Ухвала

від 01.02.2013 по справі 908/451/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

01.02.13 Справа № 908/451/13-г

м. Запоріжжя

Суддя Соловйов В.М., розглянувши матеріали

за позовом: Комунальної установи "Обласний клінічний ендокринологічний диспансер" Запорізької обласної ради (69600, м. Запоріжжя, вул. Оріхівське шосе, 10, ідентифікаційний код 13636969)

до відповідача: Запорізького державного медичного університету (69035, м. Запоріжжя, пр-т. Маяковського, 26, ідентифікаційний код 02010741)

про стягнення боргу в сумі 13 956, 92 грн.

ВСТАНОВИВ:

КУ "Обласний клінічний ендокринологічний диспансер" Запорізької обласної ради звернулась до господарського суду Запорізької області з позовом до відповідача ЗДМУ про стягнення суми боргу з покриття комунальних витрат, пов'язаних з утриманням матеріально - технічної бази кафедри внутрішніх хвороб - 1 ЗДМУ за період з 2010р. по 1 квартал 2012р. включно за договором про співпрацю з організації та діяльності клінічних кафедр на базі клінічного лікувально - профілактичного закладу охорони здоров'я від 30.04.2010р. № 11а.

Відповідно до протоколу розподілу справ між суддями від 31.01.2013р. автоматизованою системою документообігу суду позовну заяву передано на розгляд судді Соловйову В.М.

Позовна заява підлягає поверненню в зв'язку з наступним.

Згідно ст. 61 ГПК України, питання про прийняття позовної заяви вирішується суддею, якому вона була передана у порядку, встановленому частиною третьою статті 2-1 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 4-2 ГПК України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Частинами 1, 2 ст. 4-3 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 54 ГПК України, позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором, громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності або його представником.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08.07.2011р. N 02/163-48 "Про судовий збір".

Відповідно до ст. 1 цього Закону, судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.

Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду (ст. 2 Закону).

Статтею 3 Закону N 02/163-48 визначено об'єкти справляння судового збору. Так, судовий збір справляється:

за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством;

за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України;

за видачу судами документів.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктами 1, 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір " визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах:

за подання до господарського суду:

1) позовної заяви майнового характеру - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат;

2) позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Позовна заява КУ "Обласний клінічний ендокринологічний диспансер" Запорізької обласної ради подана до суду 31.01.2013р.

Статтею 8 Закону України від 06.12.2012р. №5515-VI "Про Державний бюджет України на 2013 рік" установлено на 2013 рік мінімальну заробітну плату:

у місячному розмірі: з 1 січня - 1 147 гривень, з 1 грудня - 1 218 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про судовий збір ", судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі виключно через установи банків чи відділення зв'язку.

За подання позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, судовий збір сплачується у гривнях з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати.

Позивачем не надано доказів сплати судового збору в порядку та розмірі, визначеному Законом України "Про судовий збір", проте в пункті 2 прохальної частини позовної заяви, позивач просить відстрочити сплату судового збору.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Аналіз правового змісту зазначених норм свідчить про те, що відстрочення сплати позивачем судового збору може мати місце за наявності виключних обставин.

Заявляючи про відстрочення сплати судового збору, позивач зазначив що здійснює оплату судового збору через ГУ ДКСУ України, тому необхідний додатковий час для здійснення оплати.

Згідно ст. 4-2 ГПК України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Суд вважає, що відстрочення сплати судового збору позивачу за позовам, що виник із господарських правовідносин, що засновані на юридичній рівності їх учасників, слід розцінювати як надання йому певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов'язані сплачувати відповідний збір, що не узгоджується з пунктом 2 частини третьої статті 129 Конституції України, відповідно до якого основними засадами судочинства в Україні є рівність всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Крім того, позивачем не надано жодних доказів, які свідчили б про його тяжкий майновий стан.

Враховуючи викладене, клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, зазначене у пункті 2 прохальної частини позовної заяви від 29.01.2013р. № 74 задоволенню не підлягає.

Як зазначено в абзацах 1, 9 пункту 3.5 постанови пленуму Вищого господарського суд України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (із змінами, внесеними згідно з Постановою Вищого господарського суду N 3 від 23.03.2012, N 10 від 17.10.2012р. та від 16.01.2013р. N 3), недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.

І лише в тому випадку, якщо передбачені у пунктах 2, 3, 4, 5 і 6 частини першої статті 63 ГПК підстави повернення позовної заяви виявлено господарським судом після прийняття позовної заяви до розгляду, справа підлягає розглядові по суті.

На підставі викладеного позовна заява КУ "Обласний клінічний ендокринологічний диспансер" Запорізької обласної ради підлягає поверненню без розгляду.

Приймаючи судове рішення, господарський суд також враховує наступне.

За змістом Розділів VIII, IX ГПК України всі без виключення вказані в них вимоги до позовної заяви та відомості є обов'язковими для зазначення позивачем у позовній заяві, їх обов'язковість встановлена законодавцем і не може залежати від бажання особи, що звертається до суду, можливості подальшого з'ясування цих відомостей судом після відкриття провадження у справі та під час підготовки справи до розгляду тощо.

Вказані норми носять імперативний характер і не підлягають ігноруванню стороною чи судом з посиланням на будь-які суб'єктивні висновки та обставини.

На підтвердження цього висновку свідчить і ст. 4-1 ГПК України, згідно якої господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Керуючись ст. 50-51, п. 3 ч. 1 ст. 57, п. 4 ч. 1 ст. 63, ст. 86 ГПК України, Законом України "Про судовий збір" суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Комунальної установи "Обласний клінічний ендокринологічний диспансер" Запорізької обласної ради від 29.01.2013р. № 74 до відповідача Запорізького державного медичного університету про стягнення суми боргу з покриття комунальних витрат, пов'язаних з утриманням матеріально - технічної бази кафедри внутрішніх хвороб - 1 ЗДМУ за період з 2010р. по 1 квартал 2012р. включно за договором про співпрацю з організації та діяльності клінічних кафедр на базі клінічного - профілактичного закладу охорони здоров'я від 30.04.2010р. № 11 та додані до неї матеріали на 16 аркушах повернути без розгляду.

Суддя Соловйов В.М.