у справі, суд зазначає наступне.

Згідно з підпунктом 21.1.1 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Відповідно до підпункту 20.1.8 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України відповідач має право під час проведення перевірок вивчати та перевіряти первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку, інші регістри, фінансову, статистичну звітність, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Підпунктом 20.1.29 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України Податковий орган має право здійснювати контроль за додержанням норм законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків) та порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, наявністю торгових патентів.

Відповідно до абз. 2 частини 1 Указу №436/95 у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день.

Частинами 2 та 3 Указу №436/95 встановлено, що штрафні санкції, передбачені цим Указом, застосовуються до осіб, зазначених у статті 1 цього Указу, органами державної податкової служби на підставі матеріалів проведених ними перевірок і подань державної контрольно-ревізійної служби, фінансових органів та органів Міністерства внутрішніх справ України в установленому законодавством порядку та в розмірах, чинних на день завершення перевірок або на день одержання органами державної податкової служби зазначених подань. Контроль за додержанням особами, зазначеними у статті 1 цього Указу (крім банків), норм з регулювання обігу готівки в національній валюті, що встановлюються Національним банком України, здійснюють органи державної податкової служби, державної контрольно-ревізійної служби, Міністерства внутрішніх справ України та фінансові органи, а банками - Національний банк України.

Відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

В той же час, згідно з пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Враховуючи викладені положення норм чинного законодавства, суд звертає увагу на безпідставність посилання позивача на відсутність у відповідача права застосування до позивача штрафних санкцій за перевищення лімітів залишку готівки в касах на підставі Указу №436/95, оскільки таке право передбачено Податковим кодексом України.

У той же час, приймаючи рішення у справі по суті, суд звертає увагу на таке.

Пунктом 2.11 Постанови №637 передбачено, що видача готівкових коштів під звіт або на відрядження (далі - під звіт) здійснюється відповідно до законодавства України.

У відповідності до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з пунктом 2.8 Постанови №637 підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) в межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки. Відокремлені підрозділи підприємств - юридичних осіб можуть здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас таких юридичних осіб або до будь-якого банку для її переказу і зарахування на банківські рахунки зазначених юридичних осіб. За відсутності банків готівкова виручка (готівка) для переказу на банківські рахунки підприємства може здаватися до операторів поштового зв'язку та небанківських фінансових установ, які мають ліцензію Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України на здійснення переказу коштів. Здавання готівкової виручки (готівки) здійснюється самостійно (у тому числі із застосуванням програмно-технічних комплексів самообслуговування) або через відповідні служби, яким згідно із законодавством України надане право на перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів.

Здавання готівкової виручки (готівки) може здійснюватися для зарахування на будь-який банківський рахунок підприємства (підприємця) на його вибір.

Відповідно до пункту 2.9 Постанови №637 готівкова виручка (готівка) підприємств (підприємців), у тому числі готівка, одержана з банку, використовуються ними для забезпечення потреб, що виникають у процесі їх функціонування, а також для проведення розрахунків з бюджетами та державними цільовими фондами за податками і зборами (обов'язковими платежами). Підприємства не повинні накопичувати готівкову виручку (готівку) у своїх касах понад установлений ліміт каси для здійснення потрібних витрат до настання строків цих виплат.

Пунктом 3.1 глави 3 Постанови №637 про ведення касових операцій у національній валюті України передбачено, що касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням платіжних карток, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

Відповідно до п. 3.5 глави 3 вказаної Постанови №637 у разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю касир вимагає пред'явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами), використовуючи чорнильну або кулькову ручку з чорнилом темного кольору. Для виведення залишку готівки в касі не приймаються видаткові касові ордери або видаткові відомості, в яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача.

У свою чергу, приймання одержаної з банку готівки в касу та видача готівки з каси для здавання її до банку оформляються відповідними касовими ордерами (прибутковим або видатковим) з відображенням такої касової операції в касовій книзі (п. 3.7 глави 3 Постанови №637).

Зміст наведених положень у їх системному зв'язку свідчить на користь висновку, що при оцінці питання дотримання позивачем порядку ведення касових операцій визначальне значення має встановлення факту видачі або отримання (повернення) готівкових коштів, а не тільки правильність складання відповідних звітних документів.

Суд визнає, що наявна у видаткових касових ордерах інформація про здійснену господарську операцію дозволяє встановити суть цієї господарської операції. Суд бере до уваги, що помилки в оформленні вказаних документів згідно з поясненнями представника позивача, які підтверджено копіями листів тимчасової непрацездатності, сталися через стан здоров'я працівника позивача, що їх оформляв.

Зважаючи на те, що судом встановлено факт проведення звітів за використання отриманих коштів на господарські потреби та повернення грошових коштів, виданих з каси підприємства директору, протягом двох днів після оформлення видаткових касових ордерів, суд вважає, що відсутність підпису директора ОСОБА_2 на видаткових касових ордерах не є підставою для не врахування цих документів, оскільки факт такої видачі коштів директору та реальність цієї операції доведено.

Частина 2 статті 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги доведеність правомірності та обґрунтованості дій підприємства щодо врахування не підписаних директором видаткових касових ордерів для виведення залишку готівки в касі, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для задоволення позовних вимог, визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення № 0000412350 від 16.03.2012.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір, доказів понесення ним інших судових витрат суду не надано. Таким чином, на користь позивача підлягає стягненню сплачена ним сума судового збору.

Керуючись статтями 11, 14, 69-71, 72, 79, 86, 94, 122, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області ДПС від 16.03.2012 №0000412350.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Ліра» судовий збір у розмірі 735 (сімсот тридцять п'ять) грн. 64 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Журавель В.О.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 27 серпня 2012 р.