Постанова

від 29.01.2013 по справі 808/342/13-а

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 січня 2013 року 17 год. 15 хв. Справа №  808/342/13-ам.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді             Недашківської К.М., при секретарі судового засідання Шмаріні І.О, за участю представника позивача – не прибув, представника відповідача – не прибув, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача – не прибула, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби до Запорізької обласної організації політичної партії «Трудова Україна» про припинення юридичної особи. 15 січня 2013 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби (далі іменується – позивач) до Запорізької обласної організації політичної партії «Трудова Україна» (далі іменується – відповідач), в якому позивач просить суд припинити юридичну особу відповідача (код ЄДРПОУ 25970395). Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідно до п. 13.3 ст. 16 Податкового кодексу України  платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і  сплатою податків та зборів. Згідно даних довідки від 06.11.2012 №14343/10/18 відповідач не надає податкову звітність до контролюючого органу з серпня місяця 2006 року, що є підставою для прийняття рішення про припинення юридичної особи. Ухвалою судді від 16.01.2013 відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 29.01.2013 29.01.2013 позивач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не прибув, однак подав до канцелярії суду клопотання про розгляд справи без його участі. Відповідач та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибули, не повідомили суд про причини неприбуття та не подали до суду жодних заяв, клопотань чи письмових заперечень на адміністративний позов. За таких обставин, на підставі ч.ч. 2, 4, 6 ст. 128 КАС України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників сторін та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача. За приписами ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Відповідно до вимог ч. 6 ст. 12, ст. 41  КАС України, у зв'язку  з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою  звукозаписувального  технічного засобу  не здійснювалось. Згідно ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових та речових доказів, висновків експертів. За правилами частин 1, 6 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів. Оскільки, матеріали справи містять докази, які в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, а завданням адміністративного судочинства України згідно з ч.1 ст.2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і неухильне дотримання судом вимог даної норми процесуального  закону  є  обов'язковим  в  кожній  адміністративній  справі,  то спір  підлягає вирішенню на підставі наявних у справі документів. Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу. Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд ВСТАНОВИВ: Відповідач – Запорізька обласна організація політичної партії «Трудова Україна», пройшов процедуру державної реєстрації, а відтак набув правового статусу суб'єкта господарювання в розумінні ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців від 15.05.2003 №755-IV, згідно з яким державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців – це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру. Частиною 1 статті 59 Господарського кодексу України встановлено, що припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття,  приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації – за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб – засновників суб'єкта  господарювання  чи їх правонаступників,  а  у  випадках, передбачених законами – за рішенням суду. Порядок державної реєстрації припинення юридичної особи на підставі судового рішення, що не пов'язане з банкрутством юридичної особи, встановлений статтею 38 Закону України від 15.05.03  №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців», згідно якої підставою для прийняття рішення про припинення юридичної особи є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням. Відповідно до п. п. 16.1.3. п. 16.1. ст. 16 Податкового кодексу України  платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.   За приписами пп. 20.1.12 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної  податкової  служби, у випадках, передбачених  законом, мають право звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання. Згідно даних довідки від 06.12.2012 №14343/10/18 відповідач не звітує до контролюючого органу з серпня місяця 2006 року (а.с. 8). Порядок реєстрації та припинення діяльності політичних партій, до загальної структури яких входять обласні, міські, районні організації та їх первинні осередки, встановлено Законом України «Про політичні партії в Україні» від 05.04.2001 №2365-III (далі іменується – Закон України №2365-III). Відповідно до ст. 2 Закону України №2365-III, політична партія – це зареєстроване згідно з Законом добровільне об'єднання громадян – прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, що має своєю метою сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах. Згідно до ст. 23 Закону України №2365-III, політичні партії припиняють свою діяльність шляхом реорганізації чи ліквідації (саморозпуску) або в разі заборони її діяльності чи анулювання реєстраційного свідоцтва в порядку, встановленому цим та іншими законами України. Рішення про реорганізацію чи саморозпуск приймається з'їздом (конференцією) політичної партії відповідно до статуту політичної партії. Одночасно з прийняттям такого рішення з'їзд (конференція) політичної партії приймає рішення про використання майна та коштів політичної партії на статутні чи благодійні цілі. Відповідно до ст. 21 Закону України №2365-III політична партія за поданням Міністерства юстиції України чи Генерального прокурора України може бути заборонена в судовому порядку у випадку порушення вимог щодо створення і діяльності політичних партій, встановлених Конституцією України, цим та іншими законами України. Заборона діяльності політичної партії тягне за собою припинення діяльності політичної партії, розпуск керівних органів, обласних, міських, районних організацій політичних партій, її первинних осередків та інших структурних утворень, передбачених статутом партії, припинення членства в політичній партії. Статтею 24 Закону України №2365-III визначено порядок анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії, а саме у разі невиконання політичною партією вимоги частини шостої статті 11 цього Закону, виявлення протягом трьох років з дня реєстрації політичної партії недостовірних відомостей у поданих на реєстрацію документах, невисування політичною партією своїх кандидатів по виборах резидента України та виборах народних депутатів України протягом десяти років орган, який зареєстрував політичну партію, має звернутися до Верховного Суду України з поданням про анулювання реєстраційного свідоцтва. Інші підстави для анулювання реєстраційного свідоцтва не допускаються. Рішення Верховного Суду України про анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії тягне за собою припинення діяльності політичної партії, розпуск її керівних органів, обласних, міських, районних організацій і первинних осередків та інших статутних утворень політичної партії, припинення членства в політичній партії. Отже, право на звернення до суду з позовом про припинення діяльності політичної партії чинним законодавством України надано органу, який зареєстрував політичну партію або Генеральному прокурору України, Міністерству юстиції України, до яких позивач не відноситься. Суд звертає увагу та той факт, що неподання юридичною особою до контролюючого органу податкової звітності ніяким чином не порушує інтереси Держави, не перешкоджає нормальній діяльності державної податкової служби, не унеможливлює здійснення органом державної виконавчої влади завдань, покладених не нього Державою, щодо контролю за здійсненням господарської діяльності, на що посилається позивач в адміністративному позові. Таким чином, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та  такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі. Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України, суд ПОСТАНОВИВ: Адміністративний позов – залишити без задоволення. Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні – з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було  повідомлено про можливість отримання копії постанови суду  безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне  оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії  постанови суду. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.   Суддя                                                                                  К.М.Недашківська