Постанова

від 23.01.2013 по справі 816/70/13-а

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

           ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 січня 2013 року м.   ПолтаваСправа № 816/70/13-а Полтавський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді –   Молодецького Р.І., при секретарі  –   Лі Н. А.,   розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Шишацькому районі Полтавської області   до Приватного акціонерного товариства "Шишацьке ремонтно-транспортне підприємство"   про стягнення заборгованості по сплаті фінансових санкцій, - В С Т А Н О В И В: 03 січня 2013 року  Управління Пенсійного фонду України в Шишацькому районі Полтавської області   звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватного акціонерного товариства "Шишацьке ремонтно-транспортне підприємство"   про стягнення заборгованості по сплаті фінансових санкцій. В обґрунтування позовних вимог посилався на ту обставину, що Управлінням Пенсійного фонду України в Шишацькому районі Полтавської області  було проведено планову перевірку Приватного акціонерного товариства "Шишацьке ремонтно-транспортне підприємство"  (далі – ПрАТ "Шишацьке РТП") щодо правильності нарахування, обчислення та сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та єдиного внеску та інших платежів за період з 01 травня 2007 року по 01 серпня 2012 року, оформлену актом № 34 від 18 вересня 2012 року. Вказаною перевіркою було встановлено порушення при сплаті авансових платежів у вигляді сум страхових внесків, що підлягають сплаті одночасно з виплатою заробітної плати у грудні 2008 року, чим, на думку позивача, було порушено пункт 6 статті 20 Закону України  "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Позивач у судове засідання не з'явився, в резолютивній частині позовної заяви прохав розглядати справу без представника управління. Відповідач явку уповноваженого представника до суду не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Заперечень на адміністративний позов до суду не надав. Відповідно до положень частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративна  справа  має  бути  розглянута і вирішена протягом  розумного  строку,  але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі,  якщо  інше  не  встановлено  цим  Кодексом. З огляду на викладене, суд вважає за можливе провести розгляд справи за даної явки на підставі наявних матеріалів справи. Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.           Судом встановлено, що Відкрите акціонерне товариство "Шишацьке РТП"   (ідентифікаційний код 23558963) зареєстровано Шишацькою районною державною адміністрацією Полтавської області, що підтверджується  довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців № 15632616 від 17 січня 2013 року /а. с. 26-30/. З 02 квітня 2012 року Відкрите акціонерне товариство "Шишацьке РТП" було перетворено на Приватне акціонерне товариство "Шишацьке РТП" /а. с. 29/. Відповідач перебуває на  обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Шишацькому району Полтавської області, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням /а. с. 23/. Відносини з приводу функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел регулюються Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі –Закон № 1058-IV). Відповідно до статті 14 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09 липня 2003 року № 1058-ІУ (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) платниками страхових внесків на загальнодержавне пенсійне страхування є підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону      Згідно до положень статті 15 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09 липня   2003 року   № 1058-1У, платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, які набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду. Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 17 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09 липня 2003 року   № 1058-ІУ, страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати та сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Розмір страхових внесків встановлений Законом України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” від 26 червня 1997 року № 400 та розділом 4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1, а саме: 33,2 % від фонду оплати праці та 2 %, що утримуються із заробітної плати працюючих. Частиною 2 статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до зазначеного Закону нараховуються страхові внески.   Як вбачається з матеріалів справи, на підставі направлення  від 10 вересня 2012 року № 31/1 та відповідно до плану проведення перевірок Управлінням Пенсійного фонду України в Шишацькому районі Полтавської області  було проведено планову перевірку ПрАТ "Шишацьке РТП" (код за ЄДРПОУ 03758909) щодо правильності нарахування, обчислення та сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, контроль за нарахування та сплатою яких покладено на Пенсійних фонд України, а також достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за період з 01 травня 2007 року до 01 серпня 2012 року. Перевірки проводилась з 10 вересня 2012 року по 18 вересня 2012 року. Перевіркою було встановлено, зокрема, порушення відповідачем при сплаті авансових платежів у вигляді сум страхових внесків, що підлягають сплаті одночасно з виплатою заробітної плати у грудні 2008 року, чим було порушено пункт 6 статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а зазначені висновки було оформлені актом № 34 від 18 вересня 2012 року. Згідно із частиною 6 статті 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць; для страхувальників, зазначених у пункті 5 статті 14 цього Закону, - квартал. При цьому в разі здійснення протягом базового звітного періоду виплат (виплати доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, страхувальники одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати авансові платежі у вигляді сум страхових внесків, що підлягають нарахуванню на зазначені виплати (дохід). У разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів виплата зазначених сум та сплата страхових внесків здійснюється в пропорційних розмірах у порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду. У разі несплати авансових платежів до страхувальників застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом. Перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг). При цьому фактичним одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу) вважається одержання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, одержання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здійснення із цих виплат (доходу) відрахувань, передбачених законодавством або за виконавчими документами, чи будь-яких інших відрахувань. За осіб, зазначених у пунктах 8, 11 - 14 статті 11 цього Закону, страхові внески сплачуються в порядку і строки, визначені Кабінетом Міністрів України, за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів, коштів цільових фондів, з яких цим особам сплачуються відповідно грошове забезпечення, страхові виплати, допомога і компенсації. За результатами перевірки позивачем були прийняті рішення № 12 від 18 вересня 2012 року про застосування фінансових санкцій у розмірі 37 грн. 42 коп., № 12 від 18 вересня 2012 року про застосування фінансових санкцій у розмірі 37 грн. 42 коп. та № 13 від 18 вересня 2012 року про застосування фінансових санкцій у вигляді стягнення суми штрафу в розмірі 50 % сум несплачених або несвоєчасно сплачених авансових платежів у розмірі 685 грн. 04 коп. Зазначені рішення були отримані відповідачем, що підтверджується підписом на примірнику рішень, копії яких містяться в матеріалах справи /а. с. 3-4, 31/. Згідно частини 15 статті 106 Закону №1058 строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується. Як вбачається з картки особового рахунку /а. с. 24-25/ за відповідачем рахується заборгованість в загальній сумі 722 грн. 46 коп. Згідно з частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Доказів сплати відповідачем суми боргу по сплаті штрафних санкцій в сумі 722 грн. 46 коп. сторонами до матеріалів справи не надано. З огляду на викладене, суд вважає вимоги позивача правомірними і обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню. Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.   На підставі викладеного, керуючись  статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, - П О С Т А Н О В И В: Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Шишацькому районі Полтавської області   до Приватного акціонерного товариства "Шишацьке ремонтно-транспортне підприємство" про стягнення заборгованості по сплаті фінансових санкцій задовольнити. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Шишацьке ремонтно-транспортне підприємство" (код ЄДРПОУ 03758909) на користь Управління Пенсійного фонду України в Шишацькому районі Полтавської області (код ЄДРПОУ 22529632) заборгованість по сплаті фінансових санкцій за несвоєчасну сплату страхових внесків в сумі 722 (сімсот двадцять два) 46 копійок.           Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням  її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160  Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.           Повний текст постанови виготовлено 28 січня 2013 року.               Суддя                                                                                Р.І. Молодецький